Ќайб≥льш попул¤рними останн≥м часом Ї проекти, спр¤мован≥ на позитивний вплив на ус≥ сфери здоров`¤, що вт≥люютьс¤ на засадах партнерства з р≥зноман≥тними мун≥ципальними, сусп≥льними, приватними, рел≥г≥йними структурами. јнотован≥ у цьому розд≥л≥ закордонн≥ проекти висв≥тлюють досв≥д  анади, —Ўј, ≥нших крањн дальнього та ближнього заруб≥жж¤. ўодо в≥тчизн¤них проект≥в, виход¤чи з важливост≥ вже набутого досв≥ду дл¤ нашоњ крањни, вони висв≥тлюютьс¤ б≥льш детально, н≥ж закордонн≥.

ѕри вивченн≥ реал≥зованих проект≥в доц≥льно звернути увагу, ¤ким чином вони сп≥вв≥днос¤тьс¤ з теор≥Їю ‘«—∆ - њњ метою (пол≥пшенн¤ добробуту взагал≥, здоров`¤ в ц≥л≥сному розум≥нн≥, а не т≥льки л≥куванн¤), стрижневими ц≥нност¤ми (здоров`¤ ¤к позитивна ≥ ц≥л≥сна категор≥¤, соц≥альна справедлив≥сть, р≥вн≥сть, загальна участь у вир≥шенн≥ проблем), механ≥змом (над≥ленн¤ здатн≥стю - найб≥льш Їфективний спос≥б посиленн¤ спроможност≥ ≥ндив≥д≥в ≥ громад контролювати детерм≥нанти здоров`¤), детерм≥нантами здоров`¤ (нер≥вн≥сть у доходах, сусп≥льний статус, соц≥альн≥ мереж≥ п≥дтримки, осв≥та, зайн¤т≥сть ≥ умови прац≥, ф≥зичне середовище, б≥олог≥чн≥ ≥ генетичн≥ особливост≥, персональн≥ навички та ум≥нн¤ запоб≥гати шкод≥, здоровий розвиток у дитинств≥, медичне обслуговуванн¤).

як правило, в≥тчизн¤н≥ проекти по ‘«—∆ ≥н≥ц≥юютьс¤ державними установами, переважно спец≥ал≥зованими (осв≥т¤нськими, молод≥жними, медичними, соц≥альними тощо) ≥ тими з р≥зноман≥тних громадських орган≥зац≥й, ¤к≥ д≥стали п≥дтримку м≥жнародних орган≥зац≥й, фонд≥в тощо. –озгл¤немо де¤к≥ ≥снуюч≥ проекти (зокрема по м. иЇву) за р≥зними напр¤мами, що спри¤ють формуванню здорового способу житт¤ д≥тей та молод≥, ¤к≥ впроваджуютьс¤.

Ќавички, закладен≥ у дитинств≥, запам`¤товуютьс¤ у п≥всв≥домост≥ на все житт¤. ўодо шк≥льного в≥ку, то тут Ї два напр¤ми д≥¤льност≥ по формуванню здорового способу житт¤ молодого покол≥нн¤: це д≥¤льн≥сть школи у цьому напр¤м≥, р≥зних позашк≥льних навчально-виховних заклад≥в, громадських дит¤чих та молод≥жних орган≥зац≥й.

I. –обота у школах. „отири роки в ”крањн≥ д≥Ї програма валеолог≥чноњ осв≥ти. ÷е дуже незначний терм≥н, ¤кий не дозвол¤Ї зробити грунтовн≥ висновки про ¤к≥сть одержаноњ осв≥ти та результати. ¬алеолог≥¤ ¤к шк≥льний предмет сприймаЇтьс¤ досить неоднозначно. ќстанн≥м часом з`¤вл¤ютьс¤ критичн≥ статт≥ у прес≥ стосовно викладанн¤ валеолог≥њ у школ≥. јле н≥хто не сумн≥ваЇтьс¤ в тому, що валеолог≥чн≥ знанн¤ дуже потр≥бн≥. јдже валеолог≥¤ це не просто шк≥льний предмет, а своЇр≥дна ф≥лософ≥¤ здорового способу житт¤, це той предмет, ¤кий маЇ дати не т≥льки знанн¤ про власний орган≥зм, а й сформувати навички житт¤ у напр¤м≥ зм≥цненн¤ та збереженн¤ здоров`¤. ¬иникла ще одна проблема: мало п≥дготувати викладача з цього напр¤му, треба, щоб валеолог≥¤ стала ф≥лософ≥Їю його особистого житт¤.

÷≥кавий досв≥д ‘«—∆ набувають де¤к≥ навчальн≥ заклади недержавноњ форми власност≥. “ак, ‘≥нансовий л≥цей м. иЇва прагне надати л≥цењстам комфорт ≥ безпеку, поЇднати в Їдину систему зусилл¤ щодо осв≥ти, вихованн¤ ≥ здоров`¤, викор≥нити з житт¤ учн≥в "звичайн≥" хвороби п≥дл≥ткового середовища - пал≥нн¤, наркотизац≥ю, вживанн¤ алкоголю, насильство, крад≥жки, лайки, брехню, пропуски зан¤ть тощо. ” штат≥, окр≥м медичного прац≥вника, працюЇ психолог, д≥Ї " одекс чест≥ л≥цењста" ≥з своњм особливим етикетом, п≥дтримуЇтьс¤ д≥алог ≥ консультац≥њ з батьками, запроваджено д≥агностику стану здоров`¤ учн≥в ≥ заходи щодо оздоровленн¤. ќрган≥зован≥ можлив≥сть гар¤чих страв на сн≥данок ≥ об≥д, щоденн≥ додатков≥ зан¤тт¤ (факультативи, спецкурси, творч≥ майстерн≥, спортивн≥ секц≥њ тощо) тривають до 18-оњ години.

¬загал≥, можна сказати, що в школах ¤к державних, так ≥ недержавних проводитьс¤ певна робота з д≥тьми по формуванню у них навичок здорового способу житт¤. «розум≥ло, багато що залежить в≥д дирекц≥њ та викладач≥в шк≥л, њхнього розум≥нн¤ важливост≥ такоњ роботи та ф≥нансових можливостей.

II. ѕозашк≥льн≥ заклади. ” нин≥шн≥й складн≥й соц≥ально-економ≥чн≥й ситуац≥њ позашк≥льн≥ заклади Ї своЇр≥дними осередками дл¤ молодих людей. Ќапр¤ми њхньоњ д≥¤льност≥ р≥зноман≥тн≥: техн≥чний, туристський, спортивний, художньо-естетичний тощо. якщо розгл¤нути в≥домчу п≥дпор¤дкован≥сть позашк≥льних заклад≥в, то це три в≥домч≥ структури Ц ћ≥н≥стерство осв≥ти, ƒержавний ком≥тет комунального господарства, ƒержавний ком≥тет молод≥жноњ пол≥тики, спорту ≥ туризму ”крањни. ” м. иЇв≥ у кожному район≥ Ї клуби за м≥сцем проживанн¤, центри, палаци д≥тей та юнацтва тощо. ќсновною ознакою позашк≥льних заклад≥в Ї, в основному, можлив≥сть безкоштовноњ участ≥ д≥тей, п≥дл≥тк≥в та молод≥ в њхн≥й робот≥. Ќа жаль, останн≥м часом зростаЇ тенденц≥¤ до скороченн¤ заклад≥в такого типу.

ƒл¤ прикладу розгл¤немо, напр¤ми роботи ÷ентрального палацу д≥тей та юнацтва м. иЇва:

1) в≥дд≥л гуман≥тарних програм Ц ÷ентр молод≥жноњ дипломат≥њ "UNITIS", ≤нформац≥йно-творче агентство "ёЌ-ѕ–≈—", б≥знес-центр, центр орган≥зац≥њ дозв≥лл¤;

2) в≥дд≥л художньоњ творчост≥ Ц хореограф≥чн≥ колективи, оркестри, театр дит¤чоњ та юнацькоњ творчост≥ "ћр≥¤", студ≥¤ художнього слова, циркова студ≥¤;

3) в≥дд≥л народноњ осв≥ти Ц студ≥¤ образотворчоњ майстерност≥, майстерн≥ народних ремесел, гуртки естетики побуту;

4) в≥дд≥л науково-техн≥чноњ творчост≥ Ц центр моделюванн¤, школа дизайну, астро-ф≥зико-математичний центр, центр рад≥оелектрон≥ки та рад≥озв`¤зку;

5) в≥дд≥л б≥олог≥њ Ц клуб "ѕрирода", лаборатор≥њ експерементальноњ б≥олог≥њ, х≥м≥њ та ф≥з≥олог≥њ людини, медичноњ б≥олог≥њ та еколог≥њ людини, ун≥верситет юного б≥ох≥м≥ка;

6) в≥дд≥л туризму та краЇзнавства Ц гуртки та клуби ≥сторико-краЇзнавчого та спортивно-оздоровчого напр¤м≥в.

ƒ≥ти та молодь мають можлив≥сть займатис¤ у р≥зних секц≥¤х юнацько-спортивноњ школи, малоњ ав≥ац≥йноњ академ≥њ. ” межах роботи психолого-педагог≥чноњ служби працюють ун≥верситет юного психолога, телефон "ƒов≥ри". ѕри ѕалац≥ працюють мала академ≥¤ наук, молод≥жний мистецький центр тощо.

 ињвський ѕалац д≥тей та юнацтва 1998 р.ку ≥н≥ц≥ював проект "ƒ≥ти ”крањни - јнти-¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ", його мета - формуванн¤ «—∆, збереженн¤ репродуктивного здоров`¤, запоб≥ганн¤ ¬≤Ћ-≥нф≥куванню, наркоман≥њ, захворюванн¤м, що передаютьс¤ статтЇвим шл¤хом («ѕ—Ў), серед д≥тей та юнацтва. ѕроект ≥нтегруЇ зусилл¤ 50 середн≥х та 8 позашк≥льних заклад≥в осв≥ти, де¤ких заклад≥в охорони здоров`¤ та неур¤дових державних орган≥зац≥й (Ќƒќ). ≤н≥ц≥юЇтьс¤ увага ≥ активн≥сть учн≥в, батьк≥в, вчител≥в, прац≥вник≥в державних орган≥зац≥й та член≥в Ќƒќ стосовно проф≥лактики вищенаведеного негативу, осв≥ти ≥ пропаганди «—∆.

«а перший р≥к д≥¤льност≥ у проект≥ вз¤ли участь понад 10 тис. п≥дл≥тк≥в та 300 осв≥т¤н. ќсновний механ≥зм проекту - триетапне залученн¤ п≥дл≥тк≥в до проф≥лактики серед однол≥тк≥в. Ќа першому етап≥ добираЇтьс¤ максимальна к≥льк≥сть п≥дл≥тк≥в з метою зм≥ни њхн≥х мотивац≥й, стереотип≥в, залученн¤ до активних д≥й по збереженню власного здоров`¤ ≥ здоров`¤ найближчого оточенн¤. ћетоди: художн≥ виставки, л≥тературн≥ вечори, рад≥о-, телемости, телеконференц≥њ в ≤нтернет≥, ≥нформац≥йн≥ дискотеки, наданн¤ ≥нформац≥йних друкованих матер≥ал≥в, перегл¤д ≥ обговоренн¤ в≥деоматер≥ал≥в, театрал≥зован≥ вистави тощо. ѕ≥дл≥тки вибирають той вид ≥нформуванн¤, ¤кий њм особисто найприйн¤тн≥ший. «а п≥дсумками першого етапу в≥докремлюютьс¤ п≥дл≥тки, котр≥ сприйн¤ли проблему ¤к особисту, мають бажанн¤ ≥ в≥дчувають мотивац≥ю до активних д≥й в напр¤м≥ позитивного впливу на реальну ситуац≥ю. ¬они отримують статус волонтер≥в.

Ќа другому етап≥ з числа волонтер≥в виокремлюють здатних до л≥дерства, шл¤хом залученн¤ до плануванн¤ ≥ орган≥зац≥њ акц≥й першого етапу. Ћ≥дери навчаютьс¤ в "ѕ≥дл≥тков≥й школ≥ волонтер≥в-≥нструктор≥в пропагандист≥в «—∆", що створена при ѕалац≥, ≥ у раз≥ усп≥шного зак≥нченн¤ школи отримують званн¤ "≤нструктор-волонтер". «м≥ст навчанн¤ складають курси "ѕсихолог≥¤ особистост≥ та сп≥лкуванн¤", "ѕроф≥лактична медицина", —оц≥альна медицина", волонтерська практика з р≥зним контингентом (¬≤Ћ-≥нф≥кованими, наркоманами, хворими, ≥нвал≥дами, "д≥тьми вулиц≥" тощо), самост≥йне виконанн¤ завдань з проф≥лактики (лекц≥њ, бес≥ди, конкурси, ≥нш≥ проф≥лактичн≥ акц≥њ, маркетингов≥ досл≥дженн¤ з однол≥тками).

Ќа третьому етап≥ ≥нструктори-волонтери залучаютьс¤ до самост≥йного створенн¤ волонтерськоњ мереж≥ за м≥сцем навчанн¤ ≥ проживанн¤, добирають ≥ навчають нових волонтер≥в, залучають њх до роботи. Ќайб≥льш активн≥ п≥дл≥тки отримують званн¤ "волонтер-координатор". ” межах проекту "ƒ≥ти ”крањни - јнти-¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ" волонтери-≥нструктори розробл¤ють та реал≥зують проф≥лактичн≥ заходи у м.  иЇв≥, ≥н≥ц≥юють роботу в рег≥онах ”крањни, опановують закордонним досв≥дом, сп≥впрацюють з державними ≥ недержавними орган≥зац≥¤ми ”крањни ≥ св≥ту. ƒл¤ зд≥йсненн¤ ц≥Їњ роботи у межах проекту створено ≥нформац≥йно-ресурсний ≥ культуролог≥чний центри, науково-досл≥дницьку службу, штаб волонтерського руху. ¬иробл¤Їтьс¤ друкована продукц≥¤ - газета "ћ≥ст", ≥нформац≥йн≥ матер≥али дл¤ вчител≥в ≥ батьк≥в з питань п≥дл≥тковоњ сексуальност≥, проблем ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ.

ƒуже ц≥кавою ≥ корисною Ї д≥¤льн≥сть ƒит¤чого оздоровчо-еколог≥чного центру ћ≥нського р-ну м. иЇва. ќсновний напр¤м роботи Ц навчанн¤ д≥тей здоровому способу житт¤. ѕонад три тис¤ч≥ п≥дл≥тк≥в та молод≥ займаютьс¤ у гуртках, секц≥¤х, студ≥¤х, об`Їднанн¤х ÷ентру. –обота, що проводить педагог≥чний колектив ÷ентру по збереженню ≥ зм≥цненню здоров`¤ вихованц≥в передбачаЇ:

1) ф≥зичне удосконаленн¤ шл¤хом формуванн¤ валеолог≥чних знань, ум≥нь та навичок, орган≥зац≥¤ спортивноњ та еколого-туристичноњ роботи, використанн¤ народних та сучасних метод≥в збереженн¤ та зм≥цненн¤ здоров`¤;

психолог≥чний скрин≥нг та корекц≥¤ псих≥чного стану д≥тей, адаптац≥¤ њх до навколишнього середовища;

вихованн¤ духовно здоровоњ людини мистецькими засобами, засобами художньоњ та техн≥чноњ творчост≥;

забезпеченн¤ дружн≥х стосунк≥в та створенн¤ позитивного м≥крокл≥мату ¤к основи соц≥ального здоров`¤ вихованц≥в.

–озроблен≥ спец≥альн≥ валеолог≥чн≥ програми дл¤ вс≥х в≥кових груп. ¬они адаптуютьс¤ дл¤ кожного гуртка, секц≥њ, творчого колективу. ¬ербальна ≥нформац≥¤ доповнюЇтьс¤ великою к≥льк≥стю навчально-дидактичного матер≥алу, ¤кий робл¤ть сам≥ д≥ти. ≤ншою формою поширенн¤ валеолог≥чних знань Ї систематичний випуск бюлетен≥в, з ¤кими можуть ознайомитись не т≥льки вихованц≥, а й њхн≥ батьки. «ан¤тт¤ з основ валеолог≥њ допомагають д≥т¤м краще п≥знати св≥й орган≥зм, актив≥зувати захисн≥ сили. ј головне - всел¤ють д≥т¤м думку, що њхнЇ здоров`¤ залежить в≥д них самих, формують у них бажанн¤ здобути знанн¤, а також ум≥нн¤ та навички зберегти ≥ зм≥цнити своЇ здоров`¤.

” ÷ентр≥ працюЇ понад 80 великих ≥ малих творчих колектив≥в.  ожен з них маЇ певн≥ здобутки з формуванн¤ «—∆. ѕоглиблений ф≥зичний розвиток отримують у туристичному клуб≥ та гуртку спортивного ор≥Їнтуванн¤.

¬ихованн¤ д≥тей засобами мистецтва у ÷ентр≥ проводитьс¤ у 2-х напр¤мах: пропаганда еколог≥њ, валеолог≥њ та мистецтва безпосередньо через спогл¤данн¤ зразк≥в дит¤чоњ творчост≥ та спец≥альну осв≥ту, наприклад р≥зн≥ виставки; формуванн¤ «—∆ через власну творч≥сть, участь у робот≥ гуртк≥в мистецького спр¤муванн¤, вечори в≥дпочинку, що провод¤тьс¤ два рази на м≥с¤ць.

—пец≥ально розроблен≥ дл¤ кожного гуртка програми ставили головним завданн¤м закласти бажанн¤ бути здоровим. Ќаприклад, програма гуртка "ќздоровча хореограф≥¤", кр≥м вправ, передбачаЇ ознайомленн¤ з нескладними вправами за системою "хатха-йога", ¤к≥ можна виконувати у будь-¤кому м≥сц≥. √урток "≤нтелектуальна ≥гротека" пропонуЇ ц≥кав≥, захоплююч≥, весел≥ ≥гри, ¤к≥ розвивають увагу, пам`¤ть, образне мисленн¤, у¤ву, творч≥ зд≥бност≥, таким чином спри¤ють розвитку њњ псих≥чного та ф≥зичного здоров`¤. –обота гуртка "“во¤ мова" грунтуЇтьс¤ на тому, що повноц≥нний розумовий та ф≥зичний розвиток дитини передбачаЇ вм≥нн¤ ч≥тко ≥ правильно висловлювати свою думку. « ц≥Їю метою д≥ють комплекси спец≥альних вправ, ¤к≥ допомагають добитис¤ ч≥ткоњ, звучноњ, правильноњ мови. «ан¤тт¤ з постановки диханн¤, дикц≥њ, розвитку голосових можливостей провод¤тьс¤ в комплекс≥ з вправами на правильну поставу, розвиток уваги, у¤ви, пам`¤т≥.

III. –обота з уразливими групами д≥тей та молод≥. ƒл¤ д≥тей ≥нвал≥д≥в у кињвському клуб≥ "∆уравлик", ¤кий працюЇ при ƒит¤чому оздоровчо-еколог≥чному центр≥, зд≥йснюютьс¤ заходи з реаб≥л≥тац≥њ та адаптац≥њ до умов житт¤. ” цьому клуб≥ д≥ти навчаютьс¤ науц≥ виживанн¤, мають можлив≥сть пов≥рити у себе. ” ÷ентр≥ працюЇ також ≥ психолог, сп≥впрацюють ≥з батьками, орган≥зований батьк≥вський лектор≥й з питань формуванн¤ здорового способу житт¤. ѕровод¤тьс¤ безкоштовн≥ консультац≥њ л≥кар¤ ≥ психолога.

