«ћ≤ Ц один ≥з соц≥альних ≥нститут≥в, що т≥Їю чи ≥ншою м≥рою виконують замовленн¤ сусп≥льства та окремих соц≥альних груп щодо певного впливу на населенн¤ в ц≥лому, в тому числ≥ й на окрем≥ в≥ков≥ та соц≥альн≥ категор≥њ. ћожна зазначити два аспекти такого впливу. ѕо-перше, «ћ≤ ≥стотно спри¤ють засвоЇнню людьми р≥зного в≥ку широкого спектра соц≥альних норм та формуванню у них ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й у сфер≥ пол≥тики, економ≥ки, здоров`¤, права тощо. ѕо-друге, «ћ≤ фактично Ї своЇр≥дною системою неформальноњ осв≥ти та просв≥ти р≥зних категор≥й населенн¤. ѕри цьому користувач≥ «ћ≤ здобувають досить р≥зноб≥чн≥, суперечлив≥, несистематизован≥ знанн¤, в≥домост≥ з р≥зних питань сусп≥льного та пол≥тичного житт¤.

¬ивчаючи пон¤тт¤: Узасоби масовоњ ≥нформац≥њФ, Узасоби масовоњ комун≥кац≥њФ, УпресаФ, Удрукован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њФ, можна сказати, що в них Ї багато сп≥льного. ƒо засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ в≥дноситьс¤ к≥но, рад≥о, телебаченн¤, пер≥одичн≥ друкован≥ виданн¤, реклама, мода, дизайн та ≥н. ѕреса Ц загальна назва пер≥одичного друку, тобто газет ≥ журнал≥в. "ћасова комун≥кац≥¤" (англ. Ц mass media) Цсистематичне поширенн¤ ≥нформац≥њ за допомогою техн≥чних засоб≥в (через пресу, рад≥о, телебаченн¤, к≥но, звуко- ≥ в≥деозапис) з метою утвердженн¤ духовних ц≥нностей даного сусп≥льства ≥ зд≥йсненн¤ ≥деолог≥чних, пол≥тичних, економ≥чних та орган≥зац≥йних вплив≥в на позиц≥ю, думки ≥ повед≥нку людей.

«асоби масовоњ ≥нформац≥њ Ц техн≥чн≥ засоби (друкован≥ виданн¤, рад≥о, телебаченн¤, к≥но, комп`ютерн≥ мереж≥ тощо), за допомогою ¤ких розповсюджуютьс¤ р≥зн≥ види ≥нформац≥њ щодо знань, духовних ц≥нностей, моральних та правових норм ≥ т.д., на к≥льк≥сно велик≥ ≥ досить поширен≥ у межах аудитор≥њ людей р≥зного в≥ку та соц≥ального стану.

« раннього дитинства людина опин¤Їтьс¤ в ≥нформац≥йному пол≥, вона не може жити без ≥нформац≥њ, сприймаючи њњ через безл≥ч канал≥в, ≥ на основ≥ њњ обробки формуЇ свою повед≥нку. «ћ≤ створюють своЇр≥дний ≥нформац≥йний св≥т, в ¤кому людина, зокрема молода людина, виробл¤Ї певний св≥тогл¤д щодо житт¤, способу житт¤, стилю житт¤, тип≥в повед≥нки тощо, хоча, ¤к зазначалос¤, ≥нформац≥¤ «ћ≤ маЇ, здеб≥льшого, несистематизований, а часом ≥ суперечливий характер.

«асоби масовоњ ≥нформац≥њ в≥дображають умови житт¤ людей, системи њхн≥х сп≥льних звТ¤зк≥в ≥ залежностей у макро- ≥ м≥кромасштаб≥. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ виконують два, на перший погл¤д, протилежних завданн¤: ф≥ксують ≥ розвивають ≥нтереси ¤к особистост≥, так ≥ сусп≥льства. ѕол≥толог≥чний, соц≥альний та психолог≥чний аспекти феномена Узасоб≥в масовоњ ≥нформац≥њФ важко в≥докремити. ≤снуЇ абсолютний взаЇмозвТ¤зок соц≥альних ≥ психолог≥чних п≥дход≥в заради сп≥льноњ поставленоњ мети. «а допомогою техн≥чних засоб≥в в≥дбуваЇтьс¤ розповсюдженн¤ пов≥домлень, ≥нформац≥њ, що м≥ст¤ть певн≥ ≥дењ дл¤ подальшого формуванн¤ (або впливу на формуванн¤) установок, оц≥нок, думок та повед≥нки людей. Ќер≥дко в такому випадку засоби масовоњ ≥нформац≥њ виконують не ст≥льки ≥нформац≥йн≥ та культуролог≥чн≥, ск≥льки ≥деолог≥чн≥ функц≥њ.

