«м≥ст
–озд≥л II. —“јЌ «ƒќ–ќ¬Ся ƒ≤“≈… ≤ ћќЋќƒ≤ ” –јѓЌ»

¬ наш час загальновизнаною ц≥нн≥стю св≥тове сп≥втовариство вважаЇ ≥ндив≥дуальне ≥ громадське здоров`¤.
«доров`¤ нац≥њ розгл¤даЇтьс¤ ¤к показник цив≥л≥зованост≥ держави, що в≥дбиваЇ соц≥ально-економ≥чне становище сусп≥льства. «г≥дно ≥з резолюц≥Їю ќќЌ є38/54 в≥д 1997 року здоров`¤ населенн¤ вважаЇтьс¤ головним критер≥Їм доц≥льност≥ ≥ ефективност≥ вс≥х без вин¤тку сфер господарськоњ д≥¤льност≥. ѕричому, фах≥вц≥ вважають, що близко 75% хвороб у дорослих Ї насл≥дком умов житт¤ у дит¤ч≥ та молод≥ роки .

«агальн≥ показники здоров'¤

¬иконанн¤ нац≥ональних та державних програм з питань охорони здоров`¤ ж≥нок ≥ д≥тей в останн≥ роки дало де¤к≥ позитивн≥ зрушенн¤. “ак, стало можливим:

- знизити смертн≥сть д≥тей першого року житт¤ (1997 р. показник смертност≥ становив 14,0 на 1000 народжених живими, 1998-й - 12,8);
- пол≥пшити окрем≥ показники репродуктивного здоров`¤, зокрема стаб≥л≥зувати показник материнськоњ смертност≥ (1997 р. - 30,1 на 100000 народжених живими, 1998-й - 31,0);
- знизити ≥нфекц≥йну захворюван≥сть на хвороби, що керуютьс¤ засобами ≥мунопроф≥лактики (захворюван≥сть на дифтер≥ю знизилась пор≥вн¤но з 1997 роком на 39,7%, к≥р - на 40,9, кашлюк - на 24,1%);
- надати поступального розвитку таким службам, ¤к медична генетика ≥ пренатальна д≥агностика, неонатальна з в≥дкритт¤м в≥дд≥лень ≥нтенсивноњ терап≥њ новонароджених майже в ус≥х област¤х ”крањни, що дало змогу зменшити частоту випадк≥в смерт≥ д≥тей першого року житт¤ в≥д вроджених вад та показник неонатальноњ смертност≥.

јле захворюван≥сть та поширенн¤ захворювань серед дит¤чого населенн¤ в ”крањн≥ Ї найвищою за останн≥ п`¤ть рок≥в, причому за вс≥ма основними класами хвороб. ќсобливого занепокоЇнн¤ викликаЇ зростанн¤ ≥нфекц≥йних захворювань, хвороб нервовоњ системи та псих≥чних розлад≥в, хвороб ендокринноњ та сечостатевоњ системи, орган≥в травленн¤, травм та отруЇнь. —постер≥гаЇтьс¤ негативна тенденц≥¤ - при загальному поступовому зменшенн≥ к≥лькост≥ дит¤чого населенн¤, в≥дбуваЇтьс¤ значне зростанн¤ к≥лькост≥ д≥тей-≥нвал≥д≥в ≥ показник≥в захворюваност≥. «а даними ћ≥н≥стерства охорони здоров`¤ ”крањни у 1996-1998 роках зниженн¤ смертност≥ д≥тей першого року житт¤ одночасно пор¤д з≥ зб≥льшенн¤м захворюваност≥ та ≥нвал≥дност≥ (див. табл.1).

“аблиц¤ 1
ƒе¤к≥ показники стану здоров`¤ д≥тей ”крањни у 1996-1998 рр.

1996 р.
1997 р.
1998 р.
«ахворюван≥сть
959,9
1045,17
1119,36
—мертн≥сть д≥тей першого року житт¤ (на 1000 народжених живими)
14,3
14,0
12,8
≤нвал≥дн≥сть (на 10 000 д≥тей)
128,3
137,5
146,6

1998 року зросла захворюван≥сть серед п≥дл≥тк≥в ”крањни у розрахунку на 10 тис. п≥дл≥ткового населенн¤. «а вс≥ма класами хвороб вона зб≥льшилас¤ на 23,5% пор≥вн¤но з 1996 роком ≥ на 45,9% - з 1991-м роком.  ≥льк≥сть зареЇстрованих захворювань п≥дл≥тк≥в у в≥ц≥ 15-17 рок≥в з встановленим уперше д≥агнозом дор≥внювала 1,7 млн., або 7746,6 на 10 тис. п≥дл≥ткового населенн¤ (див. табл. 2).

“аблиц¤ 2
«ахворюван≥сть п≥дл≥тк≥в (15-17 рок≥в) ”крањни
у розр≥з≥ клас≥в хвороб на 10 тис. п≥дл≥ткового населенн¤ (за даними ћќ« ”крањни)

 ласи хвороб
1991 р.
1993 р.
1995 р.
1996 р.
1998 р.
’вороби орган≥в диханн¤
2893,0
3365,8
3438,9
2956,4
3623,1
’вороби нервовоњ системи та орган≥в чутт¤
391,3
553,4
579,2
648,1
829,6
’вороби шк≥ри та п≥дшк≥рноњ кл≥тковини
373,4
457,9
500,1
533,1
608,3
“равми та отруЇнн¤
511,0
550,1
492,7
511,6
579,2
’вороби к≥стково-м`¤зовоњ системи та сполучноњ тканини
151,1
265,0
275,2
293,6
448,3
’вороби сечостатевоњ системи
128,1
214,2
265,1
308,0
411,1
’вороби орган≥в травленн¤
260,6
327,5
345,4
354,3
396,2
≤нфекц≥йн≥ та паразитарн≥ хвороби
221,8
247,2
274,6
302,5
360,0
’вороби ендокринноњ системи, розлад≥в живленн¤, порушенн¤ обм≥ну речовин та ≥мун≥тету
82,0
70,0
70,6
82,7
137,8
”складненн¤ ваг≥тност≥, полог≥в та п≥сл¤пологового пер≥оду
93,2
101,8
112,5
’вороби системи кровооб≥гу
50,5
67,0
69,9
74,6
103,6
ѕсих≥чн≥ розлади
51,3
58,3
65,6
73,0
77,4
’вороби кров≥ та кровотворних орган≥в
8,3
17,2
25,6
32,2
49,8
—имптоми, ознаки та неточно визначен≥ стани
20,4
19,4
22,6
28,5
Ќовоутворенн¤
11,1
11,8
15,3
15,3
24,6
¬роджен≥ аномал≥њ
8,9
10,5
10,7
11,9
17,6
¬с≥ захворюванн¤
5311,0
6275,9
6491,9
6270,1
7746,6
¬ажливим показником здоровТ¤ дит¤чого населенн¤ в ц≥лому Ї ф≥зичний розвиток д≥тей та п≥дл≥тк≥в. –езультати вивченн¤ ф≥зичного розвитку школ¤р≥в ≤нституту пед≥атр≥њ та акушерства јкадем≥њ медичних наук ”крањни дають змогу говорити про певне зниженн¤ пор≥вн¤но з даними 1985 року основних показник≥в ф≥зичного розвитку д≥тей ”крањни. «а останн≥ 10 рок≥в ви¤влено зменшенн¤ показник≥в маси т≥ла у школ¤р≥в ус≥х в≥кових груп, особливо у в≥ц≥ становленн¤ статевих функц≥й (11-16 рок≥в), ¤к у д≥вчаток, так ≥ хлопчик≥в. ƒосл≥дженн¤ у цьому напр¤м≥ св≥дчать про зупиненн¤ процес≥в акселерац≥њ у зрост≥ та у розвитку д≥тей шк≥льного в≥ку, п≥к ¤ких мав м≥сце в ”крањн≥ у 70-х роках, ≥ дають змогу констатувати на¤вн≥сть протилежноњ тенденц≥њ Ц упов≥льненн¤ темп≥в росту ≥ розвитку д≥тей.

як насл≥док в≥дхилень у нормальному розвитку д≥тей шк≥льного в≥ку Ї пог≥ршенн¤ стану њх здоровТ¤. «а даними ћ≥н≥стерства охорони здоровТ¤ ”крањни серед школ¤р≥в спостер≥гаютьс¤:

Ј функц≥ональн≥ в≥дхиленн¤ в д≥¤льност≥ р≥зних систем орган≥зму - понад 50%;
Ј функц≥ональн≥ в≥дхиленн¤ серцево-судинноњ системи - у 26,6%;
Ј захворюванн¤ орган≥в травленн¤ - у 17%;
Ј ендокринноњ системи - у 10,2%.

“ака ж динам≥ка пог≥ршенн¤ стану здоровТ¤ д≥тей шк≥льного в≥ку спостер≥гаЇтьс¤ за даними ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни. «а останн≥ пТ¤ть рок≥в захворюван≥сть д≥тей на г≥пертон≥ю зб≥льшилас¤ у 3 рази, стенокард≥ю - у 2 рази.

