¬≥дпов≥дно до концепц≥њ в≥домого канадського соц≥олога ≥ культуролога √.ћ.ћаклуена, ера мас-мед≥а ≥ електронноњ ≥нформац≥њ радикально зм≥нюЇ ¤к житт¤ людини, так ≥ њњ саму. —учасн≥ «ћ≤ ¤к складова частка масовоњ культури скорочують на планет≥ прост≥р ≥ час, л≥кв≥довують вс≥ нац≥ональн≥ кордони, повС¤зуючи в Їдину мережу найв≥ддален≥ш≥ куточки.

—аме за допомогою мас-мед≥а серед р≥зних категор≥й населенн¤ (читач≥в, слухач≥в, гл¤дач≥в) пропагуютьс¤ певн≥ ц≥нн≥сн≥ установки, св≥тогл¤дн≥ стереотипи та модел≥ повед≥нки, внасл≥док чого сп≥льн≥ смаки ≥ форми Укультурного споживанн¤Ф поширюютьс¤ ¤к серед прив≥лейованих, так ≥ малозабезпечених категор≥й населенн¤. « огл¤ду на це, у змаганн≥ за культуру мас-мед≥а перебувають практично поза конкуренц≥Їю.

≤нформац≥йний прост≥р ”крањни прот¤гом останн≥х рок≥в зазнав значних к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних зм≥н. Ќасамперед, зС¤вилос¤ багато нових пер≥одичних видань, загальна к≥льк≥сть зареЇстрованих газет ≥ журнал≥в с¤гнула 8300 одиниць (що у к≥лька раз≥в б≥льше пор≥вн¤нно з 1991 р.). ѓхн≥ми засновниками, головним чином, виступають комерц≥йн≥ структури, науково-досл≥дн≥ установи, громадськ≥ орган≥зац≥њ, навчальн≥ заклади.

Ќац≥ональною радою ”крањни з питань телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤ до Їдиного реЇстру внесено близько 800 телерад≥оорган≥зац≥й, з ¤ких лише 28 Ї державними.  ардинальн≥ зм≥ни в≥дбуваютьс¤ ≥ у книговиданн≥. ƒосить нагадати, що нин≥ в наш≥й крањн≥ нараховуЇтьс¤ щонайменше тис¤ча видавництв ≥ видавничих орган≥зац≥й, майже 2 тис¤ч≥ пол≥граф≥чних п≥дприЇмств р≥зних орган≥зац≥йно-правових форм та форм власност≥.

«а даними компТютерного банку ƒержавного ком≥тету з питань ≥нформац≥йноњ пол≥тики в ”крањн≥, станом на кв≥тень 1999 р. в ”крањн≥ зареЇстровано 224 виданн¤ дл¤ д≥тей. « них: газет Ц 92, журнал≥в Ц 120, альманах≥в Ц 9, додатк≥в Ц 3.

≤нформац≥йн≥ засоби формуванн¤ засад здорового способу житт¤ р≥зн≥, але, насамперед, це звичайно телебаченн¤, рад≥о та преса. «а даними наукового зв≥ту У÷≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ молод≥Ф (1998 р.) ”крањнського ≥нституту соц≥альних досл≥джень перше м≥сце серед форм проведенн¤ в≥льного часу молод≥ пос≥даЇ перегл¤д телепередач: 80% молод≥ в≥ком в≥д 15 до 28 рок≥в дивл¤тьс¤ телев≥зор щоденно й лише 1% молодих людей не дивл¤тьс¤ його зовс≥м. “а роль, ¤ку телебаченн¤ пос≥даЇ в орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ молод≥, робить його важливим ≥нструментом формуванн¤ сусп≥льноњ св≥домост≥.

Ѕ≥льша частина украњнськоњ молод≥ вгамовуЇ свою ≥нформац≥йну потребу саме за допомогою телев≥зора. ќднак, чи Ї цей спос≥б ефективним - питанн¤ сп≥рне. јдже телев≥зор тут виступаЇ засобом отриманн¤ не ст≥льки ≥нформац≥њ, ск≥льки задоволенн¤ в≥д видовищ. 61% молодих украњнц≥в мають вдома рад≥оприймач≥, однак лише 25% ≥нод≥ присв¤чують св≥й в≥льний час слуханню рад≥о.

—еред друкованих видань, ¤ким в≥ддаЇ перевагу сучасна украњнська молодь, досить поширеними ви¤вилис¤ пер≥одичн≥ виданн¤ (70% опитаних за¤вили, що читають њх часто). “ут перше м≥сце пос≥дають журнали розважального та ≥нформац≥йного проф≥лю (38%) ≥ газети (36%), при цьому 16% молодих людей за¤вили, що читають газети щоденно, 33% - два-три рази на тиждень, 20% - раз на тиждень, 24% - лише випадково. ≤ лише 6% практично не читають газет. ќдн≥Їю з найулюблен≥ших форм проведенн¤ в≥льного часу ви¤вилос¤ читанн¤ газет ≥ журнал≥в, на що вказали 48% ус≥х респондент≥в.

¬ ≥нформац≥йному бюлетен≥ ”≤—ƒ Ућон≥торинг громадськоњ думки населенн¤ ”крањниФ є4(29) за кв≥тень 1999 року наведен≥ дан≥, ¤к≥ засв≥дчують, наск≥льки дов≥р¤Ї населенн¤ засобам масовоњ ≥нформац≥њ.

ƒо того ж користуватис¤ телебаченн¤м значно дешевше, ан≥ж передплачувати або купувати пресов≥ виданн¤, що значною м≥рою спричин¤Ї р≥зкий ≥нформац≥йний попит, перш за все, на телебаченн¤. “ака картина ≥снуЇ зараз в багатьох сусп≥льствах, але у в≥тчизн¤них реал≥¤х це викривленн¤ посилюЇтьс¤ надто р≥зким пад≥нн¤м попиту на к≥номистецтво в умовах к≥нотеатру (загальносв≥тов≥ тенденц≥њ передбачають пов≥льн≥ше зниженн¤ рол≥ культури к≥нотеатру), зниженн¤м до м≥н≥муму контакт≥в з театральним мистецтвом.

2.1. ѕ≥дл≥тковий в≥к ≥ особливост≥ сприйн¤тт¤ ≥нформац≥њ про здоров'¤

як св≥дчить анал≥з фактор≥в ризику дл¤ здоров`¤ (д≥аграми 1-3) в≥д в≥ковоњ залежност≥, активне зростанн¤ вс≥х шк≥дливих звичок приходитьс¤ саме на п≥дл≥тковий в≥к. “ому автори вважають за потр≥бне розгл¤нути особливост≥ сприйн¤тт¤ ≥нформац≥њ саме у цьому в≥ц≥.

јнтропологи розгл¤дають п≥дл≥тковий в≥к ¤к пер≥од, коли дитина перебуваЇ на шл¤ху пошук≥в свого м≥сц¤ в сусп≥льств≥, коли вона вливаЇтьс¤ в сусп≥льне житт¤ дорослих.  .Ћев≥н (—Ўј), анал≥зуючи стан п≥дл≥тка у сучасному сусп≥льств≥ та його суперечливий перех≥д в≥д дитинства до дорослост≥, констатував на¤вн≥сть у сусп≥льств≥ групи дорослих ≥ групи д≥тей, њхню розмежован≥сть через ≥снуванн¤ специф≥чних прив≥лењв у кожноњ з цих груп. ¬≥н п≥дкреслював, що у п≥дл≥тковому пер≥од≥ дитина рухаЇтьс¤ в≥д групи д≥тей у напр¤м≥ до групи дорослих. ” п≥дл≥тка Ї прагненн¤ перейти до групи дорослих ≥ користуватис¤ де¤кими њхн≥ми прив≥ле¤ми, ¤ких немаЇ у д≥тей. ќднак дорослими дитина ще не прийн¤та ≥ тому опин¤Їтьс¤ у позицињ в≥дмежованост≥ м≥ж групами. —туп≥нь труднощ≥в ≥ на¤вн≥сть конфл≥кт≥в залежить в≥д частоти розмежуванн¤ в сусп≥льств≥ групи д≥тей ≥ групи дорослих та тривалост≥ пер≥оду, коли п≥дл≥ток перебуваЇ у ситуац≥њ м≥ж групами. ≤дењ про "неприка¤н≥сть" п≥дл≥тка розвиваютьс¤ на сучасному етап≥ заруб≥жними психологами, ¤к≥ довод¤ть на¤вн≥сть особливоњ "субкультури" п≥дл≥тк≥в, тобто на¤вн≥сть сусп≥льства п≥дл≥тк≥в у сусп≥льств≥ дорослих.

” психолог≥чн≥й л≥тератур≥ п≥дл≥тковий в≥к нер≥дко розгл¤даЇтьс¤ ¤к пер≥од конфл≥кт≥в. Ѕагато в чому це справедливо. ƒл¤ п≥дл≥тка труднощ≥ його в≥ку переважно мають об'Їктивний характер,≥ саме через те його повед≥нка Ї вимушеною ≥ част≥ше, н≥ж доросл≥ про це здогадуютьс¤. ѕ≥дл≥ток нер≥дко суворо обмежуЇтьс¤ у своњх д≥¤х дорослими, причому багато чого тут породжено суб'Їктивн≥стю дорослих, непосильними вимогами (вчитис¤ лише на "добре" ≥ "в≥дм≥нно", займатис¤ музикою, ходити до спортивноњ школи, вивчати ≥ноземну мову та ≥н.)

” таких випадках у п≥дл≥тк≥в розвиваЇтьс¤ активний оп≥р цим вимогам, реакц≥¤ протесту, ¤ка може про¤вл¤тис¤ у р≥зних в≥дхиленн¤х повед≥нки. Ќепослух у п≥дл≥тка набуваЇ форми протесту, а сама ситуац≥¤ Ц характеру конфл≥кту. ќсновними причинами конфл≥кт≥в п≥дл≥ткового в≥ку Ї актуал≥зац≥¤ проблем самост≥йност≥, незалежност≥ дитини в≥д дорослого ≥ переконанн¤ п≥дл≥тка у несправедливост≥ дорослих стосовно них.

¬ результат≥ у п≥дл≥тка про¤вл¤Їтьс¤ реакц≥¤ емансипац≥њ, коли п≥дл≥ток намагаЇтьс¤ вийти з-п≥д контролю старших, перегл¤нути њхн≥ вимоги ≥ визначен≥ правила, зайн¤ти власну позиц≥ю стосовно тих чи ≥нших ц≥нностей, правил сп≥льного проживанн¤ тощо. «а умов г≥пероп≥ки реакц≥¤ емансипац≥њ загострюЇтьс¤ ≥ може зак≥нчитис¤ нав≥ть втечею з дому. як м≥н≥мум Ц знижуЇтьс¤ м≥ра дов≥ри, ¤ку в≥дчувають п≥дл≥тки до дорослих.

