–озгл¤даючи вплив «ћ≤ на формуванн¤ здорового способу житт¤ молод≥, варто говорити не лише про њхн≥й вплив безпосередньо на ≥ндив≥да, але й про опосередкований вплив «ћ≤, оск≥льки ≥ндив≥д включаЇтьс¤ в р≥зн≥ сфери життЇд≥¤льност≥: сусп≥льство, с≥м`ю, громаду, ровесник≥в, школу тощо. јдже засоби мсовоњ ≥нформац≥њ впливають, наприклад, на с≥м`ю, а с≥м`¤, в свою чергу, впливаЇ на особист≥сть дитини, п≥дл≥тка.

¬плив «ћ≤
≤ндив≥дуальн≥ стимулююч≥ та захисн≥ чинники
—тимулюч≥ та захисн≥ чин-ники виник-ненн¤ ризи-к≥в здоров`¤, ¤к≥ пов`¤зан≥ ≥з сусп≥льст-вом		—тимулюч≥ та захисн≥ чин-ники виник-ненн¤ ризи-к≥в здоров`¤ у с≥мейному оточенн≥		—тимулюч≥ та захисн≥ чин-ники виник-ненн¤ ризи-к≥в здоров`¤ у громад≥—тимулюч≥ та захисн≥ чин-ники виник-ненн¤ ризи-к≥в здоров`¤, ¤к≥ пов`¤зан≥ з≥ школою—тимулюч≥ та захисн≥ чинники виникненн¤ ризик≥в здо-ров`¤ серед ровесник≥в

” ход≥ вивченн¤ опосередкованого впливу «ћ≤ треба також розгл¤дати кожну сферу життЇд≥¤льност≥ людини з двох бок≥в: з одного Ц вплив традиц≥йно усталених механ≥зм≥в на формуванн¤ «—∆, а з другого Ц вплив за рахунок ≥нформац≥њ «ћ≤. Ѕезумовно, ц≥ складов≥ можливо п≥дрозд≥лити досить умовно, але таке баченн¤ дозвол¤Ї виокремити ≥ розкрити особлив≥сть спливу «ћ≤ на спос≥б житт¤ молодоњ людини у конкретн≥й сфер≥ життЇд≥¤льност≥.

3.1. –оль с≥м`њ у формуванн≥ здорового способу житт¤.

‘ормуванн¤ здорового способу житт¤ Ї одним ≥з важливих напр¤м≥в с≥мейного вихованн¤. јдже кожен з батьк≥в бажаЇ, щоб дитина виросла ф≥зично й псих≥чно здоровою, без шк≥дливих звичок. Ѕагато в чому формуванн¤ здорового способу житт¤ залежить в≥д традиц≥йноњ складовоњ цього впливу: стилю житт¤ с≥м'њ, способу орган≥зац≥њ житт¤, характеру взаЇмостосунк≥в м≥ж подружж¤м, участ≥ обох батьк≥в у вихованн≥, правильноњ орган≥зац≥њ в≥льного часу с≥м'њ, ставленн¤ самих батьк≥в до вживанн¤ алкоголю, пал≥нн¤, застосуванн¤ наркотичних речовин. ќтже, спос≥б житт¤ с≥м'њ в основному обумовлюЇ ≥ спос≥б житт¤ д≥тей. „исельн≥ досл≥дженн¤ св≥дчать, що с≥мейн≥ конфл≥кти м≥ж самими батьками, батьками та д≥тьми, застосуванн¤ ф≥зичних покарань, нерозум≥нн¤ батьками д≥тей, в≥дсутн≥сть батьк≥вськоњ уваги, п≥дтримки дитини, Ц все це стаЇ причиною того, що процес становленн¤ особистост≥ п≥дл≥тка проходив т¤жче, н≥ж звичайно.

Ќа спос≥б житт¤ с≥м`њ, а отже ≥ дитини, впливаЇ й структура самоњ с≥м`њ. Ќац≥ональне опитуванн¤ "—пос≥б житт¤ молод≥", ¤ке було проведено ”≤—ƒ в жовтн≥ 1999 р. ви¤вило, що т≥льки дв≥ третини молод≥ проживають у повних с≥м`¤х. «агальнов≥домо, а також ви¤влено в результатах цього опитуванн¤, той факт, що батьки дл¤ р≥зних груп п≥дл≥тк≥в та молод≥ Ї одним з основних джерел ≥нформац≥њ з багатьох питань.  р≥м того, саме до батьк≥в, в першу чергу, звертаютьс¤ молод≥ люди з≥ своњми проблемами та труднощами. ” важк≥й ситуац≥њ д≥ти оч≥кують в≥д батьк≥в порад та допомоги з р≥зноман≥тних проблем, тому досить часто батькам доводитьс¤ виконувати функц≥њ не лише дорослих друз≥в та вчител≥в, а й психолога, л≥кар¤, дов≥дкового бюро та Ушвидкоњ допомогиФ.

Ќезалежно в≥д того, наск≥льки сам≥ батьки усв≥домлюють свою роль у формуванн≥ здорового способу житт¤ молодого покол≥нн¤, п≥дл≥тки в≥дзначають досить широкий аспект тем, на ¤к≥ вони можуть розмовл¤ти з батьками. якщо в≥дкинути таку тему, ¤к навчанн¤ та уроки, то найчаст≥ше п≥дл≥тки говор¤ть з батьками про своЇ майбутнЇ (60%-70%), своЇ здоровТ¤ (55%-65%), своњх друз≥в (50%-60%), своЇ харчуванн¤ (45%), повед≥нку не т≥льки в школ≥, а й на вулиц≥, в транспорт≥, з незнайомц¤ми (до 40%), а також про стосунки у с≥мФњ (б≥л¤ 40%). Ќе так часто предметом розмови Ї економ≥чн≥ проблеми с≥мФњ (24%), взаЇмов≥дносини м≥ж хлопц¤ми та д≥вчатами (20-25%), статева зр≥л≥сть (10%-20%) та ≥нтимн≥ стосунки м≥ж чолов≥ком ≥ ж≥нкою (5%-10%).