«а статистичнми даними 1997 року р≥зн≥ порушенн¤ статури ви¤влено у приблизно 60% учн≥в шк≥л, в≥дхиленн¤ в≥д норми у серцево-судинн≥й систем≥ - у 30-40%, неврози - 30%. ” 80-90% учн≥в, ¤к≥ в≥дстають у навчанн≥, основною причиною цього Ї пог≥ршенн¤ стану здоровТ¤, слабкий ф≥зичний розвиток, зниженн¤ ≥мун≥тету до захворювань.

«а поглибленними попул¤ц≥йними досл≥дженн¤ми ≤нституту пед≥атр≥њ, акушерства ≥ г≥неколог≥њ јћЌ ”крањни лише 7-10% немовл¤т народжуютьс¤ здоровими.


Ќещасн≥ випадки

Ќа пост≥йно високому р≥вн≥ залишаЇтьс¤ смертн≥сть д≥тей в≥д нещасних випадк≥в, вбивств, самогубств.

“аблиц¤ 3
–озпод≥л причин смерти д≥тей в≥ком до 15 рок≥в, ¤к≥ загинули в≥д нещасних випадк≥в 1998 р., %
ѕричини
ќс≥б
% загального числа нещасних випадк≥в
1. ¬ипадкових ≥ навмисних утоплень
646
25,3
2. Ќещасних випадк≥в, пов`¤заних з транспортом
367
14,4
3. ¬ипадкових отруЇнь
302
11,8
4. ¬ипадкових механ≥чних удушень, закупорок дихальних шл¤х≥в
280
11,0
5. Ќещасних випадк≥в, викликаних електричним струмом
123
4,8
6. ¬бивств та навмисних пошкоджень
106
4,2
7. ¬ипадкових пад≥нь
106
4,2
8. ≤нших нещасних випадк≥в
623
24,3
¬сього
2553
100
Ћевова частка нещасних випадк≥в пов`¤зана з в≥дсутн≥стю у д≥тей навичок безпечноњ повед≥нки та батьк≥вскою легковажн≥стю. Ќа обл≥ку в органах внутр≥шн≥х справ перебуваЇ понад 28 тис. батьк≥в, ¤к≥ негативно впливають на вихованн¤ д≥тей, та 65 тис. ос≥б, ¤к≥ ситематично допускають правопорушенн¤ у сфер≥ с≥мейно-побутових в≥дносин.

≤нод≥ причинами нещасних випадк≥в Ї небезпечна повед≥нка самих д≥тей: 1998 року складено понад 20,2 тис. адм≥н≥стративних протокол≥в на неповнол≥тн≥х за вчиненн¤ правопорушень та 12,3 тис. Ц на њхн≥х батьк≥в. «а р≥зн≥ правопорушенн¤ до орган≥в внутр≥шн≥х справ приведено понад 63 тис¤ч≥ неповнол≥тн≥х.

ѕроблеми дит¤чоњ смертност≥ в≥д нещасних випадк≥в, вбивств, самогубств, правопорушень, травмуванн¤ внасл≥док небезпечноњ повед≥нки д≥тей ≥ батьк≥в, дит¤чоњ ≥ батьк≥вськоњ злочинност≥ виход¤ть далеко за в≥домч≥ меж≥ орган≥в охорони здоров`¤, осв≥ти, правопор¤дку. ¬они набули загальносусп≥льного значенн¤, ≥ њх розв`¤занн¤ допоможе збер≥гти здоров`¤ ≥ житт¤ тис¤ч д≥тей та п≥дл≥тк≥в.


√остр≥ кишков≥ ≥нфекц≥њ

1998 р≥к позначений значним зростанн¤м захворюваност≥ д≥тей на гостр≥ кишков≥ ≥нфекц≥њ.  ≥льк≥сть захворювань на сальмонельоз зросла на 6,3%; ентерити, кол≥ти, гастроентерити, харчов≥ токсичн≥ ≥нфекц≥њ, викликан≥ встановленими збудниками - на 24,9%, гостр≥ кишков≥ ≥нфекц≥њ, викликан≥ невстановленими збудниками, - на 15,9%, а захворюван≥сть на дизентер≥ю - у 2 рази. ќсновними причинами Ї погана ¤к≥сть харчових продукт≥в, питноњ води, недотриманн¤ технолог≥й виготовленн¤ ≥ збер≥ганн¤ њж≥, особистоњ г≥гЇни д≥тей та њхн≥х батьк≥в.

якщо батьки будуть краще осв≥чен≥ ≥ по≥нформован≥ щодо навичок особистой г≥г≥Їни ≥ прищепленн¤ њх д≥т¤м, правил вибору харчових продукт≥в, це, певною м≥рою, може призупинити зростанн¤ захворюваност≥ д≥тей на гостр≥ кишков≥ ≥нфекц≥њ.


≤нфекц≥йн≥ захворюванн¤, соц≥ально обумовленого характеру
¬икликаЇ занепокоЇнн¤ статистика захворюваност≥ на де¤ки ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤, що мають соц≥ально обумовлений характер - туберкульоз, ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ та венеричн≥ хвороби.
–исунок 1.
«ахворюван≥сть п≥дл≥тк≥в в≥ком в≥д 15 до 17 рок≥в на сиф≥л≥с ≥ гонорею
(на 100 000 населенн¤ в≥дпов≥дного в≥ку)

Ќезважаючи на те, що спостер≥гпЇтьс¤ зниженн¤ показник≥в захворюваност≥ на сиф≥л≥с ≥ гонорею серед п≥дл≥тк≥в 15-17 рок≥в, абсолютний њх показник залишаЇтьс¤ надто високим. «ростаЇ р≥вень захворюван≥ст≥ д≥тей до 15 рок≥в на сиф≥л≥с (6,7 випадк≥в на 100 000 населенн¤ в≥дпов≥дного в≥ку). якщо у в≥ц≥ 15-17 рок≥в можливо звинувачувати ранн≥ статев≥ контакти, що призвод¤ть до венеричних захворювань, дл¤ молодших д≥тей джерелом ≥нфекц≥њ безумовно Ї доросл≥. ¬он≥ ж (доросл≥ хвор≥) Ї основним джерелом зараженн¤ туберкульозом д≥тей: в≥д 30 до 70% з них - хрон≥чн≥ алкогол≥ки ≥ наркомани, ¤к≥ не бажають л≥куватис¤ ≥, не маючи визначених обов`¤зк≥в, м≥сц¤ проживанн¤, м≥грують ≥з одн≥Їњ област≥ в ≥ншу. як насл≥док лише за 1998 р≥к захворюван≥сть д≥тей на туберкульоз зросла на 13,2%, к≥льк≥сть деструктивних форм зб≥льшилас¤ у 1,5 раза. як не прикро, за такоњ с≥туац≥њ 1998 року на л≥куванн¤ д≥тей у санатор≥¤х дл¤ хворих на туберкульоз та спец≥ал≥зованих санатор≥¤х дл¤ л≥куванн¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в було спр¤мовано лише 76% в≥д запланованих р≥чних асигнувань.

¬загал≥ потр≥бно зауважити, що в ”крањн≥ з 1965 до 1990 року захворюван≥сть вс≥ма кл≥н≥чними формами туберкульозу зменшилас¤ в 3,6 рази, смертн≥сть Ц у 3,3, а з 1990 до 1995 року захворюван≥сть на вс≥ форми туберкульозу зб≥льшилас¤ на 30%.


“аблиц¤ 4
«ахворюван≥сть молод≥ (15-29 рок≥в) на туберкульоз (за даними ƒержкомстату ”крањни)
1995 р.
1996 р.
1997 р.
1998 р.
 ≥льк≥сть ос≥б з уперше в житт≥ встановленим д≥агнозом
4116
4781
5443
6397
 ≥льк≥сть випадк≥в на 100 тис. ос≥б в≥дпов≥дного в≥ку
38,7
44,9
51,0
59,5
«ростаЇ к≥льк≥сть ¬≤Ћ-≥нф≥кованих д≥тей (див. рис. 2).

–исунок 2.
 ≥льк≥сть ¬≤Ћ-≥нф≥кованих д≥тей та п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ перебували на обл≥ку у медичних закладах на к≥нець 1998 р.


«вичний шл¤х ≥нф≥куванн¤ д≥тей - трансплацентарний, в≥д ¬≤Ћ-≥нф≥кованих матер≥в. ƒл¤ п≥дл≥тк≥в характерн≥ ≥нш≥ шл¤хи ≥нф≥куванн¤: в≥д статевих партнер≥в (¤к правило, дорослих) ≥ нестерильних шприц≥в (дл¤ ≥н`Їкц≥йних наркоман≥в)
ѕравом≥рно п≥дсумувати, що у б≥льшост≥ випадк≥в джерелами ≥нф≥куванн¤ д≥тей такими соц≥ально зумовленими захворюванн¤ми, ¤к туберкульоз, ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ, венеричн≥ хвороби Ї батьки, ≥нш≥ доросл≥, ¤к≥ ведуть асоц≥альний спос≥б житт¤. ѕревентивна робота з ц≥Їю категор≥Їю населенн¤ дозволить зменшити ризик ≥нф≥куванн¤ ≥ р≥вень захворюваност≥ д≥тей.