«ћ≤ в≥д≥грають особливу роль у формуванн≥ здорового способу житт¤. ўоб з`¤сувати роль засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ у формуванн≥ «—∆ сл≥д розгл¤нути складов≥ цього процесу. —пос≥б житт¤ Ц пон¤тт¤ комплексне, тому ≥ вивчати його потр≥бно за багатьма аспектами.

1.1. „инники ризику здоровТ¤ д≥тей та молод≥, що обумовлен≥ способом житт¤

¬ивчаючи спос≥б житт¤ д≥тей та молод≥, досл≥дницька група визначила в≥с≥м фактор≥в ризику, що притаманн≥ молод≥жному середовищу ≥ ¤к≥ характеризують спос≥б житт¤ ¤к здоровий чи ризикований. ƒан≥ нац≥онального соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ "—пос≥б житт¤ молод≥ ”крањни", проведеного ”≤—ƒ у жовтн≥ 1999 р. у межах украњнсько-канадського проекту "ћолодь за здоров`¤", дозвол¤ють розгл¤дати ц≥ фактори ризику здоров`¤ молод≥ не т≥льки теоретично, а й п≥дтвердити њх значущ≥сть емп≥ричним шл¤хом.

1. Ќадм≥рна вага - перевищенн¤ нормативних показник≥в ваги в≥дпов≥дно зросту та в≥ку.

2. Ќа¤вн≥сть хрон≥чних захворювань. ÷ей показник розраховувавс¤ за самовизначенн¤м респондент≥в, тобто, чи вважають вони сам≥, що у них Ї хрон≥чне захворюванн¤.

3. Ќебезпечний секс. ÷ей показник використовувавс¤ т≥лько дл¤ молод≥ старшоњ 15 рок≥в, ≥ визначавс¤ ¤к факт на¤вност≥ сексуальних контакт≥в без використанн¤ контрацептивних засоб≥в.

4. «нижена ф≥зична активн≥сть розраховувалась ¤к показник в≥дсутност≥ регул¤рних ф≥зичних зан¤ть у сум≥сному контекст≥ перегл¤ду телепередач або работи на компТютер≥ б≥льше н≥ж __ годин на тиждень.

5. ѕсихолог≥чний дискомфорт. ” даному випадку за показник психолог≥чного дискомфорту прийн¤то пост≥йн≥ конфл≥кти з батьками, викладачами, друз¤ми.

6. ѕал≥нн¤. ¬ досл≥дженн≥ респондент вважаЇтьс¤ ¤к такий, що палить, коли в≥н випалюЇ щоденно б≥льше одн≥Їњ сигарети.

7. ¬живанн¤ алкогольних напоњв. ƒо групи тих, хто вживаЇ алкогольн≥ напоњ, включен≥ молод≥ люди, котр≥ вживають будь-¤кий алкогольний нап≥й (пиво, вино, м≥цн≥ напоњ) б≥льше 4 -х раз≥в на м≥с¤ць, тобто щонед≥л≥.

8. ¬живанн¤ наркотик≥в. ÷ю групу ризику становл¤ть респонденти, ¤к≥ вживали наркотики б≥льше 3 раз≥в на прот¤гом житт¤, не враховуючи тих, хто пройшов етап експерементального вживанн¤ наркотик≥в.

Ќа д≥аграм≥ 1 наведено розпод≥л питомоњ ваги р≥зних фактор≥в ризику дл¤ здоровТ¤ у в≥ков≥й груп≥ в≥д 10 до 22 рок≥в.

Ѕезумовно, дл¤ кожноњ з в≥кових груп молод≥ так≥ фактори ризику мають р≥зне значенн¤. “ак, у в≥ц≥ 10-16 рок≥в найвищим ризиком Ї в≥дсутн≥сть ф≥зичноњ активност≥. ј в 16 рок≥в кр≥м в≥дсутност≥ ф≥зичноњ активност≥ додаЇтьс¤ ще й пал≥нн¤.

ƒруге м≥сце за поширен≥стю у груп≥ 10-13-р≥чних пос≥дають хрон≥чн≥ захворюванн¤, у груп≥ 14-16-р≥чних Ц пал≥нн¤, 18-22-р≥чних Ц фактор вживанн¤ алкоголю. Ќа д≥аграм≥ 2 обТЇднано показники розпод≥лу вс≥х наведених фактор≥в ризику за в≥ковими групами.

Ќа формуванн¤ способу житт¤ молодоњ людини впливають, ¤к м≥н≥мум, ш≥сть сфер життЇд≥¤льност≥: ≥ндив≥дуальний стан, с≥м`¤, ровесники, школа або колектив, де вона працюЇ, товариство та сусп≥льство в ц≥лому. ” кожн≥й з цих сфер життЇд≥¤льност≥ залежно в≥д умов формуютьс¤ ¤к стимулююч≥, так ≥ захисн≥ чинники. —л≥д зауважити, що вс≥ означен≥ сфери знаход¤тьс¤ в ≥нтерактивних стосунках з ≥ндив≥дом. “очну природу зв`¤зк≥в м≥ж на¤вн≥стю фактор≥в ризику дл¤ здоров`¤ в ≥ндив≥да ≥з стимулюючими та захисними факторами проти по¤ви ризик≥в здоров`¤ у р≥зних сферах життЇд≥¤льност≥ остаточно ще не визначено, проте теоретичн≥ та емп≥ричн≥ дан≥ засв≥дчують, що сам факт на¤вност≥ цих зв`¤зк≥в.

