‘ормуванн¤ здорового способу житт¤ - Ќ»√ј-1.–озд≥л V≤. –оль громади у формуванн≥ здорового способу житт¤

–озд≥л V≤.

–оль громади у формуванн≥ здорового способу житт¤

—учасн≥ теор≥¤ ≥ практика ‘«—∆ розгл¤дають громаду (територ≥альну, етн≥чну, рел≥г≥йну тощо) ≥ р≥зноман≥тн≥ громадськ≥ об`Їднанн¤ (профес≥йн≥, культурн≥, пол≥тичн≥ тощо) одночасно ≥ ¤к головну руш≥йну силу, ≥ ¤к потенц≥ал, ≥ ¤к середовище дл¤ розробки ≥ реал≥зац≥њ проект≥в ‘«—∆. —аме тому актив≥зац≥¤ громад, посиленн¤ њхн≥х спроможностей до д≥й у напр¤м≥ здоров`¤ Ї одн≥Їю з п`¤ти груп (комплекс≥в) заход≥в щодо формуванн¤ здоровоњ пол≥тики, створенн¤ спри¤тливого соц≥ального ≥ природного середовища, розвитку персональних вм≥нь ≥ навичок здорового способу житт¤, переор≥Їнтац≥њ служб охорони здоров`¤ передовс≥м на проф≥лактику хвороб, ан≥ж л≥куванн¤ њхн≥х насл≥дк≥в, ¤к≥ становл¤ть сутн≥сть ‘«—∆.
¬с≥л¤ке спри¤нн¤ п≥двищенню активност≥ громад, зм≥цненню њхньоњ д≥Їздатност≥, розвитку Ї одним з головних завдань ‘«—∆ тому, що саме завд¤ки активноњ участ≥ громади у розробц≥ ≥ ухваленн≥ р≥шень, визначенн≥ пр≥оритет≥в д≥¤льност≥, плануванн≥ стратег≥й ≥ впровадженн≥ заход≥в дл¤ пол≥пшенн¤ здоров`¤ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ ‘«—∆.
јле актив≥зац≥¤ громади засобами ‘«—∆, спр¤муванн¤ громадських зусиль на здоров≥ ≥н≥ц≥ативи потребуЇ на¤вност≥ певних умов, головними з ¤ких Ї забезпеченн¤ доступу член≥в громади до потр≥бноњ ≥нформац≥њ, навчанн¤ методам створенн¤ проект≥в ‘«—∆, залученн¤ ф≥нансовоњ п≥дтримки. р≥м того, досв≥д громад, ¤к≥ дос¤гли в≥дчутних усп≥х≥в у створенн≥ проект≥в ‘«—∆, св≥дчить про те, що процес розвитку громад Ї тривалим за своЇю природою - дл¤ б≥льшост≥ проект≥в потр≥бно 5-10 рок≥в, щоб дос¤гти безперечних позитивних результат≥в. ÷¤ необх≥дн≥сть мати тривалий час дл¤ отриманн¤ суттЇвих результат≥в обумовлюЇ низку проблем - пол≥тичних, орган≥зац≥йних, досл≥дницьких, ф≥нансових тощо. Ќаприклад, загальнов≥домо, що будь-¤ка кампан≥¤, ≥н≥ц≥йована владними структурами (м≥сцевими ам≥н≥страторами, профес≥йними пол≥тиками, громадськими д≥¤чами) потребуЇ в≥д виконавц≥в ¤комога скор≥шого результату або з причин доброго зв≥туванн¤, чи з необх≥дност≥ придбанн¤ пол≥тичного кап≥талу до певних под≥й (вибор≥в, св¤ткових дат тощо). ‘≥нансуванн¤ будь-¤ких громадських ≥н≥ц≥атив, досл≥дницьких проект≥в, грант≥в тощо теж зд≥йснюЇтьс¤ на досить обмежений терм≥н - ¤к правило, на 1-3 роки. ÷е створюЇ об`Їктивн≥ суперечност≥ м≥ж ≥нтересом громади мати владну ≥ ф≥нансову п≥дтримку тривалий час ≥ прагненн¤м тих, хто п≥дтримуЇ, до терм≥нового результату. ќчевидно, подоланн¤ ц≥Їњ суперечност≥ потребуЇ дос¤гненн¤ сусп≥льного компром≥су з партнерами ≥ спонсорами, ≥ в≥д громади - пост≥йного пошуку нових партнер≥в прот¤гом всього часу розробленн¤ проекту.
јктив≥зац≥¤, розвиток громади, посиленн¤ њњ спроможностей щодо створенн¤ здорових ≥н≥ц≥атив становить предмет вивченн¤ багатьох наукових праць ≥ грунтовних досл≥джень науковц≥в з багатьох крањн св≥ту, зокрема анади, Ќовоњ «еланд≥њ, ¬еликоњ Ѕритан≥њ, јвстрал≥њ, ѕ≥вн≥чноњ јмерики. ≤ дос≥ точатьс¤ ф≥лософськи дискус≥њ стосовно того, ¤к розум≥ти ≥ ¤кий зм≥ст вкладати у саме визначенн¤ "посиленн¤ спроможностей". ќдне з найб≥льш вдалих сучасних тлумачень цього пон¤тт¤ належить ƒжону –еберну, доктору ф≥лософ≥њ з ќклендського ун≥верситету (Ќова «еланд≥¤): посиленн¤ спроможностей розгл¤даЇтьс¤ ¤к пов≥льний, але невпинний процес, п≥д час ¤кого люди, котр≥ спочатку почували себе безпорадними, пригн≥ченими (з проблем здоров`¤), заручниками обставин, ¤к≥ вони не в змоз≥ були зм≥нити, поступово стають сильн≥шими, компетентними, впевненими у власних силах до зм≥н, навчаютьс¤ д≥¤ти сп≥льно, робити особистий внесок у д≥¤льн≥сть громади, спроможн≥ впливати на пол≥тичн≥ та ≥нш≥ структури, щоб дос¤гти власного здорового ≥нтересу, не розраховуючи на зовн≥шн≥х благод≥йник≥в, актив≥ст≥в, профес≥йних орган≥затор≥в.
–езультатом процесу "посиленн¤ спроможностей" Ї новий стан, ¤кий члени громади в≥дчувають таким чином, ¤к про це св≥дчать досл≥дженн¤, проведен≥ 1996 р. у територ≥альн≥й громад≥ канадськоњ пров≥нц≥њ ќнтар≥о: люди задоволен≥ тими можливост¤ми, ¤к≥ вони отримали за нових обставин, у ¤ких вони опинилис¤, тобто психолог≥чна атмосфера житт¤ в громад≥ така, що люди бажають ≥ вм≥ють дос¤гати своЇњ мети у сп≥лкуванн≥ з державними, громадськими, комерц≥йними структурами у межах своЇњ територ≥њ. јле перех≥д в≥д стану повноњ безпорадност≥ до усв≥домленн¤ власних спорможностей окремих ≥ндивид≥в можливий, ¤к правило, не ран≥ше н≥ж за 5 рок≥в. √ромад≥ у ц≥лому потр≥бно ще б≥льше часу - вона здатна навчитис¤ повн≥стю контролювати своњ справи за 7-10 рок≥в. ÷е означаЇ, що громада наст≥льки об≥знана з головних положень теор≥њ ‘«—∆, волод≥Ї методами впливу на становище ≥, головне, набула практичного досв≥ду щодо здорового способу житт¤, що вона не сумн≥ваЇтьс¤ ан≥ щодо своњх прав, ан≥ щодо нам≥р≥в ≥ д≥й. √ромада може залучити з окремих питаннь фах≥вц≥в ззовн≥ (досл≥дник≥в, вузьких спец≥ал≥ст≥в), але т≥льки з правом поради. ¬с≥ заходи громада зд≥йснюЇ сама, самост≥йно плануЇ њх ≥ керуЇ ними.
ўе одне суттЇве положенн¤ розвитку громади пол¤гаЇ в пр≥оритет≥ громади, створеноњ за географ≥чною ознакою (тобто м≥сцевою територ≥альною громадою) перед ус≥ма ≥ншими типами громад (етн≥чними, рел≥г≥йними, профес≥йними, культурними, пол≥тичними громадськими об`Їднанн¤ми), з точки зору ефективност≥ проект≥в ‘«—∆. ÷е положенн¤ п≥дтверджуЇтьс¤ численними досл≥дженн¤ми ефективност≥ д≥¤льност≥ громад, ≥ воно важливе, зокрема, ще й тому, що теор≥¤ соц≥ального плануванн¤ ≥ соц≥альноњ роботи на ньому не акцентуЇ. Ќавпаки, багато хто з вчених ≥ практик≥в розробл¤Ї проекти дл¤ "громад за ≥нтересами", ≥ насправд≥ дос¤гаЇ непаганих результат≥в. јле сучасний досв≥д розвитку громад доводить, що найб≥льш Їфективн≥, ¤к правило, проекти, що враховують локальну територ≥альну громаду, тобто м≥сце певноњ територ≥њ, де люди "спл¤ть вноч≥". ѕроекти соц≥альноњ роботи дл¤ "громад за ≥нтересами" звичайно, п≥дсилюють спроможн≥сть окремих член≥в цих громад (здеб≥льшого - л≥дер≥в ≥ актив≥ст≥в), але насл≥дки дл¤ вс≥Їњ громади у ц≥лому можуть бути менш ефективн≥ ≥ довготривал≥, н≥ж це спостер≥гаЇтьс¤ в територ≥альних громадах. ѕсихологи вважають, що це природний феномен - людина на п≥дсв≥домому р≥вн≥ схильна любити, у б≥льшост≥ випадк≥в, м≥сце, де вона народилас¤ або довго мешкала ≥, в≥дпов≥дно, прагне його пол≥пшити, попри вс≥ руйн≥вн≥ насл≥дки урбан≥зац≥њ, розвиток комун≥кац≥й ≥ технолог≥й. јле потр≥бно пам`¤тати, що саме ц≥ насл≥дки значною м≥рою обумовлюють виникненн¤ "громад за ≥нтересами", ≥ "територ≥альний" п≥дх≥д н≥¤кою м≥рою не повинен зменшувати значенн¤ цих громад. "√ромади за ≥нтересами" - природне ¤вище, продуковане сусп≥льним прогресом, у де¤ких випадках це Їдине середовище, ¤ке можливо використати дл¤ ‘«—∆. ƒосв≥д св≥дчить, що найкращих результат≥в дос¤гнуто саме у тих м≥сцевост¤х, де проекти ‘«—∆ спиралис¤ на "первинн≥ групи актив≥ст≥в", ¤к≥ складалис¤ з робочих, фермер≥в, асоц≥ац≥й батьк≥в, сус≥д≥в, груп вивченн¤ рел≥г≥йних проблем, етн≥чних об`Їднань нащадк≥в кор≥нного населенн¤ тощо. ќтже, оптимальним п≥дходом дл¤ розвитку громади, очевидно, Ї такий, що поЇднуЇ Уприв`¤зкуФ до певноњ м≥сцевост≥ з п≥дтримкою р≥зноман≥тних "первинних груп актив≥ст≥в".