√инеколог≥чн≥ захворюванн¤

ѕоширен≥сть г≥неколог≥чноњ паталог≥њ у д≥вчаток-п≥дл≥тк≥в характеризуЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м 98,9 випадк≥в на 10 000, при цьому порушенн¤ менструальноњ функц≥њ становить 68,4%, в≥дхиленн¤ у статевому розвитку Ц 7,2, запальн≥ хвороби статевих орган≥в Ц 18,1%. ѕоказник поширеност≥ захворювань внутр≥шн≥й статевих орган≥в становить 83,97 випадка на 10 000 д≥вчат 15 - 17 рок≥в.

¬ останн≥ роки ¤к насл≥док зм≥н у соц≥альн≥й повед≥нц≥ молодих людей, л≥берал≥зац≥њ ≥нтимних стосунк≥в в≥дм≥чаЇтьс¤ зр≥ст запальних захворювань, у тому числ≥ ≥нфекц≥йних, що передаютьс¤ статевим шл¤хом.

Ќе може не викликати тривоги велика к≥льк≥сть аборт≥в, серед неповнол≥тн≥х д≥вчаток до 14-р≥чного в≥ку та юних ж≥нок в≥ком 15 - 17 рок≥в. „астота аборт≥в у неповнол≥тн≥х (до 14 рок≥в) в останн≥ роки залишалась практично на однаковому р≥вн≥, ≥ в абсолютних цифрах становила понад 300.

1998 року к≥льк≥сть аборт≥в серед п≥дл≥тк≥в зменшилась на 50% пор≥вн¤но з 1993 роком ≥ на 30% - за останн≥ 3 роки, що в≥дпов≥даЇ показнику 11,9 на 1000 д≥вчат-п≥дл≥тк≥в в≥дпов≥дного в≥ку. “аке зниженн¤ к≥лькост≥ аборт≥в Ї результатом пропагандистськ≥й ц≥леспр¤мованоњ роботи, що провадитьс¤ серед молод≥ в≥дпов≥дними державними та недержавними орган≥зац≥¤ми, засобами масовой ≥нформац≥њ тощо.

ќтже, ц≥леспр¤мована, вдало побудована ≥нформац≥йно-осв≥тн¤ кампан≥¤ даЇ в≥дчутн≥ результати, всупереч де¤ким тверджен¤м щодо недостатньоњ ефективност≥ пропаганди у молод≥жному середовищ≥ взагал≥.

ƒержавна пол≥тика ≥ в≥дпов≥дно орган≥зац≥¤ роботи л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в щодо неплановоњ ваг≥тност≥ у п≥дл≥тк≥в у наш≥й крањн≥ однозначно спр¤мован≥ на недопустим≥сть ранньоњ ваг≥тност≥ та зниженн¤ к≥лькост≥ аборт≥в у юних ж≥нок. –озв`¤зати цю проблему можливо шл¤хом створенн¤ спец≥альних консультативних служб.


«доров`¤ матер≥в
ѕриродно, що здоров`¤ нац≥њ значною м≥рою визначаЇтьс¤ здоров`¤м њњ майбутнього - д≥тей ≥ молод≥. «доров`¤ дитини, ¤к в≥домо, закладаЇтьс¤ ще п≥д час ваг≥тност≥ матер≥. јнал≥з захворюваност≥ ваг≥тних ви¤вл¤Ї ч≥тку тенденц≥ю до пог≥ршенн¤ њхнього здоровС¤.  ≥льк≥сть анем≥й за останн≥х 5рок≥в зросла майже у 5 раз≥в, зараз малокровТ¤м страждаЇ кожна друга ваг≥тна. «б≥льшилась також к≥льк≥сть ниркових, серцево-судинних захворювань, д≥абету. ÷е призводить до зб≥льшенн¤ ускладнень ваг≥тност≥ та полог≥в: нин≥ к≥льк≥сть нормальних полог≥в не переб≥льшуЇ 25%. ¬≥дпов≥дно, значно зменшуютьс¤ шанси д≥тей народитис¤ здоровими (див.табл. 5).

“аблиц¤ 5
—тан здоров`¤ ваг≥тних
1997 р.
1998 р.
„астота ви¤вленн¤ анем≥й у ваг≥тних
35,8
39,4
Ќевиношуван≥сть,%
13,2
14,0
”складенн¤ полог≥в,%
68,2
69,2
ќсновною причиною ускладенн¤ ваг≥тност≥ ≥ полог≥в Ї аборти. јборти, у свою чергу Ї основною причиною материнськоњ смертност≥. «окрема, у структур≥ материнськоњ смертност≥, чому можна було б запоб≥гти, аборти становл¤ть 18%. ћ≥ж тим, прот¤гом дес¤тил≥ть аборт у наш≥й крањн≥ Ї основним методом регулюванн¤ народжуваност≥.

’оча к≥льк≥сть аборт≥в значно знизилас¤ за останн≥ роки, њх р≥вень залишаЇтьс¤ значно вищим, н≥ж у багатьох крањнах св≥ту.

¬ ”крањн≥ залишаЇтьс¤ вкрай незадов≥льною ситуац≥¤ з використуванн¤ контрацептив≥в. ¬одночас проблема контрацепц≥њ, особливо дл¤ п≥дл≥тк≥в, - це не т≥льки проф≥лактика небажаноњ ваг≥тност≥, це проф≥лактика захворювань, що передаютьс¤ статевим шл¤хом, р≥вень ¤ких в останн≥ роки п≥двищуЇтьс¤.


Ўк≥длив≥ звички

ќкремою гострою проблемою здоров`¤ д≥тей Ї поширенн¤ шк≥дливих звичок серед неповнол≥тн≥х. ѕри вивченн≥ цього питанн¤ важливо проанал≥зувати особливост≥ первинного вживанн¤ психоактивних речовин, мотиви систематичного вживанн¤, по≥нформован≥сть молод≥ про негативн≥ насл≥дки систематичного вживанн¤ психоактивних речовин. …детьс¤ ¤к про дозволен≥ законом (тютюн, алкоголь), так ≥ про заборонен≥ (наркотики, токсичн≥ речовини) психоактивн≥ субстанц≥њ.

¬иход¤чи з результат≥в соц≥олог≥чних досл≥джень, проведених серед п≥дл≥тк≥в, можна стверджувати, що тютюн, слабо- та середньоалкогольн≥ напоњ (пиво, вино) уперше в житт≥ вживаютьс¤ у в≥ц≥ 11 - 13 рок≥в. ѕерше вживанн¤ м≥цних алкогольних напоњв (гор≥лка, конь¤к, л≥кери) припадаЇ на в≥к 12 - 15 рок≥в з максимальними показниками у 14-р≥чному в≥ц≥.

“аким чином, у в≥ц≥ 15 - 16 рок≥в переважна б≥льш≥сть респондент≥в вже в≥дома д≥Ї¤ багатьох незаборонених психоактивних речовин. ѕроте, к≥льк≥сть тих, хто вживаЇ њх систематично, значно менша. “ак, пор≥внюючи к≥льк≥сн≥ показники за умовними розд≥лами "спробував запалити" та "палю регул¤рно", можна побачити, що дл¤ значноњ к≥лькост≥ респондент≥в пал≥нн¤ не Ї систематичним ≥ залишилось на р≥вн≥ спорадичних спроб.

ƒосв≥д т¤жких ступен≥в сп'¤н≥нн¤ та спроб "похм≥литис¤" в≥ддзеркалюють високу ≥нтенсивн≥сть алкогол≥зац≥њ у дит¤чому та молод≥жному середовищ≥.

¬≥к першого контакту д≥тей з наркотичними та токсичними речовинами коливаЇтьс¤ в межах 13 - 15 рок≥в. ќднак б≥льш≥сть п≥дл≥тк≥в зупин¤Їтьс¤ на перших спробах.  ≥льк≥сть тих, хто вживаЇ так≥ речовини еп≥зодично чи регул¤рно, коливаЇтьс¤ у межах в≥д 1,5 до 4,0%, дл¤ р≥зних речовин. ўодо вживанн¤ наркотик≥в, переважна б≥льш≥сть починаЇ з каннаб≥оњд≥в, транкв≥л≥затор≥в. Ѕагато хто з п≥дл≥тк≥в починають з кустарно виготовлених оп≥оњд≥в.

ѕочаток наркоспоживанн¤ переважноњ б≥льшост≥ п≥дл≥тк≥в часто зб≥гаЇтьс¤ з часом, коли п≥дл≥тки (переважно чолов≥чоњ стат≥) вперше перебувають у стан≥ т¤жкого алкогольного сп'¤н≥нн¤

—тосовно мотив≥в первинного наркоспоживанн¤, то б≥льш≥сть опитаних д≥тей на перше м≥сце висуваЇ мотив Убуло ц≥кавоФ (10%). ƒруге м≥сце пос≥даЇ пасивн≥сть п≥дл≥тка, невм≥нн¤ його орган≥зувати св≥й час, побоюванн¤ "не бути ¤к ус≥" в компан≥њ. ќтже, можна д≥йти висновку, що значний вплив щодо залученн¤ молод≥ до наркоспоживанн¤ маЇ негативне оточенн¤. Ќепоодинок≥ випадки, коли наркотик вперше пробують з Їдиною метою - поглибити стан сп'¤н≥нн¤.  ожен четвертий серед тих, хто спробував наркотики, мотивували це тим, що Ухот≥лос¤ отримати приЇмне в≥дчутт¤Ф, кожен шостий зробив це через те, що Ун≥чого було робитиФ; антистресов≥ мотиви (Ухот≥лос¤ забути про власн≥ проблемиФ) назвав кожен дес¤тий.

