- знизити смертн≥сть д≥тей першого року житт¤ (1997 р. показник смертност≥ становив 14,0 на 1000 народжених живими, 1998-й - 12,8);
- пол≥пшити окрем≥ показники репродуктивного здоров`¤, зокрема стаб≥л≥зувати показник материнськоњ смертност≥ (1997 р. - 30,1 на 100000 народжених живими, 1998-й - 31,0);
- знизити ≥нфекц≥йну захворюван≥сть на хвороби, що керуютьс¤ засобами ≥мунопроф≥лактики (захворюван≥сть на дифтер≥ю знизилась пор≥вн¤но з 1997 роком на 39,7%, к≥р - на 40,9, кашлюк - на 24,1%);
- надати поступального розвитку таким службам, ¤к медична генетика ≥ пренатальна д≥агностика, неонатальна з в≥дкритт¤м в≥дд≥лень ≥нтенсивноњ терап≥њ новонароджених майже в ус≥х област¤х ”крањни, що дало змогу зменшити частоту випадк≥в смерт≥ д≥тей першого року житт¤ в≥д вроджених вад та показник неонатальноњ смертност≥.

јле захворюван≥сть та поширенн¤ захворювань серед дит¤чого населенн¤ в ”крањн≥ Ї найвищою за останн≥ п`¤ть рок≥в, причому за вс≥ма основними класами хвороб. ќсобливого занепокоЇнн¤ викликаЇ зростанн¤ ≥нфекц≥йних захворювань, хвороб нервовоњ системи та псих≥чних розлад≥в, хвороб ендокринноњ та сечостатевоњ системи, орган≥в травленн¤, травм та отруЇнь. —постер≥гаЇтьс¤ негативна тенденц≥¤ - при загальному поступовому зменшенн≥ к≥лькост≥ дит¤чого населенн¤, в≥дбуваЇтьс¤ значне зростанн¤ к≥лькост≥ д≥тей-≥нвал≥д≥в ≥ показник≥в захворюваност≥. «а даними ћ≥н≥стерства охорони здоров`¤ ”крањни у 1996-1998 роках зниженн¤ смертност≥ д≥тей першого року житт¤ одночасно пор¤д з≥ зб≥льшенн¤м захворюваност≥ та ≥нвал≥дност≥ (див. табл.1).

	1996 р.	1997 р.	1998 р.
«ахворюван≥сть	959,9	1045,17	1119,36
—мертн≥сть д≥тей першого року житт¤ (на 1000 народжених живими)	14,3	14,0	12,8
≤нвал≥дн≥сть (на 10 000 д≥тей)	128,3	137,5	146,6

ласи хвороб	1991 р.	1993 р.	1995 р.	1996 р.	1998 р.
’вороби орган≥в диханн¤	2893,0	3365,8	3438,9	2956,4	3623,1
’вороби нервовоњ системи та орган≥в чутт¤	391,3	553,4	579,2	648,1	829,6
’вороби шк≥ри та п≥дшк≥рноњ кл≥тковини	373,4	457,9	500,1	533,1	608,3
“равми та отруЇнн¤	511,0	550,1	492,7	511,6	579,2
’вороби к≥стково-м`¤зовоњ системи та сполучноњ тканини	151,1	265,0	275,2	293,6	448,3
’вороби сечостатевоњ системи	128,1	214,2	265,1	308,0	411,1
’вороби орган≥в травленн¤	260,6	327,5	345,4	354,3	396,2
≤нфекц≥йн≥ та паразитарн≥ хвороби	221,8	247,2	274,6	302,5	360,0
’вороби ендокринноњ системи, розлад≥в живленн¤, порушенн¤ обм≥ну речовин та ≥мун≥тету	82,0	70,0	70,6	82,7	137,8
”складненн¤ ваг≥тност≥, полог≥в та п≥сл¤пологового пер≥оду			93,2	101,8	112,5
’вороби системи кровооб≥гу	50,5	67,0	69,9	74,6	103,6
ѕсих≥чн≥ розлади	51,3	58,3	65,6	73,0	77,4
’вороби кров≥ та кровотворних орган≥в	8,3	17,2	25,6	32,2	49,8
—имптоми, ознаки та неточно визначен≥ стани		20,4	19,4	22,6	28,5
Ќовоутворенн¤	11,1	11,8	15,3	15,3	24,6
¬роджен≥ аномал≥њ	8,9	10,5	10,7	11,9	17,6
¬с≥ захворюванн¤	5311,0	6275,9	6491,9	6270,1	7746,6

як насл≥док в≥дхилень у нормальному розвитку д≥тей шк≥льного в≥ку Ї пог≥ршенн¤ стану њх здоровТ¤. «а даними ћ≥н≥стерства охорони здоровТ¤ ”крањни серед школ¤р≥в спостер≥гаютьс¤:

Ј функц≥ональн≥ в≥дхиленн¤ в д≥¤льност≥ р≥зних систем орган≥зму - понад 50%;
Ј функц≥ональн≥ в≥дхиленн¤ серцево-судинноњ системи - у 26,6%;
Ј захворюванн¤ орган≥в травленн¤ - у 17%;
Ј ендокринноњ системи - у 10,2%.

“ака ж динам≥ка пог≥ршенн¤ стану здоровТ¤ д≥тей шк≥льного в≥ку спостер≥гаЇтьс¤ за даними ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни. «а останн≥ пТ¤ть рок≥в захворюван≥сть д≥тей на г≥пертон≥ю зб≥льшилас¤ у 3 рази, стенокард≥ю - у 2 рази.