¬заЇмостосунки п≥дл≥тка ≥ дорослого Ц це система, що розвиваЇтьс¤ з в≥ком. ѓњ динам≥чною ланкою Ї п≥дл≥ток, б≥льш консервативною - дорослий. Ќеп≥дготовлен≥сть ≥ небажанн¤ дорослих (батьк≥в, вчител≥в, знайомих) рахуватис¤ ≥ сприймати цей факт знижуЇ ступ≥нь дов≥ри д≥тей до дорослих в м≥ру њхнього розвитку, призводить до протисто¤ннн¤ ≥ конфл≥кт≥в. ÷ей факт ч≥тко простежуЇтьс¤, ¤кщо пор≥вн¤ти позиц≥њ дорослих стосовно маленьких д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в.

” ранньому дит¤чому в≥ц≥ розвиток особистост≥ в≥дбуваЇтьс¤ переважно у с≥м'њ, ¤ка ≥ Ї основним джерелом будь-¤коњ ≥нформац≥њ дл¤ дитини. ƒошк≥льний в≥к характеризуЇтьс¤ включенн¤м дитини в групу ровесник≥в у дит¤чому садку п≥д кер≥вництвом виховательки, ¤ка, ¤к правило, виступаЇ дл¤ дитини, нар≥вн≥ з батьками, референтною особою. «а соц≥ально-психолог≥чним параметром ц¤ група, ¤ку вихователь, спираючись на допомогу с≥м'њ ≥ використовуючи так≥ опосередкован≥ чинники, ¤к ≥гров≥, навчальн≥, трудов≥, сусп≥льно корисн≥ види ≥ форми д≥¤льност≥, прагне згуртувати навколо себе, формуючи гуманн≥сть, працьовит≥сть, колектив≥зм та ≥нш≥ соц≥ально-ц≥нн≥сн≥ ¤кост≥ ≥ позитивн≥ ор≥Їнтац≥њ.

” молодшому шк≥льному в≥ц≥ ситуац≥¤ формуванн¤ особистост≥ багато в чому нагадуЇ попередню. Ўкол¤р входить в ц≥лком нову дл¤ нього групу однокласник≥в, ¤кою керуЇ вчитель. ќстанн≥й, пор≥вн¤но з дит¤чим садком, Ї б≥льш референтною особою дл¤ д≥тей, тому що використовуючи апарат оц≥нок, в≥н регулюЇ взаЇмостосунки дитини з ≥ншими дорослими, перш за все, з батьками, формуЇ св≥тогл¤д ≥ самосприйн¤тт¤ дитини. «аслуговуЇ на увагу те, що чинником розвитку особистост≥ молодшого школ¤ра Ї не ст≥льки сама навчальна д≥¤льн≥сть, ск≥льки ставленн¤ дорослих до усп≥шност≥, дисципл≥ни, старанност≥ дитини, њњ звичок. ƒумка вчител¤ дл¤ молодших школ¤р≥в Ї найб≥льш ≥стотною ≥ безапел¤ц≥йною. ћолодш≥ школ¤р≥ беззастережно приймають його авторитет. ¬они звертаютьс¤ до нього з р≥зних причин - в≥д випадкових до найб≥льш глибоких ≥ особистих.

¬ступ у п≥дл≥тковий пер≥од не передбачаЇ входженн¤ дитини у нову групу (¤кщо мова не йде про виникненн¤ референтноњ групи поза школою, що трапл¤Їтьс¤ часто), натом≥сть передбачаЇтьс¤ подальший розвиток особистост≥ у груп≥, що розвиваЇтьс¤, але вже за ≥нших (зм≥нених) умов. —ама група стаЇ ≥ншою, вона ¤к≥сно зм≥нюЇтьс¤.

 ардинальн≥ зм≥ни у структур≥ особистост≥ дитини, ¤ка вступаЇ в п≥дл≥тковий в≥к, в≥дзначаютьс¤ ¤к≥сним зрушенн¤м у розвитку самосв≥домост≥, через що порушуютьс¤ стосунки м≥ж дитиною ≥ середовищем, ¤к≥ ≥снували ран≥ше. ÷ентральним ≥ специф≥чним новоутворенн¤м в особистост≥ п≥дл≥тка Ї те, що в≥н починаЇ у¤вл¤ти та прагне бути, вважатис¤ вже не дитиною, а дорослим. ¬≥дчуттт¤ дорослост≥ ¤к специф≥чне новоутворенн¤ самосв≥домост≥ Ц стрижнева особлив≥сть особистост≥, њњ структурний центр, оск≥льки виражаЇ нову життЇву позиц≥ю п≥дл≥тка по в≥дношенню до себе, до людей ≥ св≥ту.

—пециф≥чна соц≥альна активн≥сть п≥дл≥тка пол¤гаЇ у пом≥тн≥й схильност≥ до засвоЇнн¤ норм, ц≥нностей ≥ способ≥в повед≥нки, ¤к≥ на¤вн≥ у св≥т≥ дорослих ≥ в њхн≥х стосунках.

ѕретенз≥њ п≥дл≥тк≥в на нов≥ права поширюютьс¤ перш за все на всю сферу стосунк≥в з дорослими. ѕ≥дл≥ток починаЇ опиратис¤ вимогам, ¤к≥ ран≥ше виконував; в≥н ображаЇтьс¤ ≥ протестуЇ, коли обмежують його самост≥йн≥сть. ” п≥дл≥тка виникаЇ загострене почутт¤ власноњ г≥дност≥. ќкр≥м того, п≥дл≥ток обмежуЇ права дорослих, а своњ розширюЇ ≥ претендуЇ на дов≥ру з боку дорослих ≥ наданн¤ йому самост≥йност≥.

“ому вже на початку п≥дл≥ткового пер≥оду складаЇтьс¤ ситуац≥¤, що спричин¤Ї суперечност≥ у тому випадку, коли у дорослого ще збер≥гаЇтьс¤ ставленн¤ до п≥дл≥тка ¤к до дитини. ¬ласне ц¤ суперечн≥сть ≥ Ї джерелом конфл≥кт≥в та проблем у взаЇминах м≥ж дорослими ≥ п≥дл≥тками.

«а умови збереженн¤ такоњ ситуац≥њ в≥дмиранн¤ попередн≥х стосунк≥в може зат¤гнутис¤ на увесь п≥дл≥тковий пер≥од ≥ набрати форми хрон≥чного конфл≥кту.  онфл≥ктний характер стосунк≥в спри¤Ї розвитку пристосувницьких форм повед≥нки ≥ емансипац≥њ п≥дл≥тка. ¬иникаЇ в≥дчужен≥сть, впевнен≥сть у несправедливост≥ дорослого, ¤к≥ п≥дтримуютьс¤ у¤вленн¤м, що дорослий його не розум≥Ї ≥ зрозум≥ти не може та й не хоче.

Ќа ц≥й п≥дстав≥ розвиваЇтьс¤ св≥доме несприйн¤тт¤ ≥ неприйн¤тт¤ вимог, оц≥нок, погл¤д≥в дорослого, котрий взагал≥ може поступово втратити можлив≥сть впливати на п≥дл≥тка у цей в≥дпов≥дальний пер≥од формуванн¤ його моральних ≥ соц≥альних установок. „им б≥льше п≥дл≥ток незадоволений ставленн¤м дорослих до нього, тим б≥льше в≥н потребуЇ товариш≥в, ≥ тим сильн≥шим у ц≥й ситуац≥њ буде њхн≥й вплив на нього.

ѕомилки, допущен≥ при сп≥лкуванн≥ з п≥дл≥тком, можуть призвести до розвитку ст≥йких психолог≥чних барТЇр≥в: може зм≥нитис¤ ставленн¤ не лише до конкретноњ людини, ¤ка припустилас¤ нетактовност≥, а й до ≥нших вчител≥в ≥ школи в ц≥лому.

¬ласне у п≥дл≥тковому в≥ц≥ особливо пом≥тно ви¤вл¤Їтьс¤ ≥нтерес школ¤р≥в до под≥й колективного житт¤, посилюЇтьс¤ обм≥н думками м≥ж ними з р≥зних питань, а взаЇмини м≥ж людьми стають обТЇктом уваги.

” результат≥ формуванн¤ в клас≥ колективноњ думки, в≥дносно незалежноњ в≥д думки дорослих, ¤к це трапл¤Їтьс¤ в молодших класах стосовно вчител¤, п≥дл≥тки починають усв≥домлювати переваги ≥ недол≥ки ситуац≥њ в с≥мТњ. «авд¤ки сп≥лкуванню п≥дл≥тк≥в одна с≥мТ¤ впливаЇ на ≥ншу с≥мТю, на стосунки в н≥й.

—п≥лкуванн¤ дл¤ п≥дл≥тка у груп≥ ровесник≥в стаЇ пров≥дним мотивом д≥¤льност≥, так що на другий план можуть в≥дходити ≥ сп≥лкуванн¤ з дорослими, ≥ навчанн¤. ѕ≥дл≥ток у груп≥ може пор≥вн¤ти себе з ≥ншими, оц≥нити своњ усп≥хи ≥ поразки, дос¤гти належного статусу, отримати визнанн¤ тощо. “ому в≥н прагне до вихованн¤ таких ¤костей, що найб≥льше визнаютьс¤ ровесниками (а це вже залежить в≥д конкретного соц≥ального середовища), ≥ такоњ повед≥нки, ¤ка в≥дпов≥даЇ оч≥куванн¤м оточуючих. ѕриродно, що основними джерелами впливу та ≥нформац≥њ в даному випадку стають ровесники з оточенн¤ п≥дл≥тка або значущ≥ референтн≥ особистост≥ чи групи.

” цей пер≥од п≥дл≥ток ставить престиж групи вище за престиж батьк≥в ≥ вчител≥в. ¬ малих неоф≥ц≥йних групах виникають своЇр≥дн≥ соц≥ально-психолог≥чн≥ феномени: псих≥чна ≥ндукц≥¤, конформ≥зм, нав≥юванн¤ думки, чутки, насл≥дуванн¤. Ќайчаст≥ше п≥дл≥ток насл≥дуЇ свого б≥льш активного, колоритного або Уусп≥шногоФ ровесника, коп≥юючи щось з його повед≥ки, ¤ка, виход¤чи ≥з загальнолюдських пон¤ть, може бути небажаною (пал≥нн¤, вживанн¤ спиртних напоњв, жаргону тощо)

“обто група ровесник≥в дл¤ п≥дл≥тка Ї тим безпосередн≥м соц≥альним м≥кросередовищем, без ¤кого в≥н не може об≥йтис¤. ” груп≥ р≥вних за соц≥альним статусом п≥дл≥тки знаход¤ть справжн≥й емоц≥йний контакт ≥ розум≥нн¤, тому що член≥в групи хвилюють одн≥ й т≥ ж або близьк≥ питанн¤. ” сп≥лкуванн≥ в так≥й груп≥ вони задов≥льн¤ють своњ потреби щодо ≥нформац≥њ, ¤ка њх ц≥кавить. —еред ровесник≥в п≥дл≥ток маЇ можлив≥сть утверджувати своЇ У¤Ф шл¤хом демонстрац≥њ особист≥сних ¤костей в своњй д≥¤льност≥, ви¤вл¤ючи себе серед соб≥ под≥бних.

