|
|  |
Meta Google Rambler Yahoo Lycos Alta Vista SESNA ≈xcite јѕќ–“ ≤ван
—усан≥н
|
|
2008 р≥к. —в¤та
”крањниЂ„ервонимиї вих≥дними дн¤ми Ї державн≥
св¤та, а також де¤к≥ Ђнародн≥ї ≥ церковн≥. ƒискус≥њ про те, ¤к≥
св¤та визнати, а ¤к≥ в≥дм≥нити, ведутьс¤ до цих п≥р, тому њх список
пер≥одично м≥н¤Їтьс¤.
«начком * в≥дм≥чен≥ державн≥
св¤та.
Ћистопад 2008 року
|
  2 листопада ƒень прац≥вника соц≥альноњ сфери ”крањни
—оц≥альна робота Ц це мистецтво налагоджувати зв'¤зку м≥ж людьми
¬ першу нед≥лю листопаду в ”крањн≥, зг≥дно ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 13.04.1999 є 374/99 в≥дзначають ƒень прац≥вника соц≥альноњ сфери.
÷е св¤то Ї св≥доцтвом високоњ оц≥нки державою рол≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ щодн¤ забезпечують реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики з питань соц≥ального захисту, зайн¤тост≥, орган≥зац≥њ оплати ≥ безпеки прац≥, трудових в≥дносин.
—оц≥альному прац≥внику доводитьс¤ стикатис¤ з р≥зними сферами житт¤ людини ≥ сусп≥льства: ф≥зичним ≥ псих≥чним здоров'¤м, особистими ≥ груповими конфл≥ктами, плануванн¤м с≥м'њ, з проблемами трудовлаштуванн¤, профес≥йноњ ≥ соц≥альноњ адаптац≥њ р≥зних категор≥й населенн¤, проф≥лактикою асоц≥альноњ повед≥нки, зд≥йсненн¤м правосудд¤ ≥ багатьма ≥ншими. ¬ умовах властивоњ ”крањн≥ соц≥альноњ динам≥чност≥ стаЇ гострою проблема правового захисту кожного громад¤нина, обгрунтовуванн¤ правовоњ доц≥льност≥ його побутовоњ повед≥нки, профес≥йноњ пол≥тичноњ ≥ ≥нших вид≥в д≥¤льност≥.
—оц≥альна робота Ц це мистецтво налагоджувати зв'¤зку м≥ж людьми. ƒень прац≥вника соц≥альноњ сфери - профес≥йне св¤то, ¤ке по праву належить тим, хто знаходить милосерд¤, створюЇ добро не т≥льки по службовому обов'¤зку, але ≥ по вел≥нню сов≥ст≥ ≥ заклику душ≥.
—ьогодн≥ в соц≥альн≥й сфер≥ ”крањни працюЇ близько 150 тис¤ч чолов≥к. ¬они дарують люд¤м над≥ю на краще, своЇчасно подають руку допомоги тим, хто в цьому маЇ потребу. ƒл¤ багатьох з них слова ≤вана ‘ранко - Ђ∆итт¤ людини доти маЇ ц≥нн≥сть, поки людина може допомагати ≥ншимї - стали значенн¤м житт¤.
3 листопада ƒень ракетних в≥йськ ≥ артилер≥њ ”крањни
ѕрофес≥йне св¤то ракетник≥в ≥ артилерист≥в
3 листопада в ”крањн≥ наголошуЇтьс¤ ƒень ракетних в≥йськ ≥ артилер≥њ, що вход¤ть до складу —ухопутних в≥йськ «бройних —ил ”крањни. ÷е профес≥йне св¤то встановлено ”казом ѕрезидента в≥д 31.10.1997.
–акетн≥ в≥йська ≥ артилер≥¤ складаютьс¤ ≥з з'Їднань оперативно тактичних ≥ тактичних ракет, з'Їднань ≥ частин гаубичноњ, гарматноњ, реактивноњ ≥ протитанковоњ артилер≥њ, артилер≥йськоњ розв≥дки, м≥нометних п≥дрозд≥л≥в ≥ п≥дрозд≥л≥в протитанкових керованих ракет. ¬они призначен≥ дл¤ поразки живоњ сили, танк≥в, артилер≥њ, протитанкових засоб≥в супротивника, ав≥ац≥њ, об'Їкт≥в протипов≥тр¤ноњ оборони ≥ ≥нших важливих об'Їкт≥в при веденн≥ бою.