—в≥дченн¤м того, що батьки Ї надзвичайно важливим та впливовим джерелом формуванн¤ здорового способу житт¤, Ї також те, що 36% 10-16-р≥чних повн≥стю дов≥р¤ють батькам ≥ в≥дверто обговорюють з ними будь-¤к≥ питанн¤, а ще 52% дов≥р¤ють батькам, хоча де¤к≥ питанн¤ не можуть з ними обговорювати. “аким чином, 88% п≥дл≥тк≥в дов≥р¤ють батькам, а це значить, що дов≥р¤ють ≥ т≥й ≥нформац≥њ, ¤ку вони отримують в≥д них. Ћише 1% респондент≥в зазначили, що вони зовс≥м не дов≥р¤ють батькам. ѕро високий р≥вень дов≥ри та достатньо в≥дверт≥ стосунки м≥ж п≥дл≥тками ≥ батьками св≥дчать в≥дпов≥д≥ б≥льшоњ половини опитаних 10-14-р≥чних учн≥в, ¤к≥ засв≥дчують, що, ¤к правило, батьки знають, де ≥ з ким вони бувають ввечер≥.

–азом з тим, ≥снують ≥ певн≥ проблеми щодо впливу батьк≥в на формуванн¤ здорового способу житт¤ у неповнол≥тн≥х. “ак, 15% 10-14-р≥чних в≥дверто сиверджують, що випивали алкогольн≥ напоњ у б≥льш≥й к≥лькост≥, н≥ж њм дозвол¤ли батьки; 6% впевнен≥, що мати, та 6% впевнен≥, що батько дозволили б њм випивати без вс¤ких обмежень та заперечень. ўе по 27% в≥дпов≥ли, що њм дозволили б випити лише з особливоњ нагоди; близько 21% не знають, ¤к би в≥дреагувала њх мати, та така ж к≥льк≥сть невпевнена щодо батьк≥вськоњ реакц≥њ. —еред тих, хто ще не спробував палити на час опитуванн¤, 25% в≥дзначили такий УстримуючийФ чинник, ¤к Умоњ батьки не пал¤тьФ. ÷е другий за рейтингом чинник п≥сл¤ усв≥домленн¤ шк≥дливого впливу звички палити на стан здоровТ¤.  р≥м того, ще 11% зазначили, що у випадку пал≥нн¤ вони б мали проблеми з батьками.

«а допомогою анкети дл¤ 10-14-р≥чних окремо визначалась роль батьк≥в у формуванн≥ здорового способу житт¤. —еред респондент≥в в≥ком 10-14 рок≥в палили або пал¤ть 39,5% респондент≥в. –азом з тим, лише незначна к≥льк≥сть ос≥б (на р≥вн≥ статистичноњ похибки) засв≥дчуЇ, що вони пал¤ть у звТ¤зку з конфл≥ктом з батьками. Ќапевне, таку ситуац≥ю можна по¤снити ≥ тим, що чимала к≥льк≥сть батьк≥в (38%) палить в помешканн≥, де вони проживають разом з д≥тьми, 70% д≥тей св≥дчать про те, що њм батьки не дозволили б палити взагал≥.

ћожна сказати, що батьки Ї одним з основних джерел отриманн¤ ≥нформац≥њ щодо здорового способу житт¤ дл¤ д≥тей, п≥дл≥тк≥в та молодих людей. –езультати соц≥олог≥чних опитувань зав≥дчують, що ≥з зб≥льшенн¤м в≥ку питома вага тих, хто обговорюЇ ц≥ проблеми з батьками та отримуЇ в≥д них ≥нформац≥ю, хоч ≥ незначною м≥рою, але знижуЇтьс¤. –озгл¤даючи вар≥анти в≥дпов≥дей на запитанн¤ Уƒо кого або до ¤ких джерел ти звернувс¤ б, ¤кби побажав отримати б≥льше ≥нформац≥њ про алкогол≥зм, наркоман≥ю, пал≥нн¤?Ф. залежно в≥д в≥ку респондент≥в, ми змогли створити загальну д≥аграму цих показник≥в.

1. 10-12 рок≥в Ц етап стаб≥льного ставленн¤ до рекомендац≥й батьк≥в, 62%-65% д≥тей за ≥нформац≥Їю про шк≥длив≥ звички звертаютьс¤ до батьк≥в;

2. 13-16 рок≥в Ц етап р≥зкого зменшенн¤ впливу батьк≥в, частка д≥тей зменшуЇтьс¤ з 65% у 12 рок≥в до 35% у 16 рок≥в;

3. 17-22 рок≥в Ц етап пов≥льного зменшенн¤ впливу батьк≥в, в≥дсоток потенц≥йних звернень до батьк≥в знижуЇтьс¤ в≥д 32% у 17 лет до 19% у 22 роки.