√рупа багато в чому диктуЇ п≥дл≥тку форми повед≥нки ≥ формуЇ в нього в≥дпов≥дн≥ позиц≥њ та ставленн¤ до себе й до людей, ¤к≥ його оточують.

Ќа¤вн≥сть р≥зних напр¤м≥в розвитку дорослост≥ визначаЇтьс¤ розб≥жност¤ми в образах, на ¤к≥ п≥дл≥ток ор≥ЇнтуЇтьс¤, оволод≥ваючи рисами дорослост≥. ќр≥Їнтац≥¤ його на певн≥ зразки багато в чому визначаЇ зм≥ст життЇвих ц≥нностей, що формуютьс¤, та загальний напр¤м розвитку особистост≥ п≥дл≥тка.

ѕривабливими дл¤ п≥дл≥тка можуть стати зовн≥шн≥ ознаки дорослост≥, серед ¤ких найб≥льш очевидними Ї ознаки зовн≥шност≥ ≥ манери повед≥нки дорослих, њхн≥ переваги пор≥вн¤но з д≥тьми та де¤к≥ прив≥лењ. ÷е Ц пал≥нн¤, гра в карти, вживанн¤ вина, особливий лексикон, доросла мода в од¤з≥, зач≥сках, форми в≥дпочинку, розваг тощо.

ƒл¤ п≥дл≥тка на¤вн≥сть под≥бних рис чолов≥чоњ чи ж≥ночоњ дорослост≥ Ц зас≥б про¤ву, утвердженн¤ ≥ демонстрац≥њ власноњ дорослост≥, ¤кою в основному оволод≥вають шл¤хом насл≥дуванн¤. ÷е найлегший спос≥б так званого "дос¤гненн¤ дорослост≥", що Ї пом≥тним дл¤ вс≥х, а дл¤ п≥дл≥тка ¤краз важливо, щоб його доросл≥сть була пом≥чена оточуючими. “ому така форма њњ про¤ву часто про¤вл¤Їтьс¤ у п≥дл≥тк≥в у першу чергу. ¬она дуже поширена, в≥др≥зн¤Їтьс¤ ст≥йк≥стю, майже не п≥ддаЇтьс¤ критиц≥.

ƒ≥ти часто ор≥Їнтуютьс¤ на студент≥в, насл≥дують побачене в к≥но, по телебаченню, на вулиц≥. «асвоюючи те, що видаЇтьс¤ попул¤рним (Уус≥ так робл¤тьФ, Уце модноФ) та в≥дпов≥дн≥ Умодн≥Ф зразки, вони визначають його критер≥¤ми оц≥нки ≥ самооц≥нки.

Ќер≥дко конкретними прикладами стають б≥льш доросл≥ однокласники або ≥нш≥ д≥ти. ѕереважно саме вони ознайомлюють п≥дл≥тк≥в з б≥льш чи менш забороненими аспектами житт¤ дорослих, стають дл¤ них своЇр≥дними УконсультантамиФ ≥ Упросв≥тникамиФ. ¬край небезпечними стають факти, коли основою сп≥лкуванн¤ старших п≥дл≥тк≥в (7-8 класи) стаЇ насл≥дуванн¤ особливого стилю УлегкогоФ житт¤ , ¤ке юристи називають низькою культурою дозв≥лл¤ (випивка, гра в карти тощо). “акий напр¤м у розвитку дорослост≥ Ї вкрай небезпечним дл¤ подальшого становленн¤ п≥дл≥тка ¤к соц≥альноњ особистост≥.

“обто у ход≥ природних процес≥в соц≥ал≥зац≥њ Ц становленн¤ ≥ розвитку особистост≥ дитини (п≥дл≥тка) Ц в≥дбуваЇтьс¤ переор≥Їнтац≥¤ дов≥ри п≥дл≥тка в≥д батьк≥в, дорослих, шк≥льних вчител≥в до ровесник≥в ≥ друз≥в; зм≥нюютьс¤ життЇв≥ ор≥Їнтири молодоњ людини, а в≥дпов≥дно Ц ≥ стиль њњ повед≥нки. ¬насл≥док педагог≥чних ≥ виховних помилок, ¤ких припускаютьс¤ батьки ≥ вчител≥, вони втрачають в очах п≥дл≥тк≥в референтну позиц≥ю. ÷ьому також спри¤ють ≥стотн≥ розб≥жност≥ м≥ж декларованими дорослими ≥стинами ≥ њхньоњ реальноњ повед≥нки.

“ому ц≥лком природно постаЇ проблема, що в пер≥од ≥нтенсивного доросл≥шанн¤, в пер≥од статевого дозр≥ванн¤ ≥ психолог≥чноњ перебудови особистост≥ у п≥дл≥тк≥в знижуЇтьс¤ р≥вень дов≥ри до дорослих (¤к до батьк≥в, так ≥ до вчител≥в, вин¤тком можуть бути доросл≥ товариш≥), п≥дл≥тки переор≥Їнтовуютьс¤ на отриманн¤ ≥нформац≥њ з нових джерел, посилюЇтьс¤ зростанн¤ дов≥ри до своњх товариш≥в, ровесник≥в.

÷е можна розц≥нювати ¤к своЇр≥дний протест (бунт) проти диктату дорослих, ¤к спробу створенн¤ свого колоритного м≥кросередовища ≥ житт¤ (з урахуванн¤м молод≥жноњ субкультури).

ќдначе серйозн≥сть проблеми пол¤гаЇ в тому, що джерелом ≥нформац≥њ з проблематики щодо здорового способу житт¤ Ї лише молодь (тобто ровесники), що не завжди Ї бажаним джерелом. “ут може негативно ви¤вл¤тис¤ ≥ особист≥сний вплив (скаж≥мо, сильноњ, але не позитивноњ особистост≥), ≥ опосередкований вплив небажаного середовища через особист≥сть значущого дл¤ даного п≥дл≥тка ровесника. ¬ цей же час ≥нформац≥ю, ¤кою волод≥Ї молодь стосовно здорового способу житт¤, вона отримуЇ стих≥йно, випадково, до того ж неповну, а досить часто у викривлен≥й ≥нтерпретац≥њ. “ому такий стан сьогодн≥ неприпустимий.

як≥ ж висновки ≥ рекомендац≥њ можна зробити, щоб зм≥нити ситуац≥ю? якщо розбити проблему на блоки, то це матиме так:

≤. √лобально. Ќа формуванн¤ ≥ розвиток кожноњ людини, безсумн≥вно, впливаЇ р≥вень розвитку крањни, народу, р≥вень добробуту, сусп≥льна св≥дом≥сть, культура народу, його ментальн≥сть та ≥н. ќтже, необх≥дно проводити таку соц≥альну пол≥тику, забезпечувати такий р≥вень житт¤ ≥ формувати так≥ життЇв≥ норми ≥ ц≥нност≥, ¤к≥ б стали п≥дгрунт¤м у прагненн≥ вс≥х людей ( ≥ батьк≥в, ≥ вчител≥в, ≥ старих, ≥ молодих) до здорового способу житт¤.

Ќапр¤ми роботи: вдосконаленн¤ профес≥йноњ п≥дготовки ≥ в≥дпов≥дноњ ор≥Їнтац≥њ ¤к вчител≥в, так ≥ батьк≥в.

≤≤. Ќа макрор≥вн≥. –обота з батьками, ¤к≥, можливо, не знають ≥ не розум≥ють, в чому њхн≥ помилки у взаЇминах з д≥тьми, але можуть створити так≥ умови в с≥мТњ, коли п≥дл≥тки бачитимуть в ≥деал≥ с≥мТю, що дбаЇ про «—∆. —ерйозноњ уваги щодо розум≥нн¤ проблеми «—∆ потребуЇ робота в навчальних закладах р≥зного р≥вн¤ акредитац≥њ.

≤≤≤. ћ≥крор≥вень. –обота з молоддю. јктивне залученн¤ молод≥ до р≥зних форм роботи, тобто вплив не чисто ≥нформац≥йний, а в процес≥ роботи (допомога хворим, п≥дтримка людей, ¤к≥ цього потребують). Ќеобх≥дна ор≥Їнтована пропаганда «—∆, ¤ку готують ≥ провод¤ть спец≥ал≥сти.

2.2. ¬и¤вленн¤ позитивних тенденц≥й впливу «ћ≤ на формуванн¤ здорового способу житт¤ молодоњ людини

” межах досл≥дженн¤ "–оль «ћ≤ у формуванн≥ «—∆" було проанал≥зовано передач≥ 14 основних телев≥з≥йних канал≥в в м. иЇв≥ (з 24 по 30 с≥чн¤ 2000 р.), п≥ддано анал≥зу зм≥ст 163-х передач, в ¤ких йшлос¤ про проблеми, що стосуютьс¤ «—∆. Ќайб≥льша частка передач (кожна 5-та) пропагувала ф≥зичну активн≥сть, 19% - висв≥тлювали проф≥лактику р≥зних захворювань, по 10% - зм≥стовну орган≥зац≥ю дозв≥лл¤ та соц≥ально-економ≥чн≥ проблеми молод≥. ¬ цих передачах порушувалис¤ проблеми рац≥онального харчуванн¤, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних навичок, наркоман≥њ, алкогол≥зму, пал≥нн¤, псих≥чного ≥ духовного здоров`¤ д≥тей та молод≥, еколог≥чного вихованн¤.

јнал≥з спр¤мованост≥ проблем дозволив ви¤вити, що у 83% ц≥льових телепередачах п≥дкреслювалас¤ важлив≥сть конкретних складових «—∆, в 56% - пропонувались конкретн≥ корисн≥ поради, але т≥льки у 41% випадк≥в були наведен≥ конкретн≥ приклади «—∆. ÷е св≥дчить про те, що телев≥з≥йн≥ передач≥ б≥льш спр¤мован≥ на загальну постановку проблем, н≥ж на розкритт¤ реальних шл¤х≥в формуванн¤ у молод≥ «—∆.

јнал≥зуючи програми рад≥оканал≥в з проблем «—∆, то в них, ¤к ≥ в молод≥жн≥й тематиц≥ взагал≥, в≥дводитьс¤ незначний обс¤г часу. Ќа ѕершому украњнському рад≥оканал≥ прот¤гом тижн¤ 24-30 с≥чн¤ 2000 р. у робоч≥ дн≥ дит¤ч≥ та молод≥жн≥ передач≥ забирали 13% еф≥рного часу, у вих≥дн≥ - 12%. Ќа рад≥оканал≥ "ѕром≥нь" (другий державний рад≥оканал) - ц≥ показники становл¤ть в≥дпов≥дно: 15% - у робоч≥ дн≥ та 8% - у вих≥дн≥.