омандуЇ ракетними в≥йськами ≥ артилер≥Їю —ухопутних в≥йськ ¬– ”крањни генерал-лейтенант ¬олодимир “ерещенко.
–акетн≥ в≥йська ≥ артилер≥¤ Ї основною вогневою силою в операц≥¤х, ¤к≥ провод¤тьс¤ —ухопутними в≥йськами ≥з застосуванн¤м звичайноњ зброњ, ≥ виконують до 65-70% загального об'Їму завданн¤ з вогн¤ноњ поразки супротивника.
Ќа озброЇнн≥ з'Їднань, частин ≥ п≥дрозд≥л≥в –¬≥ј знаход¤тьс¤:
Х ракетн≥ комплекси оперативно тактичних, тактичних ракет;
Х реактивн≥ системи залпового вогню типа Ђ—мерчї, Ђ”раганї, Ђ√радї;
Х самох≥дн≥ гармати Ђ√≥ацинтї, Ђѕ≥онї, Ђјкац≥¤ї, Ђ√воздикаї;
Х протитанков≥ засоби ЂЎтурмї, Ђ онкурсї, Ђ–ап≥раї.
”крањна зац≥кавлена в оновленн≥ –акетних в≥йськ. омандуючий –¬≥ј вважаЇ, що дл¤ ”крањни важливо Ђпроведенн¤ глибокоњ модерн≥зац≥њ, ¤ка може вивести артилер≥йськ≥, ракетн≥ ≥ ≥нш≥ озброЇнн¤ на р≥вень св≥тових ≥ може вважатис¤ принципово новою зброЇюї. ќсновою дл¤ створенн¤ в ”крањн≥ Ђзброњ стримуванн¤ї можуть стати засоби доставки з дальн≥стю в≥д 200 до 500 км ≥ високоточн≥ боЇприпаси в не¤дерному оснащенн≥, разом з ракетними озброЇнн¤ми увагу повинно надаватис¤ ≥ розвитку засоб≥в, ¤к≥ використовують в своЇму склад≥ елементи косм≥чного базуванн¤.
ѕрофес≥йне св¤то ракетник≥в ≥ артилерист≥в в≥дзначають оф≥цери, прапорщики, курсанти, в≥йськовослужбовц≥ в≥йськовоњ служби за контрактом ≥ терм≥новоњ служби, прац≥вники оборонноњ промисловост≥, ветерани в≥йни, прац≥ ≥ ќзброЇних —ил ”крањни.
3 листопада ƒень ≥нженерних в≥йськ ”крањни
—аме ≥нженерн≥ в≥йська першими освоюють нов≥тн≥ засоби веденн¤ в≥йни
3 листопада в ”крањн≥ наголошуЇтьс¤ ƒень ≥нженерних в≥йськ. ¬≥н затверджений ”казом ѕрезидента 27 жовтн¤ 1999 року на знак видатних заслуг сапер≥в, ветеран≥в ≥ воњн≥в-≥нженер≥в ”крањни.
¬ загальн≥й структур≥ «бройних —ил ”крањни ≥нженерн≥ в≥йська належать до спец≥альних в≥йськ. ќрган≥зац≥йно частини ≥ п≥дрозд≥ли ≥нженерних в≥йськ ¬— ”крањни вход¤ть до складу —ухопутних в≥йськ, ¬≥йськ ѕротипов≥тр¤ноњ оборони ≥ ¬≥йськово-морських —ил, а у склад≥ в≥йськово-пов≥тр¤них —ил Ї ≥нженерно-аеродромн≥ частини ≥ п≥дрозд≥ли.
≤нженерн≥ в≥йська дуже ц≥кавий р≥д в≥йськ. —аме ≥нженерн≥ в≥йська першими освоювали нов≥тн≥ засоби веденн¤ в≥йни, упроваджували њх в арсенал арм≥њ. « ≥нженерних в≥йськ вид≥лилис¤ в самост≥йн≥ роди в≥йськ зал≥зничн≥ в≥йська, в≥йська зв'¤зку, автомоб≥льн≥ в≥йська, танков≥ в≥йська ≥ нав≥ть ав≥ац≥¤.