ћета ÷ентру соц≥альноњ роботи з д≥тьми, що мають функц≥ональн≥ обмеженн¤ (створений ”крањнським ≥нститутом соц≥альних досл≥джень ≥ працюЇ у ∆овтневому район≥ м. иЇва), Ц забезпеченн¤ ≥нтеграц≥њ д≥тей-≥нвал≥д≥в, д≥тей з вадами ф≥зичного та розумового розвитку у соц≥ум≥ шл¤хом наданн¤ комплексноњ соц≥ально-педагог≥чноњ, психолог≥чноњ та правовоњ допомоги за м≥сцем проживанн¤ д≥т¤м, молод≥ ≥ батькам. ÷ентр спираЇтьс¤ на прогресивн≥ форми ≥ методи соц≥альноњ роботи, що актив≥зують внутр≥шн≥ збережен≥ сили особистост≥, спри¤ють њњ духовному зростанню, формуванню навичок сп≥в≥снуванн¤ у соц≥ум≥, розвитку самост≥йност≥ у р≥зних сферах житт¤ людини.

ƒев≥з ÷ентру - У« ¬ами - дл¤ ¬асФ. ƒ≥ти ≥ молодь з обмеженими ф≥зичними та розумовими можливост¤ми, њхн≥ батьки Ї не просто кл≥Їнтами, тобто пасивними споживачами послуг, а й активними учасниками ≥ партнерами вс≥Їњ роботи. ¬они мають право ви¤вл¤ти ≥н≥ц≥ативу у проведенн≥ р≥зних заход≥в, брати участь в опитуванн≥ щодо ефективност≥ роботи спец≥ал≥ст≥в, обговорювати важлив≥ питанн¤, що стосуютьс¤ загального зм≥сту соц≥ально-педагог≥чноњ роботи.

√оловними принципами роботи ÷ентру Ї повага до особистост≥, сп≥вчутт¤, конф≥денц≥йн≥сть, дов≥ра, створенн¤ р≥вних можливостей, профес≥йна компетентн≥сть ≥ взаЇмодопомога. «авданн¤ ÷ентру:

Ј створенн¤ позитивного ≥м≥джу ≥нвал≥д≥в у сусп≥льств≥;

Ј виданн¤ ≥нформац≥йного бюлетен¤ Уѕодолай себеФ;

Ј реал≥зац≥¤ корекц≥йно-розвиваючоњ роботи з д≥тьми з особливими потребами;

Ј розвиток у д≥тей ≥ молод≥ з обмеженими ф≥зичними та розумовими можливост¤ми творчих ум≥нь ≥ навичок у р≥зних видах творчоњ д≥¤льност≥;

Ј формуванн¤ у д≥тей ≥ молод≥ з обмеженими ф≥зичними та розумовими можливост¤ми досв≥ду стосунк≥в у соц≥ум≥, навичок адаптац≥њ до соц≥ального середовища;

Ј створенн¤ оптимальних умов дл¤ сп≥лкуванн¤, орган≥зац≥њ в≥дпочинку ≥ дозв≥лл¤;

Ј психолог≥чна п≥дтримка батьк≥в, ¤к≥ виховують д≥тей-≥нвал≥д≥в ≥ д≥тей з вадами ф≥зичного та розумового розвитку;

Ј орган≥зац≥¤ системи само- та взаЇмодопомоги батьк≥в, ¤к≥ виховують д≥тей з особливими потребами;

Ј наданн¤ правових знань батькам, ¤к≥ виховують д≥тей-≥нвал≥д≥в.

” ÷ентр≥ д≥ти та батьки можуть вз¤ти участь у робот≥ з дек≥лькох напр¤м≥в. √рупа тимчасового перебуванн¤ д≥тей створена з метою орган≥зац≥њ дл¤ д≥тей корекц≥йних зан¤ть, ≥гровоњ д≥¤льност≥, зан¤ть художньою творч≥стю; емоц≥йного та ф≥зичного розвантаженн¤ батьк≥в, орган≥зац≥њ њхнього в≥дпочинку та дозв≥лл¤. «ан¤тт¤ з д≥тьми провод¤тьс¤ за ≥ндив≥дуальною програмою. ” груп≥ можуть утримуватис¤ одночасно не б≥льше 7 д≥тей в≥ком в≥д 6 до 15 рок≥в. √рупа працюЇ три рази на тиждень по 4 години. Ќа зан¤тт¤х гуртка компТютерноњ грамотност≥ д≥ти оволод≥вають елементарними навичками користувача WORD з використанн¤м компТютерних розвиваючих програм.

ѕрацюЇ також консультац≥йний пункт з психолог≥чних та правових питань. ѕрофес≥йний психолог надаЇ консультац≥њ з питань особливостей взаЇмостосунк≥в у с≥мФњ, ¤ка виховуЇ дитину з особливими потребами; допомагаЇ формуванню продуктивного ставленн¤ до неспри¤тливих життЇвих ситуац≥й ≥ виробленню соц≥ально прийн¤тноњ стратег≥њ житт¤, що узгоджуЇтьс¤ з особист≥сними ¤кост¤ми ≥ задовольн¤Ї людину. ѕрофес≥йний юрист надаЇ квал≥ф≥ковану консультац≥ю з питань захисту прав дитини, молодоњ людини, батьк≥в, зокрема п≥льг на отриманн¤ осв≥ти, працевлаштуванн¤, житло, а також створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ громадських орган≥зац≥й ≥нвал≥д≥в.

” клуб≥ батьк≥в У–одинаФ батьки, д≥ти, родич≥ зустр≥чаютьс¤ разом дл¤ того, щоб посп≥лкуватис¤, под≥литис¤ своњми переживанн¤ми, досв≥дом, дос¤гненн¤ми, д≥стати п≥дтримку ≥ впевнен≥сть, доброзичливе та чуйне ставленн¤ людей, ¤к≥ тебе можуть зрозум≥ти. —труктура клубу гнучка ≥ рухлива. «м≥ст його роботи великою м≥рою залежить в≥д побажань, пропозиц≥й та ≥н≥ц≥ативи його член≥в. ¬ основ≥ програми - просв≥тницький курс дл¤ батьк≥в, сп≥льн≥ заходи з д≥тьми, зокрема дн≥ ≥менинника, день вулиц≥, в≥дзначенн¤ св¤т. ¬с≥ послуги у ÷ентр≥ надаютьс¤ безкоштовно.

IV. √ромадськ≥ дит¤ч≥ та молод≥жн≥ орган≥зац≥њ. ѕрограма "ќстрови" - одна з пр≥оритетних програм клубу " омпас", що зареЇстрований ¤к громадське дит¤чо-молод≥жне об`Їднанн¤. ѕрограма табору багатопланова. ¬она маЇ еколог≥чне, соц≥альне, пол≥тичне навантаженн¤. ѕ≥дл≥тки одержують еколог≥чне вихованн¤ та основи еколог≥чного вихованн¤. ” клуб≥ вважають що, важк≥ д≥ти - це не обов`¤зково так≥, з ¤кими важко, насамперед це т≥, кому важко.

™ ще одна категор≥¤ важких д≥тей - д≥ти з с≥мей забезпечених, котр≥ не завжди адекватно сприймають оточуючих. ” цьому табор≥ непогано в≥дбуваЇтьс¤ њхн¤ адаптац≥¤, ¬одночас у д≥тей виховуютьс¤ л≥дерськ≥ навички. “еоретична п≥дготовка л≥дер≥в проходить п≥д час зимових сем≥нар≥в-практикум≥в. ÷е також частина проекту "ќстров", незалежно в≥д пори року.  ер≥вники та учасники цього проекту вважають св≥й таб≥р першим щабелем навчанн¤ майбутн≥х управл≥нц≥в вищого звена, ¤к≥ стануть кер≥вниками великих орган≥зац≥й, пол≥тичними л≥дерами, а також що, молодь, ¤ка пройшла школу самоуправл≥нн¤, готова до демократичних форм управл≥нн¤ ≥ методично вм≥Ї цей процес орган≥зувати. ѕри створенн≥ табору ≥ самоњ орган≥зац≥њ був використаний досв≥д трьох шк≥л: досв≥д рад¤нського самод≥¤льного туризму, досв≥д скаутського руху, досв≥д проведенн¤ л≥тн≥х еколог≥чних табор≥в. «а основу була вз¤та датська модель табор≥в, ¤к≥ проводились ’ристи¤нською орган≥зац≥Їю скаутського типу. " омпас" прид≥л¤Ї велику увагу розробц≥ нових програм ≥ методик.

"ћама-86" - неур¤дова ж≥ноча еколог≥чна орган≥зац≥¤, що створена 1990 р., концентруЇ зусилл¤ на захист≥ прав ж≥нок, в≥дновленн≥ зашкодженого навколишнього середовища та охорон≥ здоров`¤, залучивши до п≥дтримки де¤к≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ (WEDO - ж≥ноча орган≥зац≥¤ —Ўј за еколог≥ю та розвиток, TACIS - програма з розвитку демократ≥њ, Charity Know-How - благод≥йний фонд, UNED UK -  ом≥тет ќќЌ ¬еликобритан≥њ з еколог≥њ та розвитку, NOVIB - голландська агенц≥¤, ≥нш≥ Ївропейськ≥ орган≥зац≥њ, проекти, програми). ќрган≥зац≥¤ спромоглас¤ зд≥йснити досл≥дженн¤ "«доров`¤ ж≥нок ”крањни у пер≥од сусп≥льних трансформац≥й", результати ¤кого у форм≥ зм≥стовноњ допов≥д≥ викладен≥ дл¤ ≥нформац≥њ украњнськоњ ≥ м≥жнародноњ громадськост≥. "ћама-86" ≥н≥ц≥ювала нац≥ональний проект з ¤кост≥ питноњ води, ≥ п≥сл¤ двор≥чноњ прац≥ оприлюднила його результати ≥ перспективи у в≥дпов≥дних друкованих матер≥алах. 1998 р. проведений двозм≥нний л≥тн≥й таб≥р-сем≥нар на «акарпатт≥ дл¤ ж≥нок з д≥тьми з 15 м≥ст ”крањни, –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥,  аракалпакстану з метою п≥двищенн¤ по≥нформованост≥ сусп≥льства з еколог≥чних проблем сучасност≥, навчанн¤ навичкам участ≥ та впливу на прийн¤тт¤ сусп≥льно важливих р≥шень, в≥дстоюванн¤ сп≥льних ≥нтерес≥в. ƒо роботи табору-сем≥нару були залучен≥ депутати, вчен≥, фах≥вц≥, експерти з пров≥дних науково-досл≥дних ≥нститут≥в ”крањни, в≥дбувс¤ обм≥н досв≥дом практичноњ роботи ж≥нок-л≥дер≥в з неур¤дових орган≥зац≥й.

V. ÷ентри соц≥альних служб дл¤ молод≥. ќдин з основних напр¤м≥в роботи —оц≥альноњ служби дл¤ молод≥  ињвськоњ м≥ськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ Ц вулична проф≥лактична робота з метою пропаганди «—∆ серед п≥дл≥тк≥в та молод≥, а також проф≥лактика негативних ¤вищ у молод≥жному сердовищ≥. ” цьому напр¤м≥ —оц≥альна служба дл¤ молод≥ сп≥впрацюЇ з багатьма в≥тчизн¤ними та заруб≥жними орган≥зац≥¤ми. ÷е дит¤чий фонд при ѕредставництв≥ ќќЌ в ”крањн≥ - UNISEF, ”крањнська асоц≥ац≥¤ плануванн¤ с≥м`њ тощо.  р≥м того —оц≥альна служба дл¤ молод≥ бере безпосередню участь у реал≥зац≥њ сп≥льного украњнсько-канадського проекту "ћолодь - за здоров`¤!". ¬проваджувати цю ≥дею у житт¤ допомагають члени дит¤чих громадських орган≥зац≥й м≥ста, а також волонтери —оц≥альноњ служби дл¤ молод≥. «начна увага прид≥л¤Їтьс¤ методиц≥ "сп≥лкуванн¤ на р≥вних", адже та ≥нформац≥¤, що потрапл¤Ї до молодоњ людини в≥д однол≥тка, Ї зрозум≥л≥шою та зм≥стовн≥шою дл¤ нењ.

«аходи —оц≥альноњ служби дл¤ молод≥ щодо пропаганди здорового способу житт¤ так≥:

Ј проведенн¤ збору-загону дит¤чих громадських орган≥зац≥й, волонтерських загон≥в "ћолодь - за здоровий спос≥б житт¤";

Ј проведенн¤ тематичних волонтерських зм≥н л≥тн≥х наметових табор≥в "¬итоки";

Ј у межах роботи трен≥нгового центру проведенн¤ лекц≥й ≥ трен≥нг≥в дл¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в на тему пропаганди здорового способу житт¤;

Ј у межах роботи украњнсько-канадського проекту "ћолодь - за здоров`¤" розроблен≥ та надрукован≥ ≥нформац≥йн≥ матер≥али проф≥лактичноњ спр¤мованост≥;

Ј провадитьс¤ робота вуличних соц≥альних педагог≥в, робота з кризовими категор≥¤ми молод≥;

Ј робота У√ромадськоњ приймальн≥Ф;

Ј тематичн≥ проф≥лактичн≥ дискотеки дл¤ молод≥.

«б≥р-пох≥д дит¤чих громадських орган≥зац≥й м≥ста ≥ волонтерських загон≥в "ћолодь - за здоровий спос≥б житт¤" - один з традиц≥йних щор≥чних заход≥в —п≥лки дит¤чих та юнацьких орган≥зац≥й м. иЇва (—ѕќ ) за спри¤нн¤ —оц≥альноњ служби дл¤ молод≥. ” збор≥ беруть участь дит¤ч≥ та юнацьк≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, шк≥льн≥ об`Їднанн¤, клуби, творч≥ колективи, волонтерськ≥ загони, представники шк≥л-≥нтернат≥в м≥ста  иЇва та р≥зних областей ”крањни. ѕ≥д час збору-походу реал≥зуЇтьс¤ багато проект≥в соц≥альноњ спр¤мованост≥, наприклад:

Ј залученн¤ д≥тей та молод≥ до проф≥лактичноњ роботи щодо запоб≥ганн¤ вживанню наркотичних речовин ("—кажи наркотикам - н≥"), алкоголю, пал≥нню (" инь цигарку");

Ј залученн¤ д≥тей та молод≥ до заход≥в, спр¤мованих на збереженн¤ репродуктивного здоров`¤ ("” твоњх руках майбутнЇ"), проф≥лактики хвороб, що передаютьс¤ статевим шл¤хом, та ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ ("Ѕудь обережним");

Ј зменшенн¤ шкоди серед ос≥б, що вживають наркотики ≥н`Їкц≥йним шл¤хом "∆итт¤ без наротик≥в та —Ќ≤ƒу";

Ј орган≥зац≥¤ роботи ресурсного центру з питань пропаганди здорового способу житт¤.

«ан¤тт¤ проход¤ть у форм≥ ≥грових трен≥нг≥в, лекц≥й, ≥ндив≥дуальних консультац≥й.

ƒл¤ зм≥стовного та ц≥кавого в≥дпочинку —оц≥альна служба дл¤ молод≥ вл≥тку орган≥зуЇ тематичн≥ зм≥ни л≥тн≥х наметових табор≥в. ѕри них працюЇ трен≥нговий центр. ‘ах≥вц≥ читають лекц≥њ, провод¤ть трен≥нги дл¤ п≥дл≥тк≥в та молод≥, намагаючись не лише дати ≥нформац≥ю про «—∆ взагал≥, а й д≥знатис¤ думки самих учасник≥в, впроваджують нов≥ ≥нновац≥йн≥ форми роботи. ” розробц≥ матер≥ал≥в проф≥лактичноњ спр¤мованост≥ бере участь ≥ ≥н≥ц≥ативна група молод≥. ѓх завданн¤ - розробка, макетуванн¤ та виданн¤ ≥нформац≥йних матер≥ал≥в, зйомки проф≥лактичних в≥деоролик≥в.

«а участ≥ соц≥альних педагог≥в —оц≥альноњ служби дл¤ молод≥ реал≥зуютьс¤ так≥ програми проф≥лактичноњ спр¤мованост≥:

Ј проведенн¤ вуличних ≥гротек;

Ј проведенн¤ тематичних дискотек;

Ј проведенн¤ вињзних зас≥дань молод≥жного клубу-кафе;

Ј робота з кризовими категор≥¤ми молод≥: д≥тьми, ¤к≥ позбавлен≥ батьк≥вськоњ оп≥ки, д≥тьми-≥нвал≥дами, наркозалежними особами.

” реал≥зац≥њ майже ус≥х програм —оц≥альноњ служби дл¤ молод≥  ињвькоњ м≥ськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ беруть участь волонтери.

VI.  ињвський м≥ський центр здоров`¤ √оловного управл≥нн¤ охорони здоров`¤ держадм≥н≥страц≥њ м. иЇва - пров≥дна медична установа, що оп≥куЇтьс¤ формуванн¤м «—∆ ки¤н, - в≥докремив роботу дл¤ молод≥ в особливий напр¤м: навчанн¤ профес≥йноњ аудитор≥њ (сем≥нари, "ун≥верситет≥ здоров`¤" дл¤ медичних, соц≥альних прац≥вник≥в, педагог≥в тощо, ¤к≥ безпосередньо працюють у молод≥жному середовищ≥), навчанн¤ молод≥ основам «—∆ (лекц≥њ, трен≥нги), ≥нформац≥йна д≥¤льн≥сть (розробка пам`¤ток, буклет≥в, плакат≥в тощо), зд≥йсненн¤ молод≥жних оздоровчих акц≥й. «м≥ст д≥¤льност≥ визначаЇтьс¤ на п≥дстав≥ досл≥джень р≥вн¤ знань молод≥ з р≥зних аспект≥в «—∆ за допомогою анкетуванн¤ з проблем —Ќ≤ƒу, наркоман≥њ, зловживанн¤ алкоголем, тютюнопал≥нн¤. “рет≥й р≥к проводитьс¤ сем≥нар п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ шк≥льних л≥кар≥в ≥ пед≥атр≥в, присв¤чений формуванню «—∆ ≥ проф≥лактиц≥ дит¤чих захворювань. ƒ≥ють тижнев≥ курси з п≥дготовки ≥нструктор≥в-методист≥в з проф≥лактики тютюнопал≥нн¤. ѕ≥сл¤ вивченн¤ сучасних метод≥в проф≥лактики пал≥нн¤ ≥ в≥дмови в≥д нього слухач≥ отримують в≥дпов≥дний сертиф≥кат. ўоквартально, прот¤гом 3-х годин надаютьс¤ телефонн≥ консультац≥њ з проблем «—∆ (тел.0-83), про що заздалег≥дь пов≥домл¤Їтьс¤ по рад≥о ≥ у прес≥, к≥лька раз≥в на р≥к д≥ють пр¤м≥ еф≥ри на тему «—∆ Ц "ћайдан" ≥ " онтинент", створено телепередачу "∆итт¤ без тютюну" (”“-1).

Ќа баз≥ районних центр≥в здоров`¤ провадитьс¤ л≥кувально-оздоровча робота з тими школ¤рами ≥ хворими д≥тьми (њх близько 35% загальноњ к≥лькост≥), у ¤ких ще немаЇ про¤в≥в хвороб, але належать до групи ризику. ¬и¤вити цей контингент без запровадженн¤ коштовних глибинних обстежень даЇ змогу д≥агностика р≥вн¤ ф≥зичного здоров`¤ школ¤р≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ д≥агностично-оздоровчою комп`ютерною програмою "Ўкол¤р".

1999 р. набуто ц≥кавого досв≥ду з проведенн¤ молод≥жноњ оздоровчоњ акц≥њ "ћайбутн≥ медики столиц≥ ”крањни - за житт¤ без тютюну". —тудентам кињвських медучилищ пропонувалос¤ кинути палити у ¬сесв≥тн≥й день здоров`¤ 7 кв≥тн¤. ѕропозиц≥¤ грунтувалас¤ на попередньому досл≥дженн≥ цього контингенту, ¤ке ви¤вило бажанн¤ кинути палити у 88% студент≥в, з числа опитаних. ѕ≥дсумки акц≥њ п≥дбивалис¤ 31 травн¤ - у ¬сесв≥тн≥й день непал≥нн¤ з орган≥зац≥Їю св¤тковоњ програми дл¤ переможц≥в (тематичн≥ музичн≥ ≥ розважальн≥ номери, допов≥д≥ сучасних Internet-матер≥ал≥в, нагородженн¤ переможц≥в). «а п≥дсумками визначено низку важливих питань, що потребували пошуку нетрадиц≥йних засоб≥в вир≥шенн¤. “ак, ви¤вилос¤, що повн≥стю виконати умови конкурсу були в змоз≥ не б≥льше 6% з тих, хто вз¤в участь. ѕритому найб≥льш ефективним ви¤вилось залученн¤ до пропагандистських заход≥в сам≥х студент≥в - вони творчо ≥ нетрадиц≥йно працювали п≥д час акц≥њ. Ќавпаки, пасивн≥сть педагог≥чного корпусу, можливо, була тим чинником, що певною м≥рою обмежував ефективн≥сть акц≥њ. јнал≥з набутого досв≥ду даЇ можлив≥сть в≥дпрацьовувати найб≥льш доц≥льн≥ засоби ≥ методи пропаганди «—∆ у молод≥жному середовищ≥.