≤ндив≥дуальн≥ стимулюч≥ та захисн≥ фактори виникненн¤ ризик≥в здоров`¤
—тимулюч≥ та захисн≥ фактори виникненн¤ ризик≥в здоров`¤, що пов`¤зан≥ ≥з сусп≥льством		—тимулюч≥ та захисн≥ фактори виникненн¤ ризик≥в здоров`¤ у с≥мейному оточенн≥		—тимулюч≥ та захисн≥ фактори виникненн¤ ризик≥в здоров`¤ у громад≥—тимулюч≥ та захисн≥ фактори виникненн¤ ризик≥в здоров`¤, що пов`¤зан≥ з≥ школою—тимулюч≥ та захисн≥ фактори виникненн¤ ризик≥в здо-ров`¤ серед ровесник≥в

1.3. –еальний вплив засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ на спос≥б житт¤ молод≥

як зас≥б досить активного впливу на стиль житт¤, «ћ≤ використовуютьс¤ на багатьох р≥вн¤х орган≥зац≥њ аудитор≥њ. ћи визначили чотири р≥вн≥, ¤к≥ вважаЇмо за доц≥льне обговорити њх детальн≥ше:

1) ≥ндив≥дуальний;

2) груповий;

3) орган≥зац≥йний;

4) сусп≥льний.

≤ндив≥дуальний та груповий р≥вн≥ включають с≥м`ю та ровесник≥в, орган≥зац≥йний р≥вень Ц школу, м≥сце роботи.

≤ндив≥дуальний р≥вень

ћетою впливу «ћ≤ на ≥ндив≥дуальний р≥вень в аспект≥ формуванн¤ здорового способу житт¤ Ї:

Ј усв≥домленн¤;

Ј знанн¤;

Ј самод≥Їв≥сть;

Ј вм≥нн¤ Ц щоб зм≥нити повед≥нку людини.

ћи обговорюЇмо насл≥дки ≥ндив≥дуального р≥вн¤ св≥домо, щоб зрозум≥ти силу впливу мас-мед≥а, хоча р≥дко трапл¤Їтьс¤, щоб один з цих насл≥дк≥в розгл¤давс¤ окремо. Ѕ≥льше того, наприклад, усв≥домленн¤, знанн¤, ставленн¤ ≥ повед≥нка поЇднуютьс¤ в узгодженому теоретично обгрунтованому зусилл≥, щоб дос¤гнути зм≥ни.

”св≥домленн¤ проблеми здоров`¤ Ї найб≥льш вагомим насл≥дком на ≥ндив≥дуальному р≥вн≥, однак воно недостатньо оформлене ¤к самост≥йна концепц≥¤ здоров`¤. Ћюди можуть по-р≥зному усв≥домлювати проблеми, що стосуютьс¤ здоров`¤, та њх вир≥шенн¤, скаж≥мо, вони можуть усв≥домлювати проблеми, пов`¤зан≥ з≥ здоров`¤м ≥нших, але не усв≥домлювати своњх власних. Ѕ≥льше того, усв≥домленн¤ може в≥дбуватис¤ у зв'¤зку з певними д≥¤ми. Ќаприклад, ви¤влено, що б≥льш≥сть людей, котр≥ пал¤ть, усв≥домлюють, що пал≥нн¤ спричин¤Ї захворюванн¤ на рак, набагато менше усв≥домлюють, що серцево-судинн≥ захворюванн¤ пов'¤зан≥ ≥з пал¤нн¤м, ≥ ще менше знають про програми, спр¤мован≥ на допомогу люд¤м, щоб кинути палити палити. «датн≥сть генерувати усв≥домленн¤ великою к≥льк≥стю людей певноњ проблеми вважаЇтьс¤ одн≥Їю з переваг мас-мед≥а, хоча, на жаль, ≥нод≥ втручанн¤ мас-мед≥а Ї не зовс≥м вдалими у цьому в≥дношенн≥.