≤нженерн≥ в≥йська - це в≥йська переднього краю. ” в≥йськовий час атаку починають саме ≥нженерн≥ в≥йська. ¬они забезпечують мотостр≥льц¤ми ≥ танк≥стам просуванн¤ вперед.
¬≥йськов≥ ≥нженери проробл¤ють проходи в м≥нних пол¤х ≥ загородах супротивника, розчищають завали ≥ руйнуванн¤ дл¤ забезпеченн¤ руху своњх в≥йськ, провод¤ть розм≥нуванн¤ м≥сцевост≥, буд≥вель, дор≥г, аеродром≥в, станц≥й, вулиць.
≤нженерна розв≥дка вивчаЇ м≥сцев≥сть, на ¤к≥й належать бойов≥ д≥њ, вона зобов'¤зана знайти, що готуЇ супротивник дл¤ ускладненн¤ просуванн¤ в≥йськ. ≤нженерн≥ в≥йська прит¤гуютьс¤ дл¤ фортиф≥кац≥йного устаткуванн¤ позиц≥й: копанн¤ окоп≥в ≥ траншей, споруди сховищ дл¤ техн≥ки ≥ особового складу, ход≥в пов≥домленн¤, устаткуванн¤ нагл¤дових ≥ командних пункт≥в.
ќдн≥Їю з основних завдань ≥нженерних в≥йськ Ї установка ≥ утриманн¤ м≥нних пол≥в ≥ невибухових загород (колючий або р≥жучий др≥т, протитанков≥ рови, ескарпи ≥ контрескарпи, барикади, завали на дорогах, райони заболочуванн¤ ≥ затопленн¤). ¬оњни-≥нженери прагнуть утрудн¤ти просуванн¤ супротивника, руйнуючи дороги, мости, знищуючи системи водопостачанн¤, газопостачанн¤, електропостачанн¤, Їмности з пальним, нафтопромисли.
≤нженерн≥ в≥йська готують, м≥ст¤ть ≥ маскують шл¤хи дл¤ просуванн¤ в≥йськ. ¬они ж влаштовують переправи через водн≥ перешкоди, маскують в≥йська ≥ об'Їкти, забезпечують в≥йська водою. ќкр≥м р≥шенн¤ безпосередн≥х завдань ≥нженерного забезпеченн¤ бою на ≥нженерн≥ в≥йська покладене завданн¤ забезпеченн¤ ≥нших род≥в в≥йськ шанцевим ≥нструментом, електротехн≥чними засобами (в≥д л≥хтарик≥в ≥ батарей до пересувних атомних електростанц≥й), забезпеченн¤ частин ≥ п≥дрозд≥л≥в електроенерг≥Їю.
≤нженерн≥ в≥йська Їдиний р≥д в≥йськ, дл¤ ¤кого в≥йна не к≥нчаЇтьс¤ н≥коли. —аме в≥йськов≥ ≥нженери з перших дн≥в трагед≥њ на „орнобильськ≥й ј≈— приступили до виконанн¤ завдань з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ в безпосередн≥й близькост≥ до реактора.
«а час Ќезалежност≥ ”крањни воњнами ≥нженерних в≥йськ було знайдено ≥ знищено понад 385 тис¤ч м≥н, снар¤д≥в, гранат, б≥льш≥сть з ¤ких залишилас¤ в земл≥ з час≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни. ќдн≥Їю з найскладн≥ших ≥ трудоЇмних завдань ≥нженерних в≥йськ в мирний час Ї утил≥зац≥¤ морально ≥ ф≥зично застар≥лих ≥нженерних боЇприпас≥в, техн≥ки ≥ майна.
ўор≥чно ≥нженерн≥ в≥йська прит¤гуютьс¤ до л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в стих≥йних б≥д, зокрема, повеней в «ах≥дних рег≥онах ”крањни, захисту мост≥в ≥ г≥дротехн≥чних споруд п≥д час льодоходу, проведенн≥ р¤тувальних роб≥т.
4 листопада ƒень зал≥зничника ”крањни
¬день зал≥зничника ц¤ дата стала за ≥н≥ц≥ативою Ћьв≥вськоњ зал≥зниц≥
4 листопада прац≥вники зал≥зничного транспорту ”крањни в≥дзначають своЇ профес≥йне св¤то.