¬ажливим положенн¤м розвитку громад Ї принцип дос¤гненн¤ консенсусу ¤к у середин≥ громади (м≥ж ус≥ма њњ прошарками ≥ групами), так ≥ з зовн≥шн≥ми сильними ≥ владними структурами (пол≥тичними, адм≥н≥стративними, ф≥нансовими тощо). ÷е потребуЇ встановленн¤ взаЇмин у громад≥ ≥ на р≥вн≥ зовн≥шн≥х зв`¤зк≥в, скор≥ше, на грунт≥ домовленостей, н≥ж конфл≥кту, застосовуючи ненасильницьки д≥њ за методикою: "ѕочинати завжди лаг≥дно, ≥ лише ¤кщо не спрацюЇ, спробувати силову тактику, але поступово ≥ пом≥рковано". ѕриродно, цей п≥дх≥д не Ї вин¤тком дл¤ конфл≥кту взагал≥ ¤к методу дос¤гненн¤ мети громади. ” раз≥ крайньоњ несправедливост≥ ≥ вичерпанн¤ засоб≥в консенсусу конфл≥кт ¤к в середин≥ громади, так ≥ на зовн≥шньому р≥вн≥ можливий ≥ потр≥бний, але доц≥льно враховувати, що конфронтац≥ - це останн≥й зас≥б, тому що сама в соб≥ вона несе елементи п≥двищенн¤ псих≥чноњ напруженост≥, тобто не спри¤Ї псих≥чному здоров`ю громади ≥ њњ член≥в. ƒл¤ дос¤гненн¤ порозум≥нн¤, та й на випадок конфл≥кту (що потребуЇ рац≥онального керуванн¤ ним), вкрай важливу роль в≥д≥граЇ ступ≥нь розвитку мереж соц≥альноњ п≥дтримки у громад≥: ¤к≥сть функц≥онуванн¤ ≥нституту с≥м`њ, дитинства, п≥клуванн¤ про найуразлив≥ших член≥в громади - старих, хворих, незаможних, ≥нвал≥д≥в тощо, розвиток сус≥дських зв`¤зк≥в, дружн≥х стосунк≥в мешканц≥в м≥ж собою, сп≥впрац¤ р≥зноман≥тних первинних груп актив≥ст≥в, позиц≥¤ мун≥ципальних соц≥альних прац≥вник≥в, державних ≥ приватних прац≥вник≥в галузей охорони здоров`¤, осв≥ти, безпеки тощо.