VII. –ел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ. ќкреме м≥сце пос≥даЇ д≥¤льн≥сть р≥зних рел≥г≥йних орган≥зац≥й та конфес≥й у вихованн≥ молодого покол≥нн¤ щодо «—∆. “ак≥ орган≥зац≥њ спр¤мовують свою д≥¤льн≥сть насамперед на духовне вихованн¤, звичайно ж, головним Ї рел≥г≥йне вихованн¤. ѕроте, ¤к показуЇ досв≥д, такий спос≥б пропагади «—∆ маЇ певн≥ здобутки й користуЇтьс¤ увагою серед в≥руючоњ молод≥.

ƒл¤ прикладу можна навести д≥¤льн≥сть ÷еркви адвентист≥в сьомого дн¤ у межах програми Ућолодь - дл¤ молод≥Ф. √оловний принцип д≥¤льност≥ ц≥Їњ програми пол¤гаЇ в тому, що христи¤нська молодь сп≥лкуЇтьс¤ з ≥ншими молодими людьми по р≥зним соц≥альним проблемам. ” клуб≥ Ућолодь - дл¤ молод≥Ф кожна дитина або молода людина може бути л≥дером, Ї так званн≥ родинн≥ групи (10-12 чолов≥к), де основне правило не ображати й поважати ≥нших, Ї можлив≥сть висловлювати своњ особист≥ думки, бути творц¤ми власноњ дол≥, сп≥лкуватис¤, розвиватис¤ та розважатис¤. ” клуб≥ також провод¤тьс¤ зустр≥ч≥ з р≥зними спец≥ал≥стами, працюють секц≥≥њ по ≥нтересам, провод¤тьс¤ р≥зн≥ заходи, акц≥њ, лекц≥њ в школах. ” межах програми Ућолодь - дл¤ молод≥Ф працюють програми по пал≥нню, здоровому способу житт¤, по плануванню с≥м`њ тощо.

™вангелистський ÷ентр дл¤ реаб≥л≥тац≥њ наркоман≥в д≥Ї за трьома основними напр¤мами: проф≥лактика шк≥дливих звичок, робота з с≥м`¤ми наркоман≥в та реаб≥л≥тац≥¤ наркозалежних. ” напр¤м≥ проф≥лактики проводитьс¤ велика просв≥тницька робота (в основному лекц≥йна, в≥деоматер≥али) у школах ≥нститутах, коледжах. –обота з членами с≥мТњ спр¤мована на зм≥ну взаЇмостосунк≥в. –еаб≥л≥тац≥¤ людей залежних в≥д наркотик≥в у ÷ентр≥ провадитьс¤, здеб≥льшого за допомогою христи¤нського сп≥лкуванн¤.

VIII. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ. ¬ажливе м≥сце пос≥дають ≥нформац≥йн≥ засоби пропаганди засад здорового способу житт¤. ¬они р≥зн≥, але насамперед це телебаченн¤, рад≥о та преса. «а даними наукового зв≥ту У÷≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ молод≥Ф (1998 р.) ”крањнського ≥нституту соц≥альних досл≥джень перше м≥сце серед форм проведенн¤ в≥льного часу молод≥ займаЇ перегл¤д телепередач. 80% дивл¤тьс¤ телев≥зор щоденно й лише 1% молодих людей не дивл¤тьс¤ його зовс≥м. “а роль, ¤ку телев≥зор пос≥даЇ в орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ молод≥, робить його важливим знар¤дд¤м впливу на сусп≥льну св≥дом≥сть. ѕрограми, що пропонуЇ телебаченн¤ у напр¤м≥ ‘«—∆, можна розпод≥лити за такими напр¤мами:

Ј спортивн≥ телепередач≥ - —в≥т спорту, —≥м дн≥в спорту (”“-1), ѕроспорт-новини, —портивний канал (”“-2), —порт-тайм, ≤нтерспорт (≤нтер), —упербол (≤—“ћ), ѕ≥дйом, спорт-краса (Ќовий канал); √рац≥њ в≥д √рав≥су (7 канал, √рав≥с); програми з футболу, тен≥су, баскетболу.

Ј ћедичн≥ програми - ћедичний тижневик У36,6Ф (”“-1, “≈“), ѕланета У«доров`¤Ф, —упутник Уѕланети «доров`¤Ф, ƒомашн≥й л≥кар, Ћ≥ки майбутнього (≤нтер); «бережемо здоров`¤, —в≥т людини, ћедицина (“≈“, ≤—“№); –ецепти здоров`¤, ≤ндустр≥¤ здоров`¤ (7 канал),  л¤тва √≥ппократа (“он≥с, √рав≥с).

Ј ∆≥ноч≥ програми - УЅути ж≥нкоюФ (”“-1, √рав≥с), ѕан≥, Ўарм (≤нтер), ∆≥нка на вс≥ 100?, ∆≥ночий св≥т (7 канал, “он≥с).

Ј ћолод≥жн≥ програми - ≈стафета, У... до 16 ≥ старшеФ (≤нтер), ћолод≥жна телев≥з≥йна служба, ¬есел≥ старти, —твори себе (“≈“), ћолод≥жний канал УћФ, ѕрограма —тресФ, Ѕути собою, –овесник (7 канал).

Ј ѕрограми по харчуванню - —≥мейна кухн¤ (”“-2), ѕрограма У—мачно з ќлейноюФ, —мак (≤нтер), Ўоу њж≥ Упальчики оближеш!Ф.

Ј ≤нформац≥йно-розважальн≥ - Уƒоброго ранку, ”крањноФ (”“-1), —н≥данок У1+1Ф, УЎоу самотнього холост¤каФ (”т-2), —≥м`¤ в≥д ј до я (≤нтер), ¬есел≥ старти, ƒжаз-степ-танц-клас! (“≈“), –азом з вами (I—“V), «ор¤н≥ зустр≥ч≥ (“он≥с), випуски теленовин.

—еред найб≥льш ц≥кавих та корисних програм з формуванн¤ «—∆, що започаткували свою роботу у 2000 роц≥, можна виокремити так≥:

Ј "«доровий спос≥б житт¤" (7 канал) Ц виходить по вих≥дним дн¤м, показуЇтьс¤ заруб≥жний досв≥д виходу людей ≥з складних становищ.

Ј ѕсихолог≥чна служба (Ќовий канал) Ц виходить один раз на тиждень, консультац≥њ, поради психолога;

Ј “елепрограма "ћилосерд¤" (”“-1) Ц виходить один раз на тиждень, знайомить з людьми, котр≥ знайшли в соб≥ сили вийти ≥з складного становища.

ѕроте практика св≥дчить, що переважна б≥льш≥сть молодих людей в≥ддаЇ перевагу перегл¤ду бойовик≥в та музичних програм. ўодо музичних украњнських програм тут вже Ї певн≥ програми, ¤к≥ користуютьс¤ попул¤рн≥стю серед молод≥, але њх небагато: “ер≥тор≥¤ ј, ћелорама, Ѕ≥з-TV, ‘ан-клуб, як стати з≥ркою тощо. ј програма "ћелорама" у 2000 р. розпочала акц≥ю "ћолодь Ц за активний спос≥б житт¤". ”мови участ≥ в акц≥њ Ц над≥слати фотокартку з особистим активним видом в≥дпочинку, запрошуютьс¤ також попул¤рн≥ серед молод≥ сп≥ваки, ¤к≥ ведуть здоровий спос≥б житт¤.

« рад≥опрограм, де присутн≥ ≥нформац≥йн≥ елементи пропаганди щодо здорового способу житт¤, можна в≥дзначити так≥:

Ј ѕерша програма - рад≥о У–одинаФ (Ўкол¤да, Ўкол¤рам, Ѕатькам), ћолод≥жне рад≥о У™вропа-÷ентрФ, —таршокласник, У«апоб≥гти. ¬р¤тувати. ƒопомогтиФ, У онтакт, Ѕерегин¤, ¬аше здоров`¤, ¬се про футбол, —порт за тиждень.

Ј ѕром≥нь - ѕсихолог≥чна програма дл¤ молод≥ У«наю ¤кФ, —портивний сн≥данок, ѕ≥знавальна програма У—в≥т, у ¤кому ти живешФ, ћолод≥жн≥ ≥н≥ц≥ативи, ѕрограма дл¤ молод≥ УЋ≥музинФ.

Ј “рет¤ програма - рад≥оальманах У„итаючи журналиФ, культуролог≥чна програма У ажу вам!Ф, програма У”сп≥хФ.

«а фактором анал≥зом попул¤рност≥ того ж досл≥дженн¤ розпод≥лилис¤ телепередач≥ так: за першим фактором - науково-попул¤рн≥ ф≥льми, пол≥тичн≥ програми, передач≥ про мистецтво, документальн≥ ф≥льми, рел≥г≥йн≥ програми, осв≥тн≥ програми, ≥нформац≥йн≥ передач≥, новини, дит¤ч≥ передач≥; за другим - ≥ноземн≥ художн≥ ф≥льми, розважальн≥ передач≥, телесер≥али, в≥тчизн¤н≥ ф≥льми (у тому числ≥ й рад¤нськ≥), ≥гров≥ шоу, музичн≥ програми й мультф≥льми. Ќарешт≥, трет≥й фактор обТЇднав спортивн≥ трансл¤ц≥њ та в≥деоф≥льми. ѕроте прослуховуванн¤ музики (√ала-рад≥о, –ад≥о —толиц¤, –ад≥о —вобода тощо) Ї одним з улюблених зан¤ть дл¤ 51% вс≥х опитаних, але можна припустити, що фактично цей в≥дсоток значно вищий .

—еред пер≥одичних видань можна вид≥лити так≥ умовн≥ групи:

Ј ≥нформац≥йн≥ - газети: Фјргументи ≥ фактиФ, У¬еч≥рн≥й  ињвФ, У иевские ведомостиФ, У—егодн¤Ф, журнали: Уƒошк≥льне вихованн¤Ф, Уѕочаткова школаФ, У–≥дна школаФ, У∆≥нкаФ, У—емь¤Ф;

Ј здоров`¤ - газети: У¬се про медицинуФ, У«доров`¤ ки¤нФ, журнали: УЅудьмо здоров≥Ф, Ућедицина ”крањниФ, Ућир натуральной медициниФ;

Ј молод≥жн≥ - газети: У√артФ, У«≥ркаФ, У«лагодаФ, Ућолодь ”крањниФ, УѕеременаФ, У—портивна газетаФ, У”крањна молодаФ, У”крањнський футболФ, Уя, ти, миФ, журнали: УЌаталиФ, УќднокласникФ, У—тартФ, УCoolФ, УGerlФ тощо.

∆урнал "Ѕудьмо здоров≥" з першого номера веде розд≥л "«а здоровий спос≥б житт¤", де висв≥тлюютьс¤ р≥зн≥ аспекти з даноњ проблеми. «окрема, природного оздоровленн¤, здорового харчуванн¤, ф≥зичноњ активност≥, подоланн¤ шк≥дливих звичок (пал≥нн¤, алкогол≥зм, наркоман≥¤), псих≥чного здоров`¤, проф≥лактики недуг, секрет≥в довгол≥тт¤ тощо.

ѕропаганда здорового способу житт¤ серед мешканц≥в м≥ста  иЇва Ї пров≥дною темою газети У«доров`¤ ки¤нФ. Ќа шпальтах газети висв≥тлюЇтьс¤ також досв≥д роботи у цьому напр¤м≥ педагог≥чних колектив≥в де¤ких навчальних заклад≥в столиц≥, зокрема юнацького спортивного клубу Ућала флотил≥¤Ф. Ќавод¤тьс¤ матер≥али з проф≥лактиц≥ алкогол≥зму та тютюнопал≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в. ≤нша важлива тема - боротьба з УчумоюФ XX стол≥тт¤ - —Ќ≤ƒом. ѕрот¤гом 1998 - 1999 рр. щом≥с¤чно публ≥кувалис¤ матер≥али про поширенн¤ ц≥Їњ небезпечноњ хвороб, шл¤хи запоб≥ганн¤. √азета регул¤рно подаЇ матер≥али про шк≥длив≥сть тютюнопал≥нн¤, наголошуючи на вкрай негативному вплив≥ н≥котину на молодий орган≥зм, зокрема на ж≥ночий.

” "—портивн≥й газет≥" останн≥м часом, враховуючи економ≥чне розшаруванн¤ населенн¤, почали диференц≥ювати зм≥ст рубрик «—∆ - кр≥м коштовних метод≥в ф≥зичного удосконаленн¤, пропонуютьс¤ найпрост≥ш≥ засоби оздоровленн¤, доступн≥ люд¤м з будь-¤ким достатком. √азета намагаЇтьс¤ сформувати у сусп≥льств≥ ту думку, що вести «—∆ можливо незалежно в≥д р≥вн¤ особистих доход≥в. «авд¤ки зворотному зв`¤зку з читачами газета досл≥дила особлив≥сть сучасноњ сусп≥льноњ с≥туац≥њ - бажанн¤ особистоњ уваги до проблем окремого читача з боку впливового друкованого органу, а ‘«—∆ сприймаЇтьс¤ краще у форм≥ конкретних порад окремому читачев≥ на стор≥нках газети, н≥ж в узагальнен≥й, безадресн≥й форм≥.

„итацьку аудитор≥ю журнал≥в видавництва "ћедицина ”крањни" становить медична громадськ≥сть, ¤ка, можливо, Ї найконсервативн≥шим прошарком населенн¤ з питаннь формуванн¤ здорового способу житт¤. ¬идавництво випускаЇ так≥ журнали: Ућедицинские вестиФ, У∆урнал практического врачаФ, УЋабораторна¤ диагностикаФ, Ућедичний ринокФ тощо.

—еред тих друкованих видань, ¤ким в≥ддаЇ перевагу сучасна украњнська молодь, досить попул¤рними ви¤вилис¤ й пер≥одичн≥ виданн¤ (70% опитаних читають њх часто). “ут перше м≥сце пос≥дають журнали розважального та ≥нформац≥йного проф≥лю (38%) ≥ газети (36%). 16% молодих людей читають газети щоденно, 33% - два-три рази на тиждень, 20% - раз на тиждень, 24% - лише випадково. … лише 6% практично не читають газет. як одну з найулюблен≥ших форм проведенн¤ в≥льного часу читанн¤ газет ≥ журнал≥в назвали 48% ус≥х респондент≥в. ѕереважна частина молод≥ в≥ддаЇ перевагу суто молод≥жним виданн¤м, проте можна сказати, що вони не завжди адекватно висв≥тлюють молод≥жн≥ потреби щодо п≥знанн¤ реал≥й життЇд≥¤льност≥, засад здорового способу житт¤, доступн≥ ф≥нансово дл¤ молодого покол≥нн¤.

¬ ”крањн≥ провад¤тьс¤ р≥зн≥ акц≥њ за р≥зними гаслами, що мають на мет≥ впливати на громадську св≥дом≥сть у напр¤м≥ ‘«—∆. як правило, це одноразов≥ заходи, ≥ не завжди назва в≥дпов≥даЇ зм≥сту, хоча Ї ≥ д≥йов≥ форми. “ак, 1998 р. близько 2300 ос≥б з 9 рег≥он≥в ”крањни вз¤ли участь у м≥жнародн≥й антитютюнов≥й кампан≥њ у межах програми —≤Ќƒ≤ " инути палити ≥ стати переможцем". ” 2000 р. вз¤ли участь у ц≥й акц≥њ вже 14 500 людей, ¤к≥ ви¤вили бажанн¤ кинути палити (у тому числ≥ 960 учасник≥в в≥д м. иЇва). ¬≥к учасник≥в Ц переважно до 34 рок≥в. јкц≥¤ проводилась також ≥ у рег≥онах крањни. «вичайно, кинули палити далеко не вс≥ учасники, а головний приз Ц компТютер Ц виграла студентка з ’аркова.

”  иЇв≥ в ƒень ф≥зкультурника до участ≥ у св¤тковому парад≥ запросили квал≥ф≥кованих ролер≥в, ¤к≥ продемонстрували майстерне катанн¤ на рол≥кових ковзанах. ” наступн≥ вих≥дн≥ дн≥ (коли ’рещатик в≥льний в≥д автомоб≥льного руху) головна вулиц¤ столиц≥ була переповнена д≥тьми на "рол≥ках" - мода на цей вид спорту отримала потужний додатковий поштовх.

Ўирокого резонансу набули заходи, акц≥њ дл¤ молод≥ Уќбери житт¤Ф. ÷е в основному концерти за участ≥ молодих виконавц≥в, що в≥дбуваютьс¤ у р≥зних м≥стах ”крањни. ћета ц≥Їњ акц≥њ Ц привернути увагу молод≥ до основних позитивних ц≥нностей житт¤, до актив≥зац≥њ у сусп≥льств≥, допомогти молод≥ у вибор≥ пр≥оритет≥в на майбутнЇ. 1997 р. ц¤ акц≥¤ проходила п≥д загальним гаслом в≥дмови в≥д вживанн¤ наркотичних засоб≥в, 1998-го року вона мала еколог≥чну спр¤мован≥сть. 1999 р. основна ≥де¤ акц≥њ була спр¤мована на пропаганду серед молод≥ таких перваг: одержати осв≥ту, створити с≥м`ю, вести здоровий спос≥б житт¤, працювати та жити чесно.

IX. —оц≥альна реклама. ќкремо треба сказати про соц≥альну рекламу. «а «аконом ”крањни Уѕро рекламуФ соц≥альна рекламна ≥нформац≥¤ - це ≥нформац≥¤ з питань здорового способу житт¤, охорони здоров`¤, охорони природи, збереженн¤ енергоресурс≥в, проф≥лактики правопорушень, соц≥ального захисту та безпеки населенн¤. ўо стосуЇтьс¤ формуванн¤ здорового способу житт¤ б≥льшост≥ населенн¤, то у цьому випадку прост≥ше навести приклади антиреклами - рекламн≥ б≥г-борди ≥з закликами споживати ту чи ту марку цигарок, телемагазини, так≥, ¤к УElit ItaliaФ, У≤ƒ≈≈ј-студ≥оФ, де рекламуютьс¤ спортивн≥ та оздоровч≥ засоби, варт≥сть ¤ких недоступна перес≥чним громад¤нам.

ќднак останн≥м часом у м≥стах ”крањни можна побачити б≥г-борди ≥ з антитютюновою, антиалкогольною соц≥альною рекламою, ¤ку провад¤ть рекламн≥ агенства на замовленн¤ р≥зних державних та недержавних установ, так≥, ¤к "ѕалити не ц≥каво", Ф уди ти пливешФ, УѕамТ¤тай, що з ними сталос¤Ф. ƒосить ц≥кавим було досл≥дженн¤ 1999 р. рекламного агентства "Ark/J.Walter Thompson" у м. иЇв≥. …ого мета - ви¤вити сприйн¤тт¤ двох тип≥в рекламних кампан≥й "ƒержспоживзахисту", ћ≥н≥стерства охорони здоров`¤, кампан≥њ Phillip Moris У“ютюн та алкоголь знищують тебеФ, Уѕалити? Ќа це немаЇ часуФ. «а результатами в ц≥лому обидв≥ рекламн≥ кампан≥њ ¤к д≥тьми, так ≥ дорослими сприйн¤т≥ позитивно: 70% - У“ютюн та алкоголь знищують тебеФ, 52% - Уѕалити? Ќа це немаЇ часуФ. ј на основ≥ анал≥зу недол≥к≥в та переваг цих реклам були вироблен≥ рекомендац≥њ по створенню б≥льш ефективноњ соц≥альноњ реклами, спр¤мованоњ проти пал≥нн¤ та вживанн¤ алкоголю д≥тьми.