ƒнем зал≥зничника ц¤ дата стала за ≥н≥ц≥ативою Ћьв≥вськоњ зал≥зниц≥. ¬и¤вл¤Їтьс¤, саме 4 листопаду 1861 року, ще за час≥в јвстро-угорськоњ ≥мпер≥њ, на територ≥ю сучасноњ ”крањни Ц до Ћьвова Ц прибув перший пот¤г, ¤кий називавс¤ Ђярославомї. ¬ нин≥шньому розум≥нн≥ Ђярославї був поњздом м≥жнародного пов≥домленн¤. ¬≥н сполучав ¬≥день, рак≥в, ѕеремишль ≥ Ћьв≥в.
«араз ”крањнськ≥ зал≥зниц≥ - Ђ”крзал≥зниц¤їЦ це 6 зал≥зниць (ƒонецька, Ћьв≥вська, ќдеська, ѕ≥вденна, ѕ≥вденно-зах≥дна, ѕридн≥провська), ¤к≥ об'Їднують вс≥ област≥ ”крањни. 375900 прац≥вник≥в обслуговують 30300 км зал≥зничних кол≥й. ўороку з 1684 станц≥й в≥дправл¤ютьс¤ в шл¤х 500 млн. пасажиров в 8429 пасажирських вагонах. ўор≥чно 174939 вантажних вагон≥в перевоз¤ть б≥льше 300 млн. тонн вантаж≥в. ѕо об'Їмах вантажних перевезень зал≥зниц≥ ”крањни займають 4 м≥сце на евроаз≥атському континент≥, поступаючись т≥льки зал≥зниц¤м итаю, –ос≥њ, ≤нд≥њ. «ал≥зниц≥ ”крањни взаЇмод≥ють ≥з зал≥зниц¤ми 7 сус≥дн≥х крањн. „ерез територ≥ю ”крањни проход¤ть три зал≥зничних м≥жнародних панЇвропейських транспортних коридор≥в.
ƒнем народженн¤ незалежноњ ”крањнськоњ зал≥зниц≥ можна вважати 24 серпн¤ 1991 року - день проголошенн¤ јкту про незалежн≥сть ”крањни, коли майно, ¤ке було на той момент в межах кордону держави, стало його власн≥стю. 14 грудн¤ 1991 року аб≥нет ћ≥н≥стр≥в прийн¤в ”хвалу Ђѕро створенн¤ ƒержавноњ адм≥н≥страц≥њ зал≥зничного транспорту ”крањниї, узгоджувала роботу вс≥х структурних п≥дрозд≥л≥в, причетних до перев≥зного процесу, дозволило орган≥зувати ч≥тку, безпереб≥йну роботу зал≥зничного транспорту.
1996 р≥к, р≥к ухваленн¤ онституц≥њ ”крањни, знаменний дл¤ зал≥зниць ”крањни тим, що 4 липн¤ був прийн¤тий «акон ”крањни Ђѕро зал≥зничний транспортї. ¬ ньому визначен≥ основн≥ економ≥чн≥ ≥ ф≥нансов≥ принципи д≥¤льност≥ зал≥зничного транспорту, закладена нормативна база орган≥зац≥њ безпеки руху, роботи в умовах надзвичайних обставин, охорони вантаж≥в ≥ об'Їкт≥в галуз≥, трудових в≥дносин прац≥вник≥в.
ƒень зал≥зничника встановлений ”казом є 257/93 ѕрезидента ”крањни в≥д 15.07.1993.
–ан≥ше ƒень зал≥зничника св¤ткували в першу нед≥лю серпн¤. ÷е перше профес≥йне св¤то було встановлено в –ос≥њ ще в 1896 роц≥ ≥ приурочено до дн¤ народженн¤ ≥мператора ћиколи I, що почав буд≥вництво зал≥зниць. —в¤ткувалос¤ воно щор≥чно 25 червн¤ аж до 1917 року. ѕ≥сл¤ 1917 року св¤то було забуте майже на двадц¤ть рок≥в. “радиц≥¤ вшановувати зал≥зничник≥в в≥дродилас¤ в —–—– лише в 1936 роц≥. ”хвалою ”р¤ду в≥д 28 липн¤ 1936 року був встановлений день профес≥йного св¤та зал≥зничник≥в 30 липн¤. ѕ≥зн≥ше його св¤ткуванн¤ перенесли на найближчий вих≥дний день.