«а статистичнми даними 1997 року р≥зн≥ порушенн¤ статури ви¤влено у приблизно 60% учн≥в шк≥л, в≥дхиленн¤ в≥д норми у серцево-судинн≥й систем≥ - у 30-40%, неврози - 30%. ” 80-90% учн≥в, ¤к≥ в≥дстають у навчанн≥, основною причиною цього Ї пог≥ршенн¤ стану здоровТ¤, слабкий ф≥зичний розвиток, зниженн¤ ≥мун≥тету до захворювань.

«а поглибленними попул¤ц≥йними досл≥дженн¤ми ≤нституту пед≥атр≥њ, акушерства ≥ г≥неколог≥њ јћЌ ”крањни лише 7-10% немовл¤т народжуютьс¤ здоровими.

≤нод≥ причинами нещасних випадк≥в Ї небезпечна повед≥нка самих д≥тей: 1998 року складено понад 20,2 тис. адм≥н≥стративних протокол≥в на неповнол≥тн≥х за вчиненн¤ правопорушень та 12,3 тис. Ц на њхн≥х батьк≥в. «а р≥зн≥ правопорушенн¤ до орган≥в внутр≥шн≥х справ приведено понад 63 тис¤ч≥ неповнол≥тн≥х.

ѕроблеми дит¤чоњ смертност≥ в≥д нещасних випадк≥в, вбивств, самогубств, правопорушень, травмуванн¤ внасл≥док небезпечноњ повед≥нки д≥тей ≥ батьк≥в, дит¤чоњ ≥ батьк≥вськоњ злочинност≥ виход¤ть далеко за в≥домч≥ меж≥ орган≥в охорони здоров`¤, осв≥ти, правопор¤дку. ¬они набули загальносусп≥льного значенн¤, ≥ њх розв`¤занн¤ допоможе збер≥гти здоров`¤ ≥ житт¤ тис¤ч д≥тей та п≥дл≥тк≥в.

якщо батьки будуть краще осв≥чен≥ ≥ по≥нформован≥ щодо навичок особистой г≥г≥Їни ≥ прищепленн¤ њх д≥т¤м, правил вибору харчових продукт≥в, це, певною м≥рою, може призупинити зростанн¤ захворюваност≥ д≥тей на гостр≥ кишков≥ ≥нфекц≥њ.

«ахворюван≥сть п≥дл≥тк≥в в≥ком в≥д 15 до 17 рок≥в на сиф≥л≥с ≥ гонорею
(на 100 000 населенн¤ в≥дпов≥дного в≥ку)

¬загал≥ потр≥бно зауважити, що в ”крањн≥ з 1965 до 1990 року захворюван≥сть вс≥ма кл≥н≥чними формами туберкульозу зменшилас¤ в 3,6 рази, смертн≥сть Ц у 3,3, а з 1990 до 1995 року захворюван≥сть на вс≥ форми туберкульозу зб≥льшилас¤ на 30%.

	1995 р.	1996 р.	1997 р.	1998 р.
≥льк≥сть ос≥б з уперше в житт≥ встановленим д≥агнозом	4116	4781	5443	6397
≥льк≥сть випадк≥в на 100 тис. ос≥б в≥дпов≥дного в≥ку	38,7	44,9	51,0	59,5

¬ останн≥ роки ¤к насл≥док зм≥н у соц≥альн≥й повед≥нц≥ молодих людей, л≥берал≥зац≥њ ≥нтимних стосунк≥в в≥дм≥чаЇтьс¤ зр≥ст запальних захворювань, у тому числ≥ ≥нфекц≥йних, що передаютьс¤ статевим шл¤хом.

Ќе може не викликати тривоги велика к≥льк≥сть аборт≥в, серед неповнол≥тн≥х д≥вчаток до 14-р≥чного в≥ку та юних ж≥нок в≥ком 15 - 17 рок≥в. „астота аборт≥в у неповнол≥тн≥х (до 14 рок≥в) в останн≥ роки залишалась практично на однаковому р≥вн≥, ≥ в абсолютних цифрах становила понад 300.

1998 року к≥льк≥сть аборт≥в серед п≥дл≥тк≥в зменшилась на 50% пор≥вн¤но з 1993 роком ≥ на 30% - за останн≥ 3 роки, що в≥дпов≥даЇ показнику 11,9 на 1000 д≥вчат-п≥дл≥тк≥в в≥дпов≥дного в≥ку. “аке зниженн¤ к≥лькост≥ аборт≥в Ї результатом пропагандистськ≥й ц≥леспр¤мованоњ роботи, що провадитьс¤ серед молод≥ в≥дпов≥дними державними та недержавними орган≥зац≥¤ми, засобами масовой ≥нформац≥њ тощо.

ќтже, ц≥леспр¤мована, вдало побудована ≥нформац≥йно-осв≥тн¤ кампан≥¤ даЇ в≥дчутн≥ результати, всупереч де¤ким тверджен¤м щодо недостатньоњ ефективност≥ пропаганди у молод≥жному середовищ≥ взагал≥.

ƒержавна пол≥тика ≥ в≥дпов≥дно орган≥зац≥¤ роботи л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в щодо неплановоњ ваг≥тност≥ у п≥дл≥тк≥в у наш≥й крањн≥ однозначно спр¤мован≥ на недопустим≥сть ранньоњ ваг≥тност≥ та зниженн¤ к≥лькост≥ аборт≥в у юних ж≥нок. –озв`¤зати цю проблему можливо шл¤хом створенн¤ спец≥альних консультативних служб.

	1997 р.	1998 р.
„астота ви¤вленн¤ анем≥й у ваг≥тних	35,8	39,4
Ќевиношуван≥сть,%	13,2	14,0
”складенн¤ полог≥в,%	68,2	69,2

’оча к≥льк≥сть аборт≥в значно знизилас¤ за останн≥ роки, њх р≥вень залишаЇтьс¤ значно вищим, н≥ж у багатьох крањнах св≥ту.