«нанн¤. ўе одн≥Їю важливою функц≥Їю мас-мед≥а Ї передача простоњ ≥нформац≥њ велик≥й к≥лькост≥ людей. ќволод≥нн¤ знанн¤ми Ї вагомим результатом, оск≥льки це веде до створенн¤ бажаного ставленн¤ ≥ стаЇ необх≥дною умовою дл¤ подальшого формуванн¤ у людини здоровоњ повед≥нки. ќбидв≥ ц≥ умови Ї доц≥льними за певних обставин. ћодел≥ пов≥домленн¤ Ц переконанн¤ довод¤ть, що зм≥ни у ставленн≥ людини до чогось залежать в≥д набутих знань. «нанн¤, одначе, не Ї Їдиним джерелом, Ї р≥зн≥ ког≥тивн≥ та емоц≥йн≥ компоненти, що ведуть до знанн¤, ≥ р≥зн≥ методи навчанн¤ можуть диференц≥йовано вести до наступноњ зм≥ни.  р≥м того, тип ≥нформац≥њ, що подаЇтьс¤, ≥ ситуац≥¤, за ¤коњ ц¤ ≥нформац≥¤ подаЇтьс¤, впливають на те, ¤к люди њњ засвоюють ≥ ¤к вони њњ застосовують. «нанн¤ можуть впливати на ставленн¤ ≥ повед≥нку людей, ¤к≥ ц≥кавл¤тьс¤ проблемою здоров`¤, але можуть н≥¤к не впливати на тих, хто не зац≥кавлений в цьому. ѕ≥дсумовуючи, сл≥д зазначити, що р≥вень знань, потреби аудитор≥њ в ≥нформац≥њ ≥ залученн¤ аудитор≥њ до створенн¤ ≥ засвоЇнн¤ њњ Ї важливим у процес≥ формуванн¤ знань.

—тавленн¤. „ерез слабке загальне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ставленн¤м ≥ повед≥нкою, багато хто вважаЇ, що ставленн¤ можуть в≥д≥гравати важливу роль у зм≥н≥ повед≥нки. ’оча в≥домо, що де¤ке ставленн¤ може бути не≥стотним дл¤ зм≥ни у повед≥нц≥ людини. Ќаприклад, нав≥ть при на¤вност≥ позитивного ставленн¤ до контрацептив≥в, п≥дл≥тки можуть не використовувати њх, ¤кщо вони дорог≥, ¤кщо кл≥н≥ки недоступн≥, ¤кщо л≥куванн¤ не Ї конф≥денц≥йним. —тавленн¤ людини до здоров`¤ може впливати ¤к на пошук ≥нформац≥њ про здоров`¤, так ≥ на повед≥нку, спр¤мовану на здоров`¤. ќднак повед≥нково-специф≥чне ставленн¤ б≥льше визначаЇ повед≥нку, н≥ж загальне ставленн¤ до здоров`¤.

Ќе маЇ сумн≥ву в тому, що «ћ≤ можуть ефективно зм≥нювати ставленн¤ людини до здоров`¤, особливо коли вплив супроводжуЇьс¤ особистими ≥нструкц≥¤ми. «м≥на ставленн¤ людей до «ћ≤ може бути результатом вивченн¤ завд¤ки «ћ≤ р≥зних загроз здоров`ю, що може призвести до в≥дпов≥дних зм≥н у повед≥нц≥. —тавленн¤ можна також вивчати шл¤хом спостереженн¤ за мед≥а-зображенн¤ми, ≥ нов≥ р≥вн≥ ставленн¤ будуть прийн¤т≥, ¤кщо њхн≥ характерн≥ ознаки матимуть перевагу над попередн≥ми. ’оча активн≥сть позитивного ставленн¤ може бути недостатньою, щоб зм≥нювати повед≥нку, долаючи перепони здоровим д≥¤м, проте вони Ї гнучкими ≥ поступово можуть спри¤ти зм≥н≥ повед≥нки в ц≥лому.

—амод≥Їв≥сть (в≥ра людини у здатн≥сть зм≥нювати свою повед≥нку) Ї важливим чинником у вибор≥ й п≥дтримц≥ здоровоњ повед≥нки. ” даному випадку «ћ≤ можуть використовуватис¤, щоб стимулювати розвиток самод≥Ївост≥ к≥лькома шл¤хами, що зокрема м≥ст¤ть: моделюванн¤ ≥нтересу до повед≥нки, навчанн¤ вм≥нн¤м, необх≥дним дл¤ прийн¤тт¤ здоровоњ повед≥нки, заохоченн¤ простоњ тимчасовоњ повед≥нки, такоњ, ¤к пробна повед≥нка, ≥ зменшенн¤ дисфункц≥онального пробудженн¤, що асоц≥юЇтьс¤ з прийн¤тт¤м здоровоњ повед≥нки. Ќа жаль, самод≥Їв≥сть недостатньо використовуЇтьс¤ ¤к пром≥жна мета зм≥ни повед≥нки.