ѕо≥нформован≥сть молод≥ про негативний вплив систематичного вживанн¤ психоактивних речовин досить висока на р≥вн≥ висловлюванн¤ згоди чи незгоди ≥з запропонованими твердженн¤ми: серед р≥зних груп опитаних в≥д 65 до 95% упевнен≥, що систематичне вживанн¤ психоактивних речовин шкодить здоров'ю. ѕростежуЇтьс¤ також досить ч≥тка взаЇмозалежн≥сть м≥ж по≥нформованостю молод≥ щодо негативних насл≥дк≥в хрон≥чного вживанн¤ психоактивних речовин дл¤ здоров'¤ та њх вживанн¤м. “ам, де показник впевненост≥ щодо шк≥дливост≥ високий, вживанн¤ психоактивних речовин, особливо наркотик≥в, не йде дал≥ поодиноких спорадичних спроб. “е ж саме стосуЇтьс¤ й ≥нтенсивност≥ вживанн¤ алкоголю.

ƒл¤ б≥льшост≥ п≥дл≥тк≥в досить легко д≥стати, придбати тютюн або алкогольн≥ напоњ. ƒоступн≥ нав≥ть токсичн≥ речовини та наркотики. —еред м≥сць, де окр≥м ¤к у торговц≥в можна придбати наркотичн≥ речовини, п≥дл≥тки називають дискотеки та бари (близько 8%), Уна вулиц≥ або в паркуФ (5 - 6 %) та, нав≥ть, навчальн≥ заклади (до 3%).

« одного боку, вибух наркоспоживанн¤ поки ще гальмуЇтьс¤ де¤кими об`Їктивними чинниками, що сто¤ть тому на перешкод≥: по-перше, наркотики заборонен≥ законом, ≥ вс≥ операц≥њ з ними (приготуванн¤, придбанн¤, вживанн¤ тощо) п≥дпадають п≥д статт≥  рим≥нального кодексу ”крањни; по-друге, вживанн¤ наркотик≥в у сусп≥льн≥й св≥домост≥ завжди сприймаЇтьс¤ ¤к злочин ≥ розгл¤даЇтьс¤ ¤к незаперечне зло у будь-¤кому випадку; по-третЇ, на завад≥ широкому контакту молод≥ з наркотиками Ц њх висока ц≥на.

« ≥ншого боку результати досл≥джень св≥дчать:
- за останн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ зниженн¤ в≥ку, за ¤кого в≥дбуваЇтьс¤ перший контакт з психоактивними речовинами;
- кр≥м незначного обмеженн¤ групи п≥дл≥тк≥в, у ¤ких Ї перший досв≥д вживанн¤ алкогою та наркотичних речовин, зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть тих, хто вживаЇ њх систематично;
- адиктивну повед≥нку молод≥ спричин¤Ї њњ непо≥нформован≥сть, а також на¤вн≥сть друз≥в чи родич≥в, що зловживають психоактивними речовинами, непорозум≥нн¤ м≥ж батьками та д≥тьми, в≥дсутн≥сть можливост≥ зм≥стовно проводити в≥льний час;
- адиктивна повед≥нка б≥льш характерна дл¤ пасивних людей з аморфною особист≥стною структурою ≥ тих, у кого немаЇ реальних план≥в на майбутнЇ.


–исунок 3.
 ≥льк≥сть зареЇстрованих неповнол≥тн≥х, ¤к≥ скоњли злочини, пов`¤зан≥ з вживанн¤м наркотичних, психотропних засоб≥в, ≥нших сильнод≥ючих речовин (ос≥б)


Ѕудь-¤к≥ методи боротьби ≥з шк≥дливими звичками, ¤к правило, пов`¤зан≥ з осв≥тою та ≥нформац≥Їю. јле ефективн≥сть осв≥тн≥х програм значною м≥рою залежить в≥д методичноњ забезпеченост≥ та р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ педагог≥в ≥ шк≥льних психолог≥в, ¤к≥ њх реал≥зують. ѕри невисок≥й квал≥ф≥кац≥њ викладач≥в осв≥тн≥ програми ≥нформац≥йного типу, здеб≥льшого, не забезпечують позитивних зм≥н у мотивац≥йн≥й сфер≥ д≥тей та њх повед≥нц≥. ¬ окремих випадках непрофес≥йно подана ≥нформац≥¤ може нав≥ть посилити негативн≥ тенденц≥њ. Ќеквал≥ф≥ковано реал≥зована програма розширюЇ по≥нформован≥сть п≥дл≥тк≥в про ейфор≥зуючий ефект вживанн¤ алкоголю та наркотик≥в, у п≥дл≥тк≥в може актуал≥зуватис¤ пот¤г до п≥знанн¤ нових, незв≥даних вражень.

¬край непокоњть, ≥ це Ї особливо небезпечною характеристикою дл¤ ”крањни, тенденц≥¤ зниженн¤ в≥ку першого контакту з психоактивними речовинами, що в≥дзначаЇтьс¤ останн≥ми роками. ≤снуЇ певна залежн≥сть м≥ж ранн≥м вживанн¤м психоактивних речовин ≥ систематичним вживанн¤м наркотик≥в. ƒещо зросла по≥нформован≥сть п≥дл≥тк≥в з питань згубного впливу вживанн¤ психоактивних речовин, але в ц≥лому р≥вень ознайомленн¤ з можливими негативними насл≥дками цього Ї недостатн≥м.

Ќа 1 с≥чн¤ 1999 року на обл≥ку перебувало 3469 п≥дл≥тк≥в - споживач≥в наркотик≥в та 1003 неповнол≥тн≥х - хрон≥чних алкогол≥к≥в; близько 50 000 неповнол≥тн≥х потребують контролю з боку м≥л≥ц≥њ; 28 000 батьк≥в негативно впливають на вихованн¤ д≥тей.

ћатер≥альний стан с≥мей з д≥тьми
«абезпеченн¤ здорового розвитку на початку житт¤ д≥тей ускладнюЇтьс¤ економ≥чними негараздами. «а даними ƒержавного ком≥тету статистики ”крањни щодо обстеженн¤ с≥мейних бюджет≥в ще 1998 року у третини с≥мей, ¤к≥ мали д≥тей в≥ком до 16 рок≥в (у тому числ≥ три чверт≥ с≥мей з чотирма ≥ б≥льше д≥тьми), середньом≥с¤чний доход на одного члена с≥мТњ становив нижче меж≥ малозабезпеченост≥ (73,7 грн.).

«агальн≥ риси оц≥нки стану здоровТ¤ та способу житт¤ молод≥

—труктура захворюваност≥ молод≥ маЇ своњ особливост≥ ≥ визначаЇтьс¤ специф≥кою життЇд≥¤льност≥ людини у в≥ц≥ 14-28 рок≥в:
1. ” цей пер≥од завершуЇтьс¤ формуванн¤ орган≥зму, становленн¤ репродуктивноњ функц≥њ. —аме в цьму в≥ц≥ здеб≥льшого в≥дтворюютьс¤ нов≥ покол≥нн¤.
2. «азвичай молод≥ люди не схильн≥ перейматис¤ станом свого здоров'¤ нав≥ть тод≥, коли хвор≥ють. Ќайчаст≥ше своњ недуги вони сприймають ¤к ¤вище тимчасове, не суттЇве, швидкоплинне без негативних насл≥дк≥в.
3. ¬ ”крањнському сусп≥льств≥ серед населенн¤ не вв≥йшло масово в практику прищепленн¤ з дитинства морально-психолог≥чних установок на усв≥домленн¤ ц≥нност≥ здоров'¤. « ≥ншого боку, притаманний молод≥ в≥д природи високий темп житт¤, оптим≥зм, в≥дсутн≥сть життЇвого досв≥ду тощо, спри¤ють формуванню легковажного ставленн¤ до свого здоров'¤, до медогл¤д≥в, консультац≥й, своЇчасного л≥куванн¤. якщо вчасна ≥ повна увага до здоровТ¤ дитини з боку батьк≥в може зберегти його ≥ значно покращити (дитина легше п≥ддаЇтьс¤ впливу дорослих), а старше населенн¤ св≥дом≥ше поставитьс¤ до необх≥дност≥ збереженн¤ ≥ пол≥пшен¤ свого здоровТ¤, то молодь здеб≥льшого звертаЇтьс¤ до ц≥Їњ проблеми у випадках крайньоњ необх≥дност≥.
4. ƒл¤ молод≥жного середовища б≥льше н≥ж дл¤ ≥нших категор≥й населенн¤ характерн≥ де¤к≥ захворюванн¤, переважно пов'¤зан≥ ≥з способом житт¤ (венеричн≥, —Ќ≤ƒ, наркоман≥¤, токсикоман≥¤ тощо).
5. ћолодь Ї вразливою категор≥Їю населенн¤ у морально-психолог≥чному план≥. ” цьому в≥ц≥ вона стикаЇтьс¤ ≥з значними ≥ специф≥чними складнощами, визначеними њњ соц≥альним становленн¤м (здобутт¤ осв≥ти, працевлаштуванн¤, отриманн¤ житла, створенн¤ власноњ с≥мТњ тощо). ” звТ¤зку з цим вона п≥ддаЇтьс¤ додатковому психолог≥чному навантаженню.
6. ћолодь веде активний спос≥б житт¤, зазнаЇ значних ф≥зичних навантажень, не бажаЇ витрачати час на те, що видаЇтьс¤ њй другор¤дним. —кладнощ≥, повТ¤зан≥ з медичними огл¤дами, отриманн¤м медичноњ допомоги, не спри¤ють посиленню уваги до свого здоров'¤.