јнал≥з р≥вн¤ дов≥ри до ≥нформац≥њ, ¤ку отримують в≥д батьк≥в залежно в≥д в≥ку респондент≥в та типу поселенн¤, де вони проживають, були ви¤влен≥ де¤к≥ в≥дм≥нност≥. ѕри розмежуванн≥ тип≥в поселенн¤ на обласний центр, м≥сто ≥ село загальн≥ тенденц≥њ важливост≥ думки батьк≥в у ≥нформуванн¤ про шк≥длив≥ звички (пал≥нн¤, алкоголь, наркоман≥¤) залишаютьс¤ незм≥нними, проте, звичайно, Ї й своњ нюанси. “ак, серед с≥льських д≥тей 10-12-р≥чного в≥ку перший етап демонструЇ р≥вень пад≥нн¤ важливост≥ думки батьк≥в. ѕроте, ¤кщо у 10-р≥чному в≥ц≥ цей показник у сел≥ набагато вищий, н≥ж у м≥стах ≥ обласних центрах, то до 12-р≥чного в≥ку за абсолютним значени¤м (нагадуЇмо, при пад≥нн≥ з 87% до 63%) в≥н уже дос¤гаЇ показник≥в м≥ста та областного центру. ќтже, етап р≥зкого зменшенн¤ впливу батьк≥в на п≥дл≥тк≥в ≥ молодь Ї однаковим дл¤ вс≥х тип≥в поселенн¤. ≈тап пов≥льного зменшенн¤ впливу батьк≥в на опитаних дещо в≥др≥зн¤Їтьс¤ у м≥ських поселенн¤х: у в≥ц≥ 17 рок≥в ≥ старше його р≥вень практично не зм≥нюЇтьс¤ ≥ становить 30-49%.

ўо стосуЇтьс¤ значенн¤ ≥нформац≥њ батьк≥в про шк≥длив≥ звички дл¤ д≥тей р≥зних за статтю та в≥ком, то у в≥ц≥ 10-12 рок≥в дов≥ра до ≥нформац≥њ батьк≥в у д≥вчат падаЇ з 71% до 64%, а у хлопц≥в п≥дн≥маЇтьс¤ з 53% до 66%. ¬≥др≥зн¤Їтьс¤ також ≥ р≥вень дов≥ри до батьк≥вськоњ ≥нформац≥њ у в≥ц≥ 20-22 рок≥в, коли у чолов≥к≥в р≥вень дов≥ри спадаЇ до 14%, а у молодих ж≥нок в≥н залишаЇтьс¤ на показнику 24%-26%. ўе одним ≥з чинник≥в, ¤к≥ визначають ставленн¤ до ≥нформац≥њ батьк≥в, Ї проживанн¤: окремо чи разом мешкають батьки та доросл≥ д≥ти. “ак молод≥ люди, ¤к≥ проживають у батьк≥вських с≥мТ¤х, мають нам≥р звернутис¤ до батьк≥в у 46% випадках, а д≥ти, ¤к≥ проживають окремо, т≥льки Ц у 18%.

ќчевидно, що с≥м`¤ маЇ двосторонн≥й вплив на спос≥б житт¤ молодоњ людини. « одного боку, с≥м`¤ виступаЇ ¤к захисний чинник, що перешкоджаЇ по¤в≥ та розвитку шк≥дливих звичок, з другого Ц ¤к особливий чинник, що стимулюЇ розвиток шк≥дливих звичок у д≥тей.

«ахисн≥ чинники с≥м`њ найб≥льшою м≥рою про¤вл¤ютьс¤ у тому випадку, коли:

Ј м≥ж членами с≥м`њ ≥снують добр≥, в≥дверт≥ стосунки;

Ј вихованн¤ д≥тей передбачаЇ про¤в душевного тепла, виключаЇ пост≥йн≥ ультимативн≥ претенз≥њ;

Ј батьки в≥р¤ть у життЇв≥ усп≥х≥ д≥тей, про¤вл¤ють висок≥ батьк≥вськ≥ оч≥куванн¤;

Ј д≥ти, з одного боку, включен≥ до прийн¤тт¤ с≥мейних р≥шень, з другого Ц мають своњ власн≥ завданн¤ стосовно ≥нших член≥в с≥м`њ;

Ј стосунки м≥ж батьками базуютьс¤ на емоц≥йн≥й взаЇмн≥й п≥дтримц≥;

Ј ставленн¤ батьк≥в до д≥тей базуЇтьс¤ на реальн≥й зац≥кавленост≥, уваз≥ до њхн≥х проблем та обмежуютьс¤ не т≥льки розмовами, а безпосередньою участю у р≥зних аспектах житт¤ д≥тей.

Ќегативний вплив с≥м`њ на спос≥б житт¤ д≥тей, насамперед, пов`¤зано з внутр≥шньою кризою с≥м`њ:

Ј с≥мейною дезорган≥зован≥стю, ¤ка призводить до того, що с≥м`¤ перестаЇ вир≥шувати нав≥ть елементарн≥ проблеми утриманн¤ дитини;

Ј с≥мейними конфл≥ктами, ¤к≥ Ї причиною р≥зних стрес≥в у д≥тей;

Ј про¤вом насилл¤ (ф≥зичного, псих≥чного, сексуального);

Ј в≥дсутн≥стю почутт¤ любов≥ та взаЇморозум≥нн¤ м≥ж членами с≥м`њ;

Ј на¤вн≥стю шк≥дливих звичок (алкогол≥зм, наркоман≥¤ тощо) серед член≥в с≥м`њ;

Ј невимоглив≥стю та непосл≥довн≥стю санкц≥й стосовно про¤в≥в шк≥дливих дл¤ здоров`¤ звичок у д≥тей, слабка дисципл≥на в с≥м`њ;

Ј нереал≥зованим оч≥куванн¤м стосовно розвитку та усп≥х≥в дитини.