¬м≥нн¤. ”сп≥шне сприйн¤тт¤ багатьох форм бажаноњ повед≥нки стосовно здоров`¤ потребуЇ складного пакету п≥знавальних, соц≥альних ≥ повед≥нкових ум≥нь. Ќаприклад, зм≥на д≥Їти вимагаЇ п≥знавальних вм≥нь, щоб визначати њжу чи ≥нгрид≥Їнти, ¤к≥ не сл≥д вживати, соц≥альних вм≥нь, щоб спиратис¤ тиску с≥м`њ, щоб њсти нездорову њжу, ≥ повед≥нкових вм≥нь, що спонукають до приготуванн¤ здоровоњ њж≥. —оц≥альна навчальна теор≥¤ маЇ чималий досв≥д у пропагуванн≥ тренуванн¤ певних вм≥нь у процес≥ зм≥ни повед≥нки. ’оча таке оволод≥нн¤ вм≥нн¤ми в≥дбуваЇтьс¤ на м≥жособист≥стному р≥вн≥, у кл≥н≥чн≥й чи навчальн≥й обстановц≥, досл≥дженн¤ в ц≥й галуз≥ довели, що складними вм≥нн¤ми можна також оволод≥вати завд¤ки мед≥а-зображенн¤.

ѕовед≥нка. «м≥на повед≥нки Ї насл≥дком к≥нцевого ≥нтересу (на ≥ндив≥дуальному р≥вн≥) ≥ результатом довготривалих попередн≥х зм≥н. “еор≥¤ соц≥ального навчанн¤ пропонуЇ використовувати моделюванн¤, формуванн¤ вм≥нь, активне залученн¤ аудитор≥њ до активних д≥й ≥ безперервн≥сть зворотного ефекту ≥ його поширенн¤, щоб забезпечити довготривалу зм≥ну в повед≥нц≥ людини. «м≥на повед≥нки стаЇ б≥льше схожою на пром≥жний пер≥од, ¤кий живитьс¤ повед≥нкою минулого. ћ≥ра впливу мас-мед≥а на те, щоб допомогти позбутис¤ повед≥нки минулого, Ї досить обмеженою (наприклад, безперервний зворотний звТ¤зок ≥ активне залученн¤ до навчального процесу). ќднак творче застосуванн¤ мас-мед≥а було усп≥шно розроблено, що дозвол¤Ї впливати на ≥нш≥ повед≥нков≥ антецеденти.

«датн≥сть впливати на формуванн¤ здорового способу повед≥нки визначаЇтьс¤ такими чинниками:

Ц розум≥нн¤м того, ¤к зм≥нити повед≥нку;

Ц розум≥нн¤м того, ¤к вт≥лити в≥дом≥ принципи повед≥нки у мед≥а-кампан≥њ;

Ц обмеженим застосуванн¤м ≥ розум≥нн¤м втручанн¤ на вищому р≥вн≥ орган≥зац≥њ аудитор≥њ.

” спроб≥ поЇднати пром≥жний ≥ к≥нцевий результати дос¤гнутоњ мети, мас-мед≥а можуть виконувати дек≥лька ролей: роль виховного чинника, доповненн¤, п≥дтримки ≥ роль пропагандиста. ќбран≥ рол≥ мають грунтуватис¤ на доброму знанн≥ аудитор≥њ ≥ конкретних ц≥л¤х втручанн¤.

–≥вень групи

ѕр¤мий вплив на стан здоров'¤ ≥ндив≥д≥в маЇ њхн¤ взаЇмод≥¤ у межах групи. ¬важаЇтьс¤, що одним з механ≥зм≥в впливу Ї заохоченн¤ до здорового способу житт¤, наприклад, у с≥м'њ або груп≥ ровесник≥в.

¬ажливою функц≥Їю «ћ≤ може бути спри¤нн¤ зм≥нам у повед≥нц≥ сп≥лкуанн¤ в межах соц≥альних груп.  ≥льк≥сть ≥ види цих взаЇмод≥й можуть бути важливими ц≥л¤ми на р≥вн≥ групи. «ћ≤ намагаютьс¤ залучати член≥в с≥м'њ, друз≥в, сп≥вроб≥тник≥в та ≥нших до загальних дискус≥й з проблем здоров'¤.

«м≥ни у повед≥нц≥ сп≥лкуванн¤ можуть, у свою чергу, впливати на ≥ндив≥дуальну повед≥нку. ћожлив≥сть втручанн¤ на р≥вн≥ групи ще в ц≥лому не вивчено, але б≥льш≥сть теор≥й повед≥нки визнають роль соц≥альних вплив≥в. «розум≥ло, що спри¤нн¤ стану здоров'¤ ≥ виробленн¤ в≥дпов≥дноњ повед≥нки Ї принайм≥ частково функц≥Їю соц≥альних груп, до ¤ких вони належать.

–≥вень орган≥зац≥њ

ѕоширеною стратег≥Їю у теор≥њ й практиц≥ Ї виробленн¤ програм, спр¤мованих на пол≥пшенн¤ здоровТ¤, в орган≥зац≥¤х. ќб'Їктами впливу можна використовувати робоч≥ м≥сц¤, школи, супермаркети та ≥нш≥ торгов≥ точки роздр≥бноњ торг≥вл≥. «астосовуючи виховний чинник у пропагуванн≥ здорового способу житт¤, можна:

а) дос¤гти формуванн¤ певних ц≥льових груп;

б) використовувавти вплив мас-мед≥а у специф≥чних соц≥альних контекстах;

в) використовуючи на¤вн≥ ресурси орган≥зац≥й, поширювати њхн≥ зусилл¤ (наприклад, соц≥альну п≥дтримку, навчальний досв≥д, умови);

г) впливати на орган≥зац≥йну структуру, щоб забезпечити зм≥ну повед≥нки людини на ≥ндив≥дуальному р≥вн≥;

д) зд≥йснювати вплив на орган≥зац≥њ ¤к на здоров≥ модел≥, корисн≥ дл¤ ≥нших сусп≥льних ≥нституц≥й.