ќц≥нюючи р≥вень захворюваност≥ молод≥ ”крањни за даними оф≥ц≥йноњ статистики потр≥бно враховувати наступне:

- легковажне ставленн¤ молодоњ людини до свого здоров'¤ характерне у молодому в≥ц≥, ≥ через те молодь не завжди звертаЇтьс¤ до л≥кар≥в, коли це потр≥бно. ¬≥дпов≥дно, ¤кщо не звертаЇтьс¤, то не буде й статистики;

- обл≥кова ≥нформац≥¤ про захворюван≥сть, ¤ка Ї в органах охорони здоров'¤, часом занижуЇ р≥вень захворюваност≥ ≥ не завжди в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥. ƒо того ж, обл≥к ведетьс¤ не достатньо повно ≥ добросов≥сно.

« цих причин статистичн≥ дан≥ захворюваност≥ молод≥ можуть бути менше, н≥ж захворюван≥сть у реальност≥.

ќф≥ц≥йна статистика реЇструЇ дан≥ щодо захворюваност≥ молод≥ лише за окремими класами хвороб. ” медичн≥й статистиц≥ здеб≥льшого ц≥ показники враховуютьс¤ за категор≥Їю Удоросле населенн¤Ф. Ѕ≥льш повно ведетьс¤ обл≥к показник≥в щодо стану здоров'¤ п≥дл≥тк≥в. “ому, анал≥зуючи стан захворюваност≥ дорослого та п≥дл≥ткового населенн¤, а також молод≥ за окремими видами захворювань, можна скласти певне у¤вленн¤ про стан здоров'¤ молод≥ взагал≥.


’ѕ—Ў ≥ проблеми статевого вихованн¤

ѕац≥Їнти з хворобами, що передаютьс¤ статевим шл¤хом (’ѕ—Ў), часто л≥куютьс¤ в недержавних закладах медичного, а ≥нод≥ немедичного проф≥лю, у приватних л≥кар≥в, ¤к≥ не реЇструють венеричн≥ захворюванн¤, не провод¤ть санац≥ю осередк≥в ≥нфекц≥њ, не зв≥тують про л≥кувальну д≥¤льн≥сть. “ому статистика не завжди в≥дпов≥даЇ реальному поширенню цих хвороб ≥, ¤к правило, вона подаЇ становище у молод≥жному середовищ≥ у дещо прикрашеному вигл¤д≥, н≥ж насправд≥.

¬ ”крањн≥ 9 з 10 хворих на гонорею не звертаютьс¤ за допомогою до шк≥рвендиспансер≥в.

ѕоширенню захворюваност≥ спри¤ють зм≥ни у соц≥ально-економ≥чних в≥дносинах, соц≥альне розшаруванн¤ населенн¤, що позначаютьс¤ на повед≥нц≥ молод≥, њњ ставленн≥ до власного здоровТ¤. Ћ≥берал≥зац≥¤ статевих стосунк≥в спричин¤Ї ранн≥й початок статевого житт¤ п≥дл≥тк≥в при низьк≥й культур≥ статевого вихованн¤. ѕроблем≥ статевого вихованн¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в не прид≥л¤Їтьс¤ належноњ уваги ¤к у с≥м'њ, так ≥ в школ≥. ¬се це утруднюЇ контроль за р≥внем захворюваност≥ та проф≥лактичн≥ заходи стосовно венеричних хвороб.

ћайже дес¤та частка вс≥х в≥кових груп опитуваноњ молод≥ (за даними соц≥ологичних досл≥джень) маЇ прот¤гом року в≥д 3-х до 5-ти партнер≥в, ще 2-3% - 6-10 партнер≥в. Ќин≥ перший статевий контакт в≥дбуваЇтьс¤ у б≥льш молодшому в≥ц≥ та ран≥ше розпочинаЇтьс¤ регул¤рне статеве житт¤. якщо серед 25-28-р≥чних т≥льки 6 % у перший статевий контакт вступили у в≥ц≥ до 16 рок≥в, то серед в≥ковоњ групи 21-24 рок≥в таких - 11%, серед 18-20-р≥чних - 16 %, а наймолодшоњ молод≥жноњ групи 15-17 рок≥в - 21%. ≤ це притому, що недостатньо використовуютьс¤ засоби ≥ндив≥дуального захисту.


—Ќ≤ƒ

ќдн≥Їю з складних соц≥альних ≥ медичних проблем молод≥ в ”крањн≥, ¤к ≥ в усьому св≥т≥, Ї ¬≤Ћ-≥нфекц≥¤, —Ќ≤ƒ.

ѕрот¤гом 1995-1998 рок≥в в ”крањн≥ склалас¤ ¤к≥сно в≥дм≥нна в≥д попереднього пер≥оду (1987-1994 рр.) ситуац≥¤, обумовлена значним зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ випадк≥в захворювань на —Ќ≤ƒ та поширенн¤м наркоман≥њ. ≈п≥дем≥¤, що швидко поширилас¤ у —х≥дн≥й ™вроп≥, найсильн≥ше вразила ”крањну.

1998 року к≥льк≥сть ви¤влених ¬≤Ћ-≥нф≥кованих пор≥вн¤но з 1994 роком зросла б≥льш ¤к у 250 раз≥в ≥ перевищувала 40 тис. ос≥б, майже 80% з них становл¤ть ≥нТЇкц≥йн≥ наркомани.

јле велика к≥льк≥сть ≥нф≥кованих залишаЇтьс¤ поза полем зору спец≥ал≥ст≥в. «г≥дно ≥з оц≥нками м≥жнародних експерт≥в, нин≥ в наш≥й крањн≥ близько 140 тис. молодих людей хвор≥ на ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ.

ќкр≥м цього, за оц≥нками вчених на один ви¤влений випадок —Ќ≤ƒу припадаЇ нерозп≥знана група хворих з 5-6 ос≥б з так званими —Ќ≤ƒ-асоц≥йованими захворюванн¤ми. јле у 50-100 раз≥в б≥льше Ї тих, у кого ще не ви¤вилис¤ ознаки хвороби, хоча вони уже ≥нф≥кован≥ ¬≤Ћ (табл. 6).


“аблиц¤ 6
 ≥льк≥сть оф≥ц≥йно зареЇстрованих хворих на ¬≤Ћ-≥нфекц≥ю по област¤х ”крањни

—оц≥альними групами населенн¤, за рахунок ¤ких перш за все зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть ¬≤Ћ-≥нф≥кованих ≥ хворих на —Ќ≤ƒ, Ї так≥ групи ризику, ¤к ≥нТЇкц≥йн≥ наркомани (18371 - ¬≤Ћ-≥нф≥кованих та 357 - хворих на сн≥д), а також особи з безладними статевими звТ¤зками (в≥дпов≥дно 2164 ≥ 49), що становить 83%. ќсновн≥ шл¤хи передач≥ ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ - статевий (3280 ¬≤Ћ-≥нф≥кованих та 55 хворих на —Ќ≤ƒ), ≥нТЇкц≥йн≥ наркомани (в≥дпов≥дно 18371 ≥ 357) та передача ≥нфекц≥њ в≥д ¬≤Ћ-≥нф≥кованоњ матер≥ дитин≥ (538 ≥ 8). « огл¤ду на характер груп ризику та шл¤хи передач≥ ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ, можна стверджувати, що групу ризику захворюванн¤ на —Ќ≤ƒ та ≥нф≥куванн¤ в≥русом ¬≤Ћ становл¤ть молод≥ люди. јнал≥з за в≥ком хворих та ≥нф≥кованих ви¤вив, що близько 80% з них - це молодь (табл. 7).

“аблиц¤ 7
–озпод≥л ¬≤Ћ-≥нф≥кованих за в≥ком ≥ статтю

« метою п≥двищенн¤ ефективност≥ боротьби з цим страшним недугом ”р¤д ”крањни ухвалив постанову, ¤кою затвердив ѕрограму проф≥лактики —Ќ≤ƒу та наркоман≥њ на 1999 - 2000 роки.