¬ ”крањн≥ залишаЇтьс¤ вкрай незадов≥льною ситуац≥¤ з використуванн¤ контрацептив≥в. ¬одночас проблема контрацепц≥њ, особливо дл¤ п≥дл≥тк≥в, - це не т≥льки проф≥лактика небажаноњ ваг≥тност≥, це проф≥лактика захворювань, що передаютьс¤ статевим шл¤хом, р≥вень ¤ких в останн≥ роки п≥двищуЇтьс¤.

¬иход¤чи з результат≥в соц≥олог≥чних досл≥джень, проведених серед п≥дл≥тк≥в, можна стверджувати, що тютюн, слабо- та середньоалкогольн≥ напоњ (пиво, вино) уперше в житт≥ вживаютьс¤ у в≥ц≥ 11 - 13 рок≥в. ѕерше вживанн¤ м≥цних алкогольних напоњв (гор≥лка, конь¤к, л≥кери) припадаЇ на в≥к 12 - 15 рок≥в з максимальними показниками у 14-р≥чному в≥ц≥.

“аким чином, у в≥ц≥ 15 - 16 рок≥в переважна б≥льш≥сть респондент≥в вже в≥дома д≥Ї¤ багатьох незаборонених психоактивних речовин. ѕроте, к≥льк≥сть тих, хто вживаЇ њх систематично, значно менша. “ак, пор≥внюючи к≥льк≥сн≥ показники за умовними розд≥лами "спробував запалити" та "палю регул¤рно", можна побачити, що дл¤ значноњ к≥лькост≥ респондент≥в пал≥нн¤ не Ї систематичним ≥ залишилось на р≥вн≥ спорадичних спроб.

ƒосв≥д т¤жких ступен≥в сп'¤н≥нн¤ та спроб "похм≥литис¤" в≥ддзеркалюють високу ≥нтенсивн≥сть алкогол≥зац≥њ у дит¤чому та молод≥жному середовищ≥.

¬≥к першого контакту д≥тей з наркотичними та токсичними речовинами коливаЇтьс¤ в межах 13 - 15 рок≥в. ќднак б≥льш≥сть п≥дл≥тк≥в зупин¤Їтьс¤ на перших спробах.  ≥льк≥сть тих, хто вживаЇ так≥ речовини еп≥зодично чи регул¤рно, коливаЇтьс¤ у межах в≥д 1,5 до 4,0%, дл¤ р≥зних речовин. ўодо вживанн¤ наркотик≥в, переважна б≥льш≥сть починаЇ з каннаб≥оњд≥в, транкв≥л≥затор≥в. Ѕагато хто з п≥дл≥тк≥в починають з кустарно виготовлених оп≥оњд≥в.

ѕочаток наркоспоживанн¤ переважноњ б≥льшост≥ п≥дл≥тк≥в часто зб≥гаЇтьс¤ з часом, коли п≥дл≥тки (переважно чолов≥чоњ стат≥) вперше перебувають у стан≥ т¤жкого алкогольного сп'¤н≥нн¤

—тосовно мотив≥в первинного наркоспоживанн¤, то б≥льш≥сть опитаних д≥тей на перше м≥сце висуваЇ мотив Убуло ц≥кавоФ (10%). ƒруге м≥сце пос≥даЇ пасивн≥сть п≥дл≥тка, невм≥нн¤ його орган≥зувати св≥й час, побоюванн¤ "не бути ¤к ус≥" в компан≥њ. ќтже, можна д≥йти висновку, що значний вплив щодо залученн¤ молод≥ до наркоспоживанн¤ маЇ негативне оточенн¤. Ќепоодинок≥ випадки, коли наркотик вперше пробують з Їдиною метою - поглибити стан сп'¤н≥нн¤.  ожен четвертий серед тих, хто спробував наркотики, мотивували це тим, що Ухот≥лос¤ отримати приЇмне в≥дчутт¤Ф, кожен шостий зробив це через те, що Ун≥чого було робитиФ; антистресов≥ мотиви (Ухот≥лос¤ забути про власн≥ проблемиФ) назвав кожен дес¤тий.

ѕо≥нформован≥сть молод≥ про негативний вплив систематичного вживанн¤ психоактивних речовин досить висока на р≥вн≥ висловлюванн¤ згоди чи незгоди ≥з запропонованими твердженн¤ми: серед р≥зних груп опитаних в≥д 65 до 95% упевнен≥, що систематичне вживанн¤ психоактивних речовин шкодить здоров'ю. ѕростежуЇтьс¤ також досить ч≥тка взаЇмозалежн≥сть м≥ж по≥нформованостю молод≥ щодо негативних насл≥дк≥в хрон≥чного вживанн¤ психоактивних речовин дл¤ здоров'¤ та њх вживанн¤м. “ам, де показник впевненост≥ щодо шк≥дливост≥ високий, вживанн¤ психоактивних речовин, особливо наркотик≥в, не йде дал≥ поодиноких спорадичних спроб. “е ж саме стосуЇтьс¤ й ≥нтенсивност≥ вживанн¤ алкоголю.

ƒл¤ б≥льшост≥ п≥дл≥тк≥в досить легко д≥стати, придбати тютюн або алкогольн≥ напоњ. ƒоступн≥ нав≥ть токсичн≥ речовини та наркотики. —еред м≥сць, де окр≥м ¤к у торговц≥в можна придбати наркотичн≥ речовини, п≥дл≥тки називають дискотеки та бари (близько 8%), Уна вулиц≥ або в паркуФ (5 - 6 %) та, нав≥ть, навчальн≥ заклади (до 3%).