ѕропагуванн¤ «—∆ в орган≥зац≥¤х часто зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом використанн¤ низькопробних друкованих видань, таких, ¤к памТ¤тн≥ записки, ≥нформац≥йн≥ бюлетен≥ ≥ брошури. ¬они розрахован≥ на певн≥ групи ≥ пристосован≥ до певного контексту ( наприклад, брошура ≥з вправами, ¤к≥ сл≥д використовувати за партою) ≥ часто супровод¤тьс¤ особистими взаЇмод≥¤ми спец≥ал≥ст≥в, ¤к формальними (на лекц≥њ, в аудитор≥њ, на демонстрац≥њ), так ≥ неформальними (коли обговорюЇтьс¤ ≥нформац≥йний бюлетень з л≥дером ≥дењ). ћас-мед≥а, зазвичай менше всього використовуютьс¤ дл¤ того, щоб викликати орган≥зац≥йн≥ зм≥ни, проте вони можуть заохочувати орган≥зац≥њ попул¤ризувати програми, спр¤мован≥ на пропагуванн¤ здорового способу житт¤. ¬они прид≥л¤ють особливу увагу цим втручанн¤м, ¤к≥ Ї про¤вом серйозних звТ¤зк≥в громадськост≥ з≥ сп≥льнотою в ц≥лому. ¬тручанн¤ спр¤мовують ≥ визначають ≥ндив≥дуальну зм≥ну особистост≥.

—ередовище ≥нформац≥њ визначаЇтьс¤ ¤к сума комун≥кативних канал≥в, що передають ≥нформац≥ю членам ≥ кл≥Їнтам орган≥зац≥њ. ”с≥ мас-мед≥а, засоби спр¤мован≥ на певну групу, а м≥жособист≥сне сп≥лкуванн¤ створюЇ середовище ≥нформац≥њ. —ередовище ≥нформац≥њ у межах орган≥зац≥њ Ї важливим ≥ндикатором позитивного впливу орган≥зац≥њ на людей. ≤нформац≥¤ про здоровТ¤ у межах середовища орган≥зац≥њ неоднаково впливаЇ на орган≥зац≥ю та ≥ндив≥да. ÷≥ впливи можна легко охарактеризувати ¤к спроможн≥сть:

а) ставити проблеми здоровТ¤ на пор¤док денний орган≥зац≥њ;

б) ≥нформувати ≥ндив≥д≥в у межах даного середовища;

в) стимулювати дискус≥њ ≥ зм≥ни зразк≥в (стандарт≥в);

г) викликати зм≥ну ≥ндив≥дуальноњ повед≥нки.

Ќа¤вн≥сть можливост≥ Ї другою категор≥Їю ≥ндикатор≥в орган≥зац≥йного р≥вн¤. «алежно в≥д типу орган≥зац≥њ, в≥дпов≥дн≥ можливост≥ можуть передбачати ф≥зичну активн≥сть, споживанн¤ здоровоњ њж≥, проходженн¤ рентгену та в≥дкривати прост≥р дл¤ ≥нших вид≥в д≥¤льност≥ сп≥льноти у сфер≥ здоровТ¤. як ≥ середовище ≥нформац≥њ, на¤вн≥сть можливост≥ Ї ч≥тким показником того, наск≥льки орган≥зац≥¤ виконуЇ зобовТ¤занн¤ щодо реал≥зац≥њ програми здоровТ¤.

¬иди д≥¤льност≥. ƒо третього класу ≥ндикатор≥в можна в≥днести види д≥¤льност≥, що стосуютьс¤ здоровТ¤, в тому числ≥ зан¤тт¤, демонстрац≥њ, д≥¤льн≥сть у групах, групи п≥дтримки. ≤ к≥льк≥сть, ≥ тип д≥¤льност≥ сл≥д враховувати, щоб краще розум≥ти позитивний вплив орган≥зац≥њ.

–есурси. ўе одним класом ≥ндикатор≥в Ї в≥дпов≥дн≥ ресурси: бюджет ≥ персонал. ƒодатковий критер≥й Ц компетентн≥сть персоналу на м≥сц¤х.