ќтже, певн≥ заходи з пропаганди щодо здорового способу житт¤ в ”крањн≥ провад¤тьс¤. ” робот≥ такого спр¤муванн¤ зад≥¤н≥ приблизно дес¤ть м≥н≥стерств та в≥домств. ƒ≥¤льн≥сть громадських дит¤чих та молод≥жних б≥льшою або меншою м≥рою також спр¤мована на формуванн¤ «—∆ у д≥тей та молод≥. ÷≥ заходи можна п≥дрозд≥лити за такими напр¤мами: ≥нформац≥йн≥, практичн≥ та соц≥ально-економ≥чн≥. ѕроте д≥ють вони ¤к окрем≥ елементи, не маючи м≥ж собою практично н≥¤ких зв`¤зк≥в. Ќе створено Їдиноњ системи заход≥в та засоб≥в пропаганди здорового способу житт¤, не маЇ можливост≥ застосовувати соц≥ально-економ≥чн≥ чинники стимулюванн¤ молод≥ до такого стилю життЇд≥¤льност≥. ћожливо, ц≥ причини ≥ Ї тим важелем, ¤кий не стимулюЇ молодь бути ближче до засад здорового способу житт¤.

ѕерспектива впровадженн¤ «—∆ серед населенн¤ ”крањни пол¤гаЇ у злитт≥ розр≥знених елемент≥в на¤вного досв≥ду у загальнодержавну модель формуванн¤ здорового способу житт¤, а пропаганда засад «—∆ Ц проводитись ц≥леспр¤мовано та систематично за р≥зними напр¤мами життЇд≥¤льност≥ молодоњ людини. ћожна також сказати, що молода людина, напевне, б≥льше за ≥нших, майже кожноњ мит≥ свого житт¤ стоњть на перехрест≥ вибору свого життЇвого шл¤ху. «авданн¤ держави - створити умови дл¤ позитивного св≥домого вибору засад саме здорового способу житт¤ кожн≥й людин≥, кожному свому громад¤нину.

јнал≥з на¤вного досв≥ду даЇ можлив≥сть виокремити з розмањтт¤ засоб≥в ≥ метод≥в роботи, ¤к≥ використовують в≥тчизн¤н≥ проекти ‘«—∆, декотр≥ узагальнен≥ чинники, що притаманн≥ б≥льшост≥ вдалих ≥н≥ц≥атив.

¬с≥ чинники Ї складовою восьми основних стратег≥й ‘«—∆:

1. ќсв≥та про здоров`¤.

2. ≤нформован≥сть щодо здоров`¤.

3. –озвиток св≥домост≥ та активност≥ ос≥б ≥ громад.

4. –озвиток ≥ дос¤гненн¤ зм≥н в орган≥зац≥йному забезпеченн≥ д≥¤льност≥ з проблем здоров`¤ (державна пол≥тика).

5. ‘ормуванн¤ громадськоњ пол≥тики здоров`¤.

6. Ќаданн¤ можливостей щодо «—∆ окремим особам, соц≥альним групам, громадам.

7. ћ≥жгалузева сп≥впрац¤ (сп≥впрац¤ р≥зноман≥тних державних ≥ громадських ≥нституц≥й, установ, заклад≥в, товариств, сп≥лок, агенц≥й, ф≥рм тощо на засадах взаЇмного партнерства), ¤ку ≥н≥ц≥юють зац≥кавлен≥ сторони, використовуючи принцип посередництва м≥ж р≥зними структурами.

8. —амо та взаЇмодопомога (умова њх зд≥йсненн¤ - над≥ленн¤ з боку ≥н≥циатор≥в ‘«—∆ здатн≥стю ≥ навичками до цих д≥й певних ос≥б, груп, громад).

Ќайб≥льш вдалими вважаютьс¤ т≥ проекти ‘«—∆, що в змоз≥ об`Їднати ус≥ в≥с≥м стратег≥й. јле у реал≥¤х украњнського сусп≥льства це досить складне завданн¤, тому д≥Ї такий принцип - чим б≥льше стратег≥чних напр¤м≥в може ≥нтегрувати проект, тим б≥льше шанс≥в у нього на усп≥х.

јнал≥з чинник≥в усп≥ху р≥зноман≥тних проект≥в ‘«—∆ даЇ можлив≥сть визначити ор≥Їнтовний зм≥ст д≥¤льност≥ по кожн≥й ≥з запропонованих стратег≥й, враховуючи реал≥њ сьогоденного становища украњнського сусп≥льства. ћатер≥али цього анал≥зу грунтуЇтьс¤ на соц≥олог≥чних досл≥дженн¤х ”крањнського ≥нституту соц≥альних досл≥джень, проведених 1999 р. у  иЇв≥, з пом≥ж медичних, соц≥альних, педагог≥чних прац≥вник≥в, представник≥в «ћ≤, правоохоронних орган≥в, в≥дпов≥дальних службовц≥в орган≥в державного управл≥нн¤.

1. ќсв≥та про здоров`¤. «м≥ст осв≥т¤нськоњ д≥¤льност≥ пол¤гаЇ у на¤вност≥ найб≥льш вагомих чинник≥в, що обумовлюють «—∆ д≥тей ≥ молод≥ у цьому стратег≥чному напр¤м≥. Ќайб≥льш суттЇвими з усього масиву чинник≥в стосовно осв≥ти про здоров`¤ у молод≥жному середовищ≥ визначен≥ так≥.

„инник нестач≥ фах≥вц≥в ≥ р≥вн¤ њхньоњ квал≥ф≥кац≥њ

ѕсихологи вважають, що проблеми здоров`¤ значною м≥рою виникають через психолог≥чний дискомфорт у с≥м`њ. ÷е ¤вище вельми поширене в украњнському сусп≥льств≥ з ц≥лоњ низки переважно соц≥альних причин, ≥ воно ускладнюЇтьс¤ тим, що батьки, ¤к правило, не можуть, не вм≥ють, а ≥нколи нав≥ть не намагаютьс¤ ≥ не хочуть докласти зусиль, щоб розв`¤зати проблеми стосунк≥в з д≥тьми. ѕереважн≥й частин≥ батьк≥в вкрай потр≥бне визначити витоки конфл≥кт≥в у с≥мТњ та засоби њх подоланн¤. јле на сьогодн≥ майже повсюдно не вистачаЇ спец≥ал≥ст≥в, квал≥ф≥ковано об≥знаних на родинн≥й конфл≥ктолог≥њ.  р≥м того, ¤к данина мод≥, чимало ос≥б вважають себе психологами, психотерапевтами, психоанал≥тиками, але без достатн≥х на то п≥дстав. як вих≥д, доки потреба у фах≥вц¤х такого проф≥лю не буде задоволена системою сертиф≥кованоњ осв≥ти, доц≥льно залучати до ц≥Їњ роботи ≥нших спец≥ал≥ст≥в, котр≥ працюють з д≥тьми ≥ батьками. јле зараз нав≥ть не кожен шк≥льний психолог може квал≥ф≥ковано працювати з батьками, а ≥нколи й з д≥тьми. “ому нагальною Ї потреба у навчанн≥ вчител≥в (курси, сем≥нари, тренинги з п≥дл≥тковоњ ≥ родинноњ психолог≥њ, педагогики, валеолог≥њ). ўе одна проблема стосуЇтьс¤ не т≥льки квал≥ф≥к≥ц≥њ вчител≥в, а й застар≥лих, традиц≥йних вимог школи до вчител≥в ≥ учн≥в. Ќаприклад, зан¤тт¤ з ф≥зкультури у школ≥ здеб≥льшого не повною м≥рою спри¤ють формуванню «—∆, вихованню здоровоњ людини. Ўк≥льна ф≥зкультура ≥ дотепер переважно ор≥Їнтована на систему норматив≥в, ¤к≥ потр≥бно обов`¤зково виконати, щоб отримати г≥дну оц≥нку.  р≥м того, переважн≥й б≥льшост≥ школ¤р≥в не вистачаЇ програмного часу на повноц≥нну п≥дготовку з цих норматив≥в, вчител¤м бракуЇ часу дл¤ запровадженн¤ науково обгрунтованих метод≥в вихованн¤, потр≥бних дл¤ того виконанн¤ рухових ¤костей - витривалост≥, сили, спритност≥. „ерез те, що шк≥льна ф≥зкультура перетворюЇтьс¤ в багатьох випадках на примусову д≥¤льн≥сть, д≥т¤м неможливо прищепити потребу у ф≥зичних навантаженн¤х. ≤ це незрозум≥ло, тому що вузи давно вже готують вчител≥в ф≥зкультури до б≥льш осмисленоњ, з позиц≥й теор≥њ ≥ практики ф≥звихованн¤, профес≥йноњ д≥¤льност≥, навчають валеолог≥њ, ф≥з≥олог≥њ тощо. ќчевидно, потр≥бно ≥н≥ц≥ювати зм≥ну пр≥оритет≥в щодо шк≥льноњ ф≥зкультури, зм≥ну ставленн¤ кер≥вник≥в шк≥льноњ осв≥ти до застар≥лих критер≥њв Їфективност≥ навчанн¤.

„инник тематики осв≥ти

≤снують найб≥льш важлив≥ зараз теми, на ≥нформац≥ю з ¤ких Ї певний попит у молод≥.  р≥м, природно, тематики ≥нтимних стосунк≥в ≥ безпечного сексу Ї потреба в ≥нформац≥йних матер≥алах щодо здоров`¤ майбутньоњ дитини. ћода заможних молодих с≥мей на генетичн≥ досл≥дженн¤ з плануванн¤ стат≥ ≥ здоров`¤ майбутньоњ дитини маЇ в≥дгук в молод≥жному середовищ≥. ѕотр≥бна осв≥та з питань дошлюбного тестуванн¤, плануванн¤ с≥м`њ, повед≥нки матер≥ у пер≥од ваг≥тност≥, з питань насл≥дк≥в небажаного батьк≥вства. ”загальнено можна визначити, першочергово, потр≥бну тематику навчанн¤, ¤к таку, що спр¤мована на усуненн¤ парадоксу, коли ≥снуЇ безл≥ч ≥нституц≥й дл¤ набутт¤ загальноњ ≥ фаховоњ осв≥ти при в≥дсутност≥ ≥нституц≥њ осв≥ти щодо батьк≥вства. ј в≥д ¤кост≥ навчанн¤ вм≥нню бути батьками, в першу чергу, залежить ф≥зичне, псих≥чне, духовне ≥ соц≥альне здоров`¤ д≥тей, тобто здоров`¤ майбутнього сусп≥льства. ѕриродно, висв≥тлен≥ акценти щодо осв≥ти н≥¤кою м≥рою не повинн≥ обмежувати м≥сце ≥нших складових навчанн¤ «—∆ - еколог≥чноњ, рац≥онального харчуванн¤, оздоровленн¤, ф≥зичного вихованн¤ тощо.

ќтриманн¤ потр≥бноњ ≥нформац≥њ ≥ доступ до нењ ус≥ма зац≥кавленими найб≥льш ефективне, ¤кщо вона сконцентрована в ≥нформац≥йно-ресурсному центр≥. “ак≥ центри доц≥льно створювати на баз≥ державних або громадських орган≥зац≥й, локал≥зованих у район≥, м≥крорайон≥.

“аким чином, можна вважати, що зм≥стом усп≥шноњ д≥¤льност≥ формуванн «—∆ у цьому суттЇвому напр¤м≥ Ї осв≥та про здоров`¤ дл¤ вс≥х категор≥й населенн¤ ≥ категор≥й фах≥вц≥в, що мають в≥дношенн¤ до д≥тей ≥ молод≥.

2. ≤нформован≥сть стосовно здоров`¤. «м≥ст усп≥шноњ д≥¤льност≥ у цьому суттЇвому напр¤м≥ пов`¤заний з двома групами чинник≥в. ѕерша - доц≥льн≥сть пошуку нетрадиц≥йних, ориг≥нальних (нових взагал≥ чи забутих новим покол≥нн¤м) ≥дей розробки ≥нформац≥йних матер≥ал≥в, пошуку метод≥в ≥ форм доведенн¤ ≥нформац≥њ саме до ц≥льовоњ аудитор≥њ з тим, щоб забезпечити бажаний вплив, не допустити виплеску безадресноњ, невпливовоњ ≥нформац≥њ, що здатна т≥льки дискредитувати ≥дењ ‘«—∆. ÷¤ група однаково стосуЇтьс¤ ¤к «ћ≤, так ≥ власне ≥нформац≥йних розробок того або ≥ншого проекту формуванн¤ «—∆ - плакат≥в, брошур, буклет≥в, пам`¤ток тощо. ¬раховуючи, що досв≥д людства у ц≥Їњ галуз≥ майже вичерпав усе нове, знайти нетрадиц≥йн≥ ≥дењ досить важко. Ќайкращий вар≥ант - залучати до ц≥Їњ роботи квал≥ф≥кованих фах≥вц≥в «ћ≤, реклами, паблик-релейшн. ƒруга група чинник≥в пов`¤зана з необх≥дн≥стю враховувати реал≥њ функц≥онуванн¤ саме «ћ≤ - найб≥льш ефективного ≥нструменту поширенн¤ ≥нформац≥њ. √оловн≥ з цих реал≥й дл¤ даного випадку - комерц≥ал≥зац≥¤ ≥ потреба в сенсац≥йност≥.

„инник впливовост≥ ≥нформац≥њ

‘ах≥вц≥ вважають, що роками, дес¤тир≥чч¤ми ≥снують перев≥рен≥ ≥дењ поданн¤ матер≥алу у «ћ≤ таким чином, щоб ≥нформац≥¤ впливала не т≥льк≥ на св≥дом≥сть людини а й на п≥дсв≥домому р≥вн≥. ƒал≥ спрацьовують стереотипи пост≥йного нагадуванн¤, систематичного привертанн¤ уваги до теми. —ьогодн≥ може спрацювати ≥де¤ самозахисту - спроба переконати людей, що до њхнього здоров`¤ н≥кому не маЇ д≥ла, н≥хто не зац≥кавлений в њхньому л≥куванн≥, тому здоров`¤ - справа особиста, ¤кою кожен повинен оп≥куватис¤ щоденно. “ака кампан≥¤ може бути нав≥ть трохи агресивн≥шою, н≥ж це виправдано, але задл¤ запоб≥ганн¤ розвитку невроз≥в у певноњ частини аудитор≥њ необх≥дно одночасно розТ¤снювати доступн≥ кожному засоби захисту - найпрост≥ш≥ методи ≥ прийоми «—∆. ÷е може бути досить прим≥тивна але систематична кампан≥¤. ƒл¤ декотрих переконливими Ї приклади конкретних ровесник≥в, ¤к≥ д≥йшли до «—∆ внасл≥док смертельноњ небезпеки, спричиненоњ попередн≥м нехтуванн¤м здоров`¤м. ћожна готувати спец≥альн≥ матер≥али про зустр≥ч≥ з такими людьми. «араз у сусп≥льств≥ формуЇтьс¤ ≥деал заможноњ людини, отже, чому б не поЇднати це ≥з здоров`¤м - рекламувати здоров`¤ ¤к необх≥дну передумову життЇвого усп≥ху. ™ ≥де¤ створенн¤ галерењ нац≥ональних молод≥жних кумир≥в з числа з≥рок спорту, одночасно уособлюючих ≥деал здоров`¤ ≥ секс-с≥мвол≥ку. ≤де¤ виникла у зв`¤зку з ≥снуванн¤м в ”крањн≥ щонайменьше дес¤тка виключно привабливих зовн≥шньо молодих спортсмен≥в - д≥вчат ≥ юнак≥в. ÷≥ спортсмени мають вищ≥ св≥тов≥ дос¤гненн¤ в неол≥мп≥йських видах спорту або вход¤ть до першоњ дес¤тки св≥ту в ол≥мп≥йських видах, хоча й не здобувають м≥сць у перш≥й тр≥йц≥. “ому ними мало ц≥кавл¤тьс¤ «ћ≤ ≥ вони практично нев≥дом≥ широкому молод≥жному загалу. ћожна "розкрутити" њх, створити образи, обличч¤ на телебаченн≥ гарних молодих з≥рок, ¤к≥ пропагують соц≥альний тип - зразок «—∆. ™ ≥де¤ молод≥жноњ кампан≥њ з пропаганди альтернатив, наприклад: "«араз вже не модно палити, ми пропонуЇмо нову моду - жувальну гумку У≥кс"Ф, або: "...не модно пити пиво - нова мода - л≥монад У≥грекФ". Ѕуло б доц≥льно використати досв≥д щор≥чних мистецьких шоу-конкурс≥в, запровадивши перманентн≥ конкурси прац≥вник≥в р≥зних вид≥в «ћ≤ з оголошенн¤м п≥дсумк≥в ≥ нагородами за кращ≥ матер≥али по «—∆.

„инник особливостей функц≥онуванн¤ «ћ≤

ƒоц≥льно шукати шл¤хи комерц≥йного усп≥ху, створюючи у прес≥, на рад≥о, телебаченн≥ матер≥али про «—∆. ÷≥ шл¤хи, ¤к правило, м≥ст¤тьс¤ в площин≥ рекламодавства, спонсорства ≥ меценатства, ≥н≥ц≥юванн¤ п≥льг дл¤ «ћ≤ на м≥сцевому ≥ законодавчому р≥вн¤х, привабливост≥ ≥ сенсац≥йност≥ сам≥х матер≥ал≥в дл¤ зб≥льшенн¤ аудитор≥њ користувач≥в. ÷е можуть бути ≥гри, конкурси по тематиц≥ здоров`¤, ¤к≥ м≥ст¤ть елементи пр¤моњ чи прихованоњ реклами орган≥зац≥й-виробник≥в товар≥в ≥ послуг дл¤ л≥куванн¤, харчуванн¤, в≥дпочинку, туризму тощо. Ќа думку фах≥вц≥в, залученн¤ 4-5 потужних орган≥зац≥й-рекламодавц≥в може забезпечити 1-2 гри-конкурси щотижнево, прот¤гом року нав≥ть на р≥вн≥ прайм-тайм центрального телебаченн¤ ≥ в значно б≥льшому обс¤з≥ Ц на рад≥о ≥ в прес≥. “ака комерц≥йна реклама водночас виконуватиме функц≥њ соц≥альноњ реклами, пропагувати «—∆. ћожливо ≥н≥ц≥ювати у м≥сцевих владних структурах ≥ на законодавчому р≥вн≥ певн≥ рекомендац≥њ ≥ вимоги дл¤ рекламодавц≥в ≥ розробник≥в реклами: наприклад, включати до сплаченого рекламного обс¤гу в≥дсоток на «—∆-рекламу, оформл¤ти граф≥чн≥, в≥део- ≥ аудиоматер≥али з наведенн¤м приклад≥в про «—∆, зменшити частину оподаткуванн¤ «ћ≤ пропорц≥йно обс¤гу «—∆-матер≥ал≥в. «ћ≤ потр≥бн≥ неспод≥ван≥ пов≥домленн¤, ≥нколи трохи шокуюч≥ аудитор≥ю. ѕозатор≥шн¤ конференц≥¤ прац≥вник≥в «ћ≤ пов≥домила про зиск в≥д реклами, наприклад, л≥куванн¤ венеричних захворювань у досить в≥дкрит≥й, нетрадиц≥йн≥й форм≥.

™ сенс вивчати вищевикладен≥ особливост≥ функц≥онуванн¤ «ћ≤, спробувати використовувати њх у д≥¤льност≥ стратег≥чного напр¤му ‘«—∆ - ≥нформованост≥ про здоров`¤.

