  вт 1 січня Зустріч Нового Року*
Свято державне, вихідний вдень, і радісна подія всім, особливо маленьким мешканцям країни. В усіх життєвих регіонах і навіть найбільших містах організовано проводяться новорічні святкові ранки з яскравими і барвистими постановками і солодкими подарунками. Для старшого покоління проводяться різноманітні концерти з участю зірок естради.
6 січня Свято Водохреща, чи Богоявлення
Богоявлення (Хрещення Господнє, День трьох королів-волхвів, Эпифанія)
6 січня
Свято Водохреща, чи Богоявлення, які з святом Великодня, є найдавнішим хрестиянським святом. Присвячене хрещенню Пресвятої Богородиці Іоанном Хрестителем у ріці Йордан. Відповідно до християнського віровчення, саме в Водохреща Ісус почав просвіщати людей, що опромінює їх світлом істини. З іншого боку, в Хрещенні Христовому людство прилучилося Його Божественної благодаті, отримавши в цьому таїнстві очищення живою водою, що веде у життя вічність. Тож прийняття таїнства Водохреща є обов'язковою умовою приналежності віруючих до Церкви.
У західної церкви свято отримало назву Богоявлення (грецьк. Эпифания, Теофания), оскільки час Водохреща Пресвятої Богородиці сталося особливе явище всіх трьох осіб Божества: Бог Батько з неба свідчив про хрещаємім Син і Дух Святий як голуб зійшов на Ісуса, підтверджуючи в такий спосіб Слово Батька.
У церковний календар свято Богоявлення ввійшло у середині ІІ в. і спочатку відзначалося разом із Різдвом Христовим (Вірменська церква і досі п дотримується цієї традиції). У IV столітті святкування Різдва перенесли на 25 грудня, а за святом Богоявлення збереглася колишня дата - 6 січня.
У католиків центральним змістом свята Богоявлення є церковне сказання про поклонінні немовляті Ісусу поганських королів - магів Каспара, Мельхіору і Валтасара, що прийшли з подарунками до Віфлієм. У пам'ять про явище Христа язичникам і поклонінні трьох королів в костьолах відбуваються вдячні молебні, Христу як царю приноситься на поталу золото, як Богу - ладан, як до людини - мирра. Свято Богоявлення отримало також назву Festum magorum (Свято волхвів), чи Festum regum (Свято царів) і пов'язуєть із поклонінням немовляті Ісусу трьох волхвів (трьох царів) - Каспара, Мельхіору і Валтасара.
Святкування Богоявлення означає відвідання урочистої меси у костьолі і сімейній вечері після опівночі біля каміна із «різдвяним поліном». По західній традиції щодня Богоявлення відбувається не тільки освячення води, але й ладану і крейди, яким віруючі пишуть біля входу до своїх хатей початкові літери імен волхвів: «К+М+В». Вірять, що ці літери відганяють злі сили та злі помисли від оселі і від добробуту сім'ї, що живе у ньому. Крейда ж зберігається цілий рік, як і вода у православних. До цього часу зберігається традиція палити вогнища - «эпифанскі вогні», які освітлюють «шлях волхвів».
7 січня Різдво Христове*
Різдво Христове
7 січня
Свята різдвяного циклу починаються ще 2 січня о день Гната.
Дівчата старанно прибирають житло. До 4 січня, дня Анастасії, будинок має бути святково прибраний. Саме на цей день заготовляють усе задля приготування майбутньої святкової вечері. Нерідко на Анастасію кололи свиню, тобто проводили «свіжину». І, зрештою, - кульмінація свята - Святвечір, або ж Багата кутя (6 січня).
За традицією кожен член сім'ї у цей вечір повинен бути вдома, причому не можна спізнюватися до столу, оскільки будеш цілий рік блукати. Під час вечері не можна виходити з-за столу і голосно розмовляти.
Святковий стіл повинен вражати своїм різноманіттям, але не слід забувати, що ще триває піст, тому любителям чарки доведеться трохи почекати.
Найголовнішою стравою на столі цього вечора є, безумовно, кутя. Протягом свят, до Водохрища кутя має стояти на місці у домі. Після закінчення вечері діти несли обід до своїх хрещених, дорослі готувалися до вечірньої церковної служби. Лише дівчатам, що завжди хочуть дізнатися свою долю, не було спокою.
Поступово закінчується вечір і настає чарівна різдвяна ніч, під час якої можна спати, бо все щастя проспиш. Проте, навіть за хотіти заснути просто неможливо - церковні дзвони, ватаги колядників створюють гучну-святкову гаму звуків. Обряд колядувания досить давній - він відбувається з дохристиянських часів, коли стародавні шанували Сонце святом Коляди. Найбільше серед колядників траплялося дітей, і це зрозуміло. Колядувати і заходити першими до будиноку господаря в день Різдва можна лише чоловікам, які, відповідно за звичаєм, несуть до будинку злагоду та спокій.