ѕоки що не вс≥ ”крањнськ≥ прац≥вники зал≥зних маг≥стралей звикли в≥дзначати своЇ профес≥йне св¤то 4 листопада. ѕоздоровленн¤ по телев≥зору, рад≥о ≥ в газетах трохи п≥дн≥мають настр≥й, а ось погода ≥ робочий день (≥, до реч≥, наступний теж) - ¤краз навпаки. ƒе¤к≥ знайшли г≥дний вих≥д ≥ в≥дзначають дв≥ дати - в серпн≥ ≥ в листопад≥.
9 листопада ƒень ”крањнськоњ письменност≥ ≥ мови
÷е св¤то було встановлене указом президента ”крањни в 1997 роц≥ ≥ наголошуЇтьс¤ щороку на честь ”крањнського л≥тописц¤ Ќестора - посл≥довника творц≥в слов'¤нськоњ писемност≥ ирила ≥ ћефод≥¤.
ƒосл≥дники вважають, що саме з преподобного Ќестора-л≥тописц¤ ≥ починаЇтьс¤ письмова ”крањнська мова.
÷е не т≥льки державне, але ≥ церковне св¤то. ѕерший в сучасн≥й ”крањнськ≥й мов≥ тв≥р, ¤кий в≥дпов≥даЇ ¬≥зант≥йським першоджерелам, православн≥ назвали акаф≥стом Ѕогородиц≥ ’олмськой.
16 листопада ƒень прац≥вник≥в рад≥о, телебаченн¤ ≥ зв'¤зку ”крањни
Ђћи працюЇмо, щоб ”крањна була розвиненою ≥нформац≥йною державоюї
ƒень прац≥вник≥в рад≥о, телебаченн¤ ≥ зв'¤зку встановлений ”казом ѕрезидента 11.11.1994 є 667/94 в п≥дтримку ≥н≥ц≥ативи прац≥вник≥в рад≥о, телебаченн¤ ≥ телекомун≥кац≥йноњ галуз≥ ”крањни.
16 листопада кожний ”крањнець, що включив з ранку телев≥зор, що загл¤нув в поштовий ¤щик, що послухав новини по рад≥о в машин≥ або маршрутц≥, що нервово озираЇтьс¤, прагнучи розр≥знити в пол≥фон≥чному багатоголосс≥ дзв≥нок свого моб≥льника, що п≥дн¤в телефонну трубку ≥ нарешт≥ що д≥ставс¤ до жаданого ≤нтернету Ч символ≥чно в≥дзначаЇ ƒень прац≥вник≥в щодн¤ забезпечуючих йому можлив≥сть сп≥лкуванн¤ в повс¤кденному житт≥ ≥ прост≥р дл¤ комун≥кац≥й в б≥знес≥.
«авд¤ки робот≥ 250 тис¤ч прац≥вник≥в галуз≥ зв'¤зку ≥ ≥нформатизац≥њ ”крањни скорочуютьс¤ в≥дстан≥ м≥ж м≥стами ≥ людьми, розповсюджуЇтьс¤ не т≥льки ≥нформац≥¤, але ≥ духовно-етичн≥ вартост≥.
ѕрац≥вники галуз≥ вважають символ≥чним св¤ткуванн¤ свого профес≥йного св¤та восени. ¬ цей пер≥од часу п≥двод¤тьс¤ п≥дсумки ≥ будуютьс¤ плани на майбутн≥й р≥к.
√алузь зв'¤зку ≥ сфера ≥нформатизац≥њ ”крањни нал≥чуЇ б≥льше тис¤ч≥ оператор≥в зв'¤зку, 500 провайдер≥в ≤нтернет, 15 тис. в≥дд≥лень поштового зв'¤зку, 10 проф≥льних вищих учбових заклад≥в, ¤к≥ щор≥чно готують близько 30 тис¤ч фах≥вц≥в у сфер≥ телекомун≥кац≥й; понад 10 науково Ц досв≥дчених ≥ проектних ≥нститут≥в.
—ьогодн≥ в ”крањн≥ близько 12 м≥льйон≥в абонент≥в ф≥ксованого телефонного зв'¤зку, б≥льше 40 м≥льйон≥в (86% населенн¤ крањни) абонент≥в моб≥льного зв'¤зку, державне телебаченн¤ може дивитис¤ 94,5% населенн¤, послугами ≤нтернет, з р≥зною пер≥одичн≥стю, користуЇтьс¤ близько 8,5 м≥льйон≥в жител≥в ”крањни, к≥льк≥сть веб-сайтов дос¤гла 32 тис¤ч.