« одного боку, вибух наркоспоживанн¤ поки ще гальмуЇтьс¤ де¤кими об`Їктивними чинниками, що сто¤ть тому на перешкод≥: по-перше, наркотики заборонен≥ законом, ≥ вс≥ операц≥њ з ними (приготуванн¤, придбанн¤, вживанн¤ тощо) п≥дпадають п≥д статт≥  рим≥нального кодексу ”крањни; по-друге, вживанн¤ наркотик≥в у сусп≥льн≥й св≥домост≥ завжди сприймаЇтьс¤ ¤к злочин ≥ розгл¤даЇтьс¤ ¤к незаперечне зло у будь-¤кому випадку; по-третЇ, на завад≥ широкому контакту молод≥ з наркотиками Ц њх висока ц≥на.

« ≥ншого боку результати досл≥джень св≥дчать:
- за останн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ зниженн¤ в≥ку, за ¤кого в≥дбуваЇтьс¤ перший контакт з психоактивними речовинами;
- кр≥м незначного обмеженн¤ групи п≥дл≥тк≥в, у ¤ких Ї перший досв≥д вживанн¤ алкогою та наркотичних речовин, зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть тих, хто вживаЇ њх систематично;
- адиктивну повед≥нку молод≥ спричин¤Ї њњ непо≥нформован≥сть, а також на¤вн≥сть друз≥в чи родич≥в, що зловживають психоактивними речовинами, непорозум≥нн¤ м≥ж батьками та д≥тьми, в≥дсутн≥сть можливост≥ зм≥стовно проводити в≥льний час;
- адиктивна повед≥нка б≥льш характерна дл¤ пасивних людей з аморфною особист≥стною структурою ≥ тих, у кого немаЇ реальних план≥в на майбутнЇ.

¬край непокоњть, ≥ це Ї особливо небезпечною характеристикою дл¤ ”крањни, тенденц≥¤ зниженн¤ в≥ку першого контакту з психоактивними речовинами, що в≥дзначаЇтьс¤ останн≥ми роками. ≤снуЇ певна залежн≥сть м≥ж ранн≥м вживанн¤м психоактивних речовин ≥ систематичним вживанн¤м наркотик≥в. ƒещо зросла по≥нформован≥сть п≥дл≥тк≥в з питань згубного впливу вживанн¤ психоактивних речовин, але в ц≥лому р≥вень ознайомленн¤ з можливими негативними насл≥дками цього Ї недостатн≥м.

Ќа 1 с≥чн¤ 1999 року на обл≥ку перебувало 3469 п≥дл≥тк≥в - споживач≥в наркотик≥в та 1003 неповнол≥тн≥х - хрон≥чних алкогол≥к≥в; близько 50 000 неповнол≥тн≥х потребують контролю з боку м≥л≥ц≥њ; 28 000 батьк≥в негативно впливають на вихованн¤ д≥тей.

ќц≥нюючи р≥вень захворюваност≥ молод≥ ”крањни за даними оф≥ц≥йноњ статистики потр≥бно враховувати наступне:

- легковажне ставленн¤ молодоњ людини до свого здоров'¤ характерне у молодому в≥ц≥, ≥ через те молодь не завжди звертаЇтьс¤ до л≥кар≥в, коли це потр≥бно. ¬≥дпов≥дно, ¤кщо не звертаЇтьс¤, то не буде й статистики;

- обл≥кова ≥нформац≥¤ про захворюван≥сть, ¤ка Ї в органах охорони здоров'¤, часом занижуЇ р≥вень захворюваност≥ ≥ не завжди в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥. ƒо того ж, обл≥к ведетьс¤ не достатньо повно ≥ добросов≥сно.

« цих причин статистичн≥ дан≥ захворюваност≥ молод≥ можуть бути менше, н≥ж захворюван≥сть у реальност≥.

ќф≥ц≥йна статистика реЇструЇ дан≥ щодо захворюваност≥ молод≥ лише за окремими класами хвороб. ” медичн≥й статистиц≥ здеб≥льшого ц≥ показники враховуютьс¤ за категор≥Їю Удоросле населенн¤Ф. Ѕ≥льш повно ведетьс¤ обл≥к показник≥в щодо стану здоров'¤ п≥дл≥тк≥в. “ому, анал≥зуючи стан захворюваност≥ дорослого та п≥дл≥ткового населенн¤, а також молод≥ за окремими видами захворювань, можна скласти певне у¤вленн¤ про стан здоров'¤ молод≥ взагал≥.

¬ ”крањн≥ 9 з 10 хворих на гонорею не звертаютьс¤ за допомогою до шк≥рвендиспансер≥в.

ѕоширенню захворюваност≥ спри¤ють зм≥ни у соц≥ально-економ≥чних в≥дносинах, соц≥альне розшаруванн¤ населенн¤, що позначаютьс¤ на повед≥нц≥ молод≥, њњ ставленн≥ до власного здоровТ¤. Ћ≥берал≥зац≥¤ статевих стосунк≥в спричин¤Ї ранн≥й початок статевого житт¤ п≥дл≥тк≥в при низьк≥й культур≥ статевого вихованн¤. ѕроблем≥ статевого вихованн¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в не прид≥л¤Їтьс¤ належноњ уваги ¤к у с≥м'њ, так ≥ в школ≥. ¬се це утруднюЇ контроль за р≥внем захворюваност≥ та проф≥лактичн≥ заходи стосовно венеричних хвороб.

ћайже дес¤та частка вс≥х в≥кових груп опитуваноњ молод≥ (за даними соц≥ологичних досл≥джень) маЇ прот¤гом року в≥д 3-х до 5-ти партнер≥в, ще 2-3% - 6-10 партнер≥в. Ќин≥ перший статевий контакт в≥дбуваЇтьс¤ у б≥льш молодшому в≥ц≥ та ран≥ше розпочинаЇтьс¤ регул¤рне статеве житт¤. якщо серед 25-28-р≥чних т≥льки 6 % у перший статевий контакт вступили у в≥ц≥ до 16 рок≥в, то серед в≥ковоњ групи 21-24 рок≥в таких - 11%, серед 18-20-р≥чних - 16 %, а наймолодшоњ молод≥жноњ групи 15-17 рок≥в - 21%. ≤ це притому, що недостатньо використовуютьс¤ засоби ≥ндив≥дуального захисту.

