Зміст
Розділ IV.

Особливості формування здорового способу життя молоді
в Україні перехідного періоду


Практичні успіхи щодо формування здорового способу життя, зокрема молоді, можливі тільки за умов врахування особливостей суспільного, політичного і економічного життя України перехідного періоду, реалії якого зменшують ефективність методів, що добре зарекомендовані в інших країнах. Отже є необхідність визначити чинники життєдіяльності суспільства і держави в умовах перехідного періоду, наголошуючи на тих, що впливають на формування і можливість реалізації політики здоров'я населення і його охорони.

4.1. Структурні і функціональні зміни у системах, що формують здоров'я населення

Щорічні звіти дослідження людського розвитку в Україні за Програмою ООН свідчать про зниження рівня здоров'я населення країни. Зафіксована висока смертність серед всіх груп населення, в тому числі і дитячою, підвищення захворювань, а також на соціально небезпечні інфекційні хвороби. Спостережено кореляцію між зниженням якості життя і станом здоров'я населення. Згідно із даними залежність низького рівня здоров'я населення від змін, що відбуваються в усій системі життєдіяльності, як у зовнішньому, так і внутрішньому, стосовно охорони здоров'я, середовищі системи.
На думку фахівців, характерними рушийними чинниками суспільного, політичного і економічного життя сьогодення України, що стосуються підтримки і охорони здоров'я населення, є:

Напрям на всебічне сприяння індивідуальному і суспільному здоров’ю, визначений державними і громадськими організаціями управління в розвинутих країнах, продиктований вимогами, що висуває сучасність перед суспільством. Інтенсифікація всіх процесів життєдіяльності сталася тільки завдяки високим можливостям людини і популяції адекватно відповідати цим вимогам фізично, психічно і духовно. Країни, що досягли значних економічних успіхів, такі, як Японія, Канада, США та інші, мають найвищі показники середньої тривалості життя. Передовсім саме за показником рівня здоров'я населення міжнародні експерти ООН проводять порівняльний вимір ступеня сталого розвитку країни. Визнаючи рівень здоров'я нації показником спроможності країни конкурувати на міжнародному рівні, уряди, національні і регіональні парламенти, а також громадські організації розвинутих країн взяли на себе відповідальність активно сприяти підвищенню рівня здоров'я населення, що знайшло відображення в таких міжнаціональних документах, як ПРООН і Отавська Хартія. Зокрема, в Оттаві було затверджено п’ять напрямів діяльності суспільства і урядів щодо зміцнення здоров'я населення:

Провідною тезою політики ВООЗ у ХХІ столітті є впровадження багатогалузевої відповідальності за здоров'я населення.

Аудит національних і регіональних систем охорони здоров'я нині передбачає аналіз соціально-економічних стратегій інших галузей життєдіяльності суспільства. За досвідом такий підхід щодо забезпечення високого рівня здоров'я населення можливий при усвідомленні поняття цінності здоров'я в усіх проявах життєдіяльності суспільства, тобто при панівній ідеології здоров'я людини в країні, і створенні міжгалузевих механізмів забезпечення здорової життєдіяльності.
Отже, на сучасному етапі розвитку людської спільноти збереження здоров'я забезпечують усі сфери життєдіяльності за головної умови - якщо вони керуються в своїй діяльності завданням або більш широко - ідеєю збереження здоров'я.

