ѕричому здоров`¤ розгл¤даЇтьс¤ в широкому розум≥нн≥. «а визначенн¤м  онвенц≥њ ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоров`¤, Ц це стан ц≥лковитого ф≥зичного, псих≥чного ≥ соц≥ального благополучч¤, а не лише в≥дсутн≥сть хвороб ≥ нем≥чност≥. «араз виокремлюють дек≥лька компонент≥в здоров`¤:

Ј соматичне здоров`¤ Ц стан орган≥в та систем орган≥зму людини, основу ¤кого становить б≥олог≥чна програма ≥ндив≥дуального розвитку;

Ј ф≥зичне здоров`¤ Ц р≥вень росту ≥ розвитку орган≥в та систем орган≥зму, в основ≥ ¤ких Ц морфолог≥чн≥ та функц≥ональн≥ резерви, що забезпечують адаптац≥йн≥ реакц≥њ;

Ј псих≥чне здоров`¤ Ц внутр≥шн≥й псих≥чний стан, ¤кий залежить в≥д душевного комфорту, що забезпечуЇ адекватну реакц≥ю ≥ повед≥нку. “акий стан обумовлений ¤к б≥олог≥чними, так ≥ соц≥альними потребами, можливост¤ми њх задоволенн¤;

Ј моральне здоров`¤ - комплекс характеристик мотивац≥йноњ та ≥нформац≥йноњ сфер життЇд≥¤льност≥, його особлив≥сть визначаЇ система ц≥нностей, установок та мотив≥в повед≥нки ≥ндив≥да у сусп≥льств≥. ¬≥д морального здоров`¤ залежить духовн≥сть людини, тому що воно пов`¤зане з загальнолюдськими ц≥нност¤ми: ≥стиною, добром, любов`ю ≥ красою.

“обто здоров`¤, з одного боку, це ≥деальний стан орган≥зму, чого ≥ндив≥д мав би прагнути дос¤гти з перших дн≥в свого св≥домого житт¤, а з ≥ншого Ц одна з найважлив≥ших характеристик ¤кост≥ житт¤, ресурс, ¤кий визначаЇ можлив≥сть ≥ндив≥да вир≥шувати повс¤кденн≥ проблеми житт¤, задовольн¤ти своњ потреби задл¤ вдосконаленн¤ власного ф≥зичного, псих≥чного ≥ соц≥ального благополучч¤.

якщо прийн¤ти умовно р≥вень здоров`¤ за 100%, то 20% залежить в≥д причинних чинник≥в, 20% Ц в≥д зовн≥шн≥х умов (еколог≥њ), 10% Ц в≥д д≥¤льност≥ системи охорони здоров`¤, а 50% залежить в≥д самоњ людини, в≥д њњ способу житт¤.

—пос≥б житт¤ Ц це б≥осоц≥альна категор≥¤, що ≥нтегруЇ у¤вленн¤ про певний тип життЇд≥¤льност≥ людини та характеризуЇтьс¤ особливост¤ми њњ трудовоњ д≥¤льност≥, побуту, форми задоволенн¤ матер≥альних та духовних потреб, правил ≥ндив≥дуальноњ та громадськоњ повед≥нки. √овор¤чи про спос≥б житт¤, варто пам`¤тати, що, хоча в≥н значною м≥рою обумовлений соц≥ально-економ≥чними умовами, водночас багато в чому залежить в≥д мотив≥в д≥¤льност≥ конкретноњ людини, в≥д особливостей њњ стану здоров`¤, псих≥ки та функц≥ональних можливостей орган≥зму. ÷им зокрема по¤сн¤Їтьс¤ реальна р≥зноман≥тн≥сть вар≥ант≥в способу житт¤ р≥зних людей. —пос≥б житт¤ людини визначають три категор≥њ: р≥вень житт¤, ¤к≥сть житт¤ та стиль житт¤.