ѕрот¤гом 1995-1998 рок≥в в ”крањн≥ склалас¤ ¤к≥сно в≥дм≥нна в≥д попереднього пер≥оду (1987-1994 рр.) ситуац≥¤, обумовлена значним зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ випадк≥в захворювань на —Ќ≤ƒ та поширенн¤м наркоман≥њ. ≈п≥дем≥¤, що швидко поширилас¤ у —х≥дн≥й ™вроп≥, найсильн≥ше вразила ”крањну.

1998 року к≥льк≥сть ви¤влених ¬≤Ћ-≥нф≥кованих пор≥вн¤но з 1994 роком зросла б≥льш ¤к у 250 раз≥в ≥ перевищувала 40 тис. ос≥б, майже 80% з них становл¤ть ≥нТЇкц≥йн≥ наркомани.

јле велика к≥льк≥сть ≥нф≥кованих залишаЇтьс¤ поза полем зору спец≥ал≥ст≥в. «г≥дно ≥з оц≥нками м≥жнародних експерт≥в, нин≥ в наш≥й крањн≥ близько 140 тис. молодих людей хвор≥ на ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ.

ќкр≥м цього, за оц≥нками вчених на один ви¤влений випадок —Ќ≤ƒу припадаЇ нерозп≥знана група хворих з 5-6 ос≥б з так званими —Ќ≤ƒ-асоц≥йованими захворюванн¤ми. јле у 50-100 раз≥в б≥льше Ї тих, у кого ще не ви¤вилис¤ ознаки хвороби, хоча вони уже ≥нф≥кован≥ ¬≤Ћ (табл. 6).

Ќаркоман≥ю ≥ токсикоман≥ю сл≥д розгл¤дати ¤к захворюванн¤, що становить загрозу дл¤ оточуючих, оск≥льки що практично кожний наркоман безпосередньо чи поб≥чно вт¤гуЇ до зловживанн¤ наркотиками ≥нших, пост≥йно порушуЇ крим≥нальне законодавство, спри¤Ї поширенню —Ќ≤ƒу, венеричних захворювань, в≥русних гепатит≥в, узалежнюЇ член≥в своњх с≥мей психолог≥чно ≥ економ≥чно, на що витрачаютьс¤ велик≥ кошти на наркогенн≥ речовини.

¬ ”крањн≥ в ц≥лому, особливо в окремих њњ област¤х, р≥ст захворюваност≥ на наркоман≥ю спостер≥гаЇтьс¤ з 80-х рок≥в. “емпи поширенн¤ наркоман≥њ р≥зко зб≥льшилис¤ з 1992 року.

“ак, ¤кщо у 1993 роц≥., за даними ћ« ”крањни у нарколог≥чних закладах було зареЇстровано 27 тис. хворих у друг≥й-трет≥й стад≥њ хвороби, то наприк≥нц≥ 1997 року вони становили понад 65 тис., а на 1998-го оф≥ц≥йно зареЇстровано б≥льше 72 тис¤ч.

ѕри цьому сл≥д враховувати той важливий факт, що, на думку спец≥ал≥ст≥в, реально на обл≥ку перебуваЇ лише 10-20% загальноњ к≥лькост≥ ос≥б, що вживають наркотичн≥ речовини. Ќайближчими роками, за прогнозами, њх к≥льк≥сть неухильно зростатиме за рахунок тих, хто вживаюЇ психоактивн≥ речовини, тод≥ ¤к к≥льк≥сть хворих практично не зменшитьс¤ у зв'¤зку з дуже низькою ефективн≥стью традиц≥йних метод≥в л≥куванн¤ - даними статистики в≥д наркоман≥њ вил≥ковуютьс¤ за лише 5-8% хворих.

–≥вень захворюваност≥ серед молод≥ на алкогол≥зм ≥ наркоман≥ю залишаЇтьс¤ високим. “ак, захворюван≥сть на хрон≥чний алкогол≥зм на 10 тис. п≥дл≥тк≥в становить 0,4 випадк≥в, на наркоман≥ю - 2,5, токсикоман≥ю - 0,7. ’оча захворюван≥сть п≥дл≥тк≥в на нарколог≥чн≥ розлади дещо зменшилас¤, вона все ж таки залишаЇтьс¤ високою (див. ƒодатки). Ќа проф≥лактичному обл≥ку через зловживанн¤ алкоголем, наркотичними ≥ ненаркотичними речовинами наприк≥нц≥ 1998 року перебувало 10,7 тис. п≥дл≥тк≥в, з них 8,4 тис. вз¤то на обл≥к уперше в житт≥, що б≥льше, н≥ж у 1995 роц≥ Ц в≥дпов≥дно на 1,6 ≥ 1,4 тис.

«ахворюван≥сть п≥дл≥тк≥в в≥ком 15-17 рок≥в на
нарколог≥чн≥ розлади (за даними ƒержкомстату)

«а 4 роки (1994-1997 рр.) за даними ћ¬ƒ ”крањни б≥льше н≥ж у 9 раз≥в зб≥льшилас¤ к≥льк≥сть засуджених, що скоњли злочини у стан≥ наркотичного сп'¤н≥нн¤, ≥ в 3 рази зб≥льшилас¤ к≥льк≥сть ос≥б, засуджених за злочини, через незаконний збут наркотик≥в.

«ловживанн¤ молоддю алкоголем та психоактивними речовинами спричинен≥ певними чинниками. ѕередовс≥м доступн≥сть психоактивних речовин ≥ загальна тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ њх споживанн¤ у сусп≥льств≥, стреси ≥ анем≥чн≥ стани внасл≥док швидких та бол≥сних соц≥альних зм≥н у сусп≥льств≥.