 онтент-анал≥з телепередач за один тиждень (24 - 30 с≥чн¤ 2000 р.) дав змогу ви¤вити т≥ програми, в ¤ких порушуютьс¤ питанн¤ здорового способу житт¤. ”мовно ц≥ передач≥ можна тематично розд≥лити так:

—портивн≥ Ц У—в≥т спортуФ, У—≥м дн≥в спортуФ, У√андболФ, У¬сесв≥тн≥й спортивний огл¤д УGilltteФФ (”“ -1); Уѕроспорт-новиниФ, У—портивний каналФ (”“-2); У—порт-таймФ, У≤нтерспортФ (≤нтер); —упербол (ICITIY); Уѕ≥дйомФ, У—порт-красаФ (Ќовий канал); У√рац≥њ в≥д √рав≥суФ (7 канал, √рав≥с); У¬есел≥ стартиФ, У”крањнський хокейний огл¤дФ, У“елефутболФ, У—портивна столиц¤Ф (“≈“). —юди ж можна в≥днести трансл¤ц≥ю футбольних, баскетбольних, тен≥сних матч≥в. ÷≥ передач≥, кр≥м ≥нформац≥њ про спортивн≥ под≥њ, намагаютьс¤ прищепити молод≥ потребу самост≥йно займатис¤ спортом.

ћедичн≥ Ц Ућедичний тижневик У36,6ФФ (”“ -1, “≈“); Уѕланета «доровС¤Ф, У—упутник планети «доровС¤Ф, Уƒомашн≥й докторФ, УЋ≥ки майбутньогоФ, Ућедичний центр Уƒов≥раФФ (≤нтер); У«бережемо здоровС¤Ф, У—в≥т людини. ћедицинаФ (“≈“, ≤—“Ѕ); У–ецепти здоровС¤, У≤ндустр≥¤ здоровС¤Ф (7 канал); У л¤тва √≥пократаФ (“он≥с, √рав≥с). « цих передач можна отримати квал≥ф≥кован≥ поради щодо збереженн¤ власного здоровС¤, проф≥лактики та запоб≥ганн¤ р≥зним хворобам. “ут також порушуютьс¤ соц≥альн≥ проблеми Ц алкогол≥зму, наркоман≥њ, токсикоман≥њ, пал≥нн¤ у дит¤чому та юнацькому середовищ≥.

ƒит¤ч≥ та молод≥жн≥ Ц У¬улиц¤ —езамФ, УƒетвораФ, У‘ан-клубФ, У≈стафетаФ, У... до 16 ≥ старшеФ (≤нтер); Ућолод≥жна телев≥з≥йна службаФ, У—твори себеФ (“≈“); Ућолод≥жний канал ћФ, У—тресФ, УЅути собоюФ, У–овесникФ (7 канал) та ≥нш≥. « цих передач д≥ти ≥ молодь мають можлив≥сть отримати досить р≥зноман≥тну ≥нформац≥ю ≥з багатьох галузей житт¤ - здоровС¤, спорт, секс, харчуванн¤, особиста г≥г≥Їна, шк≥длив≥ звички ≥ т.п. ѕозитивним Ї те, що кожна з цих програм ор≥Їнтована на конкретну в≥кову аудитор≥ю ≥ в≥дпов≥дно до цього будуЇтьс¤.

∆≥ноч≥ Ц УЅути ж≥нкоюФ (”“ -1, √рав≥с); Уѕан≥Ф, УЎармФ (≤нтер); У∆≥нка на вс≥ 100?Ф (“≈“); У∆≥ночий св≥тФ (7 канал, “он≥с). “ут в≥дкрито обговорюютьс¤ ж≥ноч≥ проблеми ≥ можлив≥ шл¤хи њх розвС¤занн¤. ѕерегл¤даючи ц≥ передач≥ молод≥ д≥вчата поступово вчитьс¤ ¤к стати ж≥нкою, господинею, дружиною.

ѕередач≥ про харчуванн¤ Ц У—≥мейна кухн¤Ф (”“-2); У—мачно з ЅурдоюФ, У—макФ (≤нтер); УЎоу њж≥ Уѕальчики оближеш!Ф. ќсновною метою цих передач Ї презентац≥¤ рекомендац≥й щодо р≥зних кул≥нарних рецепт≥в, ≥ на жаль значно менше прид≥л¤Їтьс¤ уваги пропаганд≥ правильного харчуванн¤ ≥ л≥кувальних д≥Їт.

≤нформац≥йно-розважальн≥ Ц Уƒоброго ранку, ”крањноФ (”“ -1); У—н≥данок з У1+1Ф, УЎоу самотнього холостикаФ (”“ -2); У—≥мС¤ в≥д ј дояФ, У¬оскресные встречиФ, УћелорамаФ, Ућузичний п≥дСњздФ (≤нтер); Уƒжаз-степ-танц-клас!Ф, У«ачем и почему?Ф (“≈“); У–азом з вамиФ (≤—“Ѕ); У«ор¤н≥ зустр≥ч≥Ф (“он≥с) та ≥нш≥. ” цих програмах питанн¤ здорового способу житт¤ розгл¤даютьс¤ досить поб≥жно, переважно у контекст≥ загальноњ теми, певноњ системи щодо њхнього висв≥тленн¤ не ≥снуЇ. ѕроте позитивним уже Ї те, що ≥нформац≥¤ подаЇтьс¤ у розважальн≥й форм≥.

ѕ≥двод¤чи п≥дсумок, можна сказати, що на сьогодн≥ ч≥тко продуманоњ системи висв≥тленн¤ проблем здорового способу житт¤ на телебаченн≥ не розроблено. ƒол¤ передач з ц≥Їњ тематики займаЇ незначний в≥дсоток в≥д загального масиву телебаченн¤ (найб≥льша частка з них припадаЇ на канал У≤нтерФ). ƒо того ж ≥з назв програм не завжди ¤сно, про що п≥де мова, ≥ ≥нод≥ ц≥ проблеми обговорюютьс¤ там, де нав≥ть важко про це здагодатис¤. ≤ншою проблемою Ї те, що ц≥ передач≥ транслюютьс¤ переважно вдень, коли значна частина д≥тей ≥ молод≥ знаходитьс¤ або у школ≥, або на работ≥. « огл¤ду на це, Ї доц≥льним зм≥нити час виходу де¤ких передач. ¬≥дпов≥дним державним установам ≥ соц≥альним службам сл≥д було б звернути увагу на те, щоб у спец≥альних передачах, кр≥м загальних порад, подавалис¤ конкретн≥ адреси, куди можна було б звернутис¤ у раз≥ потреби.

ѕод≥бн≥ тенденц≥њ спостер≥гаютьс¤ ≥ в украњнському рад≥омовленн≥, де також в≥дсутн¤ ч≥тка система щодо поданн¤ матер≥алу ≥з зазначеноњ теми, але у ц≥лому р¤д≥ рад≥опрограм присутн≥ ≥нформац≥йн≥ елементи пропаганди здорового способу житт¤. —еред них можна назвати так≥:

ѕерша програма Ц –ад≥о У–одинаФ - УЎкол¤даФ, УЎкол¤рамФ, УЅатькамФ; ћолод≥жне рад≥о - У™вропа-÷ентрФ, У—таршокласникФ, У«апоб≥гти. ¬р¤тувати. ƒопомогтиФ, У онтактФ, УЅерегин¤Ф, У¬аше здоровС¤Ф, У¬се про футболФ, У—порт за тижденьФ та ≥нш≥;

ѕром≥нь Ц психоанал≥тична програма дл¤ молод≥ У«наю ¤кФ, У—портивний сн≥данокФ, Ућолод≥жн≥ ≥н≥ц≥ативиФ, п≥знавальна програма У—в≥т, у ¤кому ти живешФ, програма дл¤ молод≥ УЋ≥музинФ та ≥нш≥;

“рет¤ програма Ц рад≥оальманах У„итаючи журналиФ, культуролог≥чна програма У ажу вам!Ф, У”сп≥хФ та ≥нш≥.

—оц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤ показали, що найб≥льшою попул¤рн≥стю у молодих людей користуютьс¤ музичн≥ FM-рад≥останц≥њ, насамперед, У–усское радиоФ ≥ У™вропа-плюсФ. Ќа другому м≥сц≥ державн≥ рад≥опрограми - ”–-1 ≥ ”–-2, ¤к≥ транслюютьс¤ через стац≥онарну рад≥омережу. ÷е п≥дказуЇ, що Ї реальний резерв дл¤ б≥льш активного використанн¤ рад≥оеф≥ру дл¤ пропаганди здорового способу житт¤.

„аст≥ше ≥ певною м≥рою б≥льш грунтовно ц¤ проблема висв≥тлюЇтьс¤ у прес≥ ≥ в пер≥одичних виданн¤х. јнал≥з пер≥одичних видань дл¤ молод≥ за останн≥й квартал 1999 р. показав, що сьогодн≥ дуже мало украњнських дит¤чих чи молод≥жний видань, у ¤ких молодь була б особливо зац≥кавленою. Ќайб≥льш попул¤рними серед д≥тей та п≥дл≥тк≥в Ї рос≥йськ≥ рекламн≥ журнали, до того ж здеб≥льшого сексуально-еротичного спр¤муванн¤.

” ход≥ анал≥зу обТЇктом уваги стали, насамперед, т≥ журнали, що видаютьс¤ спец≥ально дл¤ д≥тей ≥ юнацтва - Ућал¤ткоФ, УяблунькаФ, У—он¤шникФ, УћурзилкаФ, ѕ≥знайкоФ, УЅарв≥нокФ, УќднокласникФ, У ласФ, УYes!Ф, УCool girlФ, У–овесникФ, а також т≥, ¤к≥ призначен≥ ≥ дл¤ дорослих, ≥ дл¤ молод≥ - УќтдохниФ, УЋизаФ, УЌаталиФ. јнал≥з зм≥сту журнал≥в за 1999 р≥к показав, що проблема здоровС¤ так чи ≥накше обговорюЇтьс¤ на њхн≥х стор≥нках. Ќадрукований з цього приводу матер≥ал можна тематично розбити на так≥ блоки:

- розС¤сненн¤ шк≥дливост≥ пал≥нн¤, вживанн¤ алкоголю та наркотик≥в - у журналах У–овесникФ, УќднокласникФ, У ласФ, УЅарв≥нокФ;

- опис ф≥зичних вправ - у журналах УЌаталиФ, УЋизаФ, УќтдохниФ, У–овесникФ, УCool girlФ;

- реклама медикамент≥в, в≥там≥н≥в - у журналах УЌаталиФ, УЋизаФ, УќтдохниФ, Уѕ≥знайкоФ;

- рецепти народноњ медицини - у журналах УЋизаФ, УќтдохниФ, УЅарв≥нокФ, УяблунькаФ, УќднокласникФ;

- проблеми статевого вихованн¤ - у журналах УCool girlФ, УYES!Ф, У ласФ;

- поради психолог≥в, спец≥ал≥ст≥в медицини - у журналах УЌаталиФ, УЋизаФ, УќтдохниФ, У–овесникФ, У ласФ, УCool girlФ, УYES!Ф.