ƒев≥з прац≥вник≥в зв'¤зку ≥ сфери ≥нформатизац≥њ: Ђми працюЇмо, щоб ”крањна стала розвиненою ≥нформац≥йною державоюї.
16 листопада ƒень прац≥вник≥в с≥льського господарства ”крањни
¬≥д стану с≥льського господарства залежить економ≥чна незалежн≥сть крањни
ƒень прац≥вник≥в с≥льського господарства наголошуЇтьс¤ в ”крањн≥ зг≥дно ”казу ѕрезидента (є 428/93, в≥д 7.10.93 р.) щор≥чно в третю нед≥лю листопада ¤к профес≥йне св¤то прац≥вник≥в с≥льського господарства, п≥дприЇмств по переробц≥ с≥льськогосподарськоњ сировини, харчовоњ промисловост≥, заготовчих ≥ обслуговуючих п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й агропромислового комплексу.
«а час≥в –ад¤нського —оюзу ”крањну називали Ђжитницеюї держави. √оловними продуктами с≥льськогосподарського виробництва в ”крањн≥ були ≥ залишаютьс¤ цукровий бур¤к, картопл¤, молоко, м'¤со, зерно.
ѕ≥сл¤ розпаду –ад¤нського —оюзу почалис¤ реформи в с≥льському господарств≥ ≥ аграрному сектор≥. ƒл¤ злагодженоњ ≥ ч≥ткоњ роботи в процес≥ реформ необх≥дно було визначити нов≥ завданн¤, механ≥зми ≥ органи контролю. “ому ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 7 червн¤ 2000 року затверджено ѕоложенн¤ про ћ≥н≥стерство аграрноњ пол≥тики ”крањни.
¬≥д стану справ в с≥льськогосподарськ≥й галуз≥ безпосередньо залежить економ≥чна незалежн≥сть крањни, добробут њњ громад¤н, здоров'¤ нац≥њ, благополучч¤ нин≥шнього ≥ майбутнього покол≥нь.
17 листопада ƒень студента
” ”крањн≥ два ƒн≥ студента Ц ћ≥жнародний ≥ “еть¤нин день
ћ≥жнародний день студент≥в встановлений 17 листопада 1946 року на ¬сесв≥тньому конгрес≥ студент≥в, що в≥дбувс¤ в ѕраз≥, в пам'¤ть „еських студент≥в-патр≥от≥в.
¬ ”крањн≥ 17 листопада стали в≥дзначати ¤к ƒень студента з 1999 року зг≥дно ”казу ѕрезидента в≥д 16.06.1999 є 659/99.
“радиц≥њ св¤ткуванн¤ ƒн¤ студента в ”крањн≥ ще не склалис¤. ƒл¤ когось з 2,4 м≥льйон≥в винуватц≥в св¤ткуванн¤ ƒень студента - черговий н≥чим не знаменний день, або просто мотив випити ≥ повеселитис¤, а дл¤ когось - день символ≥чного об'Їднанн¤, п≥двищенн¤ рол≥ студентства в сусп≥льн≥й ≥ пол≥тичному житт≥ крањни.
¬ ”крањн≥ св¤ткують два ƒн≥ студента Ц сп≥впадаючий з ћ≥жнародним (17 листопаду) ≥ “ать¤н≥н день, день великомучениц≥ “ет¤ни, св¤тоњ покровительки вс≥х студент≥в (25 с≥чн¤). ÷е дуже зручно, адже один ƒень студента св¤ткуЇтьс¤ напередодн≥ сес≥њ, а ≥нший Ц по зак≥нченню.
—в¤ткуванн¤ ƒн¤ студента проводитьс¤ за спри¤нн¤ ћ≥н≥стерства ”крањни у справах с≥м'њ, молод≥ ≥ спорту, при п≥дтримц≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ ом≥тету з питань осв≥ти ≥ науки ¬ерховноњ –ади ”крањни ≥ включаЇ р¤д просв≥тницьких, сусп≥льних ≥ культурно-мистецьких заход≥в дл¤ молод≥ ≥ з њњ участю.