Ќе викликаЇ сумн≥ву той факт, що зараз вживанн¤ наркотичних речовин значною м≥рою поширюЇть¤ через соц≥альн≥, психолог≥чн≥ ≥ б≥олог≥чн≥ фактори.

«а даними статистичних досл≥джень перше по вживанню м≥сце в ”крањн≥ пос≥дають наркотичн≥ засоби, що виготовл¤ютьс¤ кустарними методами з р≥зних сорт≥в масличного, дикоростучого ≥ декоративного маку. ÷е так звана "чорна ширка", њњ вживають 70-80% наркоман≥в. Ќа другому Ц кустарн≥ препарати з р≥зних сорт≥в конопл≥ (гашиш, анаша, мар≥хуана). Ќа третьому м≥сц≥ - так≥ фармаколог≥чн≥ препарати, ¤к морф≥н, кодењн, кофењн, барб≥турати, промедол, а також "б≥ла ширка" - наркотичн≥ речовини, що виробл¤ютьс¤ кустарно з медпрепарат≥в.

ќстанн≥м часом серед наркоман≥в ”крањни все б≥льше поширюЇтьс¤ вживанн¤ героњну, амфетам≥н≥в, кокањну, Ћ—ƒ, триметилфентон≥лу, екстаз≥, опиоњд≥в, бензодиазелин≥в, циклодола та ≥нших. Ќаркогенна д≥¤ де¤ких з них (наприклад, триметилфентон≥лу) в 50 раз перевищуЇ активн≥сть морф≥ну.

—учасний стан даноњ проблеми визначаЇтьс¤ такими тенденц≥¤ми:

1) наркоман≥¤, токсикоман≥¤ та алкогол≥зм значно "помолод≥ли", тобто вперше ц≥ речовини у б≥льшост≥ випадк≥в спробують у в≥ц≥ 14-18 рок≥в;

2) на¤вна тенденц≥¤ вживанн¤ "важких" наркотик≥в (героњну, ефедрону та ≥н.). ѕри цьому каннаб≥оњди та барб≥турати, на думку певноњ частки молод≥, взагал≥ не вважаютьс¤ наркотиками;

3) переважна б≥льш≥сть наркоман≥в вживаЇ власноруч вироблен≥ наркотики. ÷≥ речовини зазвичай дуже погано очищен≥, тому цього викликають надто швидку псих≥чну, ф≥зичну та соц≥альну деградац≥ю хворих;

4) значно п≥двищивс¤ в≥дсоток наркоман≥в, що вживають водночас дек≥лька речовин (оп≥оњди та барб≥турати, оп≥оњди та стимул¤тори тощо);

5) з розвитком м≥жнародних зв'¤зк≥в наркотики ≥ноземного виробництва потрапл¤ють до ”кра≥ни у б≥льш≥й к≥лькост≥, н≥ж ран≥ше.

—л≥д звернути увагу на розб≥жност≥ даних соц≥олог≥чних досл≥джень та статистики ћќ« ”кра≥ни, що св≥дчать про значну к≥льк≥сть неврахованих наркоман≥в та алкогол≥к≥в у молод≥жному середовищ≥. ÷е можна по¤снити тим, що вони потрапл¤ють до л≥карських заклад≥в ≥з значним терм≥ном систематичного вживанн¤ психоактивних речовин.

«а результатами опитуванн¤ можна вид≥лити певну групу (9 %) молод≥, що досить ≥нтенсивно алкогол≥зуЇтьс¤ ≥ може бути в≥днесена до хворих на алкогол≥зм.

ѕропаганда здорового способу житт¤ ≥ власне антиалкогольна та антинаркотична робота провад¤тьс¤ за застар≥лими шаблонами, ¤к ≥ до того ж вкрай формально, ≥ тому не сприймаютьс¤ молоддю науково-попул¤рна л≥тература та наочна аг≥тац≥¤.

¬насл≥док цього молодь не маЇ об'Їктивноњ ≥нформац≥њ про х≥м≥чну залежн≥сть. ÷ей вакуум заповнюЇ вулиц¤ ≥ передус≥м наркомани-≥деологи, основна мета ¤ких Ц залучити нових п≥дл≥тк≥в.

ћедичн≥ заклади дл¤ л≥куванн¤ алко- та наркозалежних працюють в умовах часткового чи повного госпрозрахунку. ¬насл≥док цього вони недоступн≥ дл¤ вс≥х, хто потребуЇ допомоги. «начна частина хворих просто не маЇ кошт≥в дл¤ проходженн¤ повного курсу л≥куванн¤, що спричинюЇ чималий в≥дсоток рецидив≥в.

—истема примусового л≥куванн¤ також не в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам ≥ сприймаЇтьс¤ хворими та персоналом лише ¤к покаранн¤. Ќе налагоджена в ”крањн≥ робота ≥з членами родини алкогол≥ка чи наркомана. ƒосв≥д розвинутих крањн переконуЇ, що без цього неможлива будь-¤ка довгострокова рем≥с≥¤. ƒо того ж, переважна б≥льш≥сть населенн¤ поки що не усв≥домлюЇ необх≥дност≥ такоњ роботи.

ўо стосуЇтьс¤ соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ х≥м≥чно залежних ос≥б в ”крањн≥, то вона перебуваЇ в зародковому стан≥. Ќа¤вн≥ штати психолог≥в соц≥альних служб наст≥льки не в≥дпов≥дають масштабам проблеми, що њх можна не брати до уваги. ƒе¤к≥ д≥йсно ц≥кав≥ ≥н≥ц≥ативи д≥ють або на засадах повного госпрозрахунку, або за умов вагомоњ матер≥альноњ допомоги закордонних спонсор≥в. ≤нформац≥¤ про них подаЇтьс¤ спорадично у локальних засобах масовоњ ≥нформац≥њ. Ѕ≥льш≥сть х≥м≥чно залежних не знаЇ про њх ≥снуванн¤.