Ідеологія здоров'я це, по-перше, яку питому вагу займає здоров'я як суспільна цінність у свідомості людей, в політиці державного управління та різних галузях діяльності; по-друге, наскільки значимість індивідуального і громадського здоров'я виражена у різних формах суспільної свідомості - політиці, моралі, праві, освіті, мистецтві, ЗМІ тощо.
В Україні як демократичній державі метою державотворення, всіх економічних і соціальних реформ, що проводяться останнім часом, є поліпшення умов і рівня життя населення, в тому числі такої його якісної інтегральної характеристики, як можливість прожити довге життя, зберігаючи добре здоров'я. Останній показник за його значимістю віднесено до переліку складових національної безпеки України як держави.
До національних інтересів держави згідно із Концепцією національної безпеки України, затвердженою Верховною Радою 16 січня 1997 р., віднесено зміцнення генофонду Українського народу, його фізичного і морального здоров'я та інтелектуального потенціалу. А загрозою національній безпеці України у соціальній сфері визнано "низький рівень здоров'я населення, незадовільний стан системи його охорони".
Разом з тим, слід зазначити, що визнання цінності і значущості здоров'я ще не означає існування ідеології здоров'я, якщо ці ідеї не просякли в усі сфери життєдіяльності суспільства, якщо немає попиту на здоров'я і інші важелі підтримки високого рівня здоров'я і тривалості життя популяції.
В Україні перехідного періоду слід відмітити значне зниження не тільки рівня здоров'я населення, але й визнання його як реальної життєвої цінності. Аналогічний процес в економіці визначають як інфляцію, що характеризується підвищенням цін і знеціненням грошей, тобто падінням платоспроможності населення. Проекція широко відомого економічного явища на галузь охорони здоров'я дозволяє констатувати, що в Україні перехідного періоду спостерігається практично знецінення такої важливої категорії суспільства, як здоров'я нації.
Не існує галузі життєдіяльності суспільства, яка б серйозно висувала вимоги до рівня здоров'я громадянина або, головне, спонукала його до підвищення цього рівня. Не на нашу користь порівняння положень про вимоги до здоров'я державних службовців, і особливо вищого ешелону, у розвинутих країнах. Так, запобігання основному ризику здоров'я нації - серцево-судинним захворюванням у США стосувалося всіх категорій населення і передовсім державних службовців. Функціонує Національна програма "Холестерин". Показник вмісту холестерину у крові, який вважається показником схильності до захворювання серцево-судинних захворювань, є обмежувальним для вступу до державної служби. Харчова промисловість реалізує антихолестеринові технології при виготовленні продуктів. Але ефективність боротьби із серцево-судинними захворюваннями значною мірою визначається попитом на здоров'я, його збереженням у суспільстві.
У останньому документі ВООЗ (Здоров'я-21, 1999, Розділ 5) наведені рекомендації щодо основ сучасної політики досягнення здоров'я, якими вони вважають міжсекторальні стратегії. Розглянуті завдання основних секторів - енергетики, промисловості, транспорту, сільського господарства, харчової промисловості, правосуддя, ЗМІ, служби соціального забезпечення, і тільки на останньому місці - система охорони здоров'я.
Основна думка цього розділу документа ВООЗ: зміцнення і охорона здоров'я нації повинні бути головними критеріями вибору політики і стратегії в економічних і соціальних сферах, а також враховуватись у інших сферах, усвідомлюючи користь для досягнення вищих результатів.
Для України перехідного періоду з появою прошарку приватних підприємств охорона здоров'я робітників на них і контроль їхньою продукції на відповідність щодо безпеки для здоров'я становить нове важливе завдання, що можна вирішити методом міжгалузевих підходів.
Для нашої країни також важливим є вирішення питання екологічної безпеки у транспортній галузі. Для всіх європейських країн транспортні викиди двоокису вуглецю є основним видом забруднення повітря, а дорожньо-транспортні випадки є головною причиною травматизму і загибелі людей у працездатному віці. Спостерігається посилення тенденції до підвищення небезпеки у транспортній галузі і можливість її вирішення міжгалузевими підходами.
Харчова промисловість та її база - сільське господарство потерпають від застосування нових не досить досліджених контамінантів, що дозволяють вирішити проблему збільшення обсягу продуктів харчування, але одночасно знижують їхню якість. При цьому конкурують інтереси харчової промисловості і сільськогосподарського виробництва, але у кінцевому результаті зазнає шкоди здоров'я населення. Для вирішення проблеми безпечного, якісного і достатнього харчування населення знову ж таки потрібен міжгалузевий підхід в управлінні з урахуванням реалій сучасної перехідної економіки.
Важливою галуззю у пропаганді здорового способу життя є засоби масової інформації (ЗМІ), що спроможні провадити ідеологію здоров'я, але ефективність їхньої діяльності можлива знову ж таки, якщо вони враховуватимуть реальні потреби сфер життєдіяльності суспільства. Перехід ЗМІ на самоутримання сприяє неконтрольованій рекламі, що суперечить ідеології здоров'я населення. Тому у випадку найбільш впливовою є роль громадськості.