3. –озвиток св≥домост≥ та активност≥ ос≥б ≥ громад

як згадувалос¤, громада Ц це одночасно ≥ головна "руш≥йна сила", ≥ потенц≥ал, ≥ середовище дл¤ розробки ≥ впровадженн¤ «—∆. —аме активн≥сть громади (адм≥н≥стративно-територ≥альноњ, профес≥йноњ, пол≥тичноњ, етн≥чноњ, рел≥г≥йноњ, культурноњ тощо) ≥ окремих њњ представник≥в у визначенн≥ пр≥оритет≥в, ухваленн≥ р≥шень, плануванн≥ стратег≥й ≥ впровадженн≥ заход≥в щодо пол≥пшенн¤ здоров`¤ тим забезпечуЇ Їфективн≥сть ‘«—∆. ”загальнюючи, можна визначити, що одне з першочергових завдань ≥н≥циатор≥в ‘«—∆ - вс≥л¤ко спри¤ти зм≥цненню ≥ розвитку громад, п≥двищенню активност≥ њх член≥в. јле на цьому шл¤ху у сучасному украњнському сусп≥льств≥ перешкоджають де¤к≥ чинники, котр≥ потр≥бно враховувати ≥ намагатис¤ подолати, плануючи зм≥ст д≥¤льност≥ з цього напр¤му ‘«—∆.

„инник сусп≥льноњ байдужост≥

ѕ≥двищенню сусп≥льноњ ≥ особистоњ активност≥ суттЇво перешкоджаЇ поширенн¤, особливо в останн≥ 10-15 рок≥в, нигил≥зму, апат≥њ, байдужост≥, що виникли внасл≥док руйнуванн¤ староњ ≥деолог≥њ ≥ в≥дсутност≥ системи нових, об`Їднуючих сусп≥льство ≥дей. —оц≥альн≥ досл≥дженн¤ довод¤ть, що у б≥льшост≥ випадк≥в перес≥чного украњнського громад¤нина важко "розкачати", зац≥кавити, заохотити до набутт¤ нового знанн¤, прагненн¤ докласти особист≥ зусилл¤ дл¤ позитивних перем≥н. Ћюди, у своњй б≥льшост≥, не в≥дв≥дують найц≥кав≥ш≥ лекц≥њ, ≥нш≥ традиц≥йн≥ форми навчанн¤, ¤кщо не отримують в≥д цього терм≥новоњ корист≥, у першу чергу Ц матер≥альноњ. јле Ї позитивний досв≥д соц≥альних прац≥вник≥в, ¤к≥ зм≥нили форми роботи у напр¤м≥ активного сп≥лкуванн¤ з малими групами, об`Їднаними загальними проблемами (проблеми з д≥тьми, старими, працевлаштуванн¤, хвороб, благоустрою, ¤кост≥ житла, еколог≥чн≥ ≥ крим≥нальн≥ безпеки, проживанн¤ тощо). ” таких групах ≥нформуванн¤ про головну проблему ≥ навчанн¤ д≥¤м щодо њњ подоланн¤ неагресивно поЇднуЇтьс¤ з ц≥кавою ≥нформац≥Їю про «—∆, а згодом, коли група зм≥цнюЇтьс¤, зд≥йснюютьс¤ ≥ практичн≥ заходи «—∆. —працьовуЇ також використанн¤ принципу власного прикладу. ƒо сп≥лкуванн¤ з малими ц≥льовими групами залучаютьс¤ люди (њх небагато, але вони Ї, ¤к правило, у кожному ∆≈ у, м≥крорайон≥), ¤к≥ майже чи не фанатично спов≥дують ≥ ведуть «—∆. ÷е потенц≥йн≥ л≥дери, з ними активно сп≥впрацюють м≥сцев≥ служби, до них застосовуютьс¤ певн≥ форми стимулюванн¤ у в≥дпов≥дност≥ з м≥сцевими можливост¤ми (наприклад, ∆≈  в≥дремонтував квартиру актив≥сту, ¤ку, до реч≥ повинен був в≥дремонтувати, а той веде у м≥крорайон≥ групу загартуванн¤ молод≥). ≤н≥ц≥атори ‘«—∆ орган≥зують навчанн¤ л≥дер≥в, у тому числ≥ навчають толерантно ставитись до тих член≥в родини Ц учасник≥в групи, хто з певних причин не спроможен надати молод≥ власний приклад «—∆. “аке навчанн¤ запоб≥гаЇ виникненню родинних конфл≥кт≥в, зм≥цнюЇ групу, спри¤Ї њй у подальшому розвитку.

“аким чином, один з можливих засоб≥в спри¤нн¤ сусп≥льн≥й ≥н≥ц≥атив≥, п≥двищенню активност≥ у напр¤м≥ здоров`¤, це п≥дб≥р учасник≥в з однор≥дними проблемами, що безпосередньо не стосуютьс¤ «—∆, створенн¤ з них малих ц≥льових груп, пошук, навчанн¤ ≥ стимулюванн¤ л≥дер≥в «—∆ дл¤ цих груп, подальший розвиток груп, маючи на уваз≥ перспективи створенн¤ руху за «—∆ у межах громади, локал≥зованоњ територ≥ально (або за ≥ншою ознакою). ¬проваджувач≥ такоњ стратег≥њ, попереджають, що не варто розраховувати на швидкий усп≥х. √рупи можуть створюватис¤ ≥ розпадатис¤, чисельн≥сть коливатис¤ з начебто несуттЇвих причин.  ожн≥й громад≥ притаманн≥ своњ особливост≥, ≥ визначити њх можливо т≥льки в ход≥ реал≥зац≥њ власного проекту. ƒл¤ набутт¤ потр≥бного досв≥ду у вс≥х випадках доц≥льно влаштовувати под≥бн≥ спроби, систематично працювати у цьому напр¤м≥.

„инник ц≥нн≥сноњ ор≥Їнтац≥њ

¬живаючи заход≥в щодо розвитку св≥домост≥ ≥ активност≥ ос≥б ≥ громад, треба враховувати особливост≥ ор≥Їнтац≥њ конкретного контингенту, серед ¤кого застосовуютьс¤ проекти «—∆. ”загальнен≥ результати соц≥олог≥чних досл≥джень сусп≥льства в ц≥лому можуть висв≥тлювати одночасне ≥снуванн¤ протилежних, на перший погл¤д, ц≥нностей у молод≥жному середовищ≥. Ќаприклад, за де¤кими даними молодь не ц≥кавитьс¤ проблемами власного здоров`¤ або ц≥кавитьс¤ меньше, н≥ж доросл≥, а тим б≥льше люди похилого в≥ку.  р≥м того, у певн≥й частин≥ молод≥жного середовища не престижно бути здоровим, це не в≥дпов≥даЇ спотвореним життЇвим ц≥нност¤м, ¤к≥ м≥стить сучасна субкультура молод≥. «доров`¤ в ц≥й субкультур≥ не Ї ц≥нностю, тим б≥льше головною, п≥д сумн≥вом ц≥нн≥сть самого житт¤, особливо чужого. ƒе¤к≥ шк≥льн≥ анкетуванн¤ ви¤вили, що здоров`ю д≥ти прид≥л¤ють одне з останн≥х м≥сць у систем≥ життЇвих пр≥оритет≥в. ѕо-перше, д≥ти вважають, що вони здоров≥ зараз ≥ будуть здоров≥ у майбутньому, незалежно в≥д повед≥нки, а по-друге Ц ц≥нн≥сть здоров`¤ не у¤вл¤Їтьс¤ ними вищою за ≥нш≥ життЇв≥ ц≥нност≥. «розум≥ло, що зроблен≥ зусилл¤ щодо «—∆ у так≥й аудитор≥њ не будуть сприйн¤т≥.  р≥м цих Ї й ≥нш≥ дан≥ стосовно м≥сц¤ здоров`¤ у молод≥жному середовищ≥. …детьс¤ про зм≥ну ц≥нн≥сних ориЇнтир≥в, ¤к альтернативи вихованню в дус≥ старих ≥деолог≥чних засад. якщо ран≥ше система вихованн¤ була зор≥Їнтована на ≥деали ≥ ц≥л≥ переважно сусп≥льного, а не особистого характеру (патр≥отизм, колектив≥зм тощо), зараз ор≥Їнтац≥¤ молод≥ зм≥стилас¤ в б≥к особистих ц≥лей, у тому числ≥ здоровТ¤. Ќа думку декотрих фах≥вц≥в, основн≥ проблеми, що сьогодн≥ непоко¤ть молодь Ц це престижне працевлаштуванн¤, великий зароб≥ток ≥ власна зовн≥шн¤ приваблив≥сть (краса, сила), тобто здоров`¤. ÷≥ дв≥ групи даних, на перший погл¤д, можуть у¤вл¤тис¤ парадоксальними, але ймов≥рно не м≥ст¤ть суперечностей. —кор≥ше, насправд≥, у молод≥жному середовищ≥ одночасно ≥снуЇ ≥ перша ≥ друга ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, ¤к≥ дом≥нують залежно в≥д того, хто або що найб≥льше впливаЇ на конкретну групу молод≥, ¤кого характеру ¤вища, ≥деали, кум≥ри, авторитети визначають вектори спр¤мувань у духовному св≥т≥ певних молодих людей. …мов≥рно, що у р≥зних групах може дом≥нувати та чи та ор≥Їнтац≥¤, зважаючи на д≥Їв≥сть впливу позитивних ≥нституц≥й, ≥ одночасно потужн≥сть впливу неконтрольованого комплексу сусп≥льних негатив≥в на конкретну групу молод≥. ” вс¤кому раз≥, ≥н≥циаторам ‘«—∆ при розробц≥ власних проект≥в доц≥льно враховувати вар≥ативн≥сть ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й молод≥. ÷е потребуЇ попередньоњ ≥нформац≥њ про готовн≥сть певноњ групи молод≥ до сприйн¤тт¤ проекту ≥ за необх≥дност≥ Ц застосовуванн¤ метод≥в поступовоњ п≥дготовки в ц≥й груп≥ потр≥бних передумов ментального характеру.

„инник псих≥чних особливостей

—при¤ючи розвитку ≥н≥ц≥ативи ≥ активност≥ ос≥б ≥ громад, треба враховувати де¤ки особливост≥ психики ≥ психолог≥њ, що ≥нколи мають м≥сце у реал≥¤х в≥тчизн¤ного молод≥жного середовища. ¬≥дсутн≥сть системи ≥ традиц≥й вихованн¤ позитивного мисленн¤, залишки системи авторитарноњ педагог≥ки з елементами насильства, поширен≥сть примусових метод≥в у побут≥, родин≥, виховних ≥нституц≥¤х можуть створювати у дитини з перших рок≥в житт¤ схильн≥сть до псих≥чного травмуванн¤. –озвитку дискомфорту або нав≥ть психопатолог≥чних стан≥в у д≥тей ≥ молод≥ спри¤Ї застосуванн¤ так званих подв≥йних, потр≥йних оц≥ночних стандарт≥в, коли однаков≥ д≥њ або вчинки викликають неоднакову, ≥нколи протилежну реакц≥ю у р≥зних структурних утворенн¤х дит¤чого оточенн¤. Ќаприклад, на однаков≥ д≥њ дитини батьки можуть реагувати по-р≥зному, залежно в≥д настрою, ситуац≥њ тощо. јбо на один ≥ той же негативний вчинок родина реагуЇ покаранн¤м, школа - байдуж≥стю, оточенн¤ однол≥тк≥в - схвалюванн¤м. як насл≥док, дитина втрачаЇ соц≥альн≥ ор≥Їнтири, псих≥чно дезадаптуЇтьс¤. ѕсихологи вважають, що це ¤вище може розвиватис¤ в досить ранньому в≥ц≥, приблизно з 3-х рок≥в. —итуац≥¤ може ускладнюватис¤ еколог≥чним чинником. ƒе¤к≥ досл≥дженн¤ рос≥йських психолог≥в останнього часу довод¤ть про так званий „орнобильский сл≥д, ¤кий про¤вл¤Їтьс¤ в зниженн≥ псих≥чних можливостей вольовоњ сфери. ƒ≥т¤м, молод≥ з цим синдромом набагато важче, н≥ж ≥ншим, в ус≥х про¤вах житт¤, де потр≥бн≥ суттЇв≥ вольов≥ зусилл¤, наприклад у спорт≥, при складному навчанн≥, в активних д≥¤х по подоланню кризових с≥туац≥й. ќсобливо ¤скраво цей сл≥д спостер≥гаЇтьс¤ у народжених за 3 роки до „орнобильско≥ авар≥њ, тобто тих п≥дл≥тк≥в, ¤ким зараз 15-17 рок≥в. Ѕатьки, педагоги, ≥нш≥ молод≥жн≥ прац≥вники, ¤к правило, не враховують цей чинник тому, що знаЇтьс¤ на цих питан¤х досить вузьке коло фах≥вц≥в. Ќегативно впливають на стан псих≥чного здоров`¤ обмежен≥ в останн≥ роки можливост≥ самореал≥зац≥њ молод≥, поширенн¤ ¤вища неблагополучних с≥мей, небажаного батьк≥вства тощо. ¬с≥ ц≥, в≥дносно нов≥ дл¤ п≥дл≥тковоњ педагогики ≥ психолог≥њ чинники, що виникли за останн≥ 10-15 рок≥в, природно, д≥ють на тл≥ традиц≥йних педагог≥чних проблем вихованн¤ (почутт¤ гурту в негативних прикладах: один запалив - ус≥ пал¤ть, дов≥чна проблема "батьки ≥ д≥ти" тощо). «важаючи на те, що особливих революц≥йних новин дл¤ подоланн¤ старих ≥ нових конфл≥кт≥в педагог≥ка ≥ психолог≥¤ поки не запропонували (наприклад, ≥ дос≥ абсолютно ч≥тко, науково обгрунтовано не визначен≥ причини ≥ засоби боротьби з поширеними соц≥альними ¤вищами на зразок "чому в одн≥й с≥м`њ д≥ти здатн≥ до крад≥жок ≥ жебракуванн¤, а в ≥нш≥й н≥, хоча матер≥альний стан с≥мей однаковийФ ц≥лком доц≥льно використовувати перев≥рен≥ методи ≥ принципи педагог≥чноњ науки (поступов≥сть, доступн≥сть, в≥д простого до складного ≥ таке ≥нше). ” вс¤кому раз≥, найб≥льш усп≥шний досв≥д ≥н≥ц≥атор≥в ‘«—∆ переконуЇ у доц≥льност≥ позбавленн¤ насильства в ус≥х про¤вах. ¬≥домий типовий приклад, коли без попереднього поступового переконанн¤ в доц≥льност≥ заходу примусово запроваджували ранкову шк≥льну ф≥ззар¤дку. ”чн¤м потр≥бно було прийти на зан¤тт¤ на 15 хвилин ран≥ше ≥ це на все житт¤ спричин¤ло в≥дразу до руховоњ активност≥ у переважн≥й б≥льшост≥ школ¤р≥в.

“ому в посиленн≥ активност≥ ос≥б ≥ громад чинник подоланн¤ перешкод психолог≥чного походженн¤ маЇ неаби¤ке значенн¤. ¬≥н потребуЇ в≥д ≥н≥ц≥атор≥в ‘«—∆ пошуку р≥зноман≥тних форм ≥ засоб≥в переконанн¤ молод≥ в особист≥й корист≥ бажаних д≥й.

4. –озвиток ≥ дос¤гненн¤ перем≥н в орган≥зац≥йному забезпеченн≥ д≥¤льност≥ з проблем здоров`¤

«м≥ст д≥¤льност≥ по цьому стратег≥чному напр¤му ‘«—∆ в тому, щоб невелик≥ ≥н≥ц≥ативн≥ групи людей, осередки громадських об`Їднань, ¤к≥ працюють у громад≥, брали на себе орган≥зац≥ю заход≥в з ‘«—∆ у повному обс¤з≥ - в≥д ≥н≥ц≥юванн¤ проект≥в ≥ плануванн¤ ≥н≥ц≥атив до вт≥ленн¤ њх у житт¤ ≥ оц≥нки ефективност≥. ќдночасно потр≥бно ≥н≥ц≥ювати ≥ державну пол≥тику в ≥нтересах здоров`¤ сусп≥льства ¤к на найвищому ур¤довому, так ≥ на м≥сцевих р≥вн¤х, стимулювати через д≥¤льн≥сть невеликих м≥сцевих груп потр≥бн≥ пол≥тичн≥, орган≥зац≥йн≥ р≥шенн¤, привертати увагу владних структур до на¤вних проблем здоров`¤. ѕри цьому доц≥льно враховувати наступн≥ чинники.

„инник бажаного ≥деалу

ћайже вс≥ фах≥вц≥, що мають в≥дношенн¤ до проблем здоров`¤ в широкому, ц≥л≥сному його розум≥нн≥, добре усв≥домлюють, що залучити населенн¤ в ц≥лому до «—∆, прищепити ментальн≥сть «—∆ у сусп≥льств≥ у повному обс¤з≥ здатна т≥льки ц≥леспр¤мована державна система багатор≥вневих, всеос¤жних м≥жгалузевих заход≥в, закр≥плена законодавчо, забезпечена ф≥н≥нсово, матер≥ально, орган≥зац≥йно, методично, ≥нформац≥йно ≥ кадрово, п≥дтримана ус≥ма громадськими ≥нституц≥¤ми. «розум≥ло також, що створенн¤ такоњ системи потребуЇ м≥цного економ≥чного потенц≥алу крањни, пол≥тичноњ вол≥ њњ кер≥вник≥в ≥ багатор≥чноњ виховноњ роботи ≥н≥циатор≥в ‘«—∆ серед населенн¤. “ака система повинна поЇднувати найкращ≥ здобутки минулого досв≥ду (рад¤нська система ф≥зичного фихованн¤, загальнодоступне ≥ ¤к≥сне медичне обслуговуванн¤, загальнообов`¤зков≥ соц≥альн≥ гарант≥њ дл¤ вс≥х категор≥й населенн¤ тощо) ≥з сучасними дос¤гненн¤ми найб≥льше розвинутих крањн - високим р≥внем житт¤, еколог≥чною ≥ сусп≥льною безпекою, передовими методами ≥ засобами прац≥, осв≥ти, обслуговуванн¤, в≥дпочинку. ‘актично, бажанн¤ забезпечити «—∆ населенн¤ у повному обс¤з≥ за вс≥ма чинниками, що висуваЇ теор≥¤ ‘«—∆ (мир, дах над головою, соц≥альна справедлив≥сть, осв≥та, харчуванн¤, доход, стаб≥льна екосистема, стал≥ ресурси), вс≥ма необх≥дними спри¤тливими умовами ≥снуванн¤ (пол≥тичними, економ≥чними, сусп≥льними, культурними, середовищними, повед≥нковими та б≥олог≥чними) ви¤вл¤Їтьс¤ у сучасних реал≥¤х фантастичною мр≥Їю на зразок мр≥й про ћ≥сто —онц¤, комун≥зм, прих≥д мес≥њ тощо. јле ф≥лософська концепц≥¤ ‘«—∆ певною м≥рою повинна бути пов`¤зана з ≥деалом, до ¤кого д≥йти повною м≥рою, очевидно, неможливо, але прагнути доц≥льно, тому що таке прагненн¤ стимулюЇ напр¤ми розробки ус≥х можливих г≥лок системи, надають можлив≥сть в≥льного маневруванн¤ в проект≥, не обмежуючись жорстко заданою структурою.