Після закінчення церковної служби сім'я знову проводить святковий обід, яке вже перестає бути пісним. Після обіду настає час заслуженого відпочинку. У гості треба йти вже після обіду. Одружені діти, звичайно, йдуть до своїх батьків. На вечір гуляння розпочинаються з новою силою. Хлопці влаштовують вертеп - своєрідний спектакль, головними дійовими особами у якому є «Коза», «Пастух» й інші.
13 січня Новий рік за старим стилем
Cтарый Новий Рік
13 січня
Коли на Святвечір (6 січня) готували Багату кутю, то, на Маланку (13 січня), день що передує Василю, або ж Новий рік за старим стилем - Щедру, яку заправляли смальцем. Саме тому цей вечір гучно і називається Щедрим.
До вечері, як і Святвечір сідає уся сім'я. Дуже важливо було, щоб одяг цього дня був випраний і чистий. Після вечері обов'язково треба відвідати сусідів і попросити одне у одного вибачення за можливу провину один перед одним, щоб Новий Рік зустріти у мирі та злагоді.
Вечір напередодні Нового Року дає шанс і тим хлопцям які зазнали невдачі під час сватання. Саме на цей вечір можна зробити спробу. Щоправда, цього потрібно застати дівчину вдома, але це дуже важко, оскільки по селу вже ходять дівочі ватаги щедрувальників. Щедрувати дівчата могли лише під вікнами будинків та лише ближче до кінеця Щедрого вечора, тобто до півночі.
Особливу увагу заслуговують дівочі ворожіння. Що тільки неробили представники слабкої половини, аби дізнатися, що ж саме готує їм примхлива доля. Спробуйте, хоча б таке: перед сном покладіть під подушку гребінець, при цьому примовляючи: «Наречений мій ряджений, розчеши мені голову!» Той, хто уві сні буде чухати голову, той і буде Вашим суженым.
Якщо виходити на двір опівночі, то можна відчути, як Новий рік проганяє старий. Першого дня року найпоширенішим був, і залишається, обряд посівания. Вважається, що цей обряд прийшов до нас ще з дохристиянських часів, наші ж пращури зустрічали Новий рік не взимку, а навесні і тому обряд посівания пов'язаний з надіями на добрий врожай. Посівали здебільшого діти, причому щедрішими всіх обдаровували тих, хто у будинок прийшов першим. Існували, крім посівателів-одиночок, цілі посівальні ватаги. У такому разі цей цікавий обряд перетворювався на справжнісінький спектакль, де головними дійовими особами були Василь, Маланка, циган та інших.
19 січня Святом Водохрища закінчуються Різдвяні свята
Хрещення Господнє (Святе Богоявлення)
19 січня
Святом Водохрища закінчуються Різдвяні свята, які триваютьвід 7 по 19 січня. Відповідно за біблійним оповіданням Христос був хрещений водами річки Йордан, це й дало другу, народну, назву свята. Напередодні, тобто 18 січня, уся сім'я, як і перед Різдвом збирається за одним столом. До столу подаються лише пісні страви і готується голодна, або ж, Бідна кутя. Чому саме вона так називається, пояснити важко, можливо, що на протязі всього деня напередодні Водохреща не можна нічого їсти, оскільки суворий піст. На Голодну кутю доводиться цікавий обряд, який має назву «Вигнання куті». Ознака її у тому, що треба взяти горщик де варилася кутя і розбити його об ворота, при цьому примовляючи: «Геть, кутя, з покутя!». У деяких регіонах України, здебільшого Заході, у цей день щедрували.
У церквах освячують воду, яка набирає особливої сили та цілющості. Водохресною водою лікують рани, вона допомагає відвернути будь-яке лихо. Прийшовши вранці після нічної церковної служби додому, потрібно окропити кожен куточок Вашого житла свяченою водою, тоді у Вашій хаті буде лад і спокій.
У ніч на Хрещення тварини можуть розмовляти людською мовою, але прислухатися до їхньої розмовам непотрібно - зазвичай, це не віщує нічого доброго.
У день Водохрища вся громада, зазвичай, збиралася близько озер чи річок, де відбувалися церковні служби. Вони відбуваються, звісно, і зараз, але той колорит, та пишність і містична загадковість, на жаль, втрачені. Крім історичних причин відбувається це й тому, напевно, що клімат на нашій матінці-планеті істотно потеплішав немає і тих зим. Наразі важко уявити, що весь церковний реманент для водосвяток, зокрема царські ворота, робилися з льоду. Особливо цьому дню раділи діти, адже на них чекало стільки цікавих дійств. Одне - випускання голубів. Ці птахи символізують свята, які закінчуються і їх треба випустити на волю.
Як прикро, але саме Хрещення закінчує низку різдвяно-новорічних свят, адже настав час працювати.
20 січня День автономної республіки Крим
День автономної республіки Крим
20 січня
Цього дня 1991 року більшість кримчан на загальнокримському референдумі висловилися на відновлення Кримської автономії, що визначило статус Криму у Україні.