ѕравильно побудований процес розвитку громади з часом приводить до виникненн¤ ≥ндив≥дуального та колективного в≥дчутт¤ добробуту ≥ задоволенн¤ власною долею ≥ оточуючим середовищем. “акож розвиваЇтьс¤ "в≥дчутт¤ м≥сц¤" - ототожненн¤ людини ≥з середовищем, де вона живе ≥ працюЇ, любов до оточенн¤ (ф≥зичного ≥ соц≥ального), доброзичливе сприйн¤тт¤ ус≥х ≥нших член≥в громади незалежно в≥д њхнього статусу. ¬се це безпосередньо стосуЇтьс¤ передумов здоров`¤ - найважлив≥ших чинник≥в спри¤нн¤ доброму здоров`ю в ус≥х його вим≥рах - ф≥зичному, псих≥чному, духовному, соц≥альному.

«розум≥ло, щоб дос¤гти таких результат≥в, громад≥ потр≥бно мати певн≥ ресурси. ÷≥каво, що першим ресурсом, необх≥дним дл¤ усп≥ху проект≥в розвитку громади, Ї не матер≥альний (¤к це часто-густо визначають в≥тчизн¤н≥ громадськ≥ д≥¤ч≥), а ≥деолог≥чний ресурс. ” минулому соц≥альн≥ актив≥сти, що претендували на роль орган≥затор≥в громади, часто декларували необх≥дн≥сть мати зовн≥шнього ворога громади (владу, промислов≥сть, ≥нших людей чи орган≥зац≥њ) задл¤ об`Їднанн¤ громади, згуртуванн¤ навколо сп≥льних ц≥лей. ѕри такому п≥дход≥ ≥стинн≥ ц≥л≥, що в≥ддзеркалюють потреби громади, часто п≥дм≥нюютьс¤ тимчасовими ц≥л¤ми самого процесу боротьби, на ¤кий перетворюЇтьс¤ д≥¤льн≥сть з розвитку громади. ¬т≥м, цей п≥дх≥д й дос≥ поширений, особливо у сусп≥льствах, ¤ким притаманний недостатн≥й р≥вень розвитку громадськоњ св≥домост≥. —учасн≥ досл≥дженн¤ переконують в ефективност≥ ≥ншого п≥дходу, коли громада зм≥цнюЇтьс¤ не на п≥дгрунт≥ боротьби проти сп≥льного "ворога", а навколо д≥йсних ц≥лей-потреб, що њх потр≥бно дос¤гти-задовольнити процесом розвитку громади. ƒл¤ цього у громад≥ досл≥джуютьс¤ ≥стинн≥ ц≥л≥ ≥ потреби, ¤к≥ добре в≥дчувають майже ус≥ њњ члени, ≥ саме навколо цих ц≥лей актив≥сти обТЇднують громаду у позитивному, конструктивному напр¤м≥, незалежно в≥д того, ≥снуЇ "зовн≥шн¤ загроза" чи н≥. ¬ажливу роль у цьому п≥дход≥ в≥д≥граЇ ¤к≥сть досл≥дженн¤ бажань громади. —початку потр≥бно в≥рно оц≥нити реальн≥ потреби громади, пот≥м, в≥дпов≥дно, сформувати конкретн≥ дос¤жн≥ ц≥л≥ ≥ визначити дл¤ них ≥мов≥рн≥, максимально реал≥стичн≥ терм≥ни дос¤гненн¤, насамк≥нець закласти ц≥ дан≥ в основу плану д≥й, що включатимуть визначенн¤ ресурс≥в д≥¤льност≥ та ≥нших компонент≥в плануванн¤. ¬ажливим моментом Ї те, що визначен≥ загальн≥ дл¤ громади ц≥л≥, ¤к правило, Ї такими, що потребують тривалих, р≥зноб≥чних, комплексних заход≥в. “ому д≥¤льн≥сть доц≥льно п≥дрозд≥лити на невелик≥, конкретн≥ завданн¤ дл¤ кожноњ окремоњ групи актив≥ст≥в таким чином, щоб ус≥ локальн≥ д≥њ слугували загальним ц≥л¤м. ÷е будуть невелик≥ проекти, кожен ≥з своњм координатором, своЇю часткою ресурс≥в, окремою п≥дзв≥тн≥стю своњй частин≥ громади. —учасн≥ досл≥дженн¤ розвитку громади довод¤ть, що чим багатоохоплюючим Ї проект (в≥дпов≥дно до великих ц≥лей добробуту громади) ≥ чим б≥льше в≥н подр≥бнений на локальн≥ субпроекти (в≥дпов≥дно до пром≥жних завдань), тим усп≥шн≥ше в≥н може згуртувати громаду, моб≥л≥зувати њњ ресурси. ѕриродно, найб≥льш привабливими Ї завданн¤, що стосуютьс¤ економ≥чного вим≥ру житт¤ громади. «розум≥ло, вт≥лювати окрем≥ субпроекти у межах великого територ≥ального проекту будуть, най≥мов≥рн≥ше, окрем≥ об`Їднанн¤ член≥в громади, ¤к≥ згуртувалис¤ за будь-¤кою ознакою. ” в≥тчизн¤них умовах це можуть бути територ≥альн≥ одиниц≥ ≥снуючих громадських орган≥зац≥й.

