|
|
|
СМУТОК І ТУГА ЖИВИХ - Вшанування жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні | |
Минулого тижня все свідоме українство світу вшанувало жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, що стало своєрідною даниною пам’яті невинно убієнних 7 – 10 мільйонів українців, які загинули внаслідок геноциду українського народу.
Ця страшна трагедія наших земляків практично торкнулася кожної сім’ї, що мешкала в Україні. Тому то кожного українця ця давня, але вічно боляча рана бентежить і не дає спокою до нині…
Тому й не дивно, що не тільки в самій Україні, але й за її межами, де мешкає справжня українська душа, шанується пам'ять загиблих наших співвітчизників та клекотить гнів на адресу тих, хто вчинив та причетний до такої нелюдської трагедії.
Українська церква святих Петра і Павла Не залишаються осторонь цієї справи і українці Павлодарського Надіртишшя – активісти тутешньої української громади. Шевченківці, як нерідко називають членів обласного товариства української культури ім.. Т. Г. Щевченка, починаючи з 2003 року, щорічно в листопаді вшановують пам'ять своїх однокровців. У відповідь на заклик української держави та Світового Конгресу Українців, минулого року активісти громади провели низку заходів в зв’язку з 75 – річчям від дня Страшного Голоду в Україні, прийнявши участь в міжнародній акції «Незгасима свічка» під гаслом «Україна пам’ятає - світ визнає», яка минулого року пройшла в 33 країнах світу. Не став виключенням і поточний рік. У день трауру в українській церкві святих Петра і Павла настоятель храму отець Ярослав Головчук відслужив панахиду по загиблим від Голоду і разом із парафіянами помолилися за невинно страчені людські душі.
Книжкова виставка
У цей день у світлиці українського товариства були запалені свічки в пам'ять жертв геноциду, бажаючі, серед яких були літні люди, молодь та учні українського відділення школи національного відродження мали можливість оглянути плакатну виставку «Забуттю не підлягає». Кожен з 54 планшетів – плакатів виставки правдиво відтворює історичну хронологію долі мільйонів українців та людей інших національностей, які загинули внаслідок злочинної політики тодішньої влади. Усі ті злочини творилися в умовах суворої секретності і тому чимало людей, як в Україні, так і в цілому світі, мало знають правди про достовірність фактів геноциду.
Чимало достовірних фактів та документів можна було дізнатися із книг «Злочин» (упорядкована Петром Кардашем), «Розсекречена пам’ять в документах ГПУ–НКВД», «Голод в Україні» та інші. У цей день у світлиці демонструвались відео матеріали, які висвітлювали трагедію тих років, яка охопила українську землю.
У цей вечір скорботи чимало активістів громади на підвіконниках своїх квартир запалили свічки жалоби, які символізували своїми вогниками пам’ять та тугу живих.
Визиває подив, коли сьогодні стрічаються люди, у тому числі і серед українців, якщо вони і справді українці. Котрі наполягають. Мовляв. Не потрібно згадувати минуле…
Але ж те «минуле», то наша гірка історія і про її сторінки повинен знати сучасник, і боронити його та майбутні покоління від подібної трагедії.
Вічна пам'ять і спокій загиблих від Голоду в Україні!
* * *
Михайло Росошанський,
Світлини автора. |
|
|
Технології