ƒ≥Їв≥сть колективу. ¬ажливим ≥ндикатором орган≥зац≥йного р≥вн¤ Ї д≥Їв≥сть колективу, тобто в≥ра групи у свою спроможн≥сть усп≥шно вир≥шувати проблеми. „им б≥льше члени групи чи орган≥зац≥њ будуть в≥дчувати, що ситуац≥¤ њм п≥дконтрольна, тим активн≥ше вони зможуть обТЇднати зусилл¤ дл¤ д≥Ївост≥ колективу.

Ћ≥н≥њ повед≥нки. ≤ндикатори л≥н≥њ повед≥нки стимулюють повед≥нку людини (наприклад, через тренуванн¤), спри¤ють зм≥н≥ у повед≥нц≥ (етикетки на продуктах), п≥дсилюють повед≥нку (висок≥ страхов≥ прем≥њ), регулюють повед≥нку (заборона пал≥нн¤) ≥ вит≥сн¤ють повед≥нку (наприклад, забезпеченн¤ чистого середовища).  ≥льк≥сть, тип ≥ ¤к≥сть л≥н≥й повед≥нки важлив≥ ¤к дл¤ здоровТ¤ орган≥зац≥њ, так ≥ дл¤ здоровТ¤ ≥ндив≥да.

≤ндикатори зм≥нюютьс¤ в≥дпов≥дно до того, наск≥льки активно на них впливають мас-мед≥а. Ќаприклад, на середовище ≥нформац≥њ безпосередньо ≥ досить сильно впливаЇ к≥льк≥сть ≥ тип мас-мед≥а, доступн≥ дл¤ член≥в орган≥зац≥њ. «ћ≤ опосередковано можуть впливати на л≥н≥ю повед≥нки (наприклад, члени колективу, прочитавши про здорову л≥н≥ю повед≥нки, можуть пропагувати зм≥ни у межах њхньоњ орган≥зац≥њ) або л≥дери орган≥зац≥њ, побачивши, прочитавши чи почувши про певн≥ л≥н≥њ повед≥нки, стосовно пол≥пшенн¤ здоровТ¤ ≥ндив≥да, можуть вимагати њхньоњ реал≥зац≥њ. ќсоби у межах орган≥зац≥њ, ¤к≥ зм≥нили стиль житт¤, у змоз≥ поширювати ≥нформац≥ю про «—∆ серед ≥нших ≥ пропагувати змiни.

–≥вень сусп≥льства

≤ндикатори здоровТ¤ сусп≥льного р≥вн¤ передбачають структурн≥ й ф≥зичн≥ зм≥нн≥, так≥, ¤к ф≥зичне середовище, закони ≥ державна пол≥тика, ≥нформац≥йн≥ канали. ¬ажливими ≥ндикаторами здоровТ¤ сусп≥льного р≥вн¤ Ї психолог≥чн≥ зм≥ни у повед≥нц≥ загалу, що складаютьс¤ з колективних ц≥нностей, норм, ставленн¤ ≥ думок член≥в сусп≥льства. Ѕ≥льш≥сть ≥ндикатор≥в сусп≥льного р≥вн¤ пристосован≥ до таких сусп≥льних п≥дрозд≥л≥в, ¤к сп≥льнота, рег≥они, держава ≥ нац≥њ в ц≥лому.

—ередовище сусп≥льноњ ≥нформац≥њ значно впливаЇ на колективний досв≥д. Ќаприклад, мас-мед≥а визначають, що ми думаЇмо про сусп≥льство. „ерез процес в≥дбору вони визначають, ¤к≥ проблеми Ї важливими, а ¤к≥ не важливими. ¬≥дпов≥дно до того, ¤ку увагу мас-мед≥а прид≥л¤ють тим чи ≥ншим проблемам, увага до проблеми попередженн¤ хвороби ≥ пропагуванн¤ здорового способу житт¤ може бути або завищеною або надто низькою. Ѕ≥льше того, досв≥д п≥дтверджуЇ, що в основному громадськ≥сть сприймаЇ проблему адекватно до того, ¤к вона подаЇтьс¤ в «ћ≤.

 ампан≥њ мас-мед≥а Ї сильним засобом впливу на д≥юче середовище ≥нформац≥њ. Ќа жаль, моделюванн¤ нездоровоњ повед≥нки ≥ реклама "нездорових" продукт≥в Ї загальною практикою у наших «ћ≤. ¬провадженн¤ новоњ повед≥нки та ≥нш≥ засоби антиреклами можуть бути високоефективними у план≥ п≥дготовки аудитор≥њ протисто¤ти небажаним впливам.

—ередовище ≥нформац≥њ спричин¤Ї також зм≥ни на соц≥альному, орган≥зац≥йному, груповому та ≥ндив≥дуальному р≥вн¤х. Ќаприклад, негативн≥ реакц≥њ у в≥дпов≥дь на заборону палити на робочому м≥сц≥ не спостер≥галис¤, тому що ще задовго до њњ впровадженн¤ мед≥а-репортаж≥ п≥дготували людей до зм≥н, що сталис¤.