≤н≥ц≥юючи проект ‘«—∆ в одному або к≥лькох напр¤мах, потр≥бно враховувати можлив≥сть уваги до ≥нших складових системи, ¤ких поки що не торкнулас¤ ц¤ ≥н≥циатива. Ќаприклад, ц≥л≥сна система «—∆ грунтуЇтьс¤ на ≥деолог≥њ початку пропаганди до народженн¤ людини, з майбутньоњ матер≥, продовженн¤ в с≥м`њ, дит¤чому дошк≥льному заклад≥, початков≥й, середн≥й ≥ вищ≥й школ≥, у державних ≥ недержавних структурах служби або прац≥ прот¤гом всього житт¤, в тому числ≥ «—∆ у пенс≥йному в≥ц≥ за допомогою спец≥альних структурних одиниць. ќдночасно система п≥дтримуЇтьс¤ паралельно д≥ючими структурними утворенн¤ми територ≥альноњ або ≥ншоњ (культурноњ, пол≥тичноњ, профес≥йноњ, за схильност¤ми) ознаки. ѕритому в систем≥ д≥ють принципи паралельних ≥ вертикальних контакт≥в (ланцюжок зв`¤зк≥в л≥кар≥в, психолог≥в, педагог≥в, батьк≥в, прац≥вник≥в м≥сцевих клуб≥в дл¤ молод≥, спортивних осередк≥в, адм≥н≥стративних орган≥в тощо) ≥ безперервност≥ акц≥й (прищепити «—∆ проблематично одноразовими, нав≥ть дуже привабливими акц≥¤ми). јле ц¤ нав≥ть не ≥деальна система все одно не охоплюЇ ус≥ необх≥дн≥ сфери д≥¤льност≥. ѕоза увагою зосталис¤, наприклад, д≥ти-≥нвал≥ди, д≥ти, котр≥ залишилис¤ без батьк≥вськоњ оп≥ки, д≥ти, котр≥ формально ще вважаютьс¤ в с≥м`њ, але фактично покинули њњ ≥ не повернутьс¤, фостерн≥ с≥м`њ тощо.  онцепц≥¤ "безмежного ≥деалу" даЇ можливост≥ дл¤ розвитку чи пристосуванн¤ власних проект≥в «—∆, в≥льного маневруванн¤ у випадку, ¤кщо основний запроектований напр¤м д≥¤льност≥ стикаЇтьс¤ ≥з нездоланними перешкодами. «розум≥ло, бажан≥ ≥деальн≥ системи ≥ умови дл¤ њх створенн¤ не з`¤вл¤тьс¤ в нашому сусп≥льств≥ у б≥льш-менш ц≥л≥сному вигл¤д≥ в найближч≥ роки. јле знанн¤ бажаного ≥деалу потр≥бне дл¤ пропагуванн¤ к≥нцевоњ мети, розробки окремих пром≥жних завдань ≥ етап≥в, ¤к≥ можливо ≥н≥ц≥ювати ¤к проекти, що мають бути п≥дтриман≥ органами державноњ влади.

„инник можливих реал≥й

«агальнов≥домо, що реальний стан роботи з молоддю взагал≥ ≥ у напр¤м≥ «—∆ зокрема, у держав≥ зараз не найкращий. Ѕ≥льш≥сть клуб≥в за м≥сцем проживанн¤ закрито або перепроф≥льовано, т≥, що залишилис¤, переважно платн≥, внасл≥док реорган≥зац≥њ структури ≥ чисельност≥ орган≥в державноњ влади один прац≥вник на велику к≥льк≥сть населенн¤ поЇднуЇ турботу з проблем ≥ молод≥ ≥ ф≥зичноњ культури та спорту. Ќа вс≥х р≥вн¤х, у ц≥лому, Ї розум≥нн¤ того, що в пер≥од трансформац≥њ сусп≥льства соц≥альна захищен≥сть д≥тей ≥ молод≥ повинна бути державною справою, але заходи, ¤ких вживають, вельми неефективн≥ (наприклад, незважаючи на програму Уƒ≥ти вулиц≥Ф, к≥льк≥сть безпритульних зб≥льшуЇтьс¤, державна система по ‘«—∆ фактично в≥дсутн¤). « ≥ншого боку, не вир≥шуЇ проблем молод≥ повною м≥рою ≥ ≥нститут с≥м`њ, ¤кий повинен бути базовим дл¤ здоров`¤, першим ≥н≥ц≥атором ≥ впроваджувачем ‘«—∆ дл¤ своњх д≥тей. –еал≥њ сьогоденн¤ спонукають ≥н≥ц≥атор≥в ‘«—∆ враховувати де¤к≥ особливост≥, розробл¤ючи зм≥ст д≥¤льност≥ у цьому стратег≥чному напр¤м≥ - стимулюванн¤ здоровоњ державноњ пол≥тики. ќдна з цих особливостей - доц≥льн≥сть залученн¤ перших ос≥б до спри¤нн¤ ‘«—∆ або хоча б декларуванн¤ п≥дтримки.

“радиц≥њ нашого сусп≥льства поки що так≥, що суттЇвою передумовою усп≥ху конкретного проекту Ї на¤вн≥сть реальноњ або декларативноњ його п≥дтримки з боку м≥сцевих перших ос≥б ≥ њхнього найближчого оточенн¤, де приймаютьс¤ пол≥тичн≥ р≥шенн¤. ” такому раз≥, ¤кщо ≥ не нададуть реальну допомогу проекту м≥сцев≥ органи державноњ влади, вони, щонайменше, не заважатимуть впровадженню, а декларативна п≥дтримка влади полегшить сп≥лкуванн¤ з ус≥ма м≥сцевими ≥нституц≥¤ми. ƒл¤ орган≥зац≥њ п≥дтримки влади необх≥дно надавати першим особам ≥нформац≥ю з проблем здоров`¤, притому намагатис¤ пов`¤зати загальну навчальну ≥нформац≥ю про ‘«—∆ з конкретними проблемами м≥сцевого р≥вн¤. ƒоц≥льно демонструвати, що ‘«—∆ Ї сферою д≥¤льност≥, ¤ка потребуЇ в≥дносно невеликих кап≥таловкладень пор≥вн¤но, наприклад, з виробничим або аграрним сектором, а потенц≥йна користь в≥д здорового населенн¤ Ї суттЇвим чинником економ≥њ у майбутньому. ѕотр≥бно мати на уваз≥, що переважна б≥льш≥сть кер≥вник≥в добре розум≥ють доц≥льн≥сть визначенн¤ пр≥оритет≥в ф≥нансуванн¤, а системний, загальнодержавний п≥дх≥д до цього поки що в≥дсутн≥й. ” м≥сцевих владних структурах неодноразово можна почути критику щодо доц≥льност≥ бюджетного ф≥нансуванн¤ де¤ких коштовних заход≥в, наприклад великих концерт≥в, конкурс≥в, ≥нших пропагандистських акц≥й, що не мають ч≥ткого, вс≥м зрозум≥лого спр¤муванн¤ на потреби населенн¤. “реба намагатис¤ використовувати так≥ настроњ на користь акц≥й з ‘«—∆, включати проблематику здоров`¤ в зм≥ст таких заход≥в. ўе одна особлив≥сть наших реал≥й пол¤гаЇ в тому, що ≥н≥ц≥аторами проект≥в, заход≥в, акц≥й з ‘«—∆ у б≥льшост≥ випадк≥в Ї саме державн≥ службовц≥ - медичн≥, соц≥альн≥, осв≥т¤нськ≥ прац≥вники. ѕриродно, њм може бути незручно вимагати в≥д перших ос≥б (власних кер≥вник≥в) прийн¤тт¤ пол≥тичних р≥шень або зд≥йсненн¤ д≥й, що, на думку кер≥вник≥в, Ї невчасними або неможливими. ѕроте Ї досв≥д, коли держслужбовц≥ - ≥н≥ц≥атори ‘«—∆ д≥ють опосередковано, залучають недержавн≥ структури до навчанн¤, ≥нформуванн¤ перших кер≥вник≥в, "тиснуть" на кер≥вництво з метою впровадженн¤ проект≥в з ‘«—∆. «авжди даЇ результати залученн¤ перших ос≥б до в≥дкритт¤ ≥ презентац≥й проект≥в, висв≥тленн¤ ≥х патронату (нехай т≥льки декларативного) у «ћ≤. ÷е також полегшуЇ процес реал≥зац≥њ проект≥в ‘«—∆. ” загальному вигл¤д≥ стратег≥¤ д≥й держслужбовц≥в нижчоњ ≥ середньоњ ланки - ≥н≥циатор≥в ‘«—∆ пол¤гаЇ у використанн≥ реально можливих на своЇму м≥сц≥ засоб≥в впливу на проблему ≥ одночасно в ≥н≥ц≥юванн≥ активност≥ недержавних структур у напр¤м≥ вимог в≥д влади суттЇвих, системних зусиль по формуванню «—∆ у м≥сцевих громадах.

Ќаступна особлив≥сть в≥тчизн¤ноњ с≥туац≥њ в тому, що ≥н≥ц≥ювати пол≥тичн≥, державн≥ р≥шенн¤ або хоча б декларац≥њ про готовн≥сть до р≥шень, ≥н≥ц≥ювати ус≥ види п≥дтримки проект≥в ‘«—∆ потр≥бно саме зараз, незважаючи на економ≥чн≥ негаразди, тому що оч≥кувати час≥в економ≥чного розкв≥ту безглуздо - п≥здно буде впроваджувати «—∆, зм≥ни у попул¤ц≥йному здоров`њ населенн¤ ”крањни можуть дос¤гнути критичноњ меж≥, за ¤кою процес виродженн¤ нац≥њ зупинити буде вкрай проблематично. ¬иход¤чи з цих м≥ркувань, у середовищ≥ фах≥вц≥в останн≥м часом поширена саме така думка. якщо неможливо впровадити зараз державну систему ‘«—∆ у повному обс¤з≥, Ї сенс ≥н≥ц≥ювати хоча б дещо можливе - несистемн≥, одноразов≥ заходи ≥ акц≥њ. Ќаприклад, де¤к≥ представник≥ «ћ≤ запевн¤ють у доц≥льност≥ локальних програм, нав≥ть одноразових акц≥й, що здатн≥ привернути увагу молод≥ своЇю агресивн≥стю, ¤скравими в≥деоефектами, масштабн≥стю, ауд≥оефектами незвичайной сили. “ак≥ б≥льш-менш пер≥одичн≥ сполохи, зрозум≥ло, не дадуть суттЇвого довгострокового ефекту на зразок пост≥йноњ, системноњ держпрограми з ‘«—∆, але можуть в≥дкладатис¤ в п≥дсв≥домост≥ молод≥ ≥ створювати п≥дгрунт¤ дл¤ майбутнього, коли буде можливо запровадити пост≥йну програму. ƒумка у¤вл¤Їтьс¤ дискус≥йною, але вона ≥снуЇ, ≥ тому, маЇ право на обговоренн¤. ¬ принцип≥, ≥н≥ц≥юванн¤ системноњ, державноњ пол≥тики ‘«—∆ доц≥льно спр¤мовувати на два об`Їкти - дитину ≥ молоду особу. ƒл¤ держави це застосуванн¤ методолог≥њ системного впливу (≥н≥ц≥атива зверху), а дл¤ с≥м`њ- у тому ж напр¤м≥, але бажано, за будь-¤коњ п≥дтримки держави. Ѕагато хто з фах≥вц≥в р≥зних спец≥альностей, котр≥ причетн≥ до проблем здоров`¤ або стикаютьс¤ з ними, вважають вчасним саме зараз ≥н≥ц≥ювати прийн¤тт¤ закону про здоров`¤ - документа, що спр¤муЇ њ поЇднаЇ зусилл¤ р≥зних галузей, р≥вн≥в, сфер д≥¤льност≥ ур¤дових ≥ неур¤дових структур. “акий закон м≥г би визначити зм≥ст д≥¤льност≥ ≥ зобов`¤занн¤ с≥м`њ, держави, громадських утворень щодо здоров`¤ населенн¤ ”крањни. „инники виникненн¤ потреби у законодавчому регулюванн≥ д≥¤льност≥ з проблем здоров`¤ ≥ де¤к≥ м≥ркуванн¤ щодо њњ зм≥стовноњ частини викладен≥ у модул≥ "–оль громади у формуванн≥ здорового способу житт¤".

5. ‘ормуванн¤ громадськоњ пол≥тики здоров`¤

«м≥ст д≥¤льност≥ у цьому стратег≥чному напр¤м≥ ‘«—∆ пол¤гаЇ в ≥н≥ц≥юванн≥ ≥ р≥зноман≥тних заходах, спр¤мованих на вихованн¤ в сусп≥льств≥ ментал≥тету «—∆ - заход≥в осв≥т¤нського, ≥нформац≥йного зм≥сту, заход≥в щодо п≥двищенн¤ активност≥ ос≥б ≥ громад, спри¤нн¤ державн≥й пол≥тиц≥ здоров`¤, тобто тих, що визначають зм≥ст д≥¤льност≥ за чотирма вищенаведеними стратег≥¤ми. Ќайб≥льш ефективним важелем формуванн¤ в сусп≥льств≥ здоровоњ пол≥тики була б ц≥л≥сна система загальнодержавного забезпеченн¤ «—∆, але за њњ в≥дсутност≥ у належному обс¤з≥ ≥ зважаючи на те, що державн≥ орган≥зац≥њ не завжди мають достатньо сил ≥ бажанн¤ докласти зусиль по формуванню пр≥оритет≥в здоров`¤ в сусп≥льн≥й св≥домост≥ нав≥ть по локальних проектах, ≥н≥ц≥атори ‘«—∆ прагнуть до зд≥йсненн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥ разом ≥з державними, переважно неур¤довими структурами. ѕриродно, що зм≥ст д≥¤льност≥ недержавних структур по цьому стратег≥чному напр¤му ‘«—∆ маЇ багато сп≥льного з попередньою стратег≥Їю державного втручанн¤ (наприклад ≥н≥ц≥юванн¤ законодавства про здоров`¤), але де¤к≥ особливост≥ функц≥онуванн¤ громадських орган≥зац≥й обумовлюють ≥снуванн¤ специф≥чних чинник≥в, що ускладнюють процес њх залученн¤ до д≥¤льност≥ по формуванню здоровоњ громадськоњ пол≥тики. ƒокладн≥ше про ц≥ чинники див. у модул≥ "–оль громади у формуванн≥ здорового способу житт¤".

6. Ќаданн¤ можливостей щодо «—∆ окремим особам, соц≥альним групам, громадам

ќсоблив≥сть ц≥Їњ стратег≥њ, що обумовлюЇ зм≥ст д≥¤льност≥ ≥н≥ц≥атор≥в ‘«—∆, в тому що, ¤к й у попередньому стратег≥чному напр¤м≥, зусилл¤ держави потр≥бно в кращому раз≥ доповнювати а в г≥ршому Ц взагал≥ п≥дм≥н¤ти зусилл¤ми громадських структур. Ќезважаючи на те, що в≥дстоюванн¤ прав на «—∆ Ї фактично, функц≥Їю багатьох державних орган≥в (санеп≥дем≥чних, захисту прав споживач≥в, правоохоронних, комунальних, соц≥альних, медичних тощо), а в основному Ц одним з найважлив≥ших завдань ус≥х орган≥в державноњ влади, на¤вних можливостей ≥ бажань з боку представник≥в держави поки що недостатньо дл¤ забезпеченн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥ у належному обс¤з≥. ѕрактика реал≥зац≥њ проект≥в ‘«—∆ доводить, що ц¤ стратег≥¤ здеб≥льшого найкраще вт≥люЇтьс¤ через посередництво саме недержавних орган≥зац≥й, тому ≥н≥ц≥атори ‘«—∆ намагаютьс¤ забезпечити под≥бн≥ проекти за допомогою р≥зноман≥тних громадських обТЇднань. ќкрем≥ риси ц≥Їњ стратег≥њ наведен≥ у розд≥л≥, де висв≥тлюЇтьс¤ роль громадських орган≥зац≥й у ‘«—∆.

7. ћ≥жгалузева сп≥впрац¤

÷¤ стратег≥¤ ‘«—∆ виходить з того факту, що одн≥Їю з найважлив≥ших запорук доброњ вдач≥ власних проект≥в Ї сп≥льна участь ¤комога ширшого кола людей та ≥нституц≥й з найр≥зноман≥тн≥ших сфер д≥¤льност≥. “ому завданн¤ ≥н≥ц≥атор≥в ‘«—∆ у цьому стратег≥чному напр¤м≥ Ц залучити до сп≥впрац≥ р≥зноман≥тн≥ державн≥ ≥нституц≥њ, установи, заклади, громадськ≥ товариства, сп≥лки, об`Їднанн¤, б≥знесов≥ агенц≥њ, ф≥рми, п≥дприЇмства тощо. “еоретичн≥ засади усп≥ху реал≥зац≥њ стратег≥њ м≥жгалузевоњ сп≥впрац≥ потребують дотриманн¤ де¤ких принцип≥в, урахуванн¤ певних загальних чинник≥в.

ѕринцип посередництва

÷ей принцип потребуЇ урахуванн¤ двох чинник≥в при розробц≥ ≥ вт≥ленн≥ власних проект≥в ‘«—∆ - чинника першоњ ≥н≥ц≥ативи ≥ чинника власне посередництва у подальш≥й сп≥впрац≥. —уть чинника першоњ ≥н≥ц≥ативи пол¤гаЇ в тому, що першою зац≥кавленою стороною у реал≥зац≥њ проекту повин≥ бути ≥н≥ц≥атори ‘«—∆ з державних (медичних, соц≥альних, педагог≥чних тощо) структур або громадських утворень, що декларують у своњй д≥¤льност≥ стурбован≥сть проблемами здоров`¤. јн≥ люди, ан≥ ≥нституц≥њ сам≥ по соб≥ участ≥ у проект≥ не братимуть, доки ≥н≥ц≥атори не залучать њх вс≥ма можливими засобами - адресною рекламою, необх≥дною дл¤ кожного майбутнього партнера ≥нформац≥Їю, переконанн¤м щодо взаЇмовигоди. ÷е завданн¤ першого етапу розробки проекту. Ќа другому етап≥ ≥н≥ц≥аторам ‘«—∆ доц≥льно керуватис¤ чинником власне посередництва м≥ж залученими структурами, тому що розпочата сп≥впрац¤ може припинитис¤, ¤кщо пост≥йно не координуватиметьс¤, пост≥йно п≥дтримуватиметьс¤ в≥дпов≥дними заходами. ќдночасно доц≥льно не припин¤ти пошуку нових партнер≥в, тому що вих≥д з проекту або зниженн¤ активност≥ будь-¤ких учасник≥в (зокрема партнер≥в з б≥знес-структур) - ¤вище ц≥лком звичайне ≥ кожний проект завжди зац≥кавлений у п≥дтримц≥ новими ресурсами.

ѕринцип партнерства

÷ей принцип передбачаЇ дотриманн¤ чинника взаЇмовигоди. ≈фективн≥сть використанн¤ партнерського ресурсу безпосередньо залежить в≥д того, чи отримуЇ партнер-донор вигоду в≥д сп≥впрац≥. ¬ одних випадках реальна вона може бути одразу п≥д час розгортанн¤ реал≥зац≥њ проекту, в ≥нших (≥ це част≥ше за все) вигода може бути у перспектив≥, але у кожному випадку партнер-донор маЇ бути переконаним у власн≥й зац≥кавленост≥ додатково до того, що бере участь у сусп≥льно корисн≥й справ≥. …детьс¤ не т≥льки ≥ не ст≥льки про пр¤му економ≥чну вигоду дл¤ р≥зних ≥нституц≥й партнер≥в. «деб≥льшого спрацьовуЇ "≥м≥джевий" зиск (набутт¤ партнером позитивного ≥м≥джу у громадських ≥ владних структурах), увага «ћ≤ до проекту ≥ в≥дпов≥дно - опосередкована реклама партнера тощо. Ќаприклад, вир≥шуючи молод≥жн≥ прблеми, ≥н≥ц≥атори ‘«—∆ з канадсько-американського рег≥ону використовують таку ≥деолог≥ю. ¬они прагнуть вт≥лити у сусп≥льну св≥дом≥сть думку, що будь-¤к≥ ≥нституц≥њ (громадськ≥, державн≥, приватн≥) мають змогу ефективно моб≥л≥зовувати молодь на те, щоб вона стала корисним прошарком сусп≥льства. Ѕ≥льш того, це виг≥дна робота. Ќаприклад, б≥знес розкв≥таЇ лише в тих м≥сцевост¤х, що Ї життЇспроможними, ≥ навпаки, жодна м≥сцев≥сть не буде життЇспроможною без усп≥шного б≥знесу. ¬ свою чергу, життЇспроможн≥сть м≥сцевост≥, њњ майбутнЇ великою м≥рою визначаютьс¤ станом молод≥, њњ прагненн¤м (чи байдуж≥стю) до кращого розвитку у соц≥альному, духовному, псих≥чному ≥ ф≥зичному розум≥нн≥. «в≥дси пр¤ма зац≥кавлен≥сть б≥знесу п≥дтримувати розвиток молод≥. ѕартнерство б≥знесу ≥ молод≥ взаЇмовиг≥дне - молодь у б≥знесових проектах щодо њњ п≥дтримки набуваЇ життЇвих ≥ профес≥йних вм≥нь ≥ навичок, а б≥знес налагоджуЇ глибш≥ ≥ продуктивн≥ш≥ в≥дносини з м≥сцевою громадою.  оли так≥ в≥дносини усталились, вони можуть розвиватис¤ в непередбачено ц≥кавих напр¤мах, корисних ≥ б≥знесу ≥ громад≥. Ѕ≥льше того, ≥н≥ц≥атори ‘«—∆ пропагують у сусп≥льств≥ ¤к принципову тезу, що у вс≥х випадках партнерства зиск Ї взаЇмним, тобто у виграш≥ ви¤вл¤ютьс¤ обидв≥ партнерськ≥ сторони, тому що, працюючи разом, партнери стають сильн≥шими, њхн≥ зб≥льшен≥ енерг≥¤ ≥ здатн≥сть до позитивних д≥й об`Їктивно будують сильн≥шу ≥ кращу громаду дл¤ вс≥х њњ резидент≥в.