¬ ”крањн≥ за даними 1998 р. зареЇстровано близько 18 тис¤ч недержавних орган≥зац≥й (Ќƒќ) р≥зних напр¤м≥в д≥¤льност≥ ≥ форм обТЇднанн¤ громад¤н. ƒ≥апазон ≥нтерес≥в ≥ к≥лькост≥ член≥в дуже великий - в≥д малов≥домого Ћьв≥вського м≥ського товариства шанувальник≥в шл¤хетського чину ”крањни-–ус≥ до загальнознаного ”крањнського товариства охорони природи, в≥д 5 член≥в (Ќезалежна благод≥йна газета "јпокал≥псис" м. оростен¤ ∆итом≥рськоњ област≥) до 15 м≥льйон≥в (“овариство „ервоного ’реста ”крањни). ѕриродно, що далеко не вс≥ ≥з зареЇстрованих орган≥зац≥й суттЇво впливають на стан сусп≥льних проблем або провод¤ть достатньо вагому роботу взагал≥. ” Уƒов≥днику неур¤дових орган≥зац≥й ”крањниФ, виданому “ворчим ÷ентром аунтерпарт у иЇв≥ у 1998 р., наведено перел≥к 2659 неур¤дових орган≥зац≥й (близько 15% зареЇстрованих), що д≥ють досить активно, пос≥дають ч≥льне м≥сце у своњх напр¤мах д≥¤льност≥. Ќе менш ¤к 300 орган≥зац≥й (близько 11% ус≥х активних Ќƒќ) мають в≥дношенн¤ до формуванн¤ «—∆. Ќайб≥льша к≥льк≥сть њх зосереджена у иЇв≥ ≥ ињвськ≥й област≥ (до 65, або близько 22%).

” лютому-березн≥ 1999 р. ”крањнський ≥нститут соц≥альних досл≥джень пров≥в соц≥олог≥чне досл≥дженн¤ з вивченн¤ участ≥ громадських орган≥зац≥й у соц≥альн≥й робот≥ з молоддю, у ¤кому вз¤ли участь 183 громадських орган≥зац≥њ з 8 областей ”крањни. ≤нформац≥ю отримано шл¤хом нап≥встандартизованого ≥нтервТю з кер≥вниками Ќƒќ. ќрган≥зац≥њ, що випадково опинилис¤ у сфер≥ опитуванн¤, згрупован≥ таким чином: дит¤ч≥, молод≥жн≥, ж≥ноч≥, патр≥отичн≥, культуролог≥чн≥, рел≥г≥йн≥, соц≥ально-медичн≥, так≥, що спец≥ал≥зуютьс¤ на робот≥ з ≥нвал≥дами.

«а даними досл≥дженн¤ найб≥льш активну соц≥альну роботу з д≥тьми та молоддю провад¤ть дит¤ч≥ орган≥зац≥њ (19%) ≥ орган≥зац≥њ, що займаютьс¤ соц≥альною роботою з ≥нвал≥дами (18%). ћеншою м≥рою беруть участь ж≥ноч≥ ≥ молод≥жн≥ орган≥зац≥њ (по 12%) ≥ орган≥зац≥њ соц≥ально-медичного проф≥лю (11%). Ќайнижч≥ показники - у культуролог≥чних (8%), рел≥г≥йних (6%) ≥ патр≥отичних (3%) орган≥зац≥й. –ешта 11% припадаЇ на ≥нш≥ орган≥зац≥њ, що не могли бути ≥дентиф≥кован≥ за вищенаведеним перел≥ком.

ѕереважна б≥льш≥сть громадських орган≥зац≥й (34%) працюють з ус≥ма категор≥¤ми населенн¤, 20% - з д≥тьми шк≥льного в≥ку, 19% - з д≥тьми-сиротами ≥ д≥тьми-≥нвал≥дами, 18% - з молоддю, 13% - спец≥ал≥зуютьс¤ на соц≥альн≥й робот≥ з малозабезпеченими категор≥¤ми населенн¤, по 10% - з ж≥нками ≥ багатод≥тними с≥мТ¤ми. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ, що спец≥ал≥зуютьс¤ на робот≥ з наркоманами, алкогол≥ками, ¬≤„-≥нф≥кованими, дорослими ≥нвал≥дами, особами, ¤к≥ постраждали внасл≥док авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—, в≥йськовослужбовц¤ми ≥ особами, ¤к≥ повернулис¤ з м≥сць позбавленн¤ вол≥, загалом становл¤ть в≥д 1 до 3% загального обс¤гу досл≥джуваних орган≥зац≥й.

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ надають широкий спектр соц≥альних послуг р≥зним категор≥¤м населенн¤. ѕроте основну увагу у своњй д≥¤льност≥ вони прид≥л¤ють матер≥альн≥й п≥дтримц≥: ф≥нансов≥й допомоз≥, розпод≥лу гуман≥тарноњ допомоги, наданню нужденним категор≥¤м населенн¤ продукт≥в харчуванн¤. ћайже половина громадських орган≥зац≥й (49%), залучена саме до таких вид≥в соц≥альноњ роботи, 28% громадських орган≥зац≥й займаютьс¤ орган≥зац≥Їю дозв≥лл¤, 22% - питанн¤ми, що стосуютьс¤ сексуального вихованн¤ ≥ плануванн¤ с≥мТњ. (ƒетальн≥ше види соц≥альноњ допомоги, що надають громадськ≥ орган≥зац≥њ, ≥ частка кожноњ з них у загальному обс¤з≥ соц≥альноњ роботи недержавних орган≥зац≥й, див. у табл.1 за рейтингом проблем).

“аблиц¤ 1

¬иди соц≥альноњ допомоги, ¤ку надають громадськ≥ орган≥зац≥њ, ≥ частка кожноњ з них у загальному обс¤з≥ соц≥альноњ роботи недержавних орган≥зац≥й

ѕриродно, що соц≥альна робота р≥зних громадських орган≥зац≥й неоднакова ≥ пов`¤зано це з проф≥лем орган≥зац≥й, м≥сцевими особливост¤ми, можливост¤ми, ≥ншими суб`Їктивними чинниками.