¬иход¤чи з причин позитивного та негативного впливу с≥м`њ, сл≥д розгл¤дати ≥ вплив «ћ≤ на юного ≥ндив≥да в першу чергу через с≥м`ю. Ќасамперед «ћ≤ не виконують на сьогодн≥ одного з головних завдань стосовно молод≥ та п≥дл≥тк≥в Ц не достатньо ≥нформують доросле населенн¤ про специф≥ку п≥дл≥ткового та молод≥жного в≥ку, про ф≥з≥олог≥чн≥ та психолог≥чн≥ зм≥ни, котр≥ в≥дбуваютьс¤ з орган≥змом у такому в≥ц≥, ф≥з≥олог≥чн≥ причини неадекватноњ повед≥нки. Ќа жаль, п≥дл≥ток ≥ нав≥ть б≥льш старша молода людина дуже часто розгл¤даютьс¤ ¤к "майже" дорослий, а слово "неповнол≥тн≥й" в своњй структур≥ взагал≥ несе певну неповноц≥нн≥сть.

«нанн¤ особливостей молод≥жного ≥ п≥дл≥ткового в≥ку може зм≥нити ставленн¤ дорослих до п≥дл≥тк≥в ≥, таким чином, зменшити де¤к≥ ризики дл¤ здоров'¤, перш за все це стосуЇтьс¤ психолог≥чного дискомфорту ≥ ф≥зичноњ активност≥.

«ћ≤ можуть показати на конкретних життЇвих прикладах батькам, дорослим членам с≥мей њхню в≥дпов≥дальн≥сть за спос≥б житт¤ д≥тей, причому не абстрактну в≥дпов≥дальн≥сть, а те, ¤к кожен вчинок дорослого, включаючи реакц≥ю на будь-¤кий дит¤чий вчинок, може в≥дбитис¤ на дитин≥. Ќаприклад, ¤кщо дитина погано вчитьс¤ в початков≥й школ≥ ≥ батьки досить спок≥йно до цього ставл¤тьс¤, то в старших класах батьки повинн≥ бути готовими до того, що дитина в повн≥й м≥р≥ в≥дпов≥датиме статусу "дв≥йочник": в≥рог≥дн≥ше за все в≥н палитиме, прогулюватиме школу, вв≥йде в компан≥ю таких самих "педагог≥чно занедбаних" д≥тей.

Ѕезумовно, така роз'¤снювальна робота серед батьк≥в повинна проводитис¤ не лише через телебаченн¤, рад≥о, пресу, але й через спец≥альну л≥тературу, соц≥альних педагог≥в ≥ соц≥альних прац≥вник≥в.

√оловною задачею «ћ≤ щодо впливу на спос≥б житт¤ дитини через батьк≥вську с≥м'ю пол¤гаЇ в об'Їктивн≥й ≥нформац≥њ про тенденц≥њ в молод≥жному середовищ≥. —каж≥мо, дл¤ батьк≥в факт на¤вност≥ сексуальних стосунк≥в дитини в 17 рок≥в не повинен бути трагед≥Їю, але батьки повинн≥ ≥нформац≥йно п≥дготувати дитину до того, щоб сексуальн≥ стосунки не стали причиною по¤ви небажаноњ ваг≥тност≥, венеричних захворювань або ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒу.

Ќа жаль, м≥ж д≥тьми ≥ батьками, в≥рн≥ше прабатьками (д≥дус¤ми ≥ бабус¤ми), ≥снуЇ сьогодн≥ не лише конфл≥кт покол≥нь, а ≥снуЇ також ≥ конфл≥кт моралей. ¬≥рн≥ше, ≥снуЇ конфл≥кт "колишньоњ" морал≥, ¤коњ притримуЇтьс¤ б≥льш≥сть прабатьк≥в, ≥ морал≥, привнесеноњ гол≥вудськими ф≥льмами, ¤ку повн≥стю сприймають д≥ти ≥ абсолютно не сприймають батьки. «ћ≤ практично усунулис¤ не лише в≥д п≥дтримки молод≥, а нав≥ть в≥д обговоренн¤ цього конфл≥кту. Ћише одна рос≥йська передача "јкуна матата" намагаЇтьс¤ не лише з'¤сувати, в чому пол¤гаЇ суперечн≥сть дорослих ≥ молод≥, але намагаЇтьс¤ налагодити м≥ж покол≥нн¤ми взаЇмну згоду.

јдже стосовно таких ризик≥в дл¤ здоров'¤, ¤к пал≥нн¤, алкогол≥зм, наркоман≥¤, саме батьки можуть стати реальним джерелом знань ≥ вм≥нь з приводу попередженн¤ ризик≥в. √оловною умовою дл¤ цього Ї на¤вн≥сть таких знань ≥ вм≥нь, оск≥льки вони мають ц≥ знанн¤ ≥ мають в≥дверт≥ стосунки з д≥тьми. ≤ в тому, ≥ в ≥ншому випадку роль засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ важко переоц≥нити.

÷≥леспр¤мований пот≥к ≥нформац≥њ щодо здорового способу житт¤ д≥тей буде корисним ≥ дл¤ самих батьк≥в, бо в≥н може вплинути ≥ на њхн≥й спос≥б житт¤. ј зм≥на способу житт¤ батьк≥в, безперечно, впливаЇ на д≥тей ¤к найближчий приклад.

–озм≥щенн¤ ≥нформац≥њ про здоровий спос≥б житт¤ д≥тей дл¤ батьк≥в, безумовно, може мати в≥дм≥нний в≥д молод≥жного формат ≥ друкуватис¤ у в≥дпов≥дних виданн¤х. ƒл¤ цього б≥льше п≥д≥йдуть журнали ≥ газети дл¤ дорослих, серйозн≥ телев≥з≥йн≥ ≥ рад≥опередач≥. ќднак цей ≥нформац≥йний пот≥к маЇ бути не хаотичним, а ц≥леспр¤мованим ≥ посл≥довним, автори книг, статей ≥ передач мають мати в≥дпов≥дну п≥дготовку. “ака п≥дготовка автор≥в ц≥лком можлива за матер≥алами проекту "ћолодь за здоров'¤".