—еред дит¤чих журнал≥в р≥зн≥ аспекти ц≥Їњ проблеми найчаст≥ше порушуютьс¤ УЅарв≥нкомФ, ¤кий розрахований на д≥тей 6-10 рок≥в. ÷ей журнал пост≥йно проводить конкурси та в≥кторини на тему здорового способу житт¤, майже у кожному номер≥ публ≥куютьс¤ спец≥альн≥ статт≥, ¤к≥ подають чимало корисноњ ≥нформац≥њ з питань здоровС¤ та г≥г≥Їни.

–убрика УЎкола здоровС¤Ф представлена ≥ в журнал≥ УяблунькаФ (дл¤ д≥тей 4-6 рок≥в), але вона, на жаль, не регул¤рна ≥ б≥льш≥сть статей, вм≥шених там, досить поверхов≥ й не ц≥кав≥ дл¤ д≥тей цього в≥ку.

” попул¤рному журнал≥ Уѕ≥знайкоФ, розрахованому на д≥тей 5-7 рок≥в, останн≥м часом щодо питаннь пропаганди здорового способу житт¤ спостер≥гаЇтьс¤ певний крен у б≥к реклами р≥зних в≥там≥н≥в. ÷¤ реклама розС¤снюЇ д≥т¤м, що не обовС¤зково њсти вс≥ овоч≥ та фрукти - достатньо вживати У¬≥бов≥тФ, У¬≥терг≥нФ та ≥нш≥ в≥там≥ни. “ака перевантаженн≥сть журналу рекламою, на нашу думку, не Ї доц≥льною дл¤ дит¤чого виданн¤. ’оча Ї ≥ вдал≥ приклади. “ак, наприклад, проблем≥ здоровС¤ був присв¤чений 11 номер цього журналу за 1999 р≥к, ≥ можна сказати, що його укладач≥ досить вдало впоралис¤ ≥з поставленим завданн¤м. ” легк≥й, невимушен≥й форм≥ (≥нод≥ у форм≥ в≥рш≥в) д≥т¤м розС¤снювалось про необх≥дн≥сть дотриманн¤ особистоњ г≥г≥Їни та про потребу стежити за власним здоровС¤м.

∆урнали Ућал¤ткоФ, У—он¤шникФ, УћурзилкаФ, ¤к≥ призначен≥ дл¤ наймолодших д≥тей, ¤к не прикро, але взагал≥ не торкаютьс¤ теми здоров'¤. Ћише в останньому з них у рубриц≥ УЎкола безпекиФ у двох номерах, де подан≥ статт≥ ћ.ѕершина, розгл¤далис¤ м≥ри запоб≥ганн¤ де¤ким травмам. “аке нехтуванн¤ проблемами здоровС¤, безперечно, Ї негативним моментом дл¤ дит¤чих видань, зважаючи на те, що основи здорового способу житт¤ доц≥льно закладати саме у молодшому дит¤чому в≥ц≥.

—еред журнал≥в, розрахованих на п≥дл≥тк≥в ≥ юнацтво, можна назвати журнал УќднокласникФ, де дана тема подаЇтьс¤ у художньо-розпов≥дн≥й форм≥ ≥ завд¤ки цьому легко сприймаЇтьс¤ читацькою аудитор≥Їю. ƒосить поб≥жно проблема здорового способу житт¤ висв≥тлюЇтьс¤ на стор≥нках журналу У–овесникФ, хоча у рубриц≥ У„то говор¤т ... что пишутФ ≥снуЇ окрема колонка Уќ здоровье дл¤ здоровыхФ, а також рубрика Уќ спорте большом и маленькомФ.

” журнал≥ У ласФ спец≥ально не розгл¤даЇтьс¤ дана проблема, але в≥н маЇ низку пост≥йних публ≥кац≥й, ¤к≥ дають в≥дпов≥д≥ на найб≥льш хвилююч≥ питанн¤ п≥дл≥тк≥в щодо њхнього ф≥зичного та псих≥чного розвитку. ” цьому план≥ треба в≥дзначити рубрику УЋ≥кбез дл¤ хлопц≥вФ. ѕроблеми статевого розвитку Ї також пост≥йною темою публ≥кац≥й у журналах УCool girlФ ≥ УYesФ (хоча де¤к≥ з них нос¤ть занадто в≥двертий характер ≥ певною м≥рою спри¤ють п≥двищенню р≥вн¤ сексуальноњ культури).  р≥м цього, у цих журналах пропонуютьс¤ ф≥зичн≥ вправи, подаютьс¤ поради психолог≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в медицини дл¤ п≥дл≥тк≥в.

–озважальн≥ журнали УЋизаФ, УќтдохниФ, УЌаталиФ дл¤ дорослих ≥ молод≥ мають пост≥йн≥ рубрики, в ¤ких публ≥куютьс¤ корисн≥ поради щодо л≥куванн¤ ≥ проф≥лактики р≥зноман≥тних захворювань, сер≥њ г≥мнастичних вправ, види л≥кувальних д≥Їт, масажу тощо. —тосовно журналу УЌаталиФ можна зазначати, що в≥н (¤к ≥ Уѕ≥знайкоФ) певною м≥рою перевантажений рекламою р≥зних медичних ≥ оздоровлюючих препарат≥в. « одного боку, це необх≥дний крок у забезпеченн≥ ф≥нанс≥в, а з другого Ц йде, певною м≥рою нав`¤зуванн¤ молод≥ х≥м≥чних преперат≥в.

“аким чином, анал≥з зм≥сту перерахованих журнал≥в св≥дчить, що у б≥льшост≥ з них тема «—∆ висв≥тлюЇтьс¤ нерегул¤рно ≥ досить поверхово. Ќа противагу можна назвати журнал УЅудьмо здоров≥Ф, де з першого номера (1995 р.) ведетьс¤ рубрика У«а здоровий спос≥б житт¤Ф. “ут розгл¤даютьс¤ проблеми природного оздоровленн¤, здорового харчуванн¤, ф≥зичноњ активност≥, подоланн¤ шк≥дливих звичок (пал≥нн¤, алкогол≥зму, наркоман≥њ), псих≥чного здоровС¤, проф≥лактики р≥зних недуг. ” пост≥йних рубриках Ујзбука здоровС¤Ф, У—кладов≥ здоровС¤Ф, Уѕ≥знай себеФ, У≈нциклопед≥¤ здоровС¤Ф, У–ости здорова, дитиноФ надаютьс¤ конкретн≥ поради д≥Їтолог≥в, натуропат≥в, представник≥в народноњ та традиц≥йноњ медицини, пропонуютьс¤ комплекси ф≥зичних вправ. ¬загал≥ б≥льш≥сть публ≥кац≥й спр¤мована на формуванн¤ у читач≥в думки щодо необх≥дност≥ веденн¤ здорового способу житт¤.

—еред газет можна позитивно в≥дзначити газету У«доровС¤ ки¤нФ, в ¤к≥й пропаганда здорового способу житт¤ серед мешканц≥в  иЇва Ї дом≥нуючою темою значноњ к≥лькост≥ публ≥кац≥й. ” газет≥ запроваджен≥ також спец≥альн≥ рубрики Ућолодим - про здоровий спос≥б житт¤Ф ≥ У«агартовуйс¤ з юнацьких рок≥вФ, ¤к≥ вм≥щують досить зм≥стовн≥ рекомендац≥њ дл¤ молод≥.

Ѕагато в цьому напр¤мку робить ≥ найстар≥ше украњнське виданн¤ - У—портивна газетаФ, ¤ка намагаЇтьс¤ сформувати в сусп≥льства думку про те, що веденн¤ здорового способу житт¤ можливе незалежно в≥д р≥вн¤ особистих прибутк≥в. Ќа спец≥ал≥зованих полосах (У—алон пан≥ ¬алер≥њ, У—уперменФ) висв≥тлюютьс¤ питанн¤ з д≥Їтолог≥њ, оздоровчих г≥мнастик, аутотрен≥нгу, читач отримуЇ практичн≥ поради щодо оволод≥нн¤ новими оздоровчими системами Ц аероб≥кою, шейп≥нгом, бод≥б≥лдингом тощо.

ѕевним зрушенн¤м у напр¤мку актив≥зац≥њ пропаганди здорового способу житт¤ можна вважати ≥ по¤ву в 1999 роц≥ всеукрањнськоњ газети У¬алеолог≥¤Ф, газети про культуру здоровС¤, здоровий спос≥б житт¤ та методи зц≥ленн¤. √азета розрахована на широке коло читач≥в Ц батьк≥в, педагог≥в, молодь та д≥тей, включаючи ≥ зовс≥м маленьких.

ѕроблема здорового способу житт¤ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою порушуЇтьс¤ ≥ на стор≥нках таких попул¤рних газет, ¤к У‘актиФ, У иевские ведомостиФ, У¬ечерние вестиФ, У¬еч≥рн≥й  ињвФ, У—ьогодн≥Ф, Ујргументи ≥ фактиФ та ≥нш≥.  ореспонденти цих газет в авторських статт¤х торкаютьс¤ таких тем, ¤к здоровС¤ д≥тей, дит¤че харчуванн¤, дит¤ча злочинн≥сть, дит¤чий су≥цид, вживанн¤ д≥тьми алкоголю та наркотик≥в тощо. јле б≥льш≥сть цих публ≥кац≥й оприлюднюЇтьс¤ швидше ¤к сенсац≥йний марер≥ал ≥ маЇ за мету привернути увагу читача, а не грунтовно досл≥дити причини цих негативних ¤вищ, чи запропонувати реальн≥ шл¤хи њх подоланн¤. ќсобливо це стосуЇтьс¤ газети У‘актиФ.

“еми здоровС¤ та спорту висв≥тлюють так≥ молод≥жн≥ газети, ¤к У√артФ, У«≥ркаФ, У«лагодаФ, Ућолодь ”крањниФ, УѕеременаФ, У”крањна молодаФ, У”крањнський футболФ, Уя, ти,миФ, спец≥ал≥зован≥ журнали Ућедицина ”крањниФ, Ућир натуральной медициныФ. ¬ них часто публ≥куютьс¤ матер≥али, розрахован≥ на спец≥ального читача Ц спортсмена, тренера, медика та ≥н.

≤з вище зазначеного матер≥алу можна зробити висновок, що значна частина сучасних украњнських «ћ≤ тим чи ≥ншим способом торкаЇтьс¤ проблем формуванн¤ основних засад здорового способу житт¤ д≥тей та молод≥. ≤ншою проблемою при цьому Ї те, ¤к сприймають цю ≥нформац≥ю сам≥ д≥ти та юнацтво.