«а статистичними даними стосовно реал≥зац≥њ тютюнових вироб≥в ≥ результатами опитуванн¤ населенн¤ в ”крањн≥ к≥льк≥сть тих, хто палить, зб≥льшуЇтьс¤, особливо серед представник≥в ж≥ночоњ стат≥.

Ќе менше занепокоюЇ пал≥нн¤ серед ще молодшоњ частини населенн¤. “ак, серед учн≥вськоњ та студентськоњ молод≥, за р≥зними даними, ц≥Їю шк≥дливою звичкою уражен≥ в≥д 50 до 74 % юнак≥в та д≥вчат в≥ком 17 - 18 рок≥в. ƒосл≥дженн¤ Ќац≥онального медичного ун≥верситету св≥дчать, що 22% школ¤р≥в м.  иЇва пал¤ть систематично.

ƒан≥ соц≥олог≥чних досл≥джень проблем молод≥ п≥дтверджують, що здоровий спос≥б житт¤ не Ї переважаючим дл¤ молод≥, хоча здоров'¤ серед ≥нших ц≥нностей пос≥даЇ одне ≥з вищих рейтингових м≥сць.

ўо стосуЇтьс¤ дорослого населенн¤, то приблизно 70% його маЇ низький та нижчий за середн≥й р≥вн≥ ф≥зичного здоров'¤, в тому числ≥ у в≥ц≥ 16-19 рок≥в - 61%, 20-29 рок≥в - 67,2%, 30-39 рок≥в - 66,9%, 40-49 рок≥в - 81,5%, 50-59 рок≥в - 88,1%, 60 рок≥в ≥ старш≥ - 98,1%.

≤ це законом≥рно, ¤кщо врахувати, що лише 6-8% дорослого населенн¤ регул¤рно займаютьс¤ ф≥зичною культурою, а за соц≥олог≥чними даними ”крањнського ≥нституту соц≥альних досл≥джень третина опитаних респондент≥в 15-28 рок≥в не займаютьс¤ ф≥зкультурою ≥ спортом, займаЇтьс¤ лише кожний шостий з них.

«а даними ƒержкомспорту ”крањни останн≥ми роками значно знизивс¤ р≥вень залученн¤ населенн¤ до зан¤ть вс≥ма видами ф≥зкультурно-оздоровчоњ роботи. «агальна к≥льк≥сть населенн¤, що займаЇтьс¤ ф≥зичною культурою, на початок 1992 року становила 4 млн. 529 тис. ос≥б, на початок 1999-го року цей показник знизивс¤ до 3 млн. 684 тис., або на 845 тис¤ч.

«меншуЇтьс¤ к≥льк≥сть п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, навчальних заклад≥в, в ¤ких проводитьс¤ ф≥зкультурно-оздоровча ≥ спортивна робота, њх нал≥чуЇтс¤ 41 тис. 312, що на 1301 одиницю менше, н≥ж у 1991 роц≥. Ћише у 15% трудових колектив≥в Ї ≥нструктори-методисти, ¤к≥ провад¤ть ф≥зкультурно-масову ≥ оздоровчу роботу.

Ќа 36,8 тис. зменшилась к≥льк≥сть с≥льських мешканц≥в, що регул¤рно займаютьс¤ ф≥зичною культурою, њх загальна к≥льк≥сть становить 512,1 тис ос≥б. —постер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зниженн¤ р≥вн¤ загальноњ к≥лькост≥ ≥нструктор≥в з ф≥зичноњ культури у с≥льськ≥й м≥сцевост≥.

«меншуЇтьс¤ к≥льк≥сть загальноосв≥тн≥х шк≥л, у ¤ких запроваджено три години ф≥зичноњ культури на тиждень. “ак, три уроки з ф≥зичноњ культури введен≥ лише у 454 школах ”крањни ≥з 21,2 тис. “еж саме спостер≥гаЇтьс¤ у профес≥йних навчально-виховних закладах тригодинн≥ уроки. ¬они введен≥ лише у 41 заклад≥, що становить 3,6 % в≥д њх загальноњ к≥лькост≥.

¬сього до оздоровленн¤ засобами ф≥зичноњ культури на баз≥ загальноосв≥тн≥х шк≥л ”крањни залучено на початок 1998 року 1 млн. 700 тис. ос≥б, або на 309,6 тис¤ч≥ ос≥б менше, н≥ж у 1991 роц≥.

“ак≥ ж негативн≥ тенденц≥њ характерн≥ дл¤ вищих навчальних заклад≥в вс≥х р≥вн≥в акредитац≥њ. Ќа 49,7 тис. ос≥б зменшилась к≥льк≥сть студент≥в вищих навчально-виховних заклад≥в I - IV р≥вн≥в акредитац≥њ, ¤к≥ займаютьс¤ ф≥зичною культурою ≥ спортом.

–азом з тим, за даними оф≥ц≥йноњ статистики в ”крањн≥ на початок 1999 року нараховувалос¤ 444,2 тис. ос≥б учн≥вськоњ та студентськоњ молод≥, що за станом здоров'¤ в≥днесена до спец≥альних медичних груп.

Ќа думку спец≥ал≥ст≥в, р≥зк≥ соц≥ально економ≥чн≥ зрушенн¤, що здеб≥льшого мали деструктивний характер стосовно здоров`¤ населенн¤, насл≥дки „орнобильськоњ катастрофи спричинили до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ≥нвал≥д≥в, в тому числ≥ серед п≥дл≥тк≥в ≥ молод≥.

