«асоби масовоњ ≥нформац≥њ створюють подв≥йний взаЇмовиключний вплив на спос≥б житт¤ молодоњ людини: з одного боку, вони виступають ¤к чинник стимулюючий формуванн¤ здорового способу житт¤ у молод≥, з ≥ншоњ - провокують розвиток шк≥дливих звичок, х≥м≥чних залежностей, спри¤ють розвитку психолог≥чного дискомфорту ≥ ≥н.

≤снуЇ думка, про те, що не сл≥д переб≥льшувати роль «ћ≤ у формуванн≥ способу житт¤ молод≥, списуючи вс≥ проблеми, що ≥снують в молод≥жному середовищ≥, на рахунок Узгубного впливу заходуФ ≥ комерционал≥заци≥ рад≥о, телебаченн¤ ≥ преси. ” рад¤нськ≥ часи, коли в «ћ≤ не було абсолютно н≥¤коњ реклами, а цензура не пропускала н≥чого, що могло б негативно позначитис¤ на особ≥ або способ≥ житт¤ молодоњ людини, в ”крањн≥ мали м≥сце так≥ ¤вища ¤к кур≥нн¤, пи¤цтво, ≥ безладн≥ статев≥ зв'¤зки, не кажучи вже про неправильне живленн¤ ≥ в≥дсутн≥сть ф≥зичноњ активност≥. “обто не т≥льки «ћ≤ сьогодн≥ ведуть до того, що значна частина населенн¤ веде нездоровий спос≥б житт¤.

” той же час роль «ћ≤ у формуванн≥ здорового способу житт¤ не можна недооц≥нювати. ѕроте не можна не в≥дзначити, що саме в останнЇ дес¤тил≥тт¤ величезн≥ засоби, що вкладаютьс¤ м≥жнародними ≥ украњнськими корпорац≥¤ми в рекламу сигарет ≥ алкогольних напоњв, не йдуть н≥ в ¤ке пор≥вн¤нн¤ з ф≥нансуванн¤м програм, статей, передач, присв¤чених формуванню здорового способу житт¤

√оловною проблемою негативного впливу «ћ≤ на спос≥б житт¤ молодоњ людини Ї те, що сьогодн≥ телебаченн¤, рад≥о, преса не т≥льки ≥ не ст≥льки просувають ¤кий-небудь продукт, ск≥льки формують спос≥б житт¤, в ¤кому палити, пити, мати випадков≥ сексуальн≥ контакти, - це УкрутоФ. ѕричому це заворажуюче д≥Ї не т≥льки на молодь, але ≥ на дорослу частину населенн¤, ¤ка, не дуже заломлюЇ таку повед≥нку на св≥й спос≥б житт¤, миритьс¤ в ним щодо своњх д≥тей ≥ учн≥в. ¬иникаЇ мовчазну згоду дорослих з пропагованою, не здоровому, способу житт¤.

ѕроблема негативного впливу «ћ≤ на спос≥б житт¤ молод≥ не Ї т≥льки украњнською. ”сесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ охорони здоров'¤ розробила Уќснови пол≥тики здоров'¤ дл¤ вс≥х в ™вропейському рег≥он≥ У«доров'¤-21Ф, де наголошуЇтьс¤ наступне: Уподальший розвиток засоб≥в зв'¤зку, п≥двищенн¤ рол≥ масовоњ ≥нформац≥њ ≥ ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ в ц≥лому означаЇ, що молод≥ люди у вс≥х крањнах св≥ту стають об'Їктом д≥њ по в≥дношенню до попул¤ризац≥њ шк≥дливоњ дл¤ здоров'¤ продукц≥њ, певних посил≥в ≥ ц≥нностей.... –еклама, «ћ≤ ≥ музика - це не просто р≥зновидн≥сть розважальних програм, вони також виконують завданн¤ по рекламуванню окремих ос≥б, вироб≥в, ≥дей або стереотип≥в повед≥нки, ¤к≥ можуть надати ¤к благотворну, так ≥ руйнуючу д≥ю на здоров'њ. « погл¤ду охорони здоров'¤ значна частина такоњ рекламноњ продукц≥њ просто протипоказана - наприклад, наголошуЇтьс¤ ст≥йкий взаЇмозв'¤зок м≥ж рекламою тютюнових вироб≥в ≥ показниками поширеност≥ кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в. ¬ќќ« в≥дзначаЇ, що надм≥рне захопленн¤ телепередачами, ф≥льмами ≥ комп'ютерними ≥грами може привести до зб≥льшенн¤ випадк≥в насильства, а також пониженн¤ ф≥зичноњ активност≥ молод≥.