« метою зС¤суванн¤ цього у межах проекту Ућолодь - за здоровС¤Ф ”крањнським ≥нститутом соц≥альних досл≥джень та ÷ентром У—оц≥альний мон≥торингФ було проведено соц≥олог≥чне досл≥дженн¤ щодо ви¤вленн¤ рол≥ р≥зноман≥тних джерел ≥нформац≥њ у формуванн≥ здорового способу житт¤ д≥тей ≥ молод≥ в≥ком в≥д 10 до 22 рок≥в. ƒане досл≥дженн¤ дозволило визначити рейтинг тих «ћ≤, з ¤ких молодь та п≥дл≥тки отримують ≥нформац≥ю щодо здорового способу житт¤. «а рейтингом, перше м≥сце пос≥даЇ телебаченн¤ (60%), друге - рад≥омовленн¤ (23%), третЇ - ≥нформац≥йн≥ буклети ≥ лист≥вки (17%), четверте - пер≥одичн≥ виданн¤ (не спец≥ал≥зован≥ газети та журнали), соц≥альна реклама у вигл¤д≥ наочноњ реклами, ≥нтернет (4%).

–≥вень впливу тих чи ≥нших засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ у р≥зних в≥кових групах Ї р≥зним. “ак, серед в≥ковоњ групи 10-14 рок≥в найб≥льш попул¤рними Ї спец≥альн≥ журнали та рад≥о. ” наступних (15 - 22 рок≥в) в≥кових групах зростаЇ р≥вень використанн¤ таких ≥нформац≥йних джерел, ¤к телебаченн¤, ≥нформац≥йн≥ буклети, газети.

Ќа думку молод≥, найб≥льш впливовими ≥нформац≥йними джерелами з питань впливу на здоровС¤ наркотичних речовин (тютюн, алкоголь та наркотики) Ї, перш за все, телебаченн¤ (64%), газети (44%), рад≥о (25%). ќстанн≥ позиц≥њ за рейтингом цих джерел займають спец≥альна л≥тература (книжки, журнали, дов≥дники) та ≥нформац≥йн≥ буклети ≥ лист≥вки. —тосовно такого джерела ≥нформац≥њ, ¤к ≤нтернет, то молод≥ люди готов≥ звернутатис¤ до нього вдв≥ч≥ част≥ше, н≥ж робл¤ть це зараз, але сл≥д враховувати, що це б≥льшою м≥рою стосуЇтьс¤ мешканц≥в обласних центр≥в та великих м≥ст ≥ значно менше с≥льськоњ молод≥.

÷≥ дан≥ св≥дчать про те, що робота «ћ≤ у цьому напр¤мку не Ї марною ≥ маЇ своњ позитивн≥ результати. ј це доводить, що доц≥льно ¤к найповн≥ше використовувати вс≥ можлив≥ засоби впливу на дит¤чу та юнацьку аудитор≥ю. ƒосв≥д багатьох зах≥дних крањн св≥дчить, що нав≥ть незначн≥ позитивн≥ зм≥ни у способ≥ житт¤ населенн¤ дозвол¤ють знизити ризик основних причин захворювань ≥ смертност≥.

ќкремо варто сказати про рекламу, ¤ка набула величезного розмаху ≥ стала одним з основних засоб≥в стимул¤ц≥њ споживанн¤ товар≥в та послуг. –еклама Ц це оперативна ≥нформац≥¤, що завжди знаходитьс¤ наповерхн≥. ¬она не т≥льки бере участь у формуванн≥ споживчих потреб член≥в сусп≥льства, але маЇ певний вплив на всю життЇд≥¤льн≥сть людини. «ах≥дними вченими доведено що реклама, виконуючи роль механ≥зму переконанн¤, впливаЇ на ц≥нност≥ та спос≥б житт¤ людини, ≥ цей вплив маЇ ¤к позитивний, так ≥ негативний аспекти.

Ќа сьогодн≥ дл¤ украњнського сусп≥льства соц≥альна реклама ще не стала достов≥рним ≥ поширеним джерелом ≥нформац≥њ. јле на пр¤ме запитанн¤ У„и памТ¤таЇте ¬и соц≥альну рекламу?Ф 54 % опитаних респондент≥в в≥ком 15-22 рок≥в в≥дпов≥ли ствердно. ћешканц≥ обласних центр≥в дали позитивну в≥дпов≥дь у 60% випадк≥в, а ≥нших м≥ст та с≥л - у 50% випадк≥в.

Ўл¤хи поширенн¤ реклами в ”крањн≥ р≥зн≥. Ќайчаст≥ше соц≥альна реклама доходить до молод≥ завд¤ки телебаченню (47%).  р≥м того, молодь споживаЇ соц≥альну рекламу, ¤ка розм≥щена на рекламних щитах на вулиц¤х (15%), у журналах (13%), на товарах (12%), у рад≥опередачах (10%), в газетах (9%), у магазинах (7%) та у спец≥альних ≥нформац≥йних буклетах ≥ лист≥вках (5%). —прийн¤тт¤ соц≥альноњ реклами з р≥зних джерел не Ї однаковим дл¤ р≥зних груп молод≥. ÷е пов`¤зано ≥ з доступн≥стю окремих вид≥в соц≥альноњ реклами, ≥ з в≥ковими особливост¤ми споживанн¤ ≥нформац≥йних джерел. “ак соц≥альна реклама представлена на телебаченн≥, найб≥льшою м≥рою доходить до 15-16-р≥чноњ молод≥. ћожна передбачити, що молодш≥ в≥ков≥ групи д≥тей також досить по≥нформован≥ щодо соц≥альноњ реклами, ¤ка транслюЇтьс¤ по телебаченню (таке запитанн¤ в анкет≥ дл¤ 10-14-р≥чних д≥тей не ставилос¤), оск≥льки загальний час перегл¤ду телепередач дл¤ 10-14-р≥чних Ї чи не найб≥льшим ≥, в≥дпов≥дно, вплив телебаченн¤ Ї також досить ≥стотним.

—оц≥альну рекламу з рад≥опередач найб≥льш активно отримують 17-18-р≥чн≥, що по¤снюЇтьс¤ високим р≥внем попул¤рност≥ музичних рад≥опередач серед ц≥Їњ в≥ковоњ групи. ƒ≥вчата та молод≥ ж≥нки част≥ше, н≥ж чолов≥ки, звертають увагу на соц≥альну рекламу в журналах та на товарах. ј ось лист≥вки та буклети не досить поширен≥ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥. “е ж саме можна сказати й про рекламу, розташовану на вуличних щитах. —еред молод≥, що мешкаЇ в обласних центрах, њњ пам`¤тають 38%, а в сел≥ та ≥нших м≥стах - в два рази менше. «а цим параметром в≥дзначаЇтьс¤ м. ињв, в ¤кому 54% молод≥ в≥дпов≥ли позитивно про соц≥альну рекламу на вуличних щитах.

ќтриман≥ результати не показали факт≥в впливу соц≥альноњ реклами, на усв≥домленн¤, наприклад, шк≥дливост≥ дл¤ здоров`¤ алкоголю, наркотик≥в чи пал≥нн¤. Ќе ви¤влено серед опитаних також залежност≥ м≥ж перегл¤дом ними соц≥альноњ реклами та њхньою по≥нформован≥стю щодо окремих складових здорового способу житт¤.

2.3. ƒе¤к≥ про¤ви небажаного впливу «ћ≤ на спос≥б житт¤ молодоњ людини.

јнал≥зуючи стан сучасних украњнських «ћ≤, можна пом≥тити основну тенденц≥ю њхнього розвитку Ц зростаючу комерц≥ал≥зац≥ю.  онтент-анал≥з програм телебаченн¤, ¤к≥ публ≥куютьс¤ у прес≥, св≥дчить про значне зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ передач комерц≥йного характеру. « вересн¤ 1996 р. частка розважальноњ продукц≥њ у загальному репертуар≥ мовленн¤ п≥двищилас¤ з пС¤тоњ частини до третини - на державному телебаченн≥ (”“-1); з третини до половини - на недержавних нац≥ональних каналах (У1+1Ф, ”“-2, У≤нтерФ); з половини до 70 % - на комерц≥йних каналах, таких, ¤к “он≥с та ≤—“V. якщо врахувати, що чимал≥ рекламн≥ блоки в≥дкривають та закривають б≥льш≥сть передач, особливо у веч≥рн≥ години, то фактична модель нац≥ональних канал≥в (меншою м≥рою це стосуЇтьс¤ державного) ви¤витьс¤, очевидно, комерц≥йною.

«а зм≥стом комерц≥йна модель, зазвичай, ор≥Їнтована на масову культуру, а наймасов≥шою сьогодн≥ Ї так звана Уамериканська попул¤рна культураФ (а може, ще браз≥льська, мексиканська), що поширюЇтьс¤ глобальними ≥нформац≥йними механ≥змами. —аме њњ, з њњ легковажн≥стю д≥алогу, соц≥альним кер≥вництвом, насилл¤м, еротикою тощо ≥ подаЇ украњнський телееф≥р.

ѕевним п≥дтвердженн¤м цього Ї результати соц≥олог≥чного досл≥дженн¤, проведеного у кв≥тн≥ 1999 р. кафедрою соц≥олог≥њ Ћьв≥вського державного ун≥верситету ≥мен≥ ≤вана ‘ранка при спри¤нн≥ благод≥йного фонду У ап≥тельФ. ƒосл≥дженн¤ передбачало ви¤вленн¤ загальних тенденц≥й в украњнському соц≥окультурному простор≥ за 1997-1999 роки. ѕредметом анал≥зу стала художн¤ телепродукц≥¤, до основних форм ¤коњ умовно в≥днесли художн≥, мультипл≥кац≥йн≥ (ан≥мац≥йн≥), документальн≥ ф≥льми та сер≥али. ¬ид≥ленн¤ саме такого предмету анал≥зу по¤снювалос¤ к≥лькома причинами:

по-перше, художн¤ продукц≥¤ одночасно Ї нос≥Їм ¤к чуттЇвоњ, так ≥ механ≥чноњ складовоњ п≥знанн¤, а отже, Ї найб≥льш ефективним засобом формуванн¤ культурних стереотип≥в;

по-друге, найб≥льшою попул¤рн≥стю серед телепрограм користуютьс¤ художн≥ ф≥льми (сер≥али, мультф≥льми) та ≥нформац≥¤;

по-третЇ, найб≥льшого впливу з боку телебаченн¤ зазнаЇ молодь, ¤ка Ї св≥тогл¤дно моб≥льною, в≥дкритою дл¤ пропаганди культурних ц≥нностей ≥ ¤ка серед телепрограм в≥ддаЇ перевагу саме художн≥й телепродукц≥њ (а не ≥нформативн≥й, ¤к це спостер≥гаЇтьс¤, наприклад, серед чолов≥к≥в середнього в≥ку);

по-четверте, в ”крањн≥ в≥дчуваЇтьс¤ гостра нестача ¤к≥сноњ продукц≥њ даного типу в≥тчизн¤ного виробництва, що обСЇктивно створюЇ б≥льший прост≥р дл¤ поширенн¤ ≥ноземних культурно-ц≥нн≥сних елемент≥в.