ѕроте д≥¤льност≥ переважноњ б≥льшост≥ Ќƒќ притаманн≥ де¤к≥ узагальнен≥ риси. “ак, б≥льше за ≥нших до соц≥альноњ роботи залучен≥ дит¤ч≥ орган≥зац≥њ. —оц≥альну допомогу члени дит¤чих орган≥зац≥й надають, ¤к правило, незахищеним категор≥¤м населенн¤, перш за все громад¤нам похилого в≥ку, пенс≥онерам, ≥нвал≥дам. Ќаданн¤ таких вид≥в допомоги Ї обовТ¤зком член≥в дит¤чих орган≥зац≥й. «начне м≥сце у соц≥альн≥й робот≥ дит¤чих орган≥зац≥й пос≥даЇ також ≥ матер≥альна допомога. ћолод≥ волонтери збирають реч≥, продукти, що передаютьс¤ д≥т¤м-сиротам, д≥т¤м-≥нвал≥дам, пенс≥онерам. ƒ≥ти допомагають одиноким ≥ старим люд¤м вир≥шувати побутов≥ проблеми: допомагають по господарству, купують продукти, виконують р≥зну роботу на присадибних д≥л¤нках. ¬олонтери беруть участь в орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ дл¤ д≥тей-сир≥т ≥ д≥тей-≥нвал≥д≥в. Ќайб≥льшого поширенн¤ набула соц≥альна робота дит¤чих орган≥зац≥й серед своњх член≥в. Ѕ≥льш≥сть член≥в Ќƒќ займаютьс¤ орган≥зац≥Їю дозв≥лл¤ д≥тей та молод≥. ѕри цьому культурно-масов≥ заходи визначен≥ тематично: наприклад, з акцентом на проф≥лактику негативних ¤вищ у молод≥жному середовищ≥, п≥дготовку юнак≥в до служби у «бройних —илах ”крањни, пропаганду здорового способу житт¤, п≥дтримку творчоњ молод≥. —л≥д зазначити, що серед член≥в дит¤чих громадських формувань виховуютьс¤ добре п≥дготовлен≥ менеджери, чимало Ќƒќ займаютьс¤ орган≥зац≥йною роботою в обТЇднанн¤х школ¤р≥в, орган≥зують благод≥йн≥ заходи, пропагують д≥¤льн≥сть своњх орган≥зац≥й. ћожна вважати, що головним у д≥¤льност≥ дит¤чих громадських орган≥зац≥й Ї створенн¤ умов дл¤ самореал≥зац≥њ д≥тей та молод≥, самоствердженн¤ особистост≥. Ѕезумовно, це Ї соц≥ально значущою роботою, а створенн¤ б≥льшоњ к≥лькост≥ дит¤чих орган≥зац≥й дозволить залучити до нењ б≥льшу к≥льк≥сть д≥тей ≥ молод≥.

ќрган≥зац≥њ, що працюють з ≥нвал≥дами. –еально - це громадськ≥ орган≥зац≥њ, що створен≥ за ≥н≥ц≥ативи самих ≥нвал≥д≥в або њхн≥х родич≥в. —еред 20 таких орган≥зац≥й, що були опитан≥, б≥льш≥сть з них створен≥ за ≥н≥ц≥ативи батьк≥в д≥тей-≥нвал≥д≥в. “ак≥ орган≥зац≥њ перш за все Ї групами п≥дтримки та взаЇмодопомоги. ѓхньою допомогою, що спр¤мована на забезпеченн¤ виживанн¤ с≥мей ≥нвал≥д≥в у складних економ≥чних умовах сучасноњ ”крањни Ї: матер≥альна, ф≥нансова допомога, ¤к правило, це розпод≥л закордонноњ гуман≥тарноњ допомоги, р≥дше - спонсорськоњ. Ќа розпод≥л≥ закордонноњ гуман≥тарноњ допомоги грунтуЇтьс¤ ≥ робота по забезпеченню ≥нвал≥д≥в медикаментами. —уто матер≥альний аспект допомоги дуже важливий дл¤ громадських орган≥зац≥й, що працюють з ≥нвал≥дами. „имало уваги у таких орган≥зац≥¤х прид≥л¤Їтьс¤ соц≥альн≥й реаб≥л≥тац≥њ ≥нвал≥д≥в, њхньоњ ≥нтеграц≥њ у сусп≥льство. «асобом дос¤гненн¤ мети тут Ї зан¤тт¤ спортом, орган≥зац≥¤ екскурс≥й, сп≥льний в≥дпочинок, виданн¤ газет ≥ журнал≥в. р≥м заход≥в дозв≥лл¤ важливе м≥сце пос≥даЇ трудова д≥¤льн≥сть: навчанн¤ трудовим навичкам, наприклад робот≥ на персональному компТютер≥, орган≥зац≥њ зайн¤тост≥, працевлаштуванн¤, проведенн¤ виставок творчих роб≥т молодих ≥нвал≥д≥в. ƒуже важливою дл¤ ≥нвал≥д≥в Ї ≥нформац≥йно-консультативна д≥¤льн≥сть громадських орган≥зац≥й. ¬она спр¤мована на максимальне задоволенн¤ потреб член≥в орган≥зац≥й-≥нвал≥д≥в у р≥зн≥й ≥нформац≥њ, захист њхн≥х прав та ≥нтерес≥в. ѕрактично вс¤ ц¤ робота проводитьс¤ через консультативно-психолог≥чну допомогу батькам ≥ родичам молодих ≥нвал≥д≥в. ¬ир≥шенн¤ комплексу соц≥альних проблем, ¤к≥ вир≥шують орган≥зац≥њ, що працюють з ≥нвал≥дами, дозвол¤Ї с≥мТ¤м ≥нвал≥д≥в отримати необх≥дну матер≥альну ≥ моральну п≥дтримку, допомагаЇ адаптуватис¤ у складних умовах њхнього ≥снуванн¤.