3.2. ¬плив ровесник≥в та старших товариш≥в на формуванн¤ здорового способу житт¤ молодоњ людини

јнал≥з в≥дпов≥дей на запитанн¤ Уƒо кого або до ¤ких джерел ти звернувс¤ б, ¤кби побажав би отримати б≥льше ≥нформац≥њ про алкогол≥зм, наркоман≥ю, пал≥нн¤?Ф змусив нас вичленити окремо групу молод≥, ¤ка вважаЇ за доц≥льне звернутис¤ за такою ≥нформац≥Їю до ровесник≥в. ѕри середньому показнику по масиву 22% з числа респондент≥в, котр≥ мають нам≥р звернутис¤ за додатковою ≥нформац≥Їю до ровесник≥в, за в≥ком цей показник маЇ значн≥ вар≥ац≥њ: в≥д 13% у 10-р≥чному в≥ц≥ до 31% Ц у 14-р≥чному.

ѕоказники значенн¤ ровесник≥в, ¤к джерела ≥нформац≥њ про шк≥длив≥ звички умовно можна розпод≥лити на три етапи.

1. 10-12 рок≥в Ц етап пов≥льного зростанн¤ дов≥ри ровесникам (в≥д 13% до 15%);

2. 13-14 рок≥в Ц етап швидкого зростанн¤ дов≥ри ровесникам (в≥д 15% до 31%);

3. 15-22 роки Ц етап стаб≥л≥зац≥њ дов≥ри ровесникам

(в≥д 22% до 27%);

ЌагадаЇмо, що майже третина молодих людей саме в≥д ровесник≥в отримуЇ ≥нформац≥ю стосовно здорового способу житт¤. —оц≥олог≥чн≥ опитуванн¤ св≥дчать, що коло питань, ¤к≥ обговорюютьс¤ молоддю з≥ своњми друз¤ми та ровесниками Ї досить широкими. ¬ тому числ≥, проблеми, ¤к≥ повТ¤зан≥ з≥ здоровим способом житт¤, займають пом≥тне м≥сце в цьому спектр≥.

–езультати опитуванн¤ за програмою Ућолодь столиц≥Ф св≥дчать, що серед тих проблем, ¤к≥ турбують сьогодн≥ молодь, 83% називають Уздоровий спос≥б житт¤Ф, а 89% - Устан власного здоровТ¤Ф. ÷ей р≥вень стурбованост≥ впливаЇ й на коло тих питань, ¤к≥ молод≥ люди обговорюють м≥ж собою. —еред них, окр≥м теми про власне здоровТ¤ та здоровий спос≥б житт¤, Ї й ≥нш≥, ¤к≥ т≥сно повТ¤зан≥ з цим, Ц орган≥зац≥¤ в≥дпочинку, с≥мейн≥ та сексуальн≥ стосунки.  р≥м того, сл≥д сказати, що в тому випадку, коли проблема турбуЇ молоду людину, вона част≥ше обговорюЇ цю тему з≥ своњми друз¤ми. “ак, серед тих, кого турбуЇ проблема здорового способу житт¤, 55% часто говор¤ть про це з друз¤ми, ≥ нав≥ть серед тих, кого ц¤ проблема не турбуЇ, 20% часто обговорюють зазначену тематику. “е ж саме стосуЇтьс¤ й ≥нших тем, ¤к≥ близьк≥ до проблеми здоровТ¤. —еред тих, кого турбують проблеми власного здоровТ¤ та здорового способу житт¤, предметом обговоренн¤ дл¤ них значно част≥ше стають с≥мейн≥, побутов≥, еколог≥чн≥, сексуальн≥ теми та питанн¤ зароб≥тку грошей, модного од¤гу, зовн≥шност≥ тощо.

“ак≥ теми, ¤к здоровий спос≥б житт¤ та проблеми власного здоровТ¤, част≥ше обговорюютьс¤ молодими людьми, ¤к≥ перебувають у шлюб≥, та ж≥нками. ¬≥ков≥ розб≥жност≥ у про¤в≥ ≥нтересу до цих тем також простежуютьс¤, але вони т≥сно пов`¤зан≥ з≥ статтю. «окрема, д≥вчат стан власного здоровФ¤ турбуЇ, ≥ особливо це пом≥тно у 15-16 рок≥в. —аме на цю в≥кову групу приходитьс¤ Уп≥кФ частоти обговоренн¤ даноњ теми. ёнаки част≥ше розмовл¤ють м≥ж собою на тему власного здоровФ¤ лише у 17-18 рок≥в. ўо ж до обговоренн¤ здорового способу житт¤, то навпаки, ц¤ проблема турбуЇ юнак≥в дещо ран≥ше Ц в 15-16-р≥чному в≥ц≥. “а дл¤ 19-22-р≥чних д≥вчат ≥ юнак≥в ц¤ тема стаЇ уже менш актуальною.

ѕроблема орган≥зац≥њ в≥дпочинку ц≥кавить вс≥ категор≥њ молод≥ майже однаково, але у б≥льш≥й м≥р≥ д≥вчат 15-16 рок≥в. „астота обговоренн¤ сексуальних проблем зменшуЇтьс¤ з в≥ком, але хоча в цей пер≥од зростаЇ частота обговоренн¤ с≥мейних та побутових проблем. ѕроте обидв≥ зазначен≥ теми значно част≥ше обговорюютьс¤ ж≥ночою молоддю. ўо ж до проблеми зароб≥тку грошей, то вона част≥ше обговорюЇтьс¤ чолов≥ками та людьми б≥льш старшоњ в≥ковоњ групи.