8. —амо- ≥ взаЇмодопомога

ќсновний зм≥ст д≥¤льност≥ ≥н≥ц≥атор≥в ‘«—∆ у цьому стратег≥чному напр¤м≥ Ц орган≥зац≥¤ заход≥в специф≥чноњ осв≥ти, вихованн¤ ≥ навчанн¤. “ак≥ заходи мають озброњти окремих ос≥б, групи людей, громади в ц≥лому спец≥альними навичками само- ≥ взаЇмодопомоги, сформувати у них бажанн¤ ≥ здатн≥сть до цих д≥й. ƒосв≥д де¤ких вдалих проект≥в ‘«—∆ в≥докремлюЇ де¤к≥ наступн≥ чинники методолог≥њ, ¤к≥ доц≥льно враховувати при впровадженн≥ власних розробок.

„инник р≥зноман≥тност≥ метод≥в

як зазначалос¤, процес над≥ленн¤ здатн≥стю до само- ≥ взаЇмодопомоги в умовах украњнського сусп≥льства потребуЇ комплексу заход≥в переважно щодо вихованн¤ або осв≥ти, чи навчанн¤, а в найкращому випадку поЇднанн¤ ус≥х трьох складових. ѕричому бажано, щоб форми впливу були приваблив≥, неординарн≥, в≥дм≥нн≥ в≥д звичних шк≥льних стереотип≥в, що не сприймаютьс¤ молоддю. ¬иход¤чи з цих м≥ркувань, вдал≥ проекти застосовують р≥зноман≥тн≥ засоби позитивного впливу. « найб≥льш д≥йових, ви¤вл¤ютьс¤ т≥, що пов`¤зан≥ з довгостроковим перебуванн¤м молод≥ в одному гурт≥, стурбованому забезпеченн¤м власного побуту, наприклад, на зразок наметових табор≥в. ” цих молод≥жних м≥н≥-громадах дуже зручно влаштовувати навчанн¤ «—∆ в процес≥ самозабезпеченн¤ д≥¤льност≥ табору. ѕереваг≥ ц≥Їњ форми л≥тнього в≥дпочинку починають розум≥ти комерц≥йн≥ структури - зараз створюютьс¤ спец≥ал≥зован≥ туристичн≥ агенц≥њ, що пропонують послуги под≥бного виду, але найб≥льш квал≥ф≥ковано це впроваджують соц≥альн≥ служби дл¤ молод≥ ≥ де¤к≥ дит¤ч≥ клуби, сп≥лки тощо. ѕроблема ≥н≥ц≥юванн¤ поширенн¤ молод≥жних табор≥в пол¤гаЇ не т≥льки в розбудов≥ њх к≥лькост≥, а перш за все Ц у методичн≥й ¤кост≥ програм здоров`¤ ≥ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в. ѕриродно, кожен таб≥р маЇ своњ програми, аби д≥ти не т≥льки в≥дпочивали, проте спец≥альн≥ програми само- ≥ взаЇмодопомоги у сфер≥ «—∆ це зовс≥м ≥нша р≥ч. ÷≥кавий досв≥д в цьому напр¤м≥ маЇ скаутський рух, де¤к≥ ≥нш≥ молод≥жн≥ осередки. јле, щодо цього потр≥бна мережа молод≥жних центр≥в ≥з спец≥альними програмами. ™ м≥сцевий досв≥д використанн¤ майже покинутих профсп≥лкових табор≥в ≥ занедбаних будинк≥в в≥дпочинку, санатор≥њв дл¤ створенн¤ молод≥жних центр≥в. —проби ≥н≥ц≥юванн¤ таких заход≥в можуть дати неспод≥ваний результат стосовно напр¤му само- ≥ взаЇмодопомоги, наприклад створенн¤ робочих м≥сць дл¤ д≥тей, молод≥ при ремонт≥ чи обслуговуванн≥ об`Їкт≥в. –≥зноман≥тн≥сть метод≥в ≥ форм роботи по цьому стратег≥чному напр¤му ‘«—∆ майже безмежна. “ак, одна з районних соц≥альних служб  иЇва, ≥н≥ц≥юючи волонтерський рух запросила до сп≥вроб≥тництва УпроблемнихФ д≥тей, ¤ким у школ≥ не прид≥л¤ли належноњ уваги. ÷≥ д≥ти-волонтери про¤вили себе в робот≥ з д≥тьми-≥нвал≥дами, в≥дчули смак самореал≥зац≥њ. ” ц≥й служб≥ в≥дмовились в≥д масових форм роботи з тих причин, що складно встановити особистий психолог≥чний контакт з д≥тьми, коли вони знаход¤тьс¤ у велик≥й аудитор≥њ. ¬икористовують Усп≥лкуванн¤ на р≥внихФ - збирають невелику групу д≥тей, дають певний блок ≥нформац≥њ. «годом у своЇму середовищ≥ (на вулиц≥, у школ≥, в с≥мТњ) д≥ти сам≥ починають обговорювати отриману ≥нформац≥ю, намагаютьс¤ в≥дпов≥сти на запитанн¤, ≥ коли не в змоз≥ переконливо це зробити, звертаютьс¤ за роз`¤сненн¤ми до прац≥вник≥в служби, волонтер≥в. “≥ навчають навичкам поглибленн¤ знань, допомагають у пошуках ≥нформац≥њ.

јбо такий приклад самодопомоги, що запровадили у “ернопол≥.  олектив школи є19, стурбований станом здоров`¤ своњх учн≥в використав методики м≥жнародного проекту У™вропейська мережа шк≥л здоров`¤Ф, розробленого прот¤гом останнього дес¤тир≥чч¤. ѕроект передбачаЇ оздоровленн¤ школ¤р≥в безпосередньо п≥д час навчанн¤ у веселих, привабливих формах: з абеткою вивчають основи правильного диханн¤, з ф≥зикою, х≥м≥Їю ≥ б≥олог≥Їю - властивост≥ л≥карських рослин ≥ њх вплив на орган≥зм тощо. «араз цей приклад запозичили 24 школи ”крањни, ≥ вл≥тку цього року провели тижневий пох≥д у  арпати - жили у наметовому табор≥, робили г≥рськ≥ сходженн¤, куховарили на вогнищ≥, збирали л≥карськ≥ трави ≥ вживали њх. –≥шенн¤м –ади ™вропи та ™вроком≥с≥њ з охорони здоров`¤ терноп≥льськ≥й школ≥-≥н≥ц≥атору виданий м≥жнародний сертиф≥кат учасника проекту. —л≥д додати, що у “ернопол≥ з 1999 р. в ус≥х школах вводитьс¤ трет≥й урок ф≥зкультури, де хлопц≥ грають у футбол, а д≥вчата займаютьс¤ шейп≥нгом ≥ аероб≥кою.

„инник методичноњ перестороги

«астосуванн¤ р≥зноман≥тних метод≥в наданн¤ навичок само- ≥ взаЇмодопомоги доц≥льно узгоджувати не т≥льки з в≥домими педагог≥чними прийомами, а й з м≥ркувань здорового глузду. ћаЇтьс¤ на уваз≥, що ≥деолог≥ю само- ≥ взаЇмодопомоги охоче використовують р≥зноман≥тн≥ об`Їднанн¤ ≥ орган≥зац≥њ пол≥тичного, ≥деолог≥чного, рел≥г≥йного спр¤муванн¤. Ќаприклад, залучаючи до партнерства (у раз≥ доц≥льност≥) де¤к≥ з рел≥г≥йних орган≥зац≥й, особливо нетрадиц≥йних конфес≥й, треба уважно пильнувати за зм≥стом ≥ спр¤муванн¤м впливу, методами його орган≥зац≥њ. Ќе Ї новиною, що переважна б≥льш≥сть Унових рел≥г≥йФ може використовувати методи впливу, що завдають псих≥чноњ шкоди нест≥йк≥й св≥домост≥.

„инник власноњ участ≥

ќдн≥Їю з найсуттЇв≥ших умов усп≥ху стратег≥њ само- ≥ взаЇмодопомоги Ї умова ¤кнайширшого використанн¤ чиннику власноњ участ≥ представник≥в тих соц≥альних категор≥й ≥ в≥кових груп населенн¤, на ¤к≥ спр¤мована д≥¤льн≥сть. ќрган≥зац≥¤ впливу за принципом Усам≥ дл¤ себеФ (наприклад, молодь працюЇ дл¤ молод≥, ≥нвал≥ди Ц дл¤ ≥нвал≥д≥в) викликаЇ б≥льшу дов≥ру ≥ зац≥кавлен≥сть аудитор≥њ. “ак, соц≥альн≥ прац≥вники, ¤к≥ безпосередньо працюють у молод≥жному середовищ≥, впевнен≥, що розвивати ≥дењ «—∆, по¤снювати його доц≥льн≥сть мають перш за все однол≥тки, така ж молодь. ” найб≥льш усп≥шних проектах д≥Ї правило У–обити не дл¤ молод≥, а разом з молоддюФ, залучаючи до ‘«—∆ молодих людей, котр≥ безпосередньо сам≥ зазнали будь-¤ких проблем. ≤н≥ц≥аторам ‘«—∆ доц≥льно шукати серед молод≥ тих, хто вже зробив св≥й виб≥р щодо «—∆, залучати њх до сп≥впрац≥. ўе одна перевага наданн¤ ≥н≥ц≥ативи молод≥ Ц УзбудникиФ сп≥лкуванн¤ на теми «—∆ треба створювати саме в молод≥жному середовищ≥, а не впроваджувати це ззовн≥. Ќаприклад, волонтери робл¤ть корисну справу вже самим фактом сп≥лкуванн¤ на теми «—∆, тому що ≥нформац≥¤ поширюЇтьс¤ дал≥, захоплюЇ б≥льшу аудитор≥ю. ÷е важливо ≥ тому, що, ¤к вважають фах≥вц≥, зараз Ї велика к≥льк≥сть молод≥, дл¤ ¤коњ чи не Їдиним ≥ найб≥льш авторитетним джерелом ≥нформац≥њ Ї найближче молод≥жне оточенн¤. Ќаступна перевага - зручн≥сть ≥ в≥дверт≥сть сп≥лкуванн¤. Ќаприклад, викладанн¤ проблематики сексу в курс≥ валеолог≥њ може створювати незручност≥ дл¤ педагог≥в ≥ п≥дл≥тк≥в, а обговоренн¤ тих самих проблем з добре об≥знаним однол≥тком даЇ неаби¤ку корисну ≥нформац≥ю.

¬икористанн¤ вищевикладених основних стратег≥й ‘«—∆ ≥ урахуванн¤ розпод≥лених за ними де¤ких узагальнених чинник≥в можуть бути певними передумовами усп≥ху при впровадженн≥ власних проект≥в формуванн¤ «—∆ в украњнському сусп≥льств≥.

«а рубежем проекти ‘«—∆ ≥н≥ц≥юЇ, ¤к правило, одна (або дек≥лька разом) з нижченаведених орган≥зац≥й:

Ц недержавн≥ орган≥зац≥њ (з проблем молод≥, д≥тей, ≥нвал≥д≥в, л≥тн≥х людей, з м≥сцевих проблем культурного, мистецького, етнограф≥чного спр¤муванн¤, благод≥йн≥, притулки дл¤ л≥тн≥х, центри денноњ дит¤чоњ оп≥ки тощо);

Ц державн≥ (мун≥ципальн≥) орган≥зац≥њ (центри в≥дверненн¤ кризових с≥туац≥й, служби м≥сцевого комунального господарства, зайн¤тост≥ ≥ профес≥йного навчанн¤, правоохоронн≥, п≥дтримки м≥сцевого б≥знесу, соц≥ального захисту р≥зних контингент≥в, культурн≥, осв≥тн≥ заклади тощо);

Ц б≥знес-структури (кредитн≥ сп≥лки, банки, компан≥њ з обслуговуванн¤, буд≥вництва, благоустрою тощо);

Ц рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ (церкви р≥зних конфес≥й, рел≥г≥йн≥ громади ≥ об`Їднанн¤).

≤н≥ц≥атива таких орган≥зац≥й п≥дтримуЇтьс¤, керуЇтьс¤ ≥ координуЇтьс¤ в р≥зних крањнах за р≥зними модел¤ми. Ќаприклад, у  анад≥ (ћ≥н≥стерство охорони здоров`¤ пров≥нц≥њ —аскачеван) Ї посади фах≥вц≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають за ‘«—∆. ¬они пост≥йно анал≥зують дан≥ зв≥т≥в л≥карень, пол≥цейських осередк≥в, соц≥альних служб, м≥сцевих засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. «а даними анал≥зу вони визначають факт ≥снуванн¤ ≥ вагом≥сть конкретноњ, нагальноњ на цей час у дан≥й м≥сцевост≥ проблеми, що маЇ вплив на здоров`¤ населенн¤. ƒал≥ створюютьс¤ тимчасов≥ робоч≥ групи з фах≥вц≥в р≥зного проф≥лю, що об≥знан≥ з даноњ проблематики, опрацьовуЇтьс¤ та впроваджуЇтьс¤ в житт¤ план заход≥в щодо подоланн¤ данноњ проблеми, ведетьс¤ пошук партнер≥в ≥з числа цих орган≥зац≥й. «а ≥ншою моделлю сам≥ орган≥зац≥њ ≥н≥ц≥юють проекти ‘«—∆, а державн≥ служби консультують, координують д≥¤льн≥сть, п≥дтримують ресурсами.

Ќижче стисло анотован≥ де¤к≥ найб≥льш типов≥ проекти, що працюють у м≥стах та пров≥нц≥¤х  анади:

Ј ѕ`¤тдес¤т п`¤ть громадських орган≥зац≥й утворили коал≥ц≥ю, щоб використати 600 молодих людей дл¤ розбудови м≥ста. ћолод≥ люди залучаютьс¤ з метою реал≥зац≥њ проект≥в, що впроваджуютьс¤ поблизу њхн≥х дом≥вок. Ќаприклад, побудова зацементованого баскетбольного майданчику б≥л¤ церкви, реконструкц≥¤ будинк≥в, реставрац≥¤ розпису ст≥н, виготовленн¤ л¤льок дл¤ параду, орган≥зац≥¤ Утоксичного обстеженн¤Ф еколог≥чно небезпечних околиць м≥ста та просв≥ти мешканц≥в з проблем здоров`¤.

Ј ” центр≥ попередженн¤ кризових ситуац≥й молодь ≥ доросл≥ над≥лен≥ однаковими обов`¤зками. ћолод≥ люди вход¤ть до складу ради директор≥в, надають консультац≥њ з проблем захворюванн¤ на —Ќ≤ƒ, обслуговують 24-годинну Угар¤чу л≥н≥юФ. –езультатом роботи такого проекту Ї оволод≥нн¤ молоддю ≥нформац≥Їю щодо проблем ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒу, самоствердженн¤ через наданн¤ допомоги ≥ншим.

Ј ѕерсонал та менеджери-резиденти у своњх заходах щодо розв`¤занн¤ житлових проблем добирають молодих людей дл¤ участ≥ у 6-м≥с¤чн≥й програм≥ придатност≥ до л≥дерства. ѕо завершенн≥ такого п≥дготовчого курсу молод≥ люди одержують дипломи л≥дер≥в. ¬они зможуть, наприклад, орган≥зовувати позашк≥льн≥ та суботн≥ веч≥рн≥ програми дл¤ ≥нших молодих людей даноњ м≥сцевост≥.

Ј Ѕлизько 60 молод≥жних л≥дер≥в проход¤ть курс п≥дготовки до реал≥зац≥њ навчальноњ програми дл¤ молодших д≥тей. ÷¤ навчальна програма маЇ на мет≥ розвинути в д≥т¤х почутт¤ власноњ г≥дност≥ завд¤ки нетрадиц≥йним урокам, ≥ у такий спос≥б в≥двернути њх в≥д злочинноњ д≥¤льност≥, участ≥ у вуличних бандах та споживанн¤ наркотик≥в.

Ј ћолод≥ люди створили клуб л≥дер≥в у своњй м≥сцевост≥. „лени клубу ухвалили власну конституц≥ю ≥ сам≥ планують д≥¤льн≥сть свого клубу. –обота такого клубу надаЇ молод≥й людин≥ можл≥в≥сть в≥дчути почутт¤ впевненост≥ в соб≥, в своњх силах, набути орган≥заторських навичок.

Ј ” б≥льшост≥ громад ≥снують р≥зн≥ культурн≥ орган≥зац≥њ, що оп≥куютьс¤ специф≥чною етн≥чною спадщиною своЇњ м≥сцевост≥. ÷≥ орган≥зац≥њ завжди охоче залучають до своЇњ д≥¤льност≥ молодь, адже саме молодь мусить вз¤ти на себе в≥дпов≥дальн≥сть за збереженн¤ етн≥чноњ спадщини дл¤ майбутн≥х генерац≥й.

Ј √рупа молод≥ об`Їднала п≥втори сотн≥ молодих людей дл¤ в≥дновленн¤ невеличкого парку. √оловна мета њхньоњ прац≥ - в≥дновити занедбаний громадський центр у парку, щоб зробити його придатним дл¤ подальшого використанн¤, а кр≥м того, молод≥ люди планують розпочати у цьому м≥сц≥ де¤ку д≥¤льн≥сть з б≥знесу. ѕрац≥вники пол≥ц≥њ допомагають молод≥ винайти кошти ≥ виправити в≥дпов≥дн≥ документи.

Ј ћолод≥ люди, ¤к≥ працюють у громадському центр≥, виконують роботу, спр¤мовану на потреби громади: один виконуЇ обов`¤зки ≥сторика громади, другий працюЇ з адм≥н≥страц≥Їю парку, орган≥зовуючи спортивн≥ команди ≥ турн≥ри. ћолод≥ люди придбали у свою власн≥сть порожню д≥л¤нку земл≥ й перетворили њњ на дит¤чий скверик. ¬они прикрасили ст≥ну церкви, з боку парку величезним розписом ≥ реконструювали церковний п≥двал, щоб в≥дкрити там молод≥жний центр. ј також прибирають ≥ прикрашають територ≥ю, на ¤к≥й люди живуть, саджають кущ≥ та кв≥ти, догл¤дають њх.

Ј ƒепартамент пол≥ц≥њ створив консультативну молод≥жну ком≥с≥ю, щоб ознайомитис¤ з погл¤дами молод≥ на проблеми пол≥ц≥њ, зм≥нити сприйн¤тт¤ молод≥ дорослими ≥ надати молодим змогу стати л≥дерами громади. ƒепартамент спонсуЇ також проект сп≥лкуванн¤ м≥ж ровесниками та зам≥ськ≥ поњздки з ноч≥влею, ¤к≥ њх орган≥зовуЇ молодь.