ѕор≥вн¤льний анал≥з результат≥в досл≥дженн¤ св≥дчить про ≥стотне зростанн¤ середньоњ к≥лькост≥ художньоњ телепродукц≥њ на украњнських каналах - 1,5 години на тиждень за пер≥од з 1997 по 1999 р≥к, що на сьогодн≥ становить 8 год. 15 хв. Ц у будн≥ та 7 год. 30 хв. Ц у вих≥дн≥ дн≥.

” загальн≥й структур≥ художньоњ телепродукц≥њ треба в≥дзначити дуже малу частку документальних ф≥льм≥в у структур≥ украњнського телееф≥ру, ¤ка до того ж, у 1999 р. пор≥вн¤но з 1997 р., зменшилас¤ у три рази ≥ Ї м≥зерною. як в≥домо, документальн≥ ф≥льми Ї нос≥¤ми ≥нформац≥њ п≥знавального характеру, а таке вагоме зменшенн¤ ≥ так незначноњ њх частки негативно впливаЇ на формуванн¤ нац≥ональноњ культури. ÷ей факт водночас ставить п≥д сумн≥в доц≥льн≥сть створенн¤ документальних матер≥ал≥в з ‘«—∆, бо проблематичним буде њх просуванн¤ в еф≥р.

≤снуЇ думка, що сьогодн≥ ”крањна стала обСЇктом сучасноњ культурноњ експанс≥њ «аходу, що активно проводитьс¤ через де¤к≥ «ћ≤. ’арактерними рисами ц≥Їњ експанс≥њ Ї:

а) перенесенн¤ на нац≥ональний грунт зах≥дних зразк≥в способу житт¤ ≥ ор≥Їнтац≥й;

б) навС¤зуванн¤ зах≥дноњ культури ¤к ун≥версальноњ;

в) намаганн¤ дос¤гнути шл¤хом культурних звС¤зк≥в пол≥тичних ц≥лей;

г) спр¤мований одноб≥чний пот≥к ≥нформац≥њ в≥д УцентруФ до Уперифер≥њФ;

д) формуванн¤ в ≥нформац≥йно залежних крањнах прозападноњ культурноњ ел≥ти.

¬се це, безумовно, не спри¤Ї покращанню здоров`¤ перес≥чного украњнського громад¤нина з огл¤ду на те, що здоров`¤ ¤к ц≥л≥сний феномен м≥стить, окр≥м суто ф≥зичних характеристик, ще й духовну, псих≥чну ≥ соц≥альну складов≥.

ѕоширювана «аходом масова культура завд¤ки розважальн≥й л≥тератур≥, к≥ноф≥льмам ≥ телепрограмам легкого зм≥сту здеб≥льшого спричин¤Ї руйнац≥ю ≥снуючих норм повед≥нки молод≥ ≥ споживанн¤ усталених у¤влень ≥ ор≥Їнтац≥й, зм≥нюючи њх новими м≥фами ≥ фетишами. ¬се це в основному в≥дбиваЇтьс¤ на наш≥й молод≥, њњ уподобанн¤х у всьому: чи то музика, ф≥льми, танц≥, нов≥ захопленн¤, манера од¤гатись, чи манера себе поводити - це коп≥юванн¤ того, що нин≥ прийн¤то у так званому демократичному св≥т≥, тобто те, що сьогодн≥ «ах≥д вважаЇ модним. „ерез мережу «ћ≤ в≥дбуваЇтьс¤ й навТ¤зуванн¤ зах≥дних ц≥нностей, основними серед ¤ких можна назвати так≥, ¤к Удос¤гненн¤ й усп≥хФ. Ќевипадково попул¤рними сюжетами ≥ в прес≥, ≥ на телебаченн≥ Ї ≥нформац≥¤ про те, ¤к можна вирватис¤ завд¤ки своњм зд≥бност¤м ≥з жебрак≥в у багач≥, ≥з б≥дноњ ем≥грантськоњ родини у пом≥тну Уз≥ркуФ масовоњ культури ≥ т.≥н. ѕри цьому одн≥Їю ≥з головних проблем залишаЇтьс¤ адекватн≥сть ор≥Їнтац≥њ на усп≥х та моральних норм. Ќа¤вн≥сть значного в≥дсотку л≥тератури та художн≥х ф≥льм≥в, де героњ дос¤гають усп≥ху нечесними, аморальними або нав≥ть злочинними методами, п≥дсв≥домо ор≥ЇнтуЇ гл¤дача або читача саме на такий шл¤х. ’оча не можна сказати, що в зах≥дному сусп≥льств≥ шл¤хи придбанн¤ багатства ц≥лком ≥гноруютьс¤. ¬икритт¤ невиплати податк≥в або причетн≥сть до наркоб≥знесу викликають там голосн≥ скандали. јле у б≥льшост≥ поданих на екран≥ твор≥в багатство залишаЇтьс¤ самоц≥нн≥стю ≥ припускаЇтьс¤ думка про можлив≥сть порушенн¤ моральних норм та принцип≥в при збереженн≥ показовоњ благопристойност≥.

ўе одн≥Їю так званою "ц≥нн≥стю" можна назвати УспоживацтвоФ. «араз можна спостер≥гати поступову зм≥ну гуман≥стичноњ ≥ духовноњ ц≥лоспр¤мованост≥ значноњ часини населенн¤, особливо молод≥.  олишн≥ моральн≥, духовн≥ ц≥нност≥ зам≥нюютьс¤ ц≥нност¤ми матер≥ального комфорту, поширеного споживацтва. «ах≥дна масова культура т≥сно повС¤зана з погонею за тими речами, модою, послугами, знанн¤ми, ¤к≥ начебто визначають приналежн≥сть до вищих прошарк≥в сусп≥льства. “ому нер≥дко ор≥Їнтац≥¤ на споживацтво ви¤вл¤Їтьс¤ у штучно прискорен≥й зм≥н≥ споживчих товар≥в, моди ≥ стилей, що мають не ст≥льки зм≥стовний сенс, ск≥льки в≥дпов≥дають принципу престижност≥.

Ќаприклад, ун≥версальний, майже маг≥чний характер, за спостереженн¤м соц≥олог≥в, маЇ у багатьох молодих людей акт куп≥вл≥-продажу гарно разрекламованих товар≥в. «алученн¤ до св≥ту престижних ≥ красивих речей стаЇ самоц≥ллю ≥снуванн¤, зм≥стом бутт¤. “аким чином, зас≥б стаЇ метою, в≥дчужуючи особист≥сть в≥д св≥ту духовних ц≥нностей, деформуючи саму структуру њхнього засвоЇнн¤.

“ак, за даними опитуванн¤ молод≥ (1997 р.) на запитанн¤ У„и Ї у ¬ас ≥деал?Ф дали позитивну в≥дпов≥дь т≥льки 19,6% респондент≥в. ÷¤ самооц≥нка певною м≥рою Ї ≥ндикатором культурноњ ≥дентичност≥7. ¬же сама на¤вн≥сть ≥деалу у структур≥ ц≥нностей особистост≥ Ї св≥доцтвом њњ духовного потенц≥алу, здатного протисто¤ти прагматизму сусп≥льства споживанн¤ ≥ тиску масовоњ культури. ƒо того ж жадоба споживанн¤ не завжди в≥дпов≥даЇ можливост¤м ≥ндив≥д≥в, що спричин¤Ї гостр≥ емоц≥йн≥ стреси та зриви.

«аохочуючи прагматичн≥ погл¤ди на житт¤, масова культура навТ¤зуЇ думку щодо першочергового значенн¤ ≥ндив≥дуальних потреб, особистих ≥нтерес≥в над ≥з сусп≥льними. ѕропагуЇтьс¤ така ц≥нн≥сть, ¤к У≥ндив≥дуал≥змФ, що визнаЇ пр≥оритет прав особистост≥, њњ свободи ≥ незалежн≥сть в≥д сусп≥льства ≥ держави. ÷¤ ц≥нн≥сть т≥сно повС¤зана з такими пон¤тт¤ми, ¤к свобода, р≥вн≥сть можливостей, конкуренц≥¤, особистий усп≥х. « огл¤ду на те, що у нашому сусп≥льств≥ тривалий час дом≥нуючими вважалис¤ сусп≥льн≥ ≥нтереси, пропагуванн¤ ≥ндив≥дуал≥зму призводить до психолог≥чноњ розгубленност≥, моральноњ дезор≥Їнтац≥њ певноњ частини населенн¤, особливо молод≥. «розум≥ло, що такий стан речей аж н≥¤к не спри¤Ї зм≥цненню духовного ≥ псих≥чного здоров`¤ населенн¤.

Ќайб≥льшу занепокоњн≥сть викликаЇ поширенн¤ у «ћ≤ так званоњ негативноњ ≥нформац≥њ (¤к соц≥ально-пол≥тичного характеру, так ≥ пов≥домленн¤ про вбивства, насильство, стих≥йн≥ лиха, авар≥њ тощо).

≈ксперти ”крањнського центру економ≥чних ≥ пол≥тичних досл≥джень проанал≥зували 2380 пов≥домлень, вм≥щених прот¤гом м≥с¤ц¤ (24.09 - 24.10. 1998 р.) у пС¤ти попул¤рних газетах - У‘актиФ, У иевские ведомостиФ, У—толична¤ газетаФ, УЌезависимостьФ, У”крањна ћолодаФ (до уваги не бралис¤ пов≥домленн¤ про спорт, культурн≥ под≥њ, побутов≥ поради тощо). « означеного масиву пов≥домлень: про вбивства - 76; згвалтуванн¤ - 212; самогубства - 53; випадки насильства, крад≥жки, замахи на убивство, хул≥ганськ≥ вчинки - 231; авар≥њ - 159; ≥нша соц≥ально негативна ≥нформац≥¤ (страйки, п≥кети, жебрацтво тощо) - 106. ” ц≥лому - 35%.

ќтже, за п≥дсумками цього досл≥дженн¤, ¤ке Ї досить показовим, сп≥вв≥дношенн¤ негативноњ та сумарно позитивноњ ≥ нейтральноњ ≥нформац≥њ в масив≥ попул¤рних газет становить 3:1.

ќкр≥м друкованих видань в≥дстежувались телев≥з≥йн≥ програми новин (”“Ќ та У“—ЌФ). «а одержаними п≥драхунками, негативна ≥нформац≥¤ тут подаЇтьс¤ у значно меншому обс¤з≥ ≥ становить 7-10%. јле сл≥д мати на уваз≥, що масив телев≥з≥йного негативу м≥ститьс¤ в к≥нопрограмах, причому саме вони упевнено пос≥дають перш≥сть за рангом уподобань гл¤дач≥в. «а даними досл≥дженн¤, проведеного Ќац≥ональною –адою ”крањни з телебаченн¤ та рад≥омовленн¤ сп≥льно з Ќ“√ У¬≥тал≥сФ, 82,9% украњнських гл¤дач≥в в≥ддають перевагу перегл¤ду художн≥х ф≥льм≥в та сер≥ал≥в. ¬одночас, за св≥дченн¤м Ќ–“–, прот¤гом лише двох тижн≥в (травень 1998 р.) було продемонстровано 35 ф≥льм≥в ≥ 7 сер≥ал≥в, з еп≥зодами грубого ф≥зичного насильства над людьми.