ѕро вплив друз≥в на формуванн¤ здорового способу житт¤ св≥дчить також те, що серед чинник≥в, ¤к≥ утримують респондент≥в в≥д пал≥нн¤, Ї такий, ¤к Умоњ друз≥ не пал¤тьФ. ÷ей показник становить 23% серед тих, хто не пробував палити у 10-14 рок≥в, та 12% ≥з 15-22-р≥чних.

“аким чином, можна стверджувати, що друз≥ та ровесники Ї одним ≥з впливових джерел ≥нформац≥њ дл¤ молод≥ з питань формуванн¤ здорового способу житт¤. ¬ажливо п≥дкреслити, що ≥з доросл≥шанн¤м в≥ку друз≥ та ровесники починають дом≥нувати ≥ серед джерел потр≥бноњ ≥нформац≥њ. « одного боку це повТ¤зано з Унабутт¤м досв≥дуФ серед ровесник≥в, з ≥ншого - з Угостротою тематикиФ, особливо, що стосуЇтьс¤ алкоголю, наркотик≥в та м≥жстатевих стосунк≥в.  р≥м того, саме ровесники Ї найб≥льш УлегкодоступнимФ джерелом ≥нформац≥њ в умовах недостатнього розвитку ≥нформац≥йних центр≥в та анон≥мних консультац≥й.

«а методикою, що описана вище, була вид≥лена група молод≥, котра в≥ддаЇ перевагу ≥нформац≥њ про шк≥длив≥ звички, ¤ку вона отримала в≥д старших товариш≥в (д≥аграма 6).

1. 10-17 рок≥в Ц етап п≥двищенн¤ рол≥ ≥нформац≥њ старших товариш≥в (в≥д 8% до 33%);

2. 18-22 роки Ц етап зниженн¤ рол≥ ≥нформац≥њ старших товариш≥в (з 33% до 18%).

¬арто зазначити, що у визначенн≥ Устарш≥ товариш≥вФ респонденти включають не лише молодих людей, з ¤кими бувають неформальн≥ зустр≥ч≥, так зван≥ "тусовки", але й вчител≥, педагоги клуб≥в за м≥сцем проживанн¤, соц≥альн≥ прац≥вники, з ¤кими молод≥ люди сп≥лкуютьс¤ поза межами навчальних заклад≥в.

–овесники реально стають т≥Їю групою, ¤ка на певний пер≥од стаЇ надзвичайно важливою дл¤ кожного п≥дл≥тка. √рупи ровесник≥в мають ¤к позитивний так ≥ негативний вплив на спос≥б житт¤ молодоњ людини.

ѕозитивний вплив залежить в≥д "¤к≥сного", ¤кщо так можна сказати, складу групи ровесник≥в. якщо об'Їднуютьс¤ молод≥ люди, ¤к≥ активно залучен≥ до сусп≥льних справ ≥ можуть мати найр≥зноман≥тн≥ш≥ ≥нтереси (волонтерська робота, активна сусп≥льна робота в школ≥ ≥ поза нею, творч≥ групи, зан¤тт¤ спортом тощо), то њхн≥й взаЇмний вплив, ¤к правило, носить позитивний характер.

якщо основу колективу молод≥жноњ групи представл¤ють ровесники з асоц≥альною повед≥нкою (так≥, що вживають алкоголь, наркотики, скоюють правопорушенн¤), то сл≥д оч≥кувати взаЇмного впливу, ¤кий ще б≥льше поглиблюЇ негатив кожного з них. —еред батьк≥в так≥ колективи називаютьс¤ "шк≥дливими компан≥¤ми". Ѕезумовно, не можна говорити про те, що п≥дл≥тки, ¤к≥ розпивають на дозв≥лл≥ спиртн≥ напоњ, приречен≥ на алкогол≥зм, але сл≥д пам'¤тати, що психологи спостер≥гають в таких компан≥¤х зниженн¤ почутт¤ небезпеки. ” таких компан≥¤х все робитьс¤ з п≥двищеним ризиком, що викликаЇ ще б≥льше взаЇмне задоволенн¤ вс≥х њх учасник≥в. ѕрактично впливати на так≥ молод≥жн≥ колективи через засоби масовоњ ≥нформац≥њ дуже важко. ≤снуЇ практика ≥ндив≥дуального впливу на л≥дера групи, а через нього на вс≥х член≥в групи. јле це вже завданн¤ соц≥альних прац≥вник≥в, педагог≥в або ≥нших спец≥ал≥ст≥в.

ѕрактично вплив «ћ≤ на молод≥жн≥ групи зводитьс¤ до того, що вони можуть впливати на кожного з них ≥ндив≥дуально.

як захисн≥ ≥ндив≥дуальн≥ чинники особистост≥ Ї так≥, що св≥дчать про:

Ј емоц≥йну стаб≥льн≥сть;

Ј почутт¤ власноњ г≥дност≥;

Ј комун≥кативну взаЇмод≥ю;

Ј самост≥йн≥сть у розв'¤занн≥ р≥зноман≥тних проблем;

Ј т≥сний зв'¤зок з соц≥альними ≥нститутами (школою, позашк≥льними закладами, с≥м'Їю ≥ ≥н.);

Ј почутт¤ гумору;

Ј ц≥леспр¤мован≥сть ≥ самодисципл≥на.

«вичайно, це не повний список особист≥сних чинник≥в, ¤к≥ дозвол¤ють молод≥й людин≥ протисто¤ти впливов≥ шк≥дливими звичками та ц≥леспр¤мовано вести здоровий спос≥б життт¤. јле назван≥ вище ¤кост≥ окреслююють загальний образ молодоњ людини, не лише ≥ не ст≥льки "в≥дм≥нника", ск≥льки людини, ¤ка маЇ певний запас внутр≥шн≥х переконань достатньо пристосованоњ до дорослого житт¤.