’≥м≥чн≥ залежност≥

ѕроблеми вживанн¤ будь-¤ких психоактивних речовин (тютюну, алкоголю та наркотик≥в) нин≥ визначаютьс¤ п≥д одним терм≥ном "залежн≥сть в≥д хим≥чних речовин". ÷е по¤снюЇтьс¤ багатьма под≥бност¤ми у мотивац≥њ вживанн¤, розвитку хвороби, виникненн≥ рецидиву.

Ќаркоман≥ю ≥ токсикоман≥ю сл≥д розгл¤дати ¤к захворюванн¤, що становить загрозу дл¤ оточуючих, оск≥льки що практично кожний наркоман безпосередньо чи поб≥чно вт¤гуЇ до зловживанн¤ наркотиками ≥нших, пост≥йно порушуЇ крим≥нальне законодавство, спри¤Ї поширенню —Ќ≤ƒу, венеричних захворювань, в≥русних гепатит≥в, узалежнюЇ член≥в своњх с≥мей психолог≥чно ≥ економ≥чно, на що витрачаютьс¤ велик≥ кошти на наркогенн≥ речовини.

¬ ”крањн≥ в ц≥лому, особливо в окремих њњ област¤х, р≥ст захворюваност≥ на наркоман≥ю спостер≥гаЇтьс¤ з 80-х рок≥в. “емпи поширенн¤ наркоман≥њ р≥зко зб≥льшилис¤ з 1992 року.

“ак, ¤кщо у 1993 роц≥., за даними ћ« ”крањни у нарколог≥чних закладах було зареЇстровано 27 тис. хворих у друг≥й-трет≥й стад≥њ хвороби, то наприк≥нц≥ 1997 року вони становили понад 65 тис., а на 1998-го оф≥ц≥йно зареЇстровано б≥льше 72 тис¤ч.

ѕри цьому сл≥д враховувати той важливий факт, що, на думку спец≥ал≥ст≥в, реально на обл≥ку перебуваЇ лише 10-20% загальноњ к≥лькост≥ ос≥б, що вживають наркотичн≥ речовини. Ќайближчими роками, за прогнозами, њх к≥льк≥сть неухильно зростатиме за рахунок тих, хто вживаюЇ психоактивн≥ речовини, тод≥ ¤к к≥льк≥сть хворих практично не зменшитьс¤ у зв'¤зку з дуже низькою ефективн≥стью традиц≥йних метод≥в л≥куванн¤ - даними статистики в≥д наркоман≥њ вил≥ковуютьс¤ за лише 5-8% хворих.

–≥вень захворюваност≥ серед молод≥ на алкогол≥зм ≥ наркоман≥ю залишаЇтьс¤ високим. “ак, захворюван≥сть на хрон≥чний алкогол≥зм на 10 тис. п≥дл≥тк≥в становить 0,4 випадк≥в, на наркоман≥ю - 2,5, токсикоман≥ю - 0,7. ’оча захворюван≥сть п≥дл≥тк≥в на нарколог≥чн≥ розлади дещо зменшилас¤, вона все ж таки залишаЇтьс¤ високою (див. ƒодатки). Ќа проф≥лактичному обл≥ку через зловживанн¤ алкоголем, наркотичними ≥ ненаркотичними речовинами наприк≥нц≥ 1998 року перебувало 10,7 тис. п≥дл≥тк≥в, з них 8,4 тис. вз¤то на обл≥к уперше в житт≥, що б≥льше, н≥ж у 1995 роц≥ Ц в≥дпов≥дно на 1,6 ≥ 1,4 тис.

“аблиц¤ 8.
«ахворюван≥сть п≥дл≥тк≥в в≥ком 15-17 рок≥в на
нарколог≥чн≥ розлади (за даними ƒержкомстату)



«а даними анал≥зу соц≥ально-демограф≥чноњ структури серед ос≥б, що вживають психоактивн≥ речовини за останн≥ 5 рок≥в (по 1997 р. включно) в≥дм≥чаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ непрацюючих, а також ж≥нок ≥ неповнол≥тн≥х у три рази. ¬становлено, що серед п≥дл≥тк≥в ≥ молод≥ до 20 рок≥в майже кожний трет≥й хоча б один раз вживав наркогенн≥ речовини.

«а 4 роки (1994-1997 рр.) за даними ћ¬ƒ ”крањни б≥льше н≥ж у 9 раз≥в зб≥льшилас¤ к≥льк≥сть засуджених, що скоњли злочини у стан≥ наркотичного сп'¤н≥нн¤, ≥ в 3 рази зб≥льшилас¤ к≥льк≥сть ос≥б, засуджених за злочини, через незаконний збут наркотик≥в.

«ловживанн¤ молоддю алкоголем та психоактивними речовинами спричинен≥ певними чинниками. ѕередовс≥м доступн≥сть психоактивних речовин ≥ загальна тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ њх споживанн¤ у сусп≥льств≥, стреси ≥ анем≥чн≥ стани внасл≥док швидких та бол≥сних соц≥альних зм≥н у сусп≥льств≥.

Ќе викликаЇ сумн≥ву той факт, що зараз вживанн¤ наркотичних речовин значною м≥рою поширюЇть¤ через соц≥альн≥, психолог≥чн≥ ≥ б≥олог≥чн≥ фактори.

«а даними статистичних досл≥джень перше по вживанню м≥сце в ”крањн≥ пос≥дають наркотичн≥ засоби, що виготовл¤ютьс¤ кустарними методами з р≥зних сорт≥в масличного, дикоростучого ≥ декоративного маку. ÷е так звана "чорна ширка", њњ вживають 70-80% наркоман≥в. Ќа другому Ц кустарн≥ препарати з р≥зних сорт≥в конопл≥ (гашиш, анаша, мар≥хуана). Ќа третьому м≥сц≥ - так≥ фармаколог≥чн≥ препарати, ¤к морф≥н, кодењн, кофењн, барб≥турати, промедол, а також "б≥ла ширка" - наркотичн≥ речовини, що виробл¤ютьс¤ кустарно з медпрепарат≥в.

ќстанн≥м часом серед наркоман≥в ”крањни все б≥льше поширюЇтьс¤ вживанн¤ героњну, амфетам≥н≥в, кокањну, Ћ—ƒ, триметилфентон≥лу, екстаз≥, опиоњд≥в, бензодиазелин≥в, циклодола та ≥нших. Ќаркогенна д≥¤ де¤ких з них (наприклад, триметилфентон≥лу) в 50 раз перевищуЇ активн≥сть морф≥ну.

—учасний стан даноњ проблеми визначаЇтьс¤ такими тенденц≥¤ми:

1) наркоман≥¤, токсикоман≥¤ та алкогол≥зм значно "помолод≥ли", тобто вперше ц≥ речовини у б≥льшост≥ випадк≥в спробують у в≥ц≥ 14-18 рок≥в;

2) на¤вна тенденц≥¤ вживанн¤ "важких" наркотик≥в (героњну, ефедрону та ≥н.). ѕри цьому каннаб≥оњди та барб≥турати, на думку певноњ частки молод≥, взагал≥ не вважаютьс¤ наркотиками;

3) переважна б≥льш≥сть наркоман≥в вживаЇ власноруч вироблен≥ наркотики. ÷≥ речовини зазвичай дуже погано очищен≥, тому цього викликають надто швидку псих≥чну, ф≥зичну та соц≥альну деградац≥ю хворих;

4) значно п≥двищивс¤ в≥дсоток наркоман≥в, що вживають водночас дек≥лька речовин (оп≥оњди та барб≥турати, оп≥оњди та стимул¤тори тощо);

5) з розвитком м≥жнародних зв'¤зк≥в наркотики ≥ноземного виробництва потрапл¤ють до ”кра≥ни у б≥льш≥й к≥лькост≥, н≥ж ран≥ше.

—л≥д звернути увагу на розб≥жност≥ даних соц≥олог≥чних досл≥джень та статистики ћќ« ”кра≥ни, що св≥дчать про значну к≥льк≥сть неврахованих наркоман≥в та алкогол≥к≥в у молод≥жному середовищ≥. ÷е можна по¤снити тим, що вони потрапл¤ють до л≥карських заклад≥в ≥з значним терм≥ном систематичного вживанн¤ психоактивних речовин.

«а результатами опитуванн¤ можна вид≥лити певну групу (9 %) молод≥, що досить ≥нтенсивно алкогол≥зуЇтьс¤ ≥ може бути в≥днесена до хворих на алкогол≥зм.

ѕропаганда здорового способу житт¤ ≥ власне антиалкогольна та антинаркотична робота провад¤тьс¤ за застар≥лими шаблонами, ¤к ≥ до того ж вкрай формально, ≥ тому не сприймаютьс¤ молоддю науково-попул¤рна л≥тература та наочна аг≥тац≥¤.

¬насл≥док цього молодь не маЇ об'Їктивноњ ≥нформац≥њ про х≥м≥чну залежн≥сть. ÷ей вакуум заповнюЇ вулиц¤ ≥ передус≥м наркомани-≥деологи, основна мета ¤ких Ц залучити нових п≥дл≥тк≥в.