Отже, інфляція здоров'я має п’ять характерних рис:
4.2. Особливості формування здорового способу життя молоді в Україні перехідного періоду

Характерною рисою суспільства перехідного періоду, що потребує активних позицій і дій, можна вважати підвищення ролі молоді у життєдіяльності суспільства. Великий обяг інформації, висока ступінь готовності до змін і дії, необхідність значного навантаження є викликами часу, вони спрямовані на молодь, котра здатна засвоїти нові знання, нові типи поведінки, нові ідеї. Молодь - дзеркало своєї епохи, відображення як позитивних, так і негативних її рис, характерних для сьогодення, тому брак економічного забезпечення, соціальна неорганізованість, відсутність ідеології здоров'я, зниження якості життя впливають на формування здорового способу життя і, головне, знецінюють ідею збереження здоров'я як не першочергову, не актуальну.
Перехідні суспільства характеризуються зазвичай порушенням нормального ходу розвитку особистості (закон гетерохронності): розвитку інтелекту, статевої та соціальної зрілості.
Основними рисами молоді можна вважати фізичну активність і прагнення до колективних дій. У зв’язку з цим крім позитивних зрушень, викликаних невизначеністю життєдіяльності у перехідному суспільстві, у середовищі молоді більш виражена схильність до негативних зрушень - девіантної поведінки, шкідливих звичок тощо.

Висновки

Перехідний період характеризується економічною і суспільною організаційною невизначеністю.
Система охорони здоров'я втрачає структурну і фінансову певність.
Відсутні нові управлінські технології.
Відсутня ідеологія здоров'я.
Суспільна роль молоді підвищується.
Зростання негативного впливу на молодь через невизначеність перехідного періоду.

Основні питання для контролю

1. Якими економічними можливостями для охорони здоров'я володіє суспільство у перехідний період.
2. Які структурні зміни відбуваються в системі формування здоров'я населення.
3. Які впливи на формування здоров'я населення спостерігаються в перехідний період.
4. Особливості формування здорового способу життя в перехідному суспільстві.

Література.

1. Веклич О. Феномен "екологічної" поляризації сучасного українського суспільства// Економіка України. -1999.-.№12.- С.49-55.
2. Дікон Б та ін. Глобальна соціальна політика. -К.: Основи.- 1999.- С.52-64.
3. Економічне зростання на засадах справедливості. Український аспект. СБ. 2000р.-Гл.5.- С.101-114.
4. Здоров'я - 21: Матер.ВООЗ при ООН, 1999.
5. Качинський А., Пирожков С., Хміль Г. Фонові ризики смертності в Україні. -К.: НІСД.1998.-81 с.
6. Міщенко М.Д. Ідеологія, соціальна міфологія та трансформаційні процеси в українському суспільстві. Рада Національної Безпеки України. К.: НІСД, 1998.-100 с.
7. Національна безпека України. Національна Рада Безпеки. -К.-1998.
8. Скуратівський В.А., Шевченко М.Ф. Соціальні системи та соціологічні методи дослідження. -К.: В.УАДУ,1998.-186 с.
9. Перспектива-2010. Програма реорганізації медичної допомоги в Україні. -К.,1999.- 96 с.
10. Пинзеник В. Коні не винні. -К.: ВЦ "Академія",1999.-124 с.
11. Україна: Людський розвиток: Звіт 1998.- Гл.5.- С.45-52.
12. Public health in Europe/ Eur.Com, 1997.- 189 p.


Copyright© Новини
silver.kiev.ua Програма підтримки діаспорних організацій «Розквітайте, українці» на 2008-2009 роки Каталог Ресурсов Интернет

Hosted by uCoz