«ћ≤, безумовно, можуть впливати на формуванн¤ цього комплексу людських чинник≥в, але це вже складний творчий процес, п≥двладний талановитим журнал≥стам.

Ќаведемо перел≥к ≥ндив≥дуальних характеристик, ¤к≥ можна розгл¤дати ¤к передумову розвитку р≥зноман≥тних асоц≥альних звичок ≥ чинник≥в ризику дл¤ здоров'¤:

Ј нерозвинений самоконтроль, нестача наполегливост≥;

Ј низька самоповага ≥ невпевнен≥сть в соб≥;

Ј емоц≥йна ≥ псих≥чна невр≥вноважен≥сть;

Ј життЇв≥ ц≥нност≥, ¤к≥ допускають зловживанн¤ алкоголем ≥ наркотиками;

Ј низька усп≥шн≥сть;

Ј в≥дсутн≥сть взаЇморозум≥нн¤ в школ≥ ≥ (або) в с≥м'њ;

Ј про¤в асоц≥альноњ повед≥нки в ранньому в≥ц≥ (злод≥йство, агрес≥¤ та ≥н).

–оль «ћ≤ в боротьб≥ з такими ¤кост¤ми величезна, але це довготривалий творчий процес. ќсновна ж робота в цьому напр¤м≥ переважно ≥ндив≥дуальна. ≤ це сл≥д усв≥домлювати. “ому додаткова роль «ћ≤ бачитьс¤ в тому, щоб зор≥Їнтувати молодих людей на т≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ зможуть надати њм ≥ндив≥дуальну, соц≥альну ≥ психолог≥чну допомогу.

3.3. ¬плив школи на формуванн¤ «—∆ д≥тей та молод≥

ѕозитивна роль школи, вчител≥в, особливо на початковому етап≥ навчанн¤, вже в≥дзначалас¤ в наш≥й книз≥. –озгл¤немо тепер, ¤к часто звертаютьс¤ учн≥ до вчител≥в з питанн¤ми про спос≥б ≥ стиль житт¤, шк≥длив≥ звички тощо. «м≥на частки молодих людей, котр≥ готов≥ звернутис¤ до вчител≥в за ≥нформац≥Їю про шк≥длив≥ звички в≥д в≥ку наведено у д≥аграм≥ 7.

«наченн¤ думки вчител≥в про шк≥длив≥ звички р≥знитьс¤ серед респондент≥в залежно в≥д типу поселенн¤: по масиву молод≥ м≥ських шк≥л в≥дсоток респондент≥в, котр≥ хот≥ли б звернутис¤ до вчител≥в, становить б≥л¤ 9%, а серед с≥льскоњ молод≥ 17% Ц майже удв≥ч≥ б≥льше. “обто в населених пунктах, де можлив≥сть користуватис¤ ≥ншими джерелами ≥нформац≥њ обмежена, роль вчител≥в Ї досить високою.

ƒо так званих шк≥льних чинник≥в впливу на формуванн¤ св≥тогл¤ду школ¤р≥в про «—∆ можна в≥днести вивченн¤, читанн¤ учн¤ми спец≥альноњ л≥тератури, де Ї в≥дпов≥д≥ на њхн≥ запитанн¤. Ќасамперед розгл¤немо г≥потетичн≥сть запитанн¤ Уƒо кого б ви звернулись..?Ф. ÷е запитанн¤ можна розгл¤дати ¤к потенц≥йну можлив≥сть молодоњ людини користуватис¤ певним джерелом ≥нформац≥њ. “акий вар≥ант ¤к батьки, ровесники, вчител≥ Ц обТЇктивна реальн≥сть. ѕроте у респондент≥в може з'¤витис¤ необх≥дн≥сть мати додаткову ≥нформац≥ю про шк≥длив≥ звички (тобто передбачаЇтьс¤, що хтось закладе в њхн≥ голови сумн≥ви з приводу того, що про ц≥ шк≥длив≥ звички вони все знають, ≥ т≥льки тод≥ вони звернутьс¤ до додаткових джерел. ўо стосуЇтьс¤ специф≥чних джерел ≥нформац≥њ, таких ¤к навчальн≥ пос≥бники, дов≥дники, спец≥альна л≥тература, журнали, буклети, лист≥вки, а також р≥зн≥ соц≥альн≥ служби, то можна говорити про потенц≥йн≥ можливост≥ њх використанн¤ у ¤кост≥ джерел ≥нформац≥њ.

ќдразу ж зазначимо, що попул¤рних навчальних пос≥бник≥в та дов≥дник≥в з таких шк≥дливих звичок, ¤к пал≥нн¤, алкогол≥зм, наркоман≥¤ дуже мало. Ќа д≥аграм≥ 8 наведена залежн≥сть готовност≥ звернутис¤ до навчальних пос≥бник≥в та дов≥дник≥в (в≥дпов≥д≥ на запитанн¤ Уƒо кого б ви звернулис¤ з питань алкоголю, наркоман≥њ, пал≥нн¤?Ф) та реальн≥ зверненн¤ до них (в≥дпов≥д≥ на запитанн¤ Уякими джерелами ≥нформац≥њ ¬и користувались?Ф) залежно в≥д в≥ку молод≥.

÷≥кавим Ї розпод≥л в≥дпов≥дей на запитанн¤ про те, з ¤ких джерел ≥нформац≥њ молодь отримуЇ знанн¤ про шк≥дливий влив алкоголю, наркотик≥в, пал≥нн¤. „и Ї ц≥ джерела достов≥рними або обмежуютьс¤ побутовими розмовами ?