ƒо соц≥альноњ роботи з молоддю залучен≥ ≥ молод≥жн≥ орган≥зац≥њ. —оц≥альна складова њхньоњ д≥¤льност≥ дещо схожа з роботою дит¤чих орган≥зац≥й: шефська допомога ветеранам, пенс≥онерам, одиноким люд¤м. ѕроте р≥зниц¤ у в≥ц≥ визначаЇ форми ≥ методи соц≥альноњ роботи. “ак, наприклад, ременчуцьке в≥дд≥ленн¤ —оц≥ал≥стичного конгресу молод≥ проводить шефську роботу у виправно-трудов≥й колон≥њ дл¤ неповнол≥тн≥х. ћолод≥жн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ вз¤ли шефство над будинками дитини, ≥нтернатами дл¤ д≥тей-сир≥т, допомогають дит¤чим спортивним командам. Ќа жаль, молод≥жн≥ орган≥зац≥њ ор≥Їнтують своњх член≥в на соц≥альну допомогу молодшим ≥ старшим, але не своњм однол≥ткам. —тосовно молод≥ молод≥жн≥ орган≥зац≥њ дуже часто виступають ¤к пропагандисти т≥Їњ чи ≥ншоњ пол≥тичноњ теч≥њ, ≥ њхн≥ масов≥ заходи теж мають пол≥тичний характер. —оц≥альна робота молод≥жних орган≥зац≥й, ¤к правило, обмежуЇтьс¤ орган≥зац≥Їю дозв≥лл¤, р≥дше - захистом прав молод≥. ≤ндив≥дуальна ≥ групова консультативна соц≥альна допомога молод≥жними орган≥зац≥¤ми практично не надаЇтьс¤. ƒл¤ наданн¤ соц≥ально-психолог≥чноњ допомоги своњм членам молод≥жн≥ орган≥зац≥њ користуютьс¤ послугами центр≥в соц≥альних служб дл¤ молод≥. ќтже, можна д≥йти висновку, що молод≥жн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ Ї значним, але поки що нереал≥зованим потенц≥алом у соц≥альн≥й робот≥ з молоддю, тим б≥льше у робот≥ по ‘«—∆.

¬агому соц≥альну допомогу молод≥ надають ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ. Ќайб≥льше њх д≥¤льн≥сть зор≥Їнтована на работу з ж≥ночою молоддю ≥ перш за все Ц на захист прав ж≥нок. «а останн≥ роки значного поширенн¤ набула робота по залученню молодих ж≥нок до п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ∆≥ноч≥ орган≥зац≥њ за допомогою закордонних партнер≥в провод¤ть трен≥нги, реал≥зують навчальн≥ програми, надають психолог≥чн≥ ≥ юридичн≥ консультац≥њ, що спри¤Ї п≥двищенню соц≥альноњ активност≥ молодих ж≥нок, њхньоњ рол≥ у розвитку малого ≥ середнього б≥знесу. ƒосить широко у практичн≥й д≥¤льност≥ ж≥ночих орган≥зац≥й представлен≥ ≥ндив≥дуальн≥ форми роботи. —пец≥ал≥сти Ц члени орган≥зац≥њ надають консультац≥њ дл¤ ж≥нок та њхн≥х д≥тей з психолог≥чних, педагог≥чних, медико-соц≥альних питань. „ималу роботу провод¤ть ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ ≥з соц≥ального захисту, матер≥альноњ ≥ моральноњ п≥дтримки багатод≥тних с≥мей, одиноких ≥ малол≥тн≥х матер≥в. «начне м≥сце у д≥¤льност≥ ж≥ночих орган≥зац≥й прид≥л¤Їтьс¤ подготовц≥ майбутн≥х подружж≥в ≥ робот≥ з молодими с≥мТ¤ми, а також проблем≥ збереженн¤ с≥мТњ, провод¤чи при цьому ≥ндив≥дуальну роботу ≥ масов≥ заходи. ” багатьох рег≥онах ”крањни розпочато роботу з наданн¤ психолог≥чноњ ≥ соц≥альноњ допомоги ж≥нкам ≥ д≥т¤м, ¤к≥ зазнали насильства. “ут, безперечно, Ї певний потенц≥ал дл¤ д≥¤льност≥ по ‘«—∆, особливо у специф≥чних напр¤мах репродуктивного здоров`¤, здорових статтЇвих в≥дносин.

—л≥д в≥дзначити роботу з молоддю громадських орган≥зац≥й соц≥ально-медичного проф≥лю, таких, ¤к служби плануванн¤ с≥мФњ. —пециф≥ка д≥¤льност≥ таких орган≥зац≥й пол¤гаЇ у профес≥йн≥й приналежност≥ њњ член≥в. ћедичн≥ прац≥вники беруть на себе соц≥ально-просв≥тницьку функц≥ю, роботу, що повТ¤зана ≥з здоровТ¤м та здоровим способом житт¤. ≤снуЇ дв≥ основн≥ форми роботи громадських орган≥зац≥й соц≥ально-медичного проф≥лю: лекц≥њ на актуальн≥ соц≥ально-медичн≥ теми ≥ консультативна допомога з питань плануванн¤ с≥мТњ, сексуального вихованн¤, л≥куванн¤ в≥д наркотичноњ, алкогольноњ залежностей та тютюнопал≥нн¤. ѕриродно, тут Ї резерв дл¤ запровадженн¤ ≥нших форм ≥ метод≥в, засоб≥в ≥ стратег≥й, притаманних теор≥њ ≥ практиц≥ ‘«—∆. –азом з тим, члени громадських орган≥зац≥й соц≥ально-медичного спр¤муванн¤ надають гуман≥тарну допомогу тим, хто њњ потребуЇ: самотн≥м люд¤м, д≥т¤м-сиротам, багатод≥тним с≥мТ¤м, завд¤ки тому, що так≥ орган≥зац≥њ мають закордонних партнер≥в Ц донор≥в гуман≥тарноњ допомоги.