З огляду на волю кримчан, 12 лютого 1991 року Рада УРСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Республіки». У період загальної ейфорії суверенізації Крим пережив майже весь світовий досвід державного будівництва, зокрема президентську і парламентську форми управління і період позачасся - без Конституції та повноважень, неодноразово опиняючись на грані міжнаціональних і соціальних конфліктів.
Але кримчанам вистачило мудрості не переступити межу з погляду здорового глузду побудувати конструктивні відносини із державою, між органами влади, людьми різної національності, було необхідною передумовою для соціально-економічного розвитку автономії.
22 січня День соборності України
День соборності України
22 січня
22 січня У 1918 року була створена Українська Народна Республіка (УНР), а на територіях що входили до складу Австро-Угорську імперії, була створена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). У грудні 1918 року лідери двох держав у Фастові підписали договір. 22 січня 1919 року цей договір, який увійшов у історію як акт злуки - акт об'єднання українських земель, був обнародуваний у Києві на Софійському майдані.
Це державне свято символізує єдність українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти єдність і незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.
Єдиною Україна пробула недовго: важке економічне обґрунтування та військове становище, взаємна недовіра політиків сприяли катастрофі. Вже за кілька місяців після проголошення Возз'єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття - Чехословаччина.
 І хоча акт злуки 1919 року, виявився декларативним, ідея соборності продовжувала жити. І 22 січня 1990 року мільйони тоді ще радянських українців вишикувалися живим ланцюгом від Києва до Львова, зазначаючи День Соборності.
День Соборності відзначається у відповідність до указу президента України від 25 січня 1999 року.
25 січня День студентів (Тетяни день)
День студентів (Тетяни день)
25 січня
Напевно, на мав фаворит імператриці Єлизавети Шувалов, що з його легкої руки 25 січня стане іменинами вищій школі. Було це у 1755 року, що він схвалив проект Московського університету, розроблений Ломоносовим, домігся затвердження документа сенатом й подала його за підпис Єлизавети Петрівни.
Він намагався приурочити відкриття навчальної установи (першої у царській Росії) до імені своєї матінки Тетяни Петрівни. «Дарую тобі університет», - сказав їй 12 січня (25-го за новим стилем), коли імператриця підписала Указ про створенні - «на підготовки вчених синів держави». Потім це висловлювання стало крилатим.
На 1835 року цар Микола І наказав поєднати у одне свято іменини університету та Тетяни день. Ось і крокує це за часом та покраїнах. Якими шляхами він дійшов до нас, важко сказати, але студенти вважають святкування цього моменту своїм обов'язком і підкріплюють його різними концертами, виставками, жартами і примовками. Усе це зазвичай затягується до ранку і зайняття разом з викладачами залишаються ні з чим, але великих скандалів немає - всі розуміють важливість події. Крім цього, в Тетянин день міліціонери допомагають студентам добратися додому і чи взагалі дуже прихильно ставляться до будь-якого представнику студентства.
26 січня Міжнародний день митника
Міжнародний день митника
26 січня
Підтвердженням прагнення будувати свою митну політику з урахуванням загальновизнаних норм і передової митної практики стало приєднання України до Конвенції з приводу створення Всесвітньої митної організації та повноправного членства у цій організації з 10 листопада 1992 року.
Про активну діяльність у СОТ Державною митною служби держави свідчить робота України в складі Финансового комітету на 1997-1998 роках та в Політичній комісії в 1998-2000 роках. Останнім часом Україна, завдяки співпраці з Всесвітньої митною організацією, активізується робота по приєднанню до міжнародних митних конвенцій.
Крім Світового дня митниці України відзначають День митної служби України.
День працівника контрольно-ревізійної служби України
26 січня
26 січня 1993 року було підписано Закон «Про державну контрольно-ревізійної служби в Україні». З того часу 26 січня святкується як «День працівника контрольно-ревізійної служби України».
Відповідно до оновленими нормами закону України Про державну контрольно-ревізійної служби в Україні від 26.01.93 р. 2939-XII до функцій контрольно-ревізійної служби належить проведення ревізій і перевірок фінансової складової діяльності, стану схоронності коштів і тих матеріальних цінностей, достовірності облік і звітність, і навіть ревізії та повноти оприбуткування, правильності витрат і збереження валютних засобів у міністерствах та інших органах виконавчої, як у державних фондах, в бюджетних установах, і навіть на підприємствах, у державних установах та організаціях, які отримують кошти з бюджету та взагалі з державних валютних фондів.
29 січня День працівників пожежної охорони України
День працівників пожежної охорони України
29 січня
На підтримку ініціативи працівників пожежної охорони України було встановлено професійне свято - День працівників пожежної охорони, що відзначається щорічно 29 січня.
За першим сигналом небезпеки вони негайно вирушають туди, де виникає екстремальна ситуація, де треба зупинити вогневу стихію, врятувати життя людей.
Пожежникам притаманні такі риси, як самовідданість, стала готовність допомогти, здатність до самопожертви.
Працівники пожежної охорони у найбільш складних ситуаціях завжди виявлятимуть високі моральні якості, професіоналізм, мужність й особисте дисциплінованість.
|