« метою анал≥зу ми погрупували в≥дпов≥д≥. якщо респондент давав хоча би одну стверджувальну в≥дпов≥дь на запитанн¤: У„и читав в≥н де-небудь про шк≥дливий вплив алкоголю, наркотик≥в ≥ пал≥нн¤?Ф, то було прийн¤то, що цей респондент мав достов≥рне джерело про шк≥длив≥сть окремо алкоголю, наркотик≥в, пал≥нн¤. ѕропонувались так≥ вар≥анти в≥дпов≥дей: У„итав в ≥нформац≥йних буклетах ≥ лист≥вкахФ, У„итав у спец≥альних журналахФ, У„итав у навчальних пос≥бниках або дов≥дникахФ, У„итав у спец≥альних книжкахФ, Ф„итав у газетахФ, У„ув по рад≥оФ, Уƒививс¤ по телебаченнюФ.

јнал≥з ≥мперичних даних про на¤вн≥сть у молод≥ обТЇктивноњ ≥нформац≥њ про алкоголь показуЇ, що у 13-14 рок≥в б≥льше 90% молодих людей мають таку ≥нформац≥ю з оф≥ц≥йних джерел.

” в≥ц≥ 13 рок≥в б≥л¤ 90% м≥ських д≥тей д≥знаютьс¤ про наркотики з оф≥ц≥йних джерел. —≥льськ≥ д≥ти таких показник≥в дос¤гають приблизно у 15-16 рок≥в. ” в≥ц≥ до 13 рок≥в у м≥стах та до 15 у селах обс¤г такоњ ≥нформац≥њ досить обмежений.

ћаксимальна к≥льк≥сть тих, хто користувавс¤ обТЇктивною ≥нформац≥Їю про шк≥длив≥сть кур≥нн¤, це д≥ти у в≥ц≥ 13 рок≥в, ¤к≥ проживають в обласних центрах, та 14 рок≥в, ¤к≥ проживають в ≥нших м≥стах ≥ селах. ” цьому в≥ц≥ цей показник знаходитьс¤ б≥л¤ 80%.

јнал≥з в≥дпов≥дей респондент≥в показав в≥дсутн≥сть залежност≥ м≥ж на¤вн≥стю шк≥дливих звичок (вживанн¤ алкоголю, наркотик≥в, пал≥нн¤) та по≥нформованостю про њхню шк≥длив≥сть. ¬и¤влено, що серед молод≥, ¤ка вже набула шк≥дливих звичок, р≥вень знань про њхню шк≥длив≥сть, ¤к правило, нав≥ть вищий, н≥ж серед тих, хто регул¤рно не курить, не вживаЇ алкоголь, наркотики.

ѕрактично це той висновок, ¤кий притаманний дл¤ вс≥х досл≥джень, ¤к≥ вивчають залежн≥сть людини в≥д шк≥дливих звичок: р≥вень по≥нформованост≥ про шк≥длив≥сть пал≥нн¤, алкоголю, наркоман≥њ не маЇ безпосереднього впливу на р≥вень поширеност≥ цих звичок, проте це не означаЇ що такого роду ≥нформац≥¤ непотр≥бна. Ќавпаки. лише систематичн≥ та достов≥рн≥ знанн¤ спонукатимуть молоду людину замислитись над важлив≥стю ц≥Їњ проблеми, внести корективи до власного способу житт¤ або докор≥нно зм≥нити його. ј завданн¤ «ћ≤, дорослих Ц вс≥л¤ко спри¤ти заохоченню до таких знань у молод≥.

‘актори шк≥льного житт¤, ¤к≥ позитивно впливають на спос≥б житт¤ учн≥в, Ї турбота, почутт¤ колектив≥зму ≥ взаЇмна п≥дтримка учн≥в. ¬≥ра в зд≥бност≥ ≥ висок≥ оч≥куванн¤ з боку викладач≥в, участь учн≥в у прийн¤тт≥ р≥шень стосовно шк≥льних проблем також спри¤ють њхньому бажанню стати кращими.

Ќегативний вплив на спос≥б житт¤ учн≥в школа може зд≥йснити лише в тому випадку, ¤кщо в колектив≥ ≥снують надто авторитарн≥ ≥ сувор≥ правила, ¤к≥ не дозвол¤ють учн¤м про¤вити своњ ≥ндив≥дуальн≥ зд≥бност≥. ÷е послаблюЇ зв'¤зок учн≥в з≥ школою, примушуЇ актив≥зувати м≥жособист≥сн≥ стосунки поза школою. Ќепоправноњ шкоди наносить на¤вн≥сть можливост≥ придбати цигарки, спиртне, а тим б≥льше наркотики на територ≥њ школи.

¬плив засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ на викладач≥в ≥ вчител≥в школи сл≥д проводити перш за все через спец≥ал≥зован≥ виданн¤, адресован≥ спец≥ал≥стам. « урахуванн¤м того, що вс≥ педагоги профес≥йно волод≥ють теор≥Їю психолог≥њ, педагог≥ки, дл¤ них важливо через «ћ≤ ознайомитис¤ з новими тенденц≥¤ми у викладанн≥ конкретних приклад≥в, новими п≥дходами до позашк≥льноњ роботи, досв≥ду комун≥кац≥њ з д≥тьми ≥ п≥дл≥тками.

”крањнський ≥нститут соц≥альних досл≥джень, 2000
ћќЋќƒ№ «ј «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ—№ ќ- јЌјƒ—№ »… ѕ–ќ≈ “
ћед≈коѕортал √≥г≥Їна та медична еколог≥¤