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ культуролог≥чного спр¤муванн¤ також реал≥зують де¤к≥ напр¤ми соц≥альноњ роботи. —пециф≥ка њхньоњ роботи пол¤гаЇ у культурно-просв≥тницьк≥й ≥ творч≥й спр¤мованост≥. ультуролог≥чн≥ орган≥зац≥њ допомагають розвитков≥ творчого потенц≥алу молод≥, њњ комун≥кативних ≥ ≥нтелектуальних можливостей. ќсновн≥ форми соц≥альноњ роботи - гуртки, клуби за ≥нтересами. ”часть молод≥ у робот≥ дозвол¤Ї вир≥шити проблему њхньоњ самореал≥зац≥њ через творчий, ≥нтелектуальний, профес≥йний розвиток. ќбТЇктом д≥¤льност≥ таких орган≥зац≥й Ї населенн¤ ус≥х в≥кових груп ≥ соц≥альних категор≥й. “ут Ї спри¤тливе п≥дгрунт¤ дл¤ реал≥зац≥њ заход≥в ‘«—∆, спр¤мованих на формуванн¤ потр≥бного р≥вн¤ духовного здоров`¤.

ќкремо про рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ ≥ представник≥в р≥зних рел≥г≥йних конфес≥й ¤к нос≥њв соц≥альноњ роботи. ÷≥каво, що соц≥альна д≥¤льн≥сть таких орган≥зац≥й у наш≥й крањн≥ практично н≥коли не досл≥джувались. Ќав≥ть при поверховому вивченн≥ ц≥Їњ д≥¤льност≥ очевидно, що вона маЇ дуже широкий спектр, часто д≥аметрально протилежних спр¤мувань. ќдин з позитивних аспект≥в ц≥Їњ роботи - вир≥шенн¤ матер≥альних проблем: наданн¤ допомоги продуктами харчуванн¤, од¤гом, взутт¤м. ѕроте рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ та конфес≥њ не т≥льки розпод≥л¤ють гуман≥тарну допомогу, а й впливають на духовне вихованн¤, вони самост≥йно орган≥зують благод≥йн≥ акц≥њ по збору речей ≥ продукт≥в, утримують благод≥йн≥ њдальн≥ дл¤ д≥тей, сир≥т ≥ людей похилого в≥ку, надають допомогу д≥т¤м вулиц≥, колон≥¤м дл¤ неповнол≥тн≥х, школам-≥нтернатам. ≤нший позитивний момент соц≥альноњ роботи рел≥г≥йних орган≥зац≥й - духовно-просв≥тницька ≥ виховна д≥¤льн≥сть. Ѕезумовно, головне дл¤ них - рел≥г≥йне вихованн¤, але вони провад¤ть ≥ роботу по п≥дготовц≥ молод≥ до подружнього житт¤, допомагають люд¤м боротис¤ з алкогольною ≥ наркотичною залежн≥стю, читають лекц≥њ з проф≥лактики наркоман≥њ та алкогол≥зму, орган≥зовують л≥тн≥й в≥дпочинок д≥тей. —пециф≥ка в≥дносин рел≥г≥йних орган≥зують з державою на р≥вн≥ м≥ст ≥ район≥в така, що њхн≥ представники не розраховують на допомогу м≥сцевих орган≥в влади (на в≥дм≥ну в≥д ус≥х ≥нших орган≥зац≥й), њх бажанн¤ зводитьс¤ до порозум≥нн¤ з владою, усуненн¤ можливих перешкод у своњй д≥¤льност≥. ѕотенц≥ал цих орган≥зац≥й щодо формуванн¤ духовного здоров`¤ молод≥ безумовно суттЇвий, але в кожному конкретному випадку, залучаючи њх до партнерства у сфер≥ ‘«—∆, потр≥бно добре знати про особливост≥ метод≥в впливу на аудитор≥ю, що застосовуютьс¤ конкретною церквою, особливо нетрадиц≥йних конфес≥й. ≤накше можна б≥льше зашкодити духовному св≥тов≥ молод≥, н≥ж допомогти.