19 листопада ƒень склороба
” ”крањн≥ св¤ткуЇтьс¤ Ђƒень склоробаї
ўор≥чно 19 листопада в ”крањн≥ наголошуЇтьс¤ профес≥йне св¤то прац≥вник≥в скл¤ноњ промисловост≥ Ђƒень склоробаї.
¬≥н встановлений ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 09.12.2003 є 1417/2003, враховуючи вагомий внесок ”крањнських вигот≥вник≥в скла в розвиток економ≥ки держави ≥ в≥дродженн¤ багатов≥кових традиц≥й галуз≥. ¬ скл¤н≥й промисловост≥ ”крањни трудитьс¤ понад 50 тис¤ч майстр≥в-склороб≥в.
19 листопада ƒень прац≥вник≥в г≥дрометеоролог≥чноњ служби ”крањни
ўор≥чно г≥дрометеоролог≥чна служба крањни даЇ близько 275 тис¤ч прогноз≥в
19 листопада в ”крањн≥ щор≥чно наголошуЇтьс¤ ƒень прац≥вник≥в г≥дрометеоролог≥чноњ служби, встановлений ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 11 березн¤ 2003 року є208/2003.
ƒержавна г≥дрометеоролог≥чна служба, ¤ка функц≥онуЇ у склад≥ ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища ”крањни, граЇ ключову роль в отриманн≥ даних про поточн≥ ≥ оч≥куван≥ г≥дрометеоролог≥чн≥ умови, сучасний кл≥мат, його можлив≥ коливанн¤ ≥ зм≥ни в майбутньому, прогнозуванн¤ ≥ попередженн¤ стих≥йних г≥дрометеоролог≥чних ¤вищ. ѕовс¤кденна ц≥лодобова робота метеоролог≥в, г≥дролог≥в, синоптик≥в даЇ можлив≥сть завчасно вжити заход≥в до запоб≥ганн¤ можливих збитк≥в в≥д небезпечних ¤вищ погоди.
√≥дрометеоролог≥чна служба ”крањни нал≥чуЇ б≥льше тис¤ч≥ пункт≥в нагл¤д≥в за станом атмосфери ≥ водних об'Їкт≥в.
ўор≥чно орган≥зац≥њ г≥дрометеоролог≥чноњ служби крањни дають близько 275 тис¤ч прогноз≥в ≥ попереджень, у тому числ≥ близько 1,5 тис¤ч оперативних ≥нформац≥й ≥ спец≥альних доклад≥в; б≥льше 7 тис¤ч щоденних г≥дрометеоролог≥чних бюлетен≥в, близько тис¤ч≥ агрометбюлетен≥в, близько 80 тис¤ч метеоролог≥чних ≥ 100 тис¤ч ав≥аметеоролог≥чних прогноз≥в, близько 5 тис¤ч попереджень про небезпечн≥ ≥ стих≥йн≥ г≥дрометеоролог≥чн≥ ¤вища.
ѕрот¤гом свого функц≥онуванн¤ г≥дрометеоролог≥чн≥й служб≥ незалежноњ ”крањни вдалос¤ виростити ≥ зберегти головне своЇ багатство Ц високоосв≥чених профес≥онал≥в, в≥дданих своњй справ≥ ентуз≥аст≥в, багато хто з ¤ких маЇ державн≥ нагороди, в≥домч≥ в≥дм≥нност≥. —аме висока квал≥ф≥кац≥¤, енерг≥¤ ≥ любов до своЇњ справи б≥льш н≥ж 5 тис¤ч прац≥вник≥в вс≥х р≥вн≥в даЇ можлив≥сть державн≥й г≥дрометеоролог≥чн≥й служб≥ належним чином виконувати своњ завданн¤.
22 листопада ƒень пам'¤т≥ жертв голодомору ≥ пол≥тичних репрес≥й в ”крањн≥
«аходи, присв¤чен≥ цьому дню, щор≥чно проход¤ть в четверту суботу листопада
ƒень пам'¤т≥ жертв голодомору ≥ пол≥тичних репрес≥й щор≥чно наголошуЇтьс¤ в ”крањн≥ в четверту суботу листопаду.
ѕрезидент ”крањни, п≥дтримавши ≥н≥ц≥ативу сусп≥льних орган≥зац≥й, м≥н≥стерства культури ≥ мистецтв, ƒержавного ком≥тету у справах рел≥г≥й, ƒержавного ком≥тету телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤, ухвалив встановити в республ≥ц≥ ƒень пам'¤т≥ жертв голодомору ≥ пол≥тичних репрес≥й. «аходи, присв¤чен≥ цьому дню, щор≥чно проход¤ть в четверту суботу листопаду.