–≥вень житт¤ - це, в першу чергу, економ≥чна категор≥¤, що в≥дбиваЇ р≥вень забезпеченн¤ матер≥альних, духовних та культурних потреб людини.

як≥сть житт¤ розум≥Їтьс¤ ¤к ступ≥нь комфорту при задаволенн≥ людських потреб (передус≥м соц≥альна категор≥¤).

—тиль житт¤ визначаЇ особливост≥ повед≥нки людини, тобто певний стандарт, до ¤кого пристосовуютьс¤ психолог≥¤ та психоф≥з≥олог≥¤ особистост≥ (соц≥ально-психолог≥чна категор≥¤).

якщо спробувати оц≥нити роль кожноњ з категор≥й способу житт¤ у формуванн≥ ≥ндив≥дуального здоров`¤, можна д≥йти висновку, що р≥вень та ¤к≥сть житт¤ мають сусп≥льний характер. ќтже, зрозум≥ло, що здоров`¤ людини передовс≥м залежатиме в≥д стилю житт¤, ¤кий в основному маЇ ≥ндив≥дуальний характер ≥ визначаЇтьс¤ ≥сторичними, нац≥ональними традиц≥¤ми (ментал≥тетом) та особист≥сними нахилами.

Ќайб≥льш повно взаЇмозв`¤зок м≥ж способом житт¤ та здоров`¤м в≥дбиваЇ пон¤тт¤ здоровий спос≥б житт¤ (дал≥ Ц «—∆). «—∆ м≥стить все, що спри¤Ї виконанню людиною профес≥йних, громадських та побутових функц≥й в оптимальних дл¤ здоров`¤ умовах ≥ в≥дображаЇ ор≥Їнтован≥сть д≥¤льност≥ особистост≥ на формуванн¤, збереженн¤ та зм≥цненн¤ ¤к ≥ндив≥дуального, так ≥ сусп≥льного здоров`¤.

—учасн≥ соц≥альн≥ негаразди, економ≥чна криза негативно позначились на здоров`њ украњнськоњ нац≥њ взагал≥, а найб≥льше занепокоЇнн¤ викликаЇ стан соц≥ального, ф≥зичного й емоц≥йного самопочутт¤ д≥тей та молод≥ Ц майбутнього покол≥нн¤ ”крањни. ћолод≥ люди, поки що в основному здоров≥, вважають, що немаЇ потреби у його збереженн≥ та зм≥цненн≥, ≥ лише згодом, втрачаючи його, в≥дчувають потребу в ньому. “ому ц≥лком зрозум≥ло, наск≥льки важливо змолоду виховувати активне ставленн¤ до особистого здоров`¤ та усв≥домленн¤ того, що здоров`¤ Ї найб≥льшою ц≥нн≥стю дарованою людин≥ природою.

“еоретично ц≥нн≥сть здоров`¤ усв≥домлюють вс≥. “ак, б≥льш≥сть людей знаЇ, що курити, вживати алкоголь та наркотики шк≥дливо, але у повс¤кденному житт≥ не дотримуютьс¤ цих постулат≥в. Ќ≥хто не заперечуЇ, що треба б≥льше рухатис¤, загартовуватись, проте багато хто веде малорухливий спос≥б житт¤. Ќеправильне, нерац≥ональне харчуванн¤ спричин¤Ї чимало захворювань, а проблеми сучасного житт¤ практично не залишають м≥сц¤ дл¤ позитивних емоц≥й.