ƒо громадських орган≥зац≥й, ¤к≥ також займаютьс¤ соц≥альною роботою з молоддю, сл≥д в≥днести обТЇднанн¤ хворих на алкогол≥зм, наркоман≥ю (Уанон≥мн≥ алкогол≥киФ, Уанон≥мн≥ наркоманиФ) та њхн≥х родич≥в. « одного боку, це дуже д≥йовий резерв ‘«—∆ - н≥хто не доведе так переконливо на власному приклад≥, н≥ж людина, у ¤коњ були особист≥ проблеми, н≥хто не викликаЇ у молод≥ б≥льшу дов≥ру, н≥ж ц≥ люди. јле з ≥ншого боку, орган≥зац≥¤ такоњ роботи дуже складна, вона потребуЇ вельми обережного п≥дходу, врахуванн¤ вс≥х чинник≥в ≥нд≥в≥дуал≥зац≥њ метод≥в впливу, орган≥зац≥њ сп≥лкуванн¤, етичного аспекту.
јнал≥з участ≥ громадських орган≥зац≥й у соц≥альн≥й робот≥ з молоддю висв≥тлюЇ на¤вн≥сть великого потенц≥алу взагал≥ ≥ у напр¤мах ‘«—∆ зокрема. ѕом≥тн≥ шл¤хи виг≥дного використанн¤ на¤вних реал≥й: кожна група громадських орган≥зац≥й маЇ св≥й специф≥чний обТЇкт дл¤ соц≥альноњ роботи, власн≥ форми сп≥лкуванн¤; соц≥альна допомога членами громадських орган≥зац≥й надаЇтьс¤ на волонтерських засадах, тобто дл¤ населенн¤ вона безкоштовна, що дуже важливо в умовах економ≥чноњ кризи; види ≥ форми соц≥альноњ роботи практично охоплюють весь необх≥дний спектр молод≥жного середовища. р≥м того, участь самоњ молод≥ у д≥¤льност≥ громадських орган≥зац≥й, Ї теж одним з резерв≥в у робот≥ по формуванню «—∆.
”крањнський ≥нститут соц≥альних досл≥джень у серпн≥ - вересн≥ 1999 р. пров≥в опитуванн¤ 115 кер≥вник≥в громадських орган≥зац≥й п`¤ти областей ”крањни, котр≥ займаютьс¤ орган≥зац≥Їю волонтерськоњ роботи серед п≥дл≥тк≥в, з метою ви¤вленн¤ њх погл¤д≥в на те, наск≥льки впливаЇ участь молодих людей у волонтерськ≥й д≥¤льност≥ на розвиток њхн≥х людських ¤костей та зд≥бностей, соц≥альне самопочутт¤. ер≥вники Ќƒќ зазначають вагом≥ структурн≥ зм≥ни в особистост≥ волонтера-п≥дл≥тка у процес≥ њх включенн¤ в добров≥льну соц≥альну роботу.
Ќайб≥льш≥ пом≥тн≥ зм≥ни про¤вл¤ютьс¤ в самореал≥зац≥њ молодих людей: 61% експерт≥в Участо спостер≥гаютьФ, а 25% - У≥нод≥ спостер≥гаютьФ п≥двищенн¤ р≥вн¤ самост≥йност≥ у п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ займаютьс¤ волонтерською роботою; 53% - Участо спостер≥гаютьФ, 38% - У≥нод≥ спостер≥гаютьФ п≥двищенн¤ впевненост≥ у соб≥; 85% (52% - Участо спостер≥гаютьФ, 33% - У≥нод≥ спостер≥гаютьФ) - зб≥льшенн¤ потреби щодо самореал≥зац≥њ; 91% (в≥дпов≥дно 49 ≥ 42%) - назвали зм≥ни щодо усв≥домленн¤ власноњ ≥ндив≥дуальност≥.
ѕом≥тн≥ зм≥ни стосовно прагненн¤ до самоорган≥зац≥њ молодих волонтер≥в: зокрема, 79% експерт≥в називали посиленн¤ самост≥йност≥ д≥й (56% - Участо спостер≥гаютьФ, 23% - У≥нод≥ спостер≥гаютьФ ц≥ зм≥ни), 76% (в≥дпов≥дно 54 ≥ 22%) - констатують п≥двищенн¤ р≥вн¤ самоконтролю волонтер≥в; 83% (в≥дпов≥дно 45 ≥ 38%) - вважають, що участь у волонтерськ≥й робот≥ спри¤Ї розвитку працелюбност≥ у волонтер≥в.
«алученн¤ до волонтерства актив≥зуЇ молодих людей у план≥ самовизначенн¤. “ак, 92% (в≥дпов≥дно 53 ≥ 39%) експерт≥в вважають, що у молодих волонтер≥в в≥дбуваютьс¤ зм≥ни щодо усв≥домленн¤ розум≥нн¤ свого м≥сц¤ в с≥м`њ, колектив≥, св≥т≥ тощо; 78% (32 ≥ 46%) - спостер≥гають зм≥ни само≥дентиф≥кац≥њ молодих людей стосовно ≥нших; 79% - здатн≥сть до адекватного вир≥шенн¤ своњх завдань у конкретн≥й ситуац≥њ.
јнал≥зуючи емп≥ричн≥ дан≥, ви¤влено, що зм≥нюютьс¤ самоп≥знанн¤, саморегул¤ц≥¤, самореаб≥л≥тац≥¤, самоосв≥та ≥ самовихованн¤ молодих людей, залучених до волонтерства.
¬≥дпов≥д≥ на запитанн¤ У„и вважаЇте ¬и, що участь молодих людей у волонтерському рус≥ розвиваЇ назван≥ ¤кост≥ та зд≥бност≥ волонтера?Ф розпод≥лилис¤ так (див. табл.2):

“аблиц¤ 2

ќтже, волонтерство п≥дл≥тк≥в це не лише њхн¤ участь у соц≥альн≥й робот≥, а й формуванн¤ особистост≥ волонтера. ÷ей аспект волонтерства поки що мало вивчений, але, безперечно, в≥н суттЇвий. ¬олонтери ( п≥дл≥тки ≥ доросл≥) набувають у процес≥ волонтерства нових позитивних ¤костей щодо соц≥ального здоров`¤, тому ≥нколи важко визначити, ¤кий чинник б≥льш суттЇвий дл¤ громади - допомога ≥ншим чи соц≥ал≥зац≥¤ самого себе.
¬икладене вище може зай≥кавити ≥н≥ц≥атор≥в проект≥в по ‘«—∆ при визначенн≥ партнер≥в серед Ќƒќ за будь-¤кими стратег≥¤ми д≥¤льност≥.
Ќаприклад, Ќƒќ патр≥отичноњ спр¤мованност≥ у проектах ‘«—∆ можна залучати до тих стратег≥й, що пов`¤зан≥ з ф≥зичним здоров`¤м - загартуванн¤м молод≥, попередньою п≥дготовкою до служби у «бройних —илах, навчанн¤м спортивно-туристським навичкам у краЇзнавчих походах, в≥йськово-спортивних таборах. –ел≥г≥йн≥, культуролог≥чн≥ Ќƒќ доц≥льно залучати, користуючись цим принципом, до стратег≥й формуванн¤ духовного здоров`¤. ≤ навпаки, активн≥ш≥ орган≥зац≥њ (дит¤ч≥, ж≥ноч≥, молод≥жн≥) доц≥льно спр¤мовувати на найб≥льш узагальнен≥ стратег≥њ - валеолог≥чну осв≥ту, навчанн¤ навичкам само- ≥ взаЇмодопомоги тощо.
¬икористовуючи Ќƒќ в робот≥ з ‘«—∆, б≥льш≥сть орган≥зац≥й (тих, що працюють з р≥зними категор≥¤ми населенн¤) можна залучати до найб≥льш узагальнених, ≥нтегральних стратег≥й, спр¤мованих майже на все населенн¤, ≥ одночасно диференц≥йован≥ знанн¤ ≥ навички дл¤ окремих категор≥й (школ¤р≥в, ж≥нок тощо) впроваджувати через Ќƒќ, що з ними сп≥лкуютьс¤ за власними завданн¤ми.

Ћ≥тература

јлексеева ќ. “ретий сектор или благотворительность дл¤ УчайниковФ. ћ.,: ¬¬— ћ–ћ, 1997.
ороткий огл¤д д≥¤льност≥ орпусу ћиру —Ўј в ”крањн≥.
ћатер≥али дл¤ виховател≥в пров≥дник≥в у ѕласт≥. -“оронто, 1996.- є6 (96).
ќсновы де¤тельности и успеха некомерческих организаций. - ћ.: CAF-–осси¤, 1995.
ѕуть к успеху: ѕособие дл¤ неправительственных некоммерческих организаций. Ц ћ.: ÷ентр социально-практического просвещени¤ У√олубкаФ, 1995.
—лагаемые успеха некомерческих организаций. Цћ.: CAF-–осси¤, 1996.

«м≥ст