Ќа тл≥ економ≥чноњ кризи, соц≥альноњ нестаб≥льност≥, подальшого пад≥нн¤ р≥вн¤ матер≥ального житт¤, тотальноњ невпевненост≥ у майбутньому на¤вн≥сть такого значного в≥дсотку негативноњ ≥нформац≥њ т≥льки зб≥льшуЇ к≥льк≥сть психолог≥чних, емоц≥йних стрес≥в. « ≥ншого боку - посилюЇ у сусп≥льств≥ агресивн≥сть, зневажлив≥сть до людського житт¤, переконанн¤ в тому, що б≥льш≥сть проблем можна розвС¤зати швидко за допомогою ф≥зичноњ сили.

—л≥д в≥дзначити також так звану Убульваризац≥юФ ринку «ћ≤, ¤ку виправдовують, ¤к правило, формулою ринку Упопит диктуЇ пропозиц≥юФ, ≥гноруючи другий б≥к ц≥Їњ формули Ц Утовар створюЇ споживачаФ. «начна частина теле- рад≥оеф≥ру, преси пропонуЇ аудитор≥њ низькопробну продукц≥ю у вигл¤д≥ пл≥ток, скандальних пов≥домлень ≥з житт¤ Уз≥рокФ, пол≥тичних д≥¤ч≥в, б≥знесмен≥в тощо. “ака Убульваризац≥¤Ф деморал≥зуЇ сусп≥льство, навС¤зуючи йому штучно занижене у¤вленн¤ про норми ≥ ц≥нност≥ людського бутт¤. «вичайно, У∆овта мас-мед≥аФ може ≥ не стати загрозою сусп≥льн≥й моральност≥ за умови на¤вност≥ потужного масиву так званоњ УвисокоњФ культури. јле сьогодн≥ в ”крањн≥ така культура, на жаль, поставлена на межу виживанн¤ ≥ не в змоз≥ в≥дчутно протисто¤ти натиску прим≥тив≥зму та вульгаризац≥њ.

ќкремо необх≥дно сказати про рекламу, ¤ка дос¤гла величезного розмаху ≥ стала одним з основних засоб≥в стимул¤ц≥њ споживанн¤. –еклама завжди знаходитьс¤ на поверхн≥. ¬она не т≥льки формуЇ споживч≥ потреби, а й певним чином впливаЇ на всю життЇд≥¤льн≥сть людини. ƒоведено, що реклама, виконуючи роль механ≥зму переконанн¤, впливаЇ на ц≥нност≥ та спос≥б житт¤, ≥ цей вплив маЇ ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ аспекти.

« огл¤ду на це, вона викликаЇ ц≥лком р≥зн≥ почутт¤ ≥ маЇ ¤к своњх приб≥чник≥в, так ≥ критик≥в. ѕриб≥чники реклами визнають њњ необх≥дн≥сть дл¤ господарськоњ д≥¤льност≥, бо вона спри¤Ї збуту товар≥в, розширюЇ ринки, регулюЇ зб≥льшенн¤ споживанн¤, а отже, ≥ випуск продукц≥њ. Ќа њхню думку, реклама пропонуЇ покупцев≥ ≥нформац≥ю дл¤ продуманого вибору, спри¤Ї естетизац≥њ повс¤кденного житт¤ та його р≥зноман≥тност≥, забезпечуЇ споживачев≥ незалежн≥сть у прийн¤тт≥ р≥шень. „асто-густо вона зм≥нюЇ устален≥ ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ у б≥к њх осучасненн¤ ≥ адаптац≥њ до нового св≥ту, виробл¤Ї у споживач≥в нов≥ смаки ≥ бажанн¤, до цього часу нев≥дом≥ ≥ невиражен≥.

 ритики реклами, звичайно, бачать њњ слабк≥ сторони. “ак, в економ≥чному план≥ витрати на рекламу становл¤ть дуже велику частину вартост≥ продукц≥њ, що веде до недоц≥льного використанн¤ ресурс≥в за рахунок б≥льш необх≥дних соц≥альних потреб. ¬она створюЇ у людей штучн≥ потреби, зайв≥ або нав≥ть шк≥длив≥. ≤нформац≥йне навантаженн¤ реклами здеб≥льшого зводитьс¤ до м≥н≥муму на користь ман≥пулюванню емоц≥йними ≥ п≥дсв≥домими чинниками. ¬она нац≥люЇ людину на реал≥зац≥ю первинних в≥тальних ц≥нностей, повС¤заних ≥з задоволенн¤м матер≥альних потреб, або прагненн¤ до соц≥ального престижу знову ж таки через придбанн¤ певного предметного вт≥ленн¤. як зазначають культурологи, реклама стверджуЇ повагу до матер≥ального продукту ¤к повноц≥нного зам≥нника духовного, у¤вленн¤ про матер≥альне багатство ≥ розширене споживанн¤ ¤к к≥нцевоњ мети людського бутт¤. „ерез рекламу предметний св≥т набуваЇ маг≥чних ¤костей, на що людина може вплинути самим актом куп≥вл≥ - споживанн¤. ћан≥пул¤ц≥¤ п≥дсв≥дом≥стю створюЇ ≥люз≥ю незалежного вибору, п≥дкор¤ючи ≥ндив≥да дв≥ч≥ - навС¤зуючи йому ≥люзорну потребу ≥ примушуючи його вишукувати засоби дл¤ њњ задоволенн¤. ѕропонуючи ≥ндив≥ду у¤вну широку р≥зноман≥тн≥сть у другор¤дних аспектах, реклама спри¤Ї деперсонализац≥њ повед≥нки. –еклама, що апелюЇ до тенденц≥њ масового продажу товар≥в та послуг, спри¤Ї розвитку послуху; апел¤ц≥¤ до претижу стимулюЇ розвиток заздрост≥, гордост≥, духу суперництва у сусп≥льств≥; апел¤ц≥¤ до страху зб≥льшуЇ занепокоЇн≥сть; апел¤ц≥¤ реклами до всього нового спри¤Ї неповаз≥ до традиц≥й, довгов≥чност≥ або ≥стор≥њ; апел¤ц≥¤ до молод≥ викликаЇ зменшенн¤ авторитету родини; апел¤ц≥¤ реклами до сексуальност≥ призводить до поширенн¤ розпусти.

—тосовно впливу реклами на людську св≥дом≥сть, то основними питанн¤ми Ї так≥: ¤к≥ ц≥нност≥ ≥ спос≥б житт¤ у сусп≥льств≥ заохочуютьс¤ ¤к здоров≥ ≥ ¤кого способу житт¤ необх≥дно уникати. ÷≥ теми зараз жваво обговорюютьс¤ на м≥жнародному р≥вн≥. ќќЌ, наприклад, нав≥ть орган≥зувала спец≥альну ком≥с≥ю дл¤ вивченн¤ цих проблем. ” п≥дсумковому документ≥ ц≥Їњ ком≥с≥њ, в≥домому ¤к зв≥т ћакбрайда, м≥ститьс¤ 82 рекомендац≥њ, спр¤мован≥ переважно на потенц≥йну безпеку реклами або необх≥дн≥сть контролю за практичною д≥¤льн≥стю в галуз≥ реклами. ƒумки ком≥с≥њ з приводу цього документа пол¤рно розд≥лилис¤ - в≥д п≥дтримки до незгоди. Ќайб≥льшу увагу до себе привернули так≥ аспекти: 1) взаЇмозвС¤зок реклами ≥ меркантильност≥; 2) можливий внесок реклами щодо просуванн¤ на ринок шк≥дливих продукт≥в. ѕ≥д час дискус≥њ американський соц≥олог ћ. √.ƒжонс довела, що реклама, особливо телев≥з≥йна, не ст≥льки створюЇ або заохочуЇ меркантильн≥сть, ск≥льки в≥дбиваЇ ц≥нн≥сн≥ та соц≥альн≥ настанови, що ≥снують у сусп≥льств≥.

–еклама Ї також невичерпаним постачальником зразк≥в стил≥в житт¤, передус≥м дл¤ молодоњ генерац≥њ. „асто-густо вона пропонуЇ Усоц≥альну адресуФ ≥нших стил≥в житт¤, ¤к≥ б≥льш≥стю в сусп≥льств≥ можуть заперечуватис¤ через р≥зн≥ причини. “ак, реклама пропонуЇ стиль житт¤ Унових рос≥¤нФ (Унових украњнц≥вФ), сегментуючи групи людей, котр≥ можуть дозволити соб≥ такий спос≥б ≥ стиль житт¤. ѕроте така реклама дратуЇ переважну б≥льш≥сть своњх споживач≥в, котр≥ розц≥нюють њњ ¤к неетичн≥сть з боку «ћ≤; вона нав≥ть справл¤Ї деградуючий вплив на тих, хто хоче, але не може дозволити соб≥ такий стиль житт¤.

ѕ≥двод¤чи п≥дсумок, можна констатувати, що украњнськ≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ Ї сьогодн≥ вагомим чинником впливу на св≥дом≥сть людини. ѕриродно, такий стан речей може ефективно спри¤ти реал≥зац≥њ стратег≥њ ≥нформованост≥ з ‘«—∆. …детьс¤ не про в≥дсутн≥сть окремих теле- ≥ рад≥опрограм, друкованих матер≥ал≥в, соц≥альноњ реклами з проблем здоров`¤ (вони Ї ≥ певною м≥рою виконують своЇ призначенн¤), а про в≥дсутн≥сть Їдиноњ системи пр≥оритету ‘«—∆ у «ћ≤, керованоњ на державному р≥вн≥ ≥ закр≥пленоњ законодавчо.

” ситуац≥њ сучасноњ соц≥ально-психолог≥чноњ нестаб≥льност≥ було б доц≥льн≥ше, щоб засоби масовоњ ≥нформац≥њ вз¤ли на себе м≥с≥ю виробленн¤ нац≥ональноњ ≥деолог≥њ, ор≥Їнтованоњ на оптим≥стичну перспективу. Ќа думку де¤ких фах≥вц≥в, одним з вагомих компонент≥в такоњ ≥деолог≥њ може стати пропагуванн¤ в «ћ≤ ≥дењ згуртуванн¤ народу ”крањни навколо ц≥нностей здорового способу житт¤ в ус≥х њх аспектах Ц ф≥зичних, псих≥чних, соц≥альних, духовних.

”крањнський ≥нститут соц≥альних досл≥джень, 2000
ћќЋќƒ№ «ј «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ—№ ќ- јЌјƒ—№ »… ѕ–ќ≈ “
ћед≈коѕортал √≥г≥Їна та медична еколог≥¤