Ј √рупа молод≥ започаткувала ≥н≥ц≥ативу "Ѕезпека на вулиц¤хФ, щоб запоб≥гти участ≥ своњх ровесник≥в у вуличних бандах. ” партнерств≥ з пол≥ц≥Їю ц¤ група орган≥зуЇ форуми дл¤ громади, влаштовуЇ так, щоб њхн≥ центри були в≥дкрит≥ дл¤ в≥дв≥дувач≥в щоп`¤тниц≥ в≥д 9 годин вечора до 1 години ноч≥, спонсуЇ форуми молод≥, розвиваЇ взаЇмини з≥ школами, ремонтуЇ прим≥щенн¤ дл¤ родин ≥з низькими прибутками.

Ј ћолод≥ люди утворюють антикрим≥нальний патруль у своЇму квартал≥. ¬они нагл¤дають за майданчиками дл¤ гри, розборон¤ють б≥йки, у раз≥ потреби закликають втрутитис¤ дорослих, оп≥куютьс¤ м≥сцевими мешканц¤ми похилого в≥ку. ÷≥ молод≥ люди також контактують ≥з ≥ншими молод≥жними групами, заохочуючи њх до под≥бних заход≥в.  р≥м того, молод≥ люди беруть участь у щор≥чн≥й конференц≥њ, ¤ку орган≥зуЇ управл≥нн¤ окружного шерифа, влаштовують сем≥нари, де обм≥нюютьс¤ досв≥дом роботи, ¤ку вони виконують задл¤ блага своњх громад.

Ј  оал≥ц≥¤ у склад≥ батьк≥в, учител≥в, школ¤р≥в комунального коледжу та корпорац≥њ комунального розвитку спонсуЇ навчальну програму у трьох рем≥сничих училищах, щоб поЇднати там традиц≥йне навчанн¤ з практичними економ≥чними заходами. ”чн≥ пор¤дкують у кредитн≥й сп≥лц≥, у крамничц≥ навчальних матер≥ал≥в та у закладах студентського харчуванн¤.

Ј ”чн≥ 5 ≥ 6 клас≥в беруть участь у новаторськ≥й навчальн≥й програм≥, що передбачаЇ екскурс≥њ по навколишн≥х кварталах ≥з метою обстежити стан буд≥вель та ознайомитис¤ з процесом комунального плануванн¤. «годом школ¤р≥ орган≥зовують власн≥ екскурс≥њ, п≥д час ¤ких збирають ≥нформац≥ю про свою громаду.  оли мун≥ц≥пальна влада њхнього м≥ста виступила з пропозиц≥Їю знести стару буд≥влю ≥ побудувати там сто¤нку автомоб≥л≥в, 90 школ¤р≥в прийшли до мер≥њ з матер≥алом про ≥сторичне значенн¤ буд≥вл≥ дл¤ њхньоњ громади.

Ј √ромадська орган≥зац≥¤ готуЇ з учн≥в середньоњ школи добров≥льних учител≥в дл¤ школ¤р≥в 6-8 клас≥в.  р≥м того, ц≥ молод≥ люди створили клуб л≥дерства дл¤ обговоренн¤ проблем, що стосуютьс¤ њхньоњ громади, там вони приймають резолюц≥њ, ¤к≥ пот≥м зачитують на ћолод≥жн≥й асамблењ штату. Ќа зборах м≥сцевоњ молод≥ учн≥ середньоњ школи провели навчальний сем≥нар дл¤ ≥нших д≥тей, ¤к≥ бажають опрацьовувати проекти дл¤ усп≥шного переходу молодших учн≥в середньоњ школи у старш≥ класи.

Ј ћолодь збудувала власну кав`¤рню. ћ≥сце дл¤ буд≥вництва надала орган≥зац≥¤ м≥сцевих бой-скаут≥в, ≥ сама ж таки молодь знайшла вс≥ ресурси, необх≥дн≥ дл¤ буд≥вництва. ћ≥сцев≥ б≥знесмени постачали деревину та ≥нш≥ матер≥али, молодь зверталас¤ з проханн¤м допомогти порадою до м≥сцевих профес≥йних сп≥лок та п≥др¤дчик≥в.

Ј ћолодь спри¤Ї економ≥чному розвитку своњх громад, облаштовуючи житлов≥ будинки. ¬они одержували платню ≥ заробл¤ли шк≥льний кредит. ѕромислова рада, утворена з представник≥в м≥сцевих б≥знес≥в, надавала сировину, а також допомагала молод≥ консультац≥¤ми та профес≥йним навачанн¤м, орган≥зовувала дл¤ нењ екскурс≥њ. „имало молодих людей у к≥нцевому п≥дсумку розпочали власну справу або найн¤лис¤ на працю до представник≥в м≥сцевих б≥знес≥в.

Ј ƒ≥м обслуговуванн¤ потреб громади знайшов дл¤ молод≥ ≥нтернатури у м≥сцевих ≥нституц≥¤х ≥ налагодив навчальн≥ в≥дносини з роботодавц¤ми. ћолод≥ люди працювали за плату прот¤гом 10 годин на тиждень. “ака сп≥впрац¤ надаЇ молод≥ б≥льше можливостей профес≥йного становленн¤. ”чн≥ середньоњ школи працюють учител¤ми й виховател¤ми менших д≥тей, що беруть участь у п≥сл¤шк≥льн≥й програм≥, ¤ку зд≥йснюЇ ƒ≥м обслуговуванн¤ потреб громади.

Ј ћолод≥ люди орган≥зували сп≥лку молодих та дорослих дл¤ лоб≥юванн¤ в мун≥ципальн≥й рад≥ нам≥ру проф≥нансувати програми молод≥жноњ зайн¤тост≥. —туденти беруть участь у молод≥жн≥й п≥дприЇмницьк≥й програм≥, вони виготовл¤ють тен≥ски, кашкети та шкарпетки, ¤к≥ продають членам громади, сам≥ розмножують малюнки й таким чином за л≥тн≥й пер≥од заробл¤ють грош≥. ћолодь також бере участь у л≥тн≥й програм≥ комунального центру, навчаЇтьс¤ р≥зних ремесел, що дають змогу розпочати власну справу. ¬они виготовл¤ють ≥ продають календар≥, зн≥мають в≥деоф≥льми з метою з≥брати кошти ≥ розпочати власний б≥знес.

Ј ќрган≥зац≥њ, що оп≥куютьс¤ незаможними, знедоленими, ≥нвал≥дами, наркоманами, хворими, охоче залучають молодь. «авд¤ки своњм енерг≥њ та ентуз≥азму, молод≥ люди часто можуть бути в особлив≥й пригод≥, коли йдетьс¤ про налагодженн¤ контакт≥в з наймарг≥нал≥зован≥шими членами сусп≥льства. Ћ≥дери громади завжди мають це на уваз≥ ≥ запрошують молодь вз¤ти участь у заходах щодо залученн¤ марг≥нал≥в до активн≥шого житт¤.

Ј ƒ≥ти, ¤к≥ залишаютьс¤ сам≥ вдома, можуть зателефонувати громад¤нам похилого в≥ку, що передбачено програмою "Ѕабусю в≥дгукнис¤Ф. ј де¤к≥ ж≥нки та чолов≥ки з притулку дл¤ л≥тн≥х беруть до себе д≥тей ≥з сус≥днього центру денноњ дит¤чоњ оп≥ки. ÷ьому партнерству спри¤Ї департамент старост≥. Ќавесн≥ щосуботи люди похилого в≥ку зустр≥чаютьс¤ з молоддю, беручи сп≥льну участь в ≥грах, р≥зних видах д≥¤льност≥, написанн≥ в≥рш≥в. ќпубл≥ковано книжечку п≥д назвою " в≥ти й холодний бетонФ, де надруковано поез≥њ багатьох учасник≥в таких зустр≥чей. 18-р≥чний кер≥вник орган≥зував менших д≥тей у ком≥тети, що беруть на себе обов`¤зок пол≥пшувати житт¤ люд¤м, ¤к≥ мешкають у багатоквартирних будинках. ¬они догл¤дають л≥тн≥х жител≥в, замальовують забруднен≥ вс≥л¤кими написами ст≥ни.

Ј ” молод≥жному центр≥ громади молод≥ люди провод¤ть час, а згодом створили групи дл¤ реал≥зац≥њ своњх творчих задум≥в, в≥дв≥дують школи, де орган≥зовують тематичн≥ театрал≥зован≥ вистави ≥ обговоренн¤ проблем, про ¤к≥ в них йдетьс¤. ” де¤ких м≥стах створен≥ молод≥жн≥ ради, вони обстоюють програми дл¤ молод≥ й консультують мун≥ципальну раду з молод≥жних проблем. Ќаприклад, одна ком≥с≥¤ складаЇтьс¤ з 11 член≥в в≥ком в≥д 13 до 17 рок≥в. ћолодь зв≥туЇ безпосередньо перед мун≥ципальною радою та мером.

Ј ћолод≥ люди прилучаютьс¤ до д≥¤льност≥ м≥сцевого притулку дл¤ молод≥, готуючи там де¤к≥ страви. «годом вони зн¤ли дл¤ притулку рекламний в≥деоф≥льм. ¬они пишуть сценар≥й, зн≥мають ф≥льм ≥ налагоджують контакти з м≥сцевою телефонною компан≥Їю, щоб тиражувати ≥ розповсюдити його. ћолодь забезпечила 45 д≥тей (з м≥сцевих центр≥в оп≥ки та безпритульних) навчальною програмою, ¤ка передбачаЇ зан¤тт¤ дв≥ч≥ на тиждень, проектами вивченн¤ р≥зних ремесел та програмою в≥дпочинку.

¬ ≥нших крањнах у навчальних планах шк≥л передбачен≥ навчальн≥ курси, що мають на мет≥ спри¤ти формуванню «—∆. ” —Ўј,  анад≥, япон≥њ Ц це "Ќавчанн¤ «—∆", у ‘≥нл¤нд≥њ Ц "‘ормуванн¤ навичок «—∆", јвстрал≥њ Ц "Ќавчанн¤ рац≥ональному використанню дозв≥лл¤". ўор≥чно близько 18 м≥льйон≥в д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в —Ўј беруть участь у програм≥ "“естуванн¤ ≥ нагородженн¤", ¤ку ≥н≥ц≥юЇ координац≥йна рада з ф≥зкультури при ѕрезидентов≥ крањни. ћедаль ѕрезидента за в≥дпов≥дальне ставленн¤ до свого здоров`¤ отримують близько 700 тис¤ч школ¤р≥в, ¤к≥ виконали в≥дпов≥дн≥ нормативи п≥сл¤ тривалих зан¤ть ф≥зичними вправами.

” американських м≥стах шк≥льн≥ спортивн≥ споруди завантажен≥ зан¤тт¤ми з д≥тьми з ранку до вечора, а ввечер≥ займаютьс¤ њхн≥ батьки, ≥нш≥ доросл≥. ѕ≥д час у≥кенду попул¤рн≥ сп≥льн≥ с≥мейн≥ зан¤тт¤. Ќав≥ть у невеличких м≥стечках, де Ї 1-2 школи (школи у м≥стечках можуть бути досить велик≥ - понад 1000 школ¤р≥в), ц≥ споруди вражають розм≥рами ≥ ¤к≥стю - ≥нколи це масштаби спорткомплекс≥в обласних центр≥в ”крањни.

ўе одним, ц≥кавим аспектом формуванн¤ здорового способу житт¤ за кордоном Ї р≥зноман≥тн≥сть метод≥в наданн¤ ≥нформац≥њ. Ќаприклад, де¤к≥ молод≥жн≥ телесер≥али ненав`¤зливо ≥нформують про поширен≥ життЇв≥ переб≥ги под≥й, ≥нколи досить неспри¤тлив≥ дл¤ здоров`¤ (секс, наркотики, алкоголь, тютюн, психолог≥чн≥ конфл≥кти сп≥лкуванн¤ в с≥м`њ, в ≥ншому оточенн≥, на робот≥, п≥д час навчанн¤, в≥дпочинку). ћодел≥ повед≥нки героњв ф≥льм≥в демонструють можлив≥ шл¤хи виходу з р≥зних ситуац≥й ≥ њх позитивн≥ ≥ негативн≥ насл≥дки дл¤ здоров`¤. ‘актично, у прихован≥й форм≥ подаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про ризики ≥ переваги р≥зних повед≥нкових моделей. «вичайно, художньо-естетична ц≥нн≥сть сер≥ал≥в досить дискус≥йна, але сам принцип подач≥ ≥нформац≥њ заслуговуЇ на увагу. ƒо того ж, неважко передбачити, що молодь, скор≥ше, буде дивитис¤ саме так≥ сер≥али, н≥ж традиц≥йн≥ щотижнев≥ телепередач≥ з проблем здоровТ¤.

÷≥кава практика ‘«—∆ у ближньому заруб≥жж≥. “ак, у –ос≥њ д≥Ї "Ўкола здоров`¤" √.—. Ўаталовоњ, де навчаютьс¤ за методикою системи природного оздоровленн¤. ÷¤ система грунтуЇтьс¤ на науков≥й розробц≥ комплексноњ п≥дтримки духовного, псих≥чного та ф≥зичного здоров`¤ людини. ќдним з практичних напр¤м≥в такоњ роботи Ї проведенн¤ 2-тижневоњ "Ўколи здоров`¤", що проходить щор≥чно у  риму. 1998 року в м. јлушта ц¤ Ўкола з≥брала учасник≥в в≥ком в≥д 20 до 70 рок≥в. —еред них були ¤к практично здоров≥ люди, так ≥ т≥, в≥д кого традиц≥йна медицина в≥дмовилас¤. ¬ р≥зних м≥стах –ос≥њ близько 10 рок≥в д≥ють Ўколи здоров`¤ посл≥довник≥в √.—.Ўаталовоњ.

” ѕрибалтиц≥ попул¤рн≥ невеличк≥ прибудинков≥ майстерн≥, де батьки з д≥тьми мають можлив≥сть щось в≥дремонтувати, виготовити потр≥бн≥ саморобн≥ реч≥ дл¤ с≥м`њ, дл¤ благоустрою дом≥вки ≥ прилеглоњ територ≥њ. “ам само в≥дкриваютьс¤ спортивно-оздоровч≥ прим≥щенн¤, де батьки займаютьс¤ спортом сп≥льно з д≥тьми, почергово з ≥ншими родинами.

ƒ≥¤льн≥сть клубу "Babilon" у м.¬≥льнюс≥ пол¤гаЇ у залученн≥ молодих людей (переважно старшокласник≥в) до процесу соц≥ал≥зац≥њ через мистецтво. ”кладено угоду м≥ж клубом ≥ школами м≥ста (за згодою ћ≥н≥стерства осв≥ти) про сп≥вроб≥тництво. «а ц≥Їю угодою кожна школа маЇ право вив≥льнити своњх учн≥в старших клас≥в в≥д зан¤ть на один тиждень дл¤ в≥дв≥дуванн¤ р≥зних заход≥в цього клубу. ” цей пер≥од з ними у денний час провод¤тьс¤ зан¤тт¤ за р≥зними напр¤мами мистецтва: театр, малюванн¤, фотосправа, л≥тературна справа, хореограф≥¤ тощо. ўопТ¤тниц≥ проходить своЇр≥дний виступ-зв≥т вс≥х учн≥в за напр¤мами д≥¤льност≥. ™ у цьому клуб≥ ≥ зан¤тт¤ дл¤ пост≥йних в≥дв≥дувач≥в.

ѕост≥йна необх≥дн≥сть п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ змусила п≥дприЇмц≥в економ≥чно розвинутих крањн звернутис¤ до проблем проф≥лактичного оздоровленн¤ роб≥тник≥в. ” так≥ оздоровч≥ програми включають виробничу г≥мнастику, зан¤тт¤ ф≥зичною культурою, нормал≥зац≥ю ваги, рац≥ональне харчуванн¤, в≥дмову в≥д пал≥нн¤ та алкоголю, проф≥лактику стрес≥в тощо. ÷≥ заходи ви¤вилис¤ досить ефективними, ≥ зм≥цненн¤ здоров`¤ стало розгл¤датис¤ кер≥вниками ф≥рм ≥ п≥дприЇмств ¤к складова виробництва, а ≥нвестиц≥њ в здоров`¤ вважатис¤ надзвичайно виг≥дною справою.

• Ѕарна ћ., ѕачковський ё. ƒо питанн¤ оц≥нки фаховоњ п≥дготовки майбутн≥х педагог≥в // ѕедагог≥ка ≥ психолог≥¤. - 1997.- є 1.- —.
• ¬ыгодский Ћ.—. ѕедагогическа¤ психологи¤. - ћ.: ѕедагогика, 1991.
• Ћукас ƒ. —оц≥альна робота в ”крањн≥. -  .,1996.
•  ол¤дюк –. Ѕыть или не быть?... Ц вот в чем вопрос//ћаркетинг и реклама. Ц ’арьков, 1999.- є4, Ц —. 18-25.
• ћишин ќ.¬. ѕедагогическа¤ психологи¤ воспитани¤: ”чеб.пособие дл¤ школьных психологов и педагогов.- ћ., 1997.
• ћолодь ”крањни: стан, проблеми, шл¤хи розв`¤занн¤: «б.наук.публ. ”крЌƒ≤ проблем молод≥. -  ., 1996.- ¬ип.5.
•  артер ѕ. ѕрактична соц≥альна робота. - јмстердам -  ињв, 1996.
• ѕорадник методиста:  нига метод. рекомендац≥й прац≥вникам держ.метод.служби, кер≥вникам орган≥в та заклад≥в осв≥ти, вчител¤м, виховател¤м, психологам на 1995/96 р≥к /”пор¤д. ћ.¬ойцех≥вський: ћ≥жрег≥он. ≥н-т удосконаленн¤ вчител≥в ≥м.¬.√р≥нченка.- ., 1995.
• —мирнов ».Ќ. «доровье человека: новые услови¤ - новые требовани¤// ќбщественные науки и здравохранение. Ц ћ.: Ќаука, 1987. Ц —. 17-32.
• —оциальна¤ педагогика: теори¤, методика, опыт исследовани¤. - —вердловск, 1989.
• —оц≥альна пол≥тика в ”крањн≥ та сучасн≥ стратег≥њ адаптац≥њ населенн¤: «б.наук.ст. -  ., 1998.
• —оц≥олог≥¤:  урс лекц≥й / ¬.ћ. ѕ≥ча, ќ.ћ. —емашко, Ќ.…. „ерниш та ≥н; «а ред. ¬.ћ. ѕ≥ч≥. -  .: «апов≥т, 1996.
• Ћоренц ”. —оциальна¤ работа в измен¤ющейс¤ ≈вропе. - јмстердам- иев, 1997.
• Ўаталова √.—. «доров`¤ людини: ф≥лософ≥¤, ф≥з≥олог≥¤, проф≥лактика -ћ.: «нанн¤,1997.
• Taking action on population health. A position paper fo Heals promotion and programs branch staff, 1998.
• Drug use among Ontario Students. Findings from the osdus, 1999.
• Seminar presentations. General issues on Canadian health system.
• Building communities from the inside out. Canada,1998.
• The young Europeans. Eubarometer, 1997.
• Heals promotion evaluation: recommendations to policimakers. Report of the WHO European working group. Canada,1998
• Heals services utilization and research commission. Annual report, 1996-1997.
• Alan J.C.King, Willian F.Boyce. Trends in the health of Canadian youth, 1999.
• Toword a Healthy Future. Second report on the health of Canadians, 1999.
• Health behavior and health education / [edited by] Karen Glanz, Frances Marcus Lewis, Barbara K.Rimer.Ц2nd ed. Ц 496 p.Ц (Jossey-Bass health series).
• Overview of health communication campaigns. Revised 1998.
• What works! Effective health communication. Participant source book.- Toronto, 1996.
• Nova scotia student drug use 1996. Tecnical report. Novembe, 1996.
• Health promotion research. Toward a new social epidemiology, 1998.
• Smoking the facts, 1990.