«а результатами соц≥альних досл≥джень майже 90% д≥тей, учн≥в ≥ студент≥в в ”крањн≥ мають в≥дхиленн¤ у здоров`њ, понад 50% - незадов≥льну ф≥зичну п≥дготовку. « кожним роком зростаЇ к≥льк≥сть молодих людей з ризикованою повед≥нкою. «а даними досл≥джень ”крањнського ≥нституту громадського здоров"¤ лише 10% чолов≥к≥в ≥ 19% ж≥нок старш≥ за 18 рок≥в ведуть тверезий спос≥б житт¤. Ќа початок 1998 року частка оф≥ц≥йно зареЇстрованих хворих на наркоман≥ю в ”крањн≥ перевищила 65 тис. ос≥б, але реальна њх к≥льк≥сть становить майже 700 тис. ” 1998 роц≥ на оф≥ц≥йному обл≥ку перебувало 8990 ¬≤Ћ-≥нф≥кованих, з них 78% Ц ≥н`Їкц≥йн≥ наркомани. ѕереважна б≥льш≥сть (77%) ¬≤Ћ-≥нф≥кованих Ц молод≥ люди в≥ком в≥д 15 до 29 рок≥в.

Ќаведен≥ дан≥ дозвол¤ють висловили думку, що пропаганда засад здорового способу житт¤ серед молод≥ Ї на сьогодн≥ конче потр≥бною. Ќа формуванн¤ певного способу житт¤ людини впливають конкретн≥ соц≥альн≥ чинники. «а умови б≥льш-менш однакового р≥вн¤ потреб кожна особист≥сть маЇ св≥й ≥ндив≥дуальний спос≥б њх вт≥ленн¤, тому повед≥нка людей р≥зна ≥ обумовлюЇтьс¤ вона багатьма чинниками.

Ќа¤вн≥ сьогодн≥, та необх≥дн≥ фактори впливу на формуванн¤ способу житт¤ особистост≥ можна об`Їднати у чотири велик≥ групи: мега-, макро-, мезо-, м≥крофактори. ћегафактори Ц космос, планета, св≥т, що т≥Їю чи ≥ншою м≥рою вливають на соц≥ал≥зац≥ю вс≥х жител≥в «емл≥. ћакрофактори Ц крањна, етнос, сусп≥льство, держава, ¤к≥ визначають напр¤ми соц≥ал≥зац≥њ людей, котр≥ живуть у певних крањнах, за умови залученн¤ у цей процес ≥ використанн¤ населенн¤м «ћ≤. ћезофактори Ц умови соц≥ал≥зац≥њ великих груп людей, ¤к≥ розмежовуютьс¤ за типом м≥сцевост≥ та поселенн¤, де вони проживають (рег≥он, село, м≥сто), за належн≥стю до тих чи ≥нших субкультур. ћ≥крофактори Ц чинники, що безпосередньо впливають на конкретних людей. ÷е с≥м`¤, групи ровесник≥в, навчально-виховн≥ орган≥зац≥њ, громадськ≥, державн≥, рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ, м≥кросоц≥ум.

ћи вважали за доц≥льне зд≥йснити анал≥з лише одного, але дуже важливого чинника ≥з загальноњ к≥лькост≥ тих, що мають вплив на здоров`¤ людини: засоби масовоњ ≥нформац≥њ, а також соц≥альн≥ ≥нститути, на ¤к≥ вони можуть впливати. ќсоблива роль «ћ≤ у формуванн≥ способу житт¤ по¤снюЇтьс¤ тим, що:

Ј по-перше, «ћ≤ Ц це гнучка система, зм≥ст ¤коњ можливо зм≥нити, тод≥ ¤к ≥нш≥ складов≥ макро-, мезо- та м≥кро- р≥вн≥в п≥ддаютьс¤ зм≥нам досить пов≥льно;

Ј по-друге, «ћ≤ мають здатн≥сть не т≥льки зм≥нювати св≥й зм≥ст, що впливаЇ на населенн¤, але й впливати на виховну функц≥ю таких ≥нститут≥в, ¤к с≥м`¤, школа, найближче оточенн¤, а також формувати громадську думку на р≥вн≥ сусп≥льства та крањни.

”крањнський ≥нститут соц≥альних досл≥джень, 2000
ћќЋќƒ№ «ј «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ—№ ќ- јЌјƒ—№ »… ѕ–ќ≈ “
ћед≈коѕортал √≥г≥Їна та медична еколог≥¤