ћедичн≥ заклади дл¤ л≥куванн¤ алко- та наркозалежних працюють в умовах часткового чи повного госпрозрахунку. ¬насл≥док цього вони недоступн≥ дл¤ вс≥х, хто потребуЇ допомоги. «начна частина хворих просто не маЇ кошт≥в дл¤ проходженн¤ повного курсу л≥куванн¤, що спричинюЇ чималий в≥дсоток рецидив≥в.

—истема примусового л≥куванн¤ також не в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам ≥ сприймаЇтьс¤ хворими та персоналом лише ¤к покаранн¤. Ќе налагоджена в ”крањн≥ робота ≥з членами родини алкогол≥ка чи наркомана. ƒосв≥д розвинутих крањн переконуЇ, що без цього неможлива будь-¤ка довгострокова рем≥с≥¤. ƒо того ж, переважна б≥льш≥сть населенн¤ поки що не усв≥домлюЇ необх≥дност≥ такоњ роботи.

ўо стосуЇтьс¤ соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ х≥м≥чно залежних ос≥б в ”крањн≥, то вона перебуваЇ в зародковому стан≥. Ќа¤вн≥ штати психолог≥в соц≥альних служб наст≥льки не в≥дпов≥дають масштабам проблеми, що њх можна не брати до уваги. ƒе¤к≥ д≥йсно ц≥кав≥ ≥н≥ц≥ативи д≥ють або на засадах повного госпрозрахунку, або за умов вагомоњ матер≥альноњ допомоги закордонних спонсор≥в. ≤нформац≥¤ про них подаЇтьс¤ спорадично у локальних засобах масовоњ ≥нформац≥њ. Ѕ≥льш≥сть х≥м≥чно залежних не знаЇ про њх ≥снуванн¤.


“ютюнопал≥нн¤

ќсобливу стурбован≥сть викликаЇ проблема тютюнопал≥нн¤. ÷е зумовлено масштабн≥стю шкоди пал≥нн¤ дл¤ здоров'¤.

«а статистичними даними стосовно реал≥зац≥њ тютюнових вироб≥в ≥ результатами опитуванн¤ населенн¤ в ”крањн≥ к≥льк≥сть тих, хто палить, зб≥льшуЇтьс¤, особливо серед представник≥в ж≥ночоњ стат≥.

Ќе менше занепокоюЇ пал≥нн¤ серед ще молодшоњ частини населенн¤. “ак, серед учн≥вськоњ та студентськоњ молод≥, за р≥зними даними, ц≥Їю шк≥дливою звичкою уражен≥ в≥д 50 до 74 % юнак≥в та д≥вчат в≥ком 17 - 18 рок≥в. ƒосл≥дженн¤ Ќац≥онального медичного ун≥верситету св≥дчать, що 22% школ¤р≥в м.  иЇва пал¤ть систематично.

ƒан≥ соц≥олог≥чних досл≥джень проблем молод≥ п≥дтверджують, що здоровий спос≥б житт¤ не Ї переважаючим дл¤ молод≥, хоча здоров'¤ серед ≥нших ц≥нностей пос≥даЇ одне ≥з вищих рейтингових м≥сць.


‘≥зичний розвиток

«а даними виб≥ркових досл≥джень 36,4% учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л ”крањни мають низький р≥вень ф≥зичного здоров'¤, 33,5% - нижче за середн≥й, 22,6% - середн≥й ≥ лише 6,7% - вище за середн≥й, а 0,8% - високий.

ўо стосуЇтьс¤ дорослого населенн¤, то приблизно 70% його маЇ низький та нижчий за середн≥й р≥вн≥ ф≥зичного здоров'¤, в тому числ≥ у в≥ц≥ 16-19 рок≥в - 61%, 20-29 рок≥в - 67,2%, 30-39 рок≥в - 66,9%, 40-49 рок≥в - 81,5%, 50-59 рок≥в - 88,1%, 60 рок≥в ≥ старш≥ - 98,1%.

≤ це законом≥рно, ¤кщо врахувати, що лише 6-8% дорослого населенн¤ регул¤рно займаютьс¤ ф≥зичною культурою, а за соц≥олог≥чними даними ”крањнського ≥нституту соц≥альних досл≥джень третина опитаних респондент≥в 15-28 рок≥в не займаютьс¤ ф≥зкультурою ≥ спортом, займаЇтьс¤ лише кожний шостий з них.

«а даними ƒержкомспорту ”крањни останн≥ми роками значно знизивс¤ р≥вень залученн¤ населенн¤ до зан¤ть вс≥ма видами ф≥зкультурно-оздоровчоњ роботи. «агальна к≥льк≥сть населенн¤, що займаЇтьс¤ ф≥зичною культурою, на початок 1992 року становила 4 млн. 529 тис. ос≥б, на початок 1999-го року цей показник знизивс¤ до 3 млн. 684 тис., або на 845 тис¤ч.

«меншуЇтьс¤ к≥льк≥сть п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, навчальних заклад≥в, в ¤ких проводитьс¤ ф≥зкультурно-оздоровча ≥ спортивна робота, њх нал≥чуЇтс¤ 41 тис. 312, що на 1301 одиницю менше, н≥ж у 1991 роц≥. Ћише у 15% трудових колектив≥в Ї ≥нструктори-методисти, ¤к≥ провад¤ть ф≥зкультурно-масову ≥ оздоровчу роботу.

Ќа 36,8 тис. зменшилась к≥льк≥сть с≥льських мешканц≥в, що регул¤рно займаютьс¤ ф≥зичною культурою, њх загальна к≥льк≥сть становить 512,1 тис ос≥б. —постер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зниженн¤ р≥вн¤ загальноњ к≥лькост≥ ≥нструктор≥в з ф≥зичноњ культури у с≥льськ≥й м≥сцевост≥.

«меншуЇтьс¤ к≥льк≥сть загальноосв≥тн≥х шк≥л, у ¤ких запроваджено три години ф≥зичноњ культури на тиждень. “ак, три уроки з ф≥зичноњ культури введен≥ лише у 454 школах ”крањни ≥з 21,2 тис. “еж саме спостер≥гаЇтьс¤ у профес≥йних навчально-виховних закладах тригодинн≥ уроки. ¬они введен≥ лише у 41 заклад≥, що становить 3,6 % в≥д њх загальноњ к≥лькост≥.

¬сього до оздоровленн¤ засобами ф≥зичноњ культури на баз≥ загальноосв≥тн≥х шк≥л ”крањни залучено на початок 1998 року 1 млн. 700 тис. ос≥б, або на 309,6 тис¤ч≥ ос≥б менше, н≥ж у 1991 роц≥.

“ак≥ ж негативн≥ тенденц≥њ характерн≥ дл¤ вищих навчальних заклад≥в вс≥х р≥вн≥в акредитац≥њ. Ќа 49,7 тис. ос≥б зменшилась к≥льк≥сть студент≥в вищих навчально-виховних заклад≥в I - IV р≥вн≥в акредитац≥њ, ¤к≥ займаютьс¤ ф≥зичною культурою ≥ спортом.

–азом з тим, за даними оф≥ц≥йноњ статистики в ”крањн≥ на початок 1999 року нараховувалос¤ 444,2 тис. ос≥б учн≥вськоњ та студентськоњ молод≥, що за станом здоров'¤ в≥днесена до спец≥альних медичних груп.


≤нвал≥дн≥сть

ќкрема соц≥альна проблема Ц ≥нвал≥дн≥сть серед молодого населенн¤ ”крањни.

Ќа думку спец≥ал≥ст≥в, р≥зк≥ соц≥ально економ≥чн≥ зрушенн¤, що здеб≥льшого мали деструктивний характер стосовно здоров`¤ населенн¤, насл≥дки „орнобильськоњ катастрофи спричинили до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ≥нвал≥д≥в, в тому числ≥ серед п≥дл≥тк≥в ≥ молод≥.

ƒе¤к≥ поб≥чн≥ дан≥ статистики дають п≥дстави вважати, що кожен п`¤тий громад¤нин ”крањни Ї неповно функц≥ональною особою, ¤ка маЇ обмеженн¤ життЇд≥¤льност≥ з р≥зних причин, ≥ перш за все через з хвороби за даними оф≥ц≥йноњ статистики Ц у чотири рази менше - на 1999 р≥к близько 2,5 млн. ос≥б оф≥ц≥йно визнан≥ ≥нвал≥дами. –озпод≥л первинно визнаних ≥нвал≥дами за в≥ком (до 39 рок≥в включно) за формами захворювань наведено у табл.9.