ѕроте глобальн≥сть проблеми не означаЇ, що вона не вир≥шувальна. ” р≥зних крањнах приймаютьс¤ р≥зн≥ заходи дл¤ того, щоб «ћ≤ в б≥льш≥й м≥р≥ спри¤ли формуванню здоровому способу житт¤, н≥ж навпаки. “ак в —Ўј ≥  анад≥ вс≥ телепередач≥, к≥ноф≥льми, що м≥ст¤ть еп≥зоди жорстокост≥, насильства, сексу показуютьс¤ т≥льки на спец≥альних платних каналах, ¤к≥ с≥м'¤ повинна спец≥ально оплачувати. ” розвинених крањнах св≥ту у вс≥х засобах масовоњ ≥нформац≥њ широко поширена соц≥альна реклама, направлена на протид≥ю реклам≥ тютюну, алкоголю ≥ ≥н. ” вс≥х крањнах, що в≥днос¤ть себе до ≥нформац≥йного сусп≥льства в учбових закладах вивчаЇтьс¤ практика адекватного сприйн¤тт¤ р≥зних форм ≥нформац≥њ.

ƒл¤ ”крањни на сьогодн≥ актуальним Ї навчанн¤ дорослих ≥ д≥тей правильному сприйн¤ттю величезного потоку ≥нформац≥њ, в ¤кому кожна людина знаходитьс¤ щодн¤. ѕричому дл¤ того, щоб навчити цьому д≥тей, необх≥дно в першу чергу навчити дорослих.  ультура ж споживанн¤ ≥нформац≥њ дорослими через с≥м'њ, учбов≥ ≥ позашк≥льн≥ установи може стати надбанн¤м молод≥.

ѕричому не можна говорити про те, що в «ћ≤ сьогодн≥ такоњ ≥нформац≥њ взагал≥ немаЇ. ѕравильн≥ше говорити про те, що доросл≥ не усв≥домлюють всю важлив≥сть ц≥Їњ ≥нформац≥њ дл¤ себе ≥ п≥дростаючого покол≥нн¤, тому њњ не використовують.

 ажучи про ≥нформуванн¤ здрослих не можна зупин¤тис¤ т≥льки на культур≥ сприйн¤тт¤ ≥нформац≥йних поток≥в. ќкремою проблемою Ї непо≥нформован≥сть батьк≥в ≥ вчител≥в про психолог≥чн≥ ≥ ф≥з≥олог≥чн≥ проблеми п≥дл≥ткового в≥ку. як указувалос¤ в попередн≥х розд≥лах, головний пер≥од виникненн¤ б≥льшост≥ шк≥дливих дл¤ здоров'¤ залежностей - п≥дл≥тковий. Ќа жаль повед≥нка батьк≥в часом посилюЇ ≥ без того скрутне становище п≥дл≥тк≥в. ¬се це в≥дбуваЇтьс¤ в першу чергу через нерозум≥нн¤ ситуац≥њ, в≥дсутност≥ знань про шл¤хи вир≥шенн¤ п≥дл≥ткових проблем. —пец≥альн≥ брошури, статт≥, книги, передач≥ можуть в цьому допомогти батькам, вчител¤м, а отже ≥ д≥т¤м. Ќаприклад у ¬еликобритан≥њ дл¤ батьк≥в п≥дл≥тк≥в випускаютьс¤ спец≥альн≥ брошури, так≥ ¤к У”вага, в с≥м'њ п≥дл≥токФ, в —Ўј Ї спец≥альний п≥дл≥тковий канал. ” нас же ≥нформац≥¤ про специф≥ку п≥дл≥ткового в≥ку найчаст≥ше подаЇтьс¤ в спец≥ал≥зованих виданн¤х ≥ дуже важка дл¤ сприйн¤тт¤ людей, ¤к≥ не мають осв≥ти психолога або хоч би педагога.

“аким же гр≥хом страждають ≥ спец≥альн≥ передач≥ дл¤ батьк≥в по рад≥о ≥ телебаченню: по сюжету вони ¤к правило нец≥кав≥, за зм≥стом непрофес≥йн≥, за часом незручн≥.