—початку ”казом президента ”крањни в≥д 26 листопаду 1998 року останн¤ субота листопаду оголошувалас¤ ƒнем пам'¤т≥ жертв голодомору, пот≥м ”казом в≥д 31 жовтн¤ 2000 року цей день став ≥менуватис¤ ƒень пам'¤т≥ жертв голодомору ≥ пол≥тичних репрес≥й.
¬ 2002 роц≥ ”крањна в≥дзначала сумне 70-р≥чч¤ масовоњ загибел≥ жител≥в республ≥ки з голоду в 1932-33 роках. ¬ ход≥ заход≥в, що проводилис¤, кер≥вництво республ≥ки напол¤гало на м≥жнародному оф≥ц≥йному визнанн≥ цього Ђголодоморуї геноцидом ”крањнського народу.
ѕерший Ђголодоморї 1921-22 рок≥в в постреволюц≥йн≥й –ос≥њ б≥льш в≥домий в ≥стор≥њ ¤к Ђголод ѕоволжь¤ї, хоча в результат≥ загибел≥ врожаю через найсильн≥шу засуху голодом були охоплен≥ не т≥льки ѕоволж¤, але ≥ багато губерн≥й ѕ≥вденного ”ралу, —иб≥ру, п≥вн≥чн≥ райони азахстану, рим, ”крањна ≥ р¤д ≥нших областей ≥ крањв. «а де¤кими даними, загальне число голодуючих дос¤гало 30 м≥льйон≥в чолов≥к. ¬ ц≥лому за 1921-1922 роки населенн¤ вс≥Їњ крањни, за даними статистика ѕ.Ќ.ѕопова, скоротилос¤ на 5,2 м≥льйони чолов≥к, за ≥ншими п≥драхунками, - на 7 м≥льйон≥в.
ўе б≥льш важким був голод 1932-33 рок≥в, коли засуха погубила урожай практично вс≥х зернових район≥в —–—–. ¬ Ђдругий голодоморї, за оф≥ц≥йними даними, загинули близько 9 м≥льйон≥в, а по неоф≥ц≥йних - до 13 м≥льйон≥в жител≥в вс≥Їњ крањни.
22 листопада ƒень свободи ”крањни
”крањна в≥дзначаЇ р≥чницю оранжевоњ революц≥њ ¤к ƒень свободи
”казом в≥д 19.11.05 є 1619/2005, ѕрезидент ”крањни встановив св¤то ƒень —вободи. —в¤ткуЇтьс¤ щор≥чно, 22 листопаду, з метою затвердженн¤ ≥деал≥в демократ≥њ ≥ вихованн¤ в≥дчутт≥в нац≥ональноњ г≥дност≥.
22 листопаду 2004 дата початку Ђпомаранчевой (оранжевоњ) революц≥њї в ”крањн≥, компан≥њ загальнонац≥ональних протест≥в, м≥тинг≥в, п≥кет≥в, страйк≥в ≥ ≥нших акц≥й громад¤нськоњ непокори, орган≥зованим ≥ проведеним прихильниками ¬≥ктора ёщенко, основного кандидата в≥д опозиц≥њ на президентських виборах в листопад≥ Ч грудн≥ 2004 року.
јкц≥¤ почалас¤ п≥сл¤ оголошенн¤ ÷ентральною виборчою ком≥с≥Їю результат≥в другого туру президентських вибор≥в (в результат≥ першого визначилис¤ два кандидати - ¬≥ктор ёщенко ≥ ¬≥ктор януков≥ч), зг≥дно ¤ким перем≥г ¬.‘.януков≥ч. ѕ≥сл¤ р≥шенн¤ ¬ерховного суду було проведено повторне голосуванн¤ другого туру, в результат≥ ¤кого президентом ”крањни став ¬≥ктор ёщенко.
Ђ13 рок≥в ”крањна була незалежною, але в≥льною стала саме в т≥ оранжев≥ дн≥. —вобода Ц головне надбанн¤ ћайданаї, Ц вважаЇ ѕрезидент. ”крањна в≥дзначаЇ р≥чницю оранжевоњ революц≥њ ¤к ƒень свободи.
|
|