“аблиц¤ 9
—труктура первинноњ ≥нвал≥дност≥ серед населенн¤
у в≥ц≥ 16 - 39 рок≥в за нозолог≥чними формами захворювань
(абсолютна к≥льк≥сть;за даними ћќ« ”крањни)
Ќозолог≥чн≥ форми захворювань
1992 р.
1995 р.
1996 р.
-туберкульоз
1974
2432
2831
-новоутворенн¤
4553
4876
4946
-псих≥чн≥ розлади
8168
8551
9443
-хвороби нервовоњ системи ≥ орган≥в чутт¤
8778
8526
8937
-хвороби системи кровооб≥гу
6211
4034
3832
-хвороби к≥стково-м'¤зевоњ системи
3585
4087
4360
-травми та отруЇнн¤
9347
9125
9324
в тому числ≥ виробнич≥
2228
1969
1730
¬сього ≥нвал≥д≥в
50660
50028
52548
ѕривертаЇ увагу значна к≥льк≥сть первинно визнаних ≥нвал≥дами у в≥ц≥ до 39 рок≥в за класом Упсих≥чн≥ розладиФ Ц 62,9%.
“равми опорно рухового апарату Ї одн≥Їю з основних причин первинного виходу на ≥нвал≥дн≥сть серед ос≥б молодого в≥ку (16 Ц 29 рок≥в), здеб≥льшого юнак≥в.  ожний трет≥й, кому встановлюЇтьс¤ ≥нвал≥дн≥сть внасл≥док травм опорно рухового апарату, Ц в≥ком до 30 рок≥в. „астота первинноњ ≥нвал≥дност≥ у юнак≥в (16Ц19 рок≥в) вище, н≥ж у д≥вчат у 3 рази, ≥ становить 35,4 ≥ 12,0 на 100 000 населенн¤ в≥дпов≥дно. ѕоловина випадк≥в травм, що стали причиною ≥нвал≥дност≥ у цьому в≥ц≥, сталис¤ в дитинств≥.
” молодому працездатному в≥ц≥ (20Ц29 рок≥в) р≥вень первинноњ ≥нвал≥дност≥ внасл≥док травм ще вище ≥ становить 44,9 Ц у чолов≥к≥в ≥ 12,6 Ц у ж≥нок. “равми, що спричинили ≥нвал≥дн≥сть у цьому в≥ц≥, у б≥льшост≥ випадках побутов≥.

—мертн≥сть

«алишаЇтьс¤ високою смертн≥сть молод≥. ѕроте хоч вона й зростаЇ за вс≥ма основними класами хвороб залежно в≥д зб≥льшенн¤ в≥ку основних в≥кових груп молод≥, загалом серед молодих людей њњ р≥вень прот¤гом 1997-1998 рок≥в дещо знизивс¤, перш за все за рахунок зменшенн¤ смертност≥ в≥д нещасних випадк≥в, отруЇнь, травм серед чолов≥к≥в (табл. 10).

“аблиц¤ 10.
—мертн≥сть п≥дл≥тк≥в ≥ молод≥ ”крањни за статтю, в≥ковими групами та за класами захворювань на 100 тис. населенн¤ у 1998 р. (за даними ћќ« ”крањни)

1998 року смертн≥сть за вс≥ма класами захворювань становила 16 372 випадки по ”крањн≥. Ќа 100 тис. населенн¤ у в≥ков≥й груп≥ 15-19 рок≥в це 90,2 випадка, у в≥кових групах 20-24 ≥ 25-29 рок≥в - в≥дпов≥дно 160,0 ≥ 212,3. «а вс≥ма статево-в≥ковими групами основна причина смертност≥ - нещасн≥ випадки, отруЇнн¤, травми. ƒруга за значенн¤м причина смертност≥ молод≥ - самогубства. 1998 року њх частка зросла у вс≥х статево-в≥кових групах пор≥вн¤но з 1996-м, а практично за вс≥ма ≥ншими основними причинами смертн≥сть знизилась. Ќайб≥льша частка самогубств спостер≥гаЇтьс¤ серед чолов≥к≥в. ” вс≥х в≥кових групах вони серед причин смерт≥ впевнено займають другу рейтингову позиц≥ю, а у ж≥нок старших в≥кових груп поступаютьс¤ зло¤к≥сним новоутворенн¤м, у б≥льш старш≥й в≥ков≥й груп≥ - ще й хворобам орган≥в кровооб≥гу та ≥нфекц≥йн≥. —л≥д зазначити, що показники суњциду зростають.

¬ипадки суњциду серед п≥дл≥тк≥в Ц це передовс≥м соц≥альна проблема, бо спричин¤Ї загибель неповнол≥тн≥х, позначаЇтьс¤ на психолог≥чному стан≥ оточуючих: батьк≥в, вчител≥в, однол≥тк≥в. «а даними медичноњ статистики самогубства серед д≥тей (7-10 рок≥в) спостер≥гаютьс¤ у поодиноких випадках, в≥дсоток самогубств п≥двищуЇтьс¤ ≥ њх максимальна к≥льк≥сть (серед неповнол≥тн≥х) припадаЇ на в≥к 15-16 рок≥в.

Ќа жаль, оф≥ц≥йна статистика з цього приводу неповна, тому що бо реально реЇструютьс¤ лише частка завершених самогубств ( бо батьки не завжди у таких випадках звертаютьс¤ до л≥кар≥в або по¤снюють отруЇнн¤ чи самопор≥зи нещасним випадком чи передозуванн¤м наркотичноњ речовини). «в≥тн≥сть про невдал≥ спроби самогубства також неповна, бо спроби самогубства або погрози батькам вчинити њх н≥де не ф≥ксуютьс¤.

ќтже, зважаючи на викладене вище, здоровТ¤ д≥тей ≥ молод≥ ”крањни в останн≥ роки пог≥ршуЇтьс¤, а зусилл¤ держави ≥ громадськост≥ у напр¤м≥ запоб≥ганн¤ ц≥й тенденц≥њ поки що недостатньо адекватн≥ обс¤гу проблеми.

–азом з тим, вживаЇтьс¤ чимало заход≥в, що мають покращати становище. –озвиваЇтьс¤ мережа соц≥альних служб дл¤ молод≥. «б≥льшились та ур≥зноман≥тнились соц≥альн≥ послуги, що надаютьс¤ молодим люд¤м, створено нов≥ типи спец≥ал≥зованих соц≥альних служб: консультац≥йн≥ пункти, кризов≥ стац≥онари, школи батьк≥вськоњ п≥дтримки тощо. “≥льки впродовж 1998 року до центр≥в соц≥альних служб дл¤ молод≥ звернулись майже 1,5 млн. ос≥б.

¬ ”крањн≥ дл¤ реаб≥л≥тац≥њ д≥тей та п≥дл≥тк≥в з алкогольною ≥ нарколог≥чною залежн≥стю створен≥ центри медико-соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ дл¤ неповнол≥тн≥х, де можуть проходити медико-соц≥альну реаб≥л≥тац≥ю ≥ безпритульн≥ д≥ти з алкогольною чи наркотичною залежн≥стю.

ѕроте анал≥з ситуац≥њ, що склалас¤, потребуЇ подальшого впровадженн¤ ѕрограми плануванн¤ с≥м'њ, б≥льш активноњ роботи серед п≥дл≥тк≥в ≥ молод≥ по проф≥лактиц≥ —Ќ≤ƒу, захворювань, що передаютьс¤ статевим шл¤хом, та небажаноњ ваг≥тност≥, проф≥лактиц≥ вживанн¤ алкогольних, наркотичних засоб≥в ≥ психотропних речовин. Ќеобх≥дним Ї створенн¤ л≥кувально-реаб≥л≥тац≥йних заклад≥в дл¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в майже у вс≥х рег≥онах ”крањни.

¬край важливим Ї створенн¤ в≥дпов≥дних умов дл¤ пер≥одичних медичних обстежень р≥зних категор≥й молод≥ та доступност≥ самоконтролю за станом здоров'¤. ѕотребуЇ актив≥зац≥њ пропаганда здорового способу житт¤. ѕроблема впровадженн¤ здорового способу житт¤ в молод≥жне середовище переходить до категор≥њ таких, що визначають р≥вень нац≥ональноњ безпеки ”крањни.


Ћ≥тература


1. ћельник ¬.ћ., ѕроблеми еп≥дем≥олог≥њ та проф≥лактики туберкульозу//ћедицинские вести. - 1997. - є 1.
2. —татистичний огл¤д основних показник≥в здоровФ¤ населенн¤ ”крањни та ресурс≥в охорони здоров`¤ за 1993-1997 роки. -  .,1998.
3. »нфекционные болезни Ц глобальна¤ угроза человечеству. //ћедицинские вести. - 1997. - є 2.
4.  обища ё.¬., ѕурик-Ѕондаренко ќ.ѕ.. ћолод≥ про —Ќ≤ƒ. -  .: «доров`¤, 1994.
5. ¬≤Ћ-≥нфекц≥¤ в ”крањн≥. //≤нформац≥йний бюлетень.- є14.  ., 1999.
6.  обець ≤.≤.,  обища ё.¬., ѕапушина “.¬. ѕро —Ќ≤ƒ. -  .: «доров`¤, 1994.
7. —иницкий ¬.Ќ., ѕроблема наркомании в ”краине: социально-психологические и медико-биологические аспекты. //ћедицинские вести. - 1998. - є 4.
«м≥ст

Copyright© Ќовини
silver.kiev.ua ѕрограма п≥дтримки д≥аспорних орган≥зац≥й Ђ–озкв≥тайте, украњнц≥ї на 2008-2009 роки  аталог –есурсов »нтернет

Hosted by uCoz