—ьогодн≥ ≥снуЇ ¤вна потреба у виготовленн≥ телев≥з≥йних сюжетних ролик≥в та ≥грових ф≥льм≥в (можливо сер≥ал≥в), ≥грових рад≥опередач з проблематики формуванн¤ здорового способу житт¤, виготовлен≥ соц≥альноњ реклами та розташуванн¤ њњ в привабливих дл¤ молод≥ музичних теле- та рад≥опередачах, шоу-передачах, використанн¤ тематичних вкладиш≥в до найб≥льш попул¤рних серед дорослих, молод≥ та д≥тей газет та журнал≥в.

ќкремо сл≥д вид≥лити однол≥тк≥в ¤к об'Їкт д≥њ ≥ джерело ≥нформац≥њ щодо здорового способу житт¤ одночасно. ќднол≥тк≥в ор≥Їнтувати не л≥ше на спож≥ванн¤ ≥нформац≥њ, а й на передачу в≥домоњ ≥нформац≥њ до ≥нших. “ому центрам соц≥альних служб дл¤ молод≥, громадським орган≥зац≥¤м доц≥льно готувати спец≥альн≥ групи волонтер≥в-≥нформатор≥в з числа молод≥, ¤к≥ б спец≥ал≥зувалис¤ на р≥зних аспектах формуванн¤ здорового способу ж≥тт¤. ¬елике значенн¤ в розповсюдженн≥ ≥нформац≥њ за принципом Ур≥вний-р≥вномуФ або Умолод≥ молодимФ належить громадським орган≥зац≥¤м. ѕричому дит¤ч≥ ≥ молод≥жн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, молод≥жн≥ гуртки ≥ клуби дуже корисн≥ ще й тим, що л≥дер тут визначений формально ≥ волод≥Ї певним набором позитивних ¤костей. ” випадку з неформальними об'Їднанн¤ми молод≥ це в≥дбуваЇтьс¤ не завжди. Ќа жаль л≥дерами неформальних груп дуже часто стають люди, ведуч≥ нездоровий спос≥б житт¤ ≥ що пропагують його.

—творенн¤ широкоњ мереж≥ орган≥зац≥й ≥ клуб≥в, що займаютьс¤ формуванн¤м здоровим чином житт¤ навр¤д чи доц≥льно. ¬≥домо, що п≥дл≥тки ≥ молодь не стурбован≥ проблемою власного здоров'¤, оск≥льки рахують себе досить здоровими ≥ насправд≥, в основному, такими Ї. ѕроблема здоров'¤ в ”крањн≥ - це ≥нтерес доросл≥шоњ частини населенн¤. ƒл¤ молод≥ доц≥льно ≥нтегрувати ≥дею формуванн¤ здорового способу житт¤ що вже ≥снуЇ, будь то туризм, танц≥ або колекц≥онуванн¤ марок... ¬ажливо що в д≥¤льност≥ громадських орган≥зац≥й, позашк≥льних установ ≥нформац≥¤ про здоровий спос≥б житт¤ не протир≥чить н≥¤к≥й спец≥ал≥зац≥њ.

ƒ≥¤льн≥сть «ћ≤ в ц≥лому повинна розгл¤датис¤ ¤к окремий напр¤м у формуванн≥ здорового способу житт¤. ѕричому рад≥о, телебаченн¤, преса повинн≥ не т≥льки публ≥кувати необх≥дну дл¤ формуванн¤ здорового способу житт¤ ≥нформац≥ю, але ≥ нести в≥дпов≥дальн≥сть за ту продукц≥ю, ¤ка цьому протир≥ч≥ть.

 нига адресована батькам, педагогам, кер≥вникам позашк≥льних заклад≥в, прац≥вникам культури ≥ ф≥зичноњ культури, нарешт≥, прац≥вникам засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. ќзнайомившись з книгою можливо знайти в≥дпов≥д≥ на питанн¤ пов'¤зан≥ з проблемою формуванн¤ здорового способу житт¤, роллю «ћ≤, школи, с≥м'њ, однол≥тк≥в в цьому процес≥. сверстников в этом процессе.

”крањнський ≥нститут соц≥альних досл≥джень, 2000
ћќЋќƒ№ «ј «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ—№ ќ- јЌјƒ—№ »… ѕ–ќ≈ “
ћед≈коѕортал √≥г≥Їна та медична еколог≥¤