ƒе¤к≥ поб≥чн≥ дан≥ статистики дають п≥дстави вважати, що кожен п`¤тий громад¤нин ”крањни Ї неповно функц≥ональною особою, ¤ка маЇ обмеженн¤ життЇд≥¤льност≥ з р≥зних причин, ≥ перш за все через з хвороби за даними оф≥ц≥йноњ статистики Ц у чотири рази менше - на 1999 р≥к близько 2,5 млн. ос≥б оф≥ц≥йно визнан≥ ≥нвал≥дами. –озпод≥л первинно визнаних ≥нвал≥дами за в≥ком (до 39 рок≥в включно) за формами захворювань наведено у табл.9.

1998 року смертн≥сть за вс≥ма класами захворювань становила 16 372 випадки по ”крањн≥. Ќа 100 тис. населенн¤ у в≥ков≥й груп≥ 15-19 рок≥в це 90,2 випадка, у в≥кових групах 20-24 ≥ 25-29 рок≥в - в≥дпов≥дно 160,0 ≥ 212,3. «а вс≥ма статево-в≥ковими групами основна причина смертност≥ - нещасн≥ випадки, отруЇнн¤, травми. ƒруга за значенн¤м причина смертност≥ молод≥ - самогубства. 1998 року њх частка зросла у вс≥х статево-в≥кових групах пор≥вн¤но з 1996-м, а практично за вс≥ма ≥ншими основними причинами смертн≥сть знизилась. Ќайб≥льша частка самогубств спостер≥гаЇтьс¤ серед чолов≥к≥в. ” вс≥х в≥кових групах вони серед причин смерт≥ впевнено займають другу рейтингову позиц≥ю, а у ж≥нок старших в≥кових груп поступаютьс¤ зло¤к≥сним новоутворенн¤м, у б≥льш старш≥й в≥ков≥й груп≥ - ще й хворобам орган≥в кровооб≥гу та ≥нфекц≥йн≥. —л≥д зазначити, що показники суњциду зростають.

¬ипадки суњциду серед п≥дл≥тк≥в Ц це передовс≥м соц≥альна проблема, бо спричин¤Ї загибель неповнол≥тн≥х, позначаЇтьс¤ на психолог≥чному стан≥ оточуючих: батьк≥в, вчител≥в, однол≥тк≥в. «а даними медичноњ статистики самогубства серед д≥тей (7-10 рок≥в) спостер≥гаютьс¤ у поодиноких випадках, в≥дсоток самогубств п≥двищуЇтьс¤ ≥ њх максимальна к≥льк≥сть (серед неповнол≥тн≥х) припадаЇ на в≥к 15-16 рок≥в.

Ќа жаль, оф≥ц≥йна статистика з цього приводу неповна, тому що бо реально реЇструютьс¤ лише частка завершених самогубств ( бо батьки не завжди у таких випадках звертаютьс¤ до л≥кар≥в або по¤снюють отруЇнн¤ чи самопор≥зи нещасним випадком чи передозуванн¤м наркотичноњ речовини). «в≥тн≥сть про невдал≥ спроби самогубства також неповна, бо спроби самогубства або погрози батькам вчинити њх н≥де не ф≥ксуютьс¤.

ќтже, зважаючи на викладене вище, здоровТ¤ д≥тей ≥ молод≥ ”крањни в останн≥ роки пог≥ршуЇтьс¤, а зусилл¤ держави ≥ громадськост≥ у напр¤м≥ запоб≥ганн¤ ц≥й тенденц≥њ поки що недостатньо адекватн≥ обс¤гу проблеми.

–азом з тим, вживаЇтьс¤ чимало заход≥в, що мають покращати становище. –озвиваЇтьс¤ мережа соц≥альних служб дл¤ молод≥. «б≥льшились та ур≥зноман≥тнились соц≥альн≥ послуги, що надаютьс¤ молодим люд¤м, створено нов≥ типи спец≥ал≥зованих соц≥альних служб: консультац≥йн≥ пункти, кризов≥ стац≥онари, школи батьк≥вськоњ п≥дтримки тощо. “≥льки впродовж 1998 року до центр≥в соц≥альних служб дл¤ молод≥ звернулись майже 1,5 млн. ос≥б.

¬ ”крањн≥ дл¤ реаб≥л≥тац≥њ д≥тей та п≥дл≥тк≥в з алкогольною ≥ нарколог≥чною залежн≥стю створен≥ центри медико-соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ дл¤ неповнол≥тн≥х, де можуть проходити медико-соц≥альну реаб≥л≥тац≥ю ≥ безпритульн≥ д≥ти з алкогольною чи наркотичною залежн≥стю.

ѕроте анал≥з ситуац≥њ, що склалас¤, потребуЇ подальшого впровадженн¤ ѕрограми плануванн¤ с≥м'њ, б≥льш активноњ роботи серед п≥дл≥тк≥в ≥ молод≥ по проф≥лактиц≥ —Ќ≤ƒу, захворювань, що передаютьс¤ статевим шл¤хом, та небажаноњ ваг≥тност≥, проф≥лактиц≥ вживанн¤ алкогольних, наркотичних засоб≥в ≥ психотропних речовин. Ќеобх≥дним Ї створенн¤ л≥кувально-реаб≥л≥тац≥йних заклад≥в дл¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в майже у вс≥х рег≥онах ”крањни.

¬край важливим Ї створенн¤ в≥дпов≥дних умов дл¤ пер≥одичних медичних обстежень р≥зних категор≥й молод≥ та доступност≥ самоконтролю за станом здоров'¤. ѕотребуЇ актив≥зац≥њ пропаганда здорового способу житт¤. ѕроблема впровадженн¤ здорового способу житт¤ в молод≥жне середовище переходить до категор≥њ таких, що визначають р≥вень нац≥ональноњ безпеки ”крањни.

«м≥ст

---

Copyright© Ќовини