√ромадська думка. Ќезаперечним Ї той факт, що громадська думка в≥д≥граЇ важливу роль у реал≥зац≥њ й п≥дтримц≥ державноњ пол≥тики, у розпод≥л≥ сусп≥льних ресурс≥в. ѕри цьому мас-мед≥а активн≥ш≥ щодо формуванн¤ самоњ громадськоњ думки.

ƒержавна пол≥тика. «акони, пол≥тика ≥ розпод≥л сусп≥льних ресурс≥в на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤ можуть суттЇво впливати на здоров`¤ громади. “ак, скаж≥мо, прикладами ур¤дового регулюванн¤ в даному аспект≥ Ї пол≥тика щодо використанн¤ ремен≥в безпеки в автомоб≥л¤х або ф≥нансуванн¤ на досл≥дженн¤ ≥ осв≥ту з проблем —Ќ≤ƒу.  р≥м того ур¤д може регулювати ≥ д≥њ орган≥зац≥й. ћас-мед≥а п≥дтримують ур¤дов≥ позиц≥њ ≥ культивують пол≥тику прийн¤тт¤ њхн≥х регулювань громадськ≥стю.

—оц≥альн≥ норми. —оц≥альн≥ норми Ї важливим чинником у пропагуванн≥ «—∆. ¬плив мас-мед≥а Ї доступним дл¤ сприйн¤тт¤ особист≥стю ≥ дл¤ нормативноњ повед≥нки у соц≥альн≥й систем≥. ≤ндив≥дуальне сприйн¤тт¤ соц≥альних норм п≥д впливом мас-мед≥а може бути наст≥льки сильним, наск≥льки вдало подаютьс¤ одн≥ нормативн≥ стосунки ≥ повед≥нка та виключаЇ ≥нш≥. «а таких умов на повед≥нку людини впливають лише узагальнен≥ ≥ вив≥рен≥ мас-мед≥а соц≥альн≥ норми. Ќа сусп≥льному р≥вн≥ нормативна повед≥нка випливаЇ принайм≥ частково з норм повед≥нки, ¤к≥ пост≥йно висв≥тлюють «ћ≤.

«воротний зв`¤зок завд¤ки посередництву мас-мед≥а щодо соц≥альних норм може бути важливою передумовою дл¤ розробки стратег≥њ втручанн¤ на сусп≥льному р≥вн≥. Ќаприклад, зменшенн¤ споживанн¤ електрики. ¬насл≥док зворотного зв`¤зку на р≥вн≥ групи стосовно зменшенн¤ використанн¤ електроенерг≥њ зменшилось в≥д 10 до 35%. “елев≥з≥йний "зворотний зв`¤зок" було використано, щоб зменшити використанн¤ бензину в≥д 25 до 40%.

‘≥зичне середовище сп≥льноти ≥ сусп≥льства можуть бути в≥дображенн¤м њхнього ставленн¤ до здоров`¤. ƒо ≥ндикатор≥в середовища в≥днос¤ть: доступн≥сть сфери охорони здоров`¤, спри¤тлив≥сть середовища, в ¤кому ми живемо, працюЇмо. ¬пливи мас-мед≥а на ц≥ ф≥зичн≥ середовища ще не досить розкрит≥, хоча зм≥ни в них можуть суттЇво впливати на здоров`¤ людей (наприклад, на¤вн≥сть здорових продукт≥в у супермаркетах). ’оча сьогодн≥ мало що в≥домо про вплив мас-мед≥а на ≥ндикатори здоров`¤ на сусп≥льному р≥вн≥, проте можна говорити про зв`¤зок м≥ж мас-мед≥а та ≥ншими ≥ндикаторами сусп≥льного р≥вн¤. ћожливост≥ впливу мас-мед≥а на ≥ндикатори здоров`¤ на сусп≥льному р≥вн≥ Ї досить значними, але, на жаль, досл≥джень, що дали б змогу поЇднати де¤к≥ показники здоров`¤ на сусп≥льному р≥вн≥ з ≥ндив≥дуальною повед≥нкою людини ще недостатньо.

“аким чином, можна стверджувати, що «ћ≤ спроможн≥ впливати на здоров`¤ людей на р≥зних р≥вн¤х орган≥зац≥њ аудитор≥њ. ѕроте, мед≥а це лише один сет стратег≥њ втручанн¤. «ћ≤ можуть впливати на вс≥х р≥вн¤х орган≥зац≥њ, оск≥льки зростаЇ розум≥нн¤ сусп≥льством ≥ ур¤довими структурами держави щодо значущост≥ використанн¤ мас-мед≥а чимдал≥ зростаЇ, а в≥дтак поширюЇтьс¤ розум≥нн¤ людськоњ повед≥нки у соц≥альних системах.

”крањнський ≥нститут соц≥альних досл≥джень, 2000
ћќЋќƒ№ «ј «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ—№ ќ- јЌјƒ—№ »… ѕ–ќ≈ “
ћед≈коѕортал √≥г≥Їна та